Зай­ві лю­ди пу­тін­ської Ро­сії

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» -

бу­ва­є­ться, Кон­сти­ту­цій­ний суд ви­рі­шив ого­ло­си­ти, що пе­ре­не­се­н­ня дум­ських ви­бо­рів із гру­дня на ве­ре­сень від­бу­ва­є­ться за­ра­ди «кон­сти­ту­цій­но зна­чу­щих ці­лей».

Чо­му ж ве­ре­сень кон­сти­ту­цій­но зна­чу­щі­ший, ніж жов­тень? КС Ро­сії за­явив, що у ве­ре­сні бу­де ви­ща яв­ка ви­бор­ців. З ура­ху­ва­н­ням зви­чно­го гра­фі­ка від­пу­сток, окса­ми­то­во­го се­зо­ну на ку­рор­тах і збо­ру вро­жаю на да­чах, ого­ло­ше­ні кон­сти­ту­цій­ні пе­ре­ва­ги ве­ре­сня над гру­днем ви­да­ю­ться вкрай не­пе­ре­кон­ли­ви­ми. Про­те, якщо від­кла­сти Кон­сти­ту­цію (і справ­ді, до чо­го тут цей па­пі­рець, на який в Ро­сії вже ні­хто не звер­тає ува­ги?), і по­ди­ви­ти­ся на ін­те­ре­си чин­них де­пу­та­тів, то пе­ре­ва­ги ве­ре­сня над гру­днем ста­ють не­за­пе­ре­чни­ми. За ко­го го­ло­су­ва­ти­ме той по­оди­но­кий ви­бо­рець, який при­йде до урн у ве­ре­сні? Пра­виль­но, за то­го, ко­го він знає, тоб­то пред­став­ни­ка чин­ної вла­ди, оскіль­ки пе­рі­од пе­ред­ви­бор­ної агі­та­ції при­па­дає на сер­пень, і опо­зи­ції до­ве­де­ться пред­став­ля­ти свою про­гра­му в на­пів­по­ро­жніх мі­стах, спіл­ку­ю­чись зде­біль­шо­го із двір­ни­ка­ми­та­джи­ка­ми, які пе­ре­ва­жно не ма­ють ро­сій­сько­го гро­ма­дян­ства.

Ще кра­щий при­клад за­сто­су­ва­н­ня пра­ва про­де­мон­стру­ва­ли всі гіл­ки ро­сій­ської вла­ди в си­ту­а­ції з ЮКОСом. Спо­ча­тку всі дру­жно за­яви­ли, що Ро­сія не ви­ко­ну­ва­ти­ме рі­ше­н­ня Га­азь­ко­го су­ду за по­зо­вом ко­ли­шніх акціо­не­рів ЮКОСа. Тоб­то, спо­ча­тку Ро­сія сво­єю уча­стю в про­це­сі ви­зна­ла юрис­ди­кцію цьо­го су­ду, а, про­грав­ши про­цес, від­мо­ви­ла­ся ви­зна­ва­ти йо­го ре­зуль­тат і спла­чу­ва­ти 50 мі­льяр­дів до­ла­рів.

Але, якщо від­мо­ва спла­чу­ва­ти 50 мі­льяр­дів, не­зва­жа­ю­чи на своє кри­чу­ще без­за­ко­н­ня, бу­ла при­найм­ні пе­ред­ба­че­ною, то подаль­ші дії ро­сій­ських пра­во­охо­рон­них ор­га­нів ви­кли­ка­ють по­див. Пі­сля то­го, як на ви­ко­на­н­ня рі­ше­н­ня Га­азь­ко­го су­ду вла­сті кіль­кох кра­їн по­ча­ли за­а­ре­што­ву­ва­ти ро­сій­ські акти­ви, Слід­чий ко­мі­тет Ро­сії у зв’яз­ку з «но­ви­ми об­ста­ви­на­ми, що з’ясу­ва­ли­ся», від­но­вив кри­мі­наль­ну спра­ву 17-рі­чної дав­ни­ни про вбив­ство ме­ра Не­фтє­ю­ган­ська і цьо­го ра­зу ого­ло­сив, що пі­до­зрює, що це вбив­ство за­мо­вив Ми­хай­ло Хо­дор­ков­ський.

