Нас зно­ву ля­ка­ють Дон­ба­сом,

Або Від­по­відь Сер­гію Та­ру­ті

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Сер­гій ГРАБОВСЬКИЙ

«...Если на­чне­тся эко­но­ми­че­ская бло­ка­да оккупированных территорий, огонь, ко­то­рый уни­что­жил Дон­басс, уни­что­жит всю Украи­ну. Лю­ди, до­ве­ден­ные до го­ло­да, зом­би­ро­ван­ные ин­фор­ма­ци­ей, окон­ча­тель­но ра­зу­ве­ря­тся в украин­ской вла­сти и бу­дут ду­мать, что она хо­чет их истре­бить. То­гда един­ствен­ным исто­чни­ком по­лу­че­ния до­хо­да ста­нет слу­жба у тер­ро­ри­стов, и та­ких бо­е­ви­ков мо­жет быть 300—400 тысяч че­ло­век. Им Рос­сия бу­дет по­дбра­сывать ору­жие и бо­е­при­па­сы, их ру­ка­ми украин­ские бо­е­ви­ки с украин­ски­ми па­спор­та­ми бу­дут во­е­вать и уни­что­жать осталь­ную часть на­шей стра­ны. Ве­зде по­явя­тся та­кие же ок­ку­пан­ты, та­кие же се­па­ра­ти­сты, мар­ги­на­лы и кри­ми­нал, бо­е­ви­ки. Во всех ре­ги­о­нах!»

Та­ку апо­ка­лі­пти­чну кар­ти­ну зма­льо­вує на сто­рін­ках ти­жне­ви­ка «Буль­вар Гор­до­на» ( № 25, 2015) http:// www. bulvar.com.ua/arch/2014/77/558 c393734d40/ не якийсь Гір­кін чи Пло­тни­цький, а лю­ди­на ком­пе­тен­тна — ко­ли­шній го­ло­ва До­не­цької обл­держ­адмі­ні­стра­ції, ко­ли­шній до­ла­ро­вий мі­льяр­дер, ни­ні ж пе­ре­сі­чний на­ро­дний де­пу­тат Укра­ї­ни Сер­гій Оле­ксі­йо­вич Та­ру­та.

Ло­гі­ка йо­го мір­ку­вань про­ста: «Про­мышлен­ные пред­при­я­тия ( не бе­ру сей­час роз­ни­чную сеть) пе­ре­чи­сля­ют день­ги за все ма­те­ри­а­лы, сырье и обо­ру­до­ва­ние по без­на­ли­чно­му ра­сче­ту в украин­ские бан­ки и пла­тят на­ло­ги в украин­скую си­сте­му. Они пе­ре­чи­сля­ют жи­те­лям на кар­то­чки зар­пла­ту, пла­тят НДС, пла­тят ЕСВ, пла­тят по­до­хо­дный, и это все идет в украин­ский бю­джет... Там сей­час око­ло трех мил­ли­о­нов че­ло­век. Если мы не бу­дем их обе­спе­чи­вать, там на­чне­тся голод... Бо­е­ви­ки их не кор­мят и не пла­ни­ру­ют кор­мить, рос­си­я­нам они та­кже не ну­жны. Кто же бу­дет под­дер­жи­вать этих жи­те­лей? Если на ка­ждую се­мью на про­жи­ва­ние на­до ми­ни­мум 100 гри­вен в день. Ко­ли­че­ство се­мей вый­дет око­ло мил­ли­о­на. 100 гри­вен в день и мил­ли­он се­мей — это 100 мил­ли­о­нов гри­вен в день гу­ма­ни­тар­ной по­мо­щи. Есть ли у Украи­ны во­змо­жность выпла­чи­вать три мил­ли­ар­да в ме­сяц? Та­ких де­нег у нас нет, по­это­му един­ствен­ная во­змо­жность, что­бы хоть ка­кто лю­ди по­лу­ча­ли зар­пла­ту, — ра­бо­та пред­при­я­тий, и мы не дол­жны се­го­дня ме­шать этой ра­бо­те... Жи­те­ли этих территорий ока­за­лись в ок­ку­па­ции, и за­да­ча пре­жде все­го га­ран­та Кон­сти­ту­ции и всех, кто у вла­сти, гу­ма­ни­тар­ных, об­ще­ствен­ных, во­лон­тер­ских дви­же­ний — по­мо­чь, что­бы лю­ди были жи­вы и не го­ло­да­ли». Але при цьо­му не мо­жна ви­ма­га­ти від цих трьох міль­йо­нів, щоб во­ни при­пи­ни­ли під­три­му­ва­ти оку­пан­тів чи при­найм­ні ста­ви­ти­ся до них ло­яль­но, бо ж іде­ться про « во­о­ру­жен­ных до зубов все­ми ви­да­ми ору­жия тер­ро­ри­стов, для ко­то­рых че­ло­ве­че­ская жизнь не пред­став­ля­ет ни­ка­кой цен­но­сти». То­му еко­но­мі­чні зв’яз­ки з оку­по­ва­ни­ми ра­йо­на­ми Дон­ба­су слід всі­ля­ко роз­ви­ва­ти, то­му що «война мо­жет при­йти в ваш дом » , а то­ді ( ди­вись пер­ший абзац) уся Укра­ї­на пе­ре­тво­ри­ться на по­ле бою.

