Шанс ви­рва­ти­ся з пі­тьми

Во­ли­ня­ни — про цін­но­сті та ге­ро­їв су­ча­сно­го жи­т­тя і по­ря­док у кра­ї­ні

Den (Ukrainian) - - Пошта «дня» - На­та­лія МАЛІМОН, «День», Луцьк

ді­яль­ність ко­ман­ди­рів. А на­то­мість отри­ма­ли... кри­мі­наль­ні про­ва­дже­н­ня. Гі­бри­дна вій­на по­ро­ди­ла ти­ся­чі гі­бри­дних кри­мі­наль­них справ сто­сов­но уча­сни­ків бо­йо­вих дій. Пра­во­ва ва­кха­на­лія з 51-ї ОМБР, яка роз­по­ча­ла­ся з пер­шої «ди­кої» мо­бі­лі­за­ції, за­вер­шу­є­ться отри­ма­н­ням із ве­ли­ким по­ту­га­ми ста­ту­су уча­сни­ка бо­йо­вих дій та одно­ча­сни­ми су­да­ми над ци­ми бій­ця­ми. Си­сте­ма не­ща­дно пе­ре­ме­лює всіх, хто ви­сто­яв на схо­ді під «Гра­да­ми», але не ви­три­мав анар­хії та не­спра­ве­дли­во­сті, які па­ну­ва­ли у військовій ча­сти­ні пі­сля по­вер­не­н­ня із зо­ни так зва­ної АТО. І справ­жнім шо­ком для ме­не ви­яви­ла­ся звіс­тка про ви­клик до вій­сько­вої про­ку­ра­ту­ри бій­ців, які про­йшли че­рез по­лон. Вій­сько­ві про­ку­ро­ри під­го­ту­ва­ли бій­цям «акцій­ну» про­по­зи­цію. Якщо сол­дат пе­ре­жив по­лон, то ма­ти­ме не рік «услов­ки», як ін­ші уча­сни­ки бо­йо­вих дій, а су­ди­мість зі штра­фом 1 000 гри­вень. Тре­ба тіль­ки ви­зна­ти — без про­ве­де­н­ня роз­слі­ду­ва­н­ня! — свою про­ви­ну в са­мо­віль­но­му за­ли­шен­ні ча­сти­ни і по­ста­ви­ти підпис під уго­дою... Я вже не ка­жу про ро­сій­ських ки­се­льо­вих, які по­ти­ра­ють ру­ки і го­ту­ють за­го­лов­ки у сво­їх ви­да­н­нях: «Мы отпу­сти­ли — укро­пы су­дят».

Сер­гій ШИ­ШКІН, бард і ком­по­зи­тор:

— Свій день на­ро­дже­н­ня тра­ди­цій­но ві­дзна­чаю бла­го­дій­ною акці­єю. То­рік зби­рав ко­шти для по­треб бій­ців 51- ї бри­га­ди, яка дис­ло­ку­ва­ла­ся в мо­є­му рі­дно­му Во­ло­ди­ми­рі, цьо­го­річ ви­рі­шив до­по­мог­ти во­лон­те­рам, які ство­рю­ють кре­а­тив­ний про­стір «Озер­ний ві­тер » . Ство­рю­ють у са­ди­бі ві­до­мої ро­ди­ни По­каль­чу­ків, яку со­ці­аль­ний пси­хо­лог Олег Покальчук пе­ре­дав во­лон­тер­сько­му осе­ред­ку. Під­три­ма­ли ме­не дру­зі та ро­ди­на з-за кор­до­ну, щоб іно­го­ро­дні уча­сни­ки про­е­кту ( а це ми­тці, ко­трих на­зи­ва­ють « во­лин­ськи­ми брен­да­ми») ма­ли змо­гу при­їха­ти на ви­ступ. Ду­же спо­ді­вав­ся на під­трим­ку во­лон­те­рів, про­те не ста­ло­ся, як ка­жуть... І ні ма­ло, ні ба­га­то, 5 300 гри­вень із клу­бної ве­чір­ки — ме­ні за це не со­ром­но. А го­лов­не, що ми під­три­ма­ли уча­сни­ків чу­до­во­го про­е­кту «Озер­ний ві­тер», спо­ді­ва­ю­ся, що їм бу­де те­пер тро­хи лег­ше вті­лю­ва­ти свої ідеї в жи­т­тя.

Дми­тро ГЛА­ЗУ­НОВ, го­ло­ва бла­го­дій­но­го фон­ду «Рі­дна Во­линь» та Во­лин­ської обла­сної лі­кар­ня­ної ка­си:

— У ве­ре­сні ми­на­ють ро­ко­ви­ни смер­ті за­снов­ни­ка на­шо­го фон­ду, го­ло­ви Во­лин­ської обла­сної держ­адмі­ні­стра­ції Бо­ри­са Клім­чу­ка. Йо­го по­стать зна­чи­ма для Во­ли­ні, йо­го по пра­ву мо­жна на­зва­ти справ­жнім во­ли­ня­ни­ном. Пев­ною мі­рою це був фе­но­мен: як по­лі­тик і го­спо­дар­ник він ви­пе­ре­джав свій час, ба­чив на пер­спе­кти­ву. Те­пер ча­сто ци­ту­ють сло­ва Бо­ри­са Пе­тро­ви­ча про те, що не вар­то ви­ки­да­ти з хат груб­ки... Лю­ди у во­лин­ських се­лах ве­ли­ся на обі­цян­ки по­лі­ти­ків про­ве­сти газ. А те, що з ро­сій­ським га­зом бу­дуть про­бле­ми, Клім­чук пе­ред­ба­чав ще ой як дав­но. Ні­хто з ке­рів­ни­ків не зро­бив для Во­ли­ні біль­ше, аніж він. Го­ту­є­мо книж­ку спогадів про Бо­ри­са Пе­тро­ви­ча, і ду­же вті­шно, що ні­хто не відмовляється ска­за­ти про ньо­го до­бре слово. Для ме­не це ве­ли­ка від­по­від­аль­ність — очо­лю­ва­ти фонд із до­брим і дав­нім іме­нем, який має за­слу­же­ний ав­то­ри­тет. Фонд не втра­тив сво­їх по­зи­цій, ми про­дов­жу­є­мо ро­би­ти до­брі спра­ви. Осо­би­сто для ме­не ду­же при­єм­ною є пер­ша на­го­ро­да в мо­є­му жит­ті: ор­ден свя­то­го Ми­ко­лая Чу­до­твор­ця від па­трі­ар­ха Фі­ла­ре­та. Як фонд, так і Во­лин­ська обла­сна лі­кар­ня­на ка­са — во­ни ро­блять до­бро­чин­ні спра­ви. Зав­дя­ки про­гра­мам фон­ду вря­то­ва­но уже со­тні люд­ських жит­тів.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.