Го­во­ри­ти про пра­во в цьо­му ра­зі так са­мо не­до­ре­чно, як і ста­ви­ти за­пи­та­н­ня Слідчому ко­мі­те­ту Ро­сії про те, що ж за «но­ві об­ста­ви­ни», що так вда­ло з’ясу­ва­ли­ся че­рез 17 ро­ків. Оче­ви­дно, що це чер­го­ва аси­ме­три­чна від­по­відь, суть якої в то­му, щоб в про­це­сі «но­вої-ста­рої» спра­ви за­хо­пи­ти в за­ру­чни­ки кіль­ка аб­со­лю­тно не­вин­них осіб з-по­між юка­сів­ців, що не всти­гли схо­ва­ти­ся, і на­ма­га­ти­ся їх до­ля­ми і жи­т­тя­ми шан­та­жу­ва­ти Ходорковського, пра­гну­чи зму­си­ти йо­го при­пи­ни­ти пу­блі­чну актив­ність.

Під час ви­сві­тле­н­ня в ЗМІ ці­єї істо­рії вель­ми по­ка­зо­вий кон­фуз став­ся з одним з найі­ме­ни­ті­ших юри­стів, що на­ле­жать до ви­щих ша­рів ін­те­ле­кту­аль­ної об­слу­ги вла­ди. Ми­хай­ло Бар­щев­ський, ві­до­мий адво­кат, пред­став­ник уря­ду РФ в Кон­сти­ту­цій­но­му і Вер­хов­но­му су­дах, ко­мен­ту­ю­чи в ефі­рі «Эхо Мо­сквы» цю іні­ці­а­ти­ву Слід­чо­го ко­мі­те­ту, пев­но, нев­ча­сно зга­дав, що він юрист, і за­явив, що притягти до від­по­від­аль­но­сті у цій спра­ві ні­ко­го не мо­жна, оскіль­ки тер­мін дав­но­сті за по­зо­ва­ми за вбив­ство в Ро­сії 15 ро­ків, а ми­ну­ло вже 17.

Але тут по­чув­ся окрик з бо­ку пред­став­ни­ка Слід­чо­го ко­мі­те­ту Во­ло­ди­ми­ра Мар­кі­на, і Ми­хай­ло Бар­щев­ський одра­зу ж ви­знав свою по­мил­ку і пу­блі­чно ви­ба­чив­ся пе­ред ав­ди­то­рі­єю «Эхо Мо­скви» за те, що ввів її в ома­ну. Ми­хай­ло Бар­щев­ський — до­ктор юри­ди­чних на­ук, за­слу­же­ний юрист Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції. Во­ло­ди­мир Мар­кін — ви­пу­скник жур­фа­ку МГУ, 6 ро­ків то­му отри­мав ди­плом юри­ста, за­кін­чив­ши за­о­чно див­ний за­клад під на­звою Ін­сти­тут еко­но­мі­ки і куль­ту­ри. 2011 ро­ку «Росо­бр­на­дзор» по­зба­вив сум­нів­ну кон­то­ру лі­цен­зії на осві­тню ді­яль­ність, а юри­ди­чний ди­плом Мар­кі­на ану­лю­вав. По­тім, що­прав­да, отя­мив­ся і по­вер­нув, але юри­ди­чної ква­лі­фі­ка­ції Мар­кі­ну це не до­да­ло. При­чи­на, чо­му до­ктор юри­ди­чних на­ук гір­ше зна­є­ться на пра­ві, ніж вла­сник сум­нів­но­го ди­пло­му, кри­є­ться у спе­ци­фі­ці пра­во­вих норм і осо­бли­во­сті їх за­сто­су­ва­н­ня на те­ри­то­рії Ро­сії. Мар­кін — ге­не­рал-ма­йор юсти­ції і пра­цює у Слідчому ко­мі­те­ті. То­му Мар­кін мо­же за­про­то­ри­ти за ґра­ти хоч до­кто­ра юри­ди­чних на­ук, хоч ака­де­мі­ка, а до­ктор і ака­де­мік у Ро­сії жо­дних шан­сів про­ти мар­кі­них не ма­ють.

То­му вся чи­слен­на ар­мія ро­сій­ських юри­стів — це все зай­ві лю­ди. Та­кі ж зай­ві, як жур­на­лі­сти, еко­но­мі­сти, ін­же­не­ри і вчи­те­лі. Якщо за ча­сів Тур­ге­нє­ва «зай­ви­ми» на­зи­ва­ли осві­че­них дво­рян, які не впи­су­ва­ли­ся в ми­ко­ла­їв­ську Ро­сію, то в пу­тін­ську Ро­сію не впи­су­є­ться вже весь ро­сій­ський на­род, хо­ча ба­га­то хто про це по­ки що не знає.

Ігор ЯКОВЕНКО, спе­ці­аль­но для «Дня», Мо­сква

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.