Що ж, ло­гі­ка тут є. Але ду­же вже своє­рі­дна. Ви­яв­ля­є­ться, вся Укра­ї­на має пе­ред ме­шкан­ця­ми оку­по­ва­них ра­йо­нів обов’яз­ки, а во­ни пе­ред Укра­ї­ною — жо­дних. Ба біль­ше: не тіль­ки ча­сти­на жи­те­лів Дон­ба­су та­кі при­мі­тив­ні, що дай їм зброю — і во­ни пі­дуть па­ли­ти і вби­ва­ти по всій Укра­ї­ні, а й жи­те­лі ін­ших укра­їн­ських ре­гіо­нів ні­чим не кра­щі. Одне слово, укра­їн­ці у сво­їй ма­сі — рі­зу­ни, ґвал­тів­ни­ки, па­лії, мар­гі­на­ли й бан­ди­ти, яким тіль­ки дай во­лю...

Мо­жли­во, хтось лег­ко­ду­хий по­ві­рить сло­вам на­ро­дно­го де­пу­та­та. Але ж ми ма­є­мо на­о­чний при­клад ве­сни- лі­та ми­ну­ло­го ро­ку, ко­ли цен­траль­на вла­да бу­ла ду­же слаб­кою, си­ло­ві стру­кту­ри роз­кла­де­ни­ми та не­ефе­ктив­ни­ми, мі­сце­ві ор­га­ни вла­ди в ба­га­тьох ре­гіо­нах на­ла­што­ва­ні про­пу­тін­ськи, а чи­сло офі­це­рів ро­сій­ських спец­служб та їхніх мі­сце­вих під­спі­ву­ва­чів про­сто за­шка­лю­ва­ло. І що? Збу­ли­ся апо­ка­лі­пти­чні сце­на­рії? Ні, крім як у тих ча­сти­нах Дон­ба­су, де не ли­ше мі­сце­ві си­ло­ви­ки, а й кру­ті бі­зне­сме­ни та чи­слен­ні де­пу­та­ти від Пар­тії ре­гіо­нів та Ком­пар­тії вла­шту­ва­ли зброй­ний за­ко­лот — по­при те, що Ки­їв справ­но пла­тив зар­пла­ти ан­ти­дер­жав­ним за­ко­ло­тни­кам і за без­пла­тно за­без­пе­чу­вав ре­гіон еле­ктро­енер­гі­єю та га­зом.

Що ж до по­хо­ду 300—400 ти­сяч бо­йо­ви­ків на Ки­їв, Дні­про­пе­тровськ і Оде­су ( до ре­чі, чо­му Та­ру­та на­зи­ває ан­ти­дер­жав­них за­ко­ло­тни­ків і те­ро­ри­стів «укра­їн­ськи­ми бо­йо­ви­ка­ми » ? ), то рік то­му нас уже ля­ка­ли цим. І ци­фри бу­ли та­кі са­мі. При­га­ду­є­те? Юрій Лу­цен­ко, то­ді ще не де­пу­тат, з усіх те­ле­е­кра­нів роз­ка­зу­вав нам, що най­ба­га­тший олі­гарх Укра­ї­ни Рінат Ахме­тов є «по­пу­тни­ком ре­во­лю­ції», «еко­но­мі­чним на­ціо­на­лі­стом» і клю­чо­вим ді­я­чем Дон­ба­су, без яко­го «мир в До­не­цьку бу­де якщо не не­мо­жли­вий, то йо­го до­ся­гне­н­ня бу­де силь­но ускла­дне­не». А то­му Ахме­то­ва не мо­жна чі­па­ти, бо пе­ре­хід на бік «ДНР» 300 ти­сяч до­неч­чан, що пра­цю­ють на під­при­єм­ствах олі­гар­ха, став би ка­та­стро­фі­чним для Укра­ї­ни... Ці­ка­во, нев­же пра­ців­ни­ки під­при­ємств Ахме­то­ва — це та­кі со­бі біо­ро­бо­ти, що слі­по ви­ко­ну­ють на­ка­зи сво­го во­ло­да­ря і за­ра­ди ньо­го го­то­ві не­сти смерть ін­шим і вми­ра­ти са­мим?

І от зно­ву спли­ває та са­ма ци­фра — і ті са­мі мо­ти­ви. Бо не в остан­ню чер­гу Та­ру­та де­фа­кто пе­ре­йма­є­ться бі­зне­сом Рі­на­та Ахме­то­ва та йо­го ко­лег. А те, що фі­нан­со­во-еко­но­мі­чні зв’яз­ки з оку­по­ва­ни­ми те­ри­то­рі­я­ми, на яких на­жи­ва­ю­ться мі­льяр­де­ри і муль­ти­міль­йо­не­ри, роз­кла­да­ють укра­їн­ські фронт і тил, екс-гу­бер­на­то­ра й на­ро­дно­го де­пу­та­та, схо­же, не хви­лює, чи не так?

Що ж до жа­хіть, пов’яза­них із на­ва­лою со­тень ти­сяч бо­йо­ви­ків, то ко­жен, хто ви­вчав вій­сько­ву спра­ву, знає: для обо­ро­ни по­трі­бно при­бли­зно втри­чі мен­ше во­я­ків та­кої ж яко­сті, як і на­сту­па­ю­чих. Іна­кше ка­жу­чи, Укра­ї­ні до­сить ма­ти на фронті сто­ти­ся­чне вій­сько, щоб ві­дби­ти гі­по­те­ти­чну на­ва­лу ор­ди те­ро­ри­стів, і стоп’ят­де­ся­ти­ти­ся­чне — щоб її роз­гро­ми­ти вщент і пі­сля цьо­го звіль­ни­ти оку­по­ва­ні те­ри­то­рії. Хо­ча у ме­не є ду­же ве­ли­кі сум­ні­ви, що всі чо­ло­ві­ки цих те­ри­то­рій Дон­ба­су, дай їм зброю у ру­ки, ру­шать на Хар­ків і Ки­їв, а не пі­дуть роз­би­ра­ти­ся з олі­гар­ха­ми та їхні­ми мі­сце­ви­ми при­слу­жни­ка­ми. Мо­же, страх са­ме пе­ред та­ким сце­на­рі­єм роз­ви­тку по­дій і ди­кту­вав Сер­гію Та­ру­ті йо­го па­фо­сні ряд­ки?

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.