Вря­ту­ва­ти Укра­ї­ну

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії -

На­став час пов­ні­стю ре­а­лі­зу­ва­ти принцип єв­ро­пей­ської ін­те­гра­ції в обо­рон­ній сфе­рі

Май­бу­тньо­му Укра­ї­ни за­гро­жу­ють дві ре­чі. З одно­го бо­ку, ри­зик за­тя­жно­го кон­флі­кту та по­ді­лу те­ри­то­рії. З ін­шо­го бо­ку, існує за­гро­за бан­крут­ства і еко­но­мі­чно­го без­ла­ду. Над усім цим тя­жі­ють від­но­си­ни кра­ї­ни з Ро­сі­єю. Щоб по­до­ла­ти ви­кли­ки, з яки­ми зі­штов­хну­ла­ся Укра­ї­на, не­об­хі­дно, щоб пер­ші осо­би у кра­ї­ні та за її ме­жа­ми пра­цю­ва­ли ра­зом з ме­тою ста­бі­лі­за­ції еко­но­мі­ки кра­ї­ни, за­хи­сту її те­ри­то­рії і ство­ре­н­ня про­сто­ру для ре­форм, тим ча­сом шу­ка­ю­чи по­лі­пше­н­ня спів­пра­ці з її мо­гу­тнім схі­дним су­сі­дом.

Ду­же ва­жли­во по­да­ти чі­ткий вій­сько­вий си­гнал. НАТО пра­виль­но від­ре­а­гу­ва­ло на ане­ксію Ро­сі­єю Кри­му, її під­трим­ку се­па­ра­ти­стів на схо­ді Укра­ї­ні, і ряд по­лі­ти­чних і вій­сько­вих за­пев­нянь з ме­тою від­во­лі­ка­н­ня за­хі­дних кра­їн від го­лов­них пи­тань. Альянс має про­де­мон­стру­ва­ти та­ку са­му со­лі­дар­ність зі схі­дни­ми со­ю­зни­ка­ми, як і з За­хі­дною Ні­меч­чи­ною про­тя­гом хо­ло­дної вій­ни. Ці за­хо­ди ма­ють бу­ти по­си­ле­ні від­мо­вою від кур­су на змен­ше­н­ня ви­да­тків на по­тре­би обо­ро­ни, який спо­сте­рі­га­є­ться у ба­га­тьох кра­ї­нах НАТО.

Єв­ро­пей­ський Со­юз та­кож має вда­ти­ся до ре­аль­ні­шої і більш ді­є­вої обо­рон­ної по­лі­ти­ки. На­став час пов­ні­стю ре­а­лі­зу­ва­ти принцип єв­ро­пей­ської ін­те­гра­ції в обо­рон­ній сфе­рі. Це не тіль­ки на­дасть ЄС біль­ших мо­жли­во­стей ді­я­ти, а та­кож ста­не по­ту­жним рі­шу­чим си­гна­лом для Крем­ля. Во­дно­час ЄС має про­су­ва­ти енер­ге­ти­чний со­юз, ди­вер­си­фі­ку­ю­чи ім­порт на­фти і га­зу та змен­шу­ю­чи свою за­ле­жність від Ро­сії. На­ре­шті, з огля­ду на за­гро­зу єв­ро­пей­ській ста­біль­но­сті вна­слі­док без­за­хи­сно­сті Укра­ї­ні, бу­де пра­виль­ним на­да­ти вій­сько­ву до­по­мо­гу цій кра­ї­ні.

Окрім вій­сько­вої від­по­віді, не­об­хі­дно про­ве­сти еко­но­мі­чну ін­тер­вен­цію. Укра­ї­на над­зви­чай­но по­тре­бує фі­нан­со­вої до­по­мо­ги — Джордж Сорос був одним із пер­ших, хто ви­знав це. На­да­ти до­по­мо­гу Укра­ї­ні бу­де справ­ді ва­жли­ві­шим, ніж ка­ра­ти сан­кці­я­ми Ро­сію. За­ява ЄС, що він зро­бить усе не­об­хі­дне, щоб до­по­мог­ти Укра­ї­ні ви­йти з кри­зи, за­спо­ко­їть фі­нан­со­ві рин­ки так са­мо, як ко­лись за­ява Ма­ріо Дра­ґі, пре­зи­ден­та Єв­ро­пей­сько­го цен­траль­но­го бан­ку, що «ЄЦБ го­то­вий зро­би­ти все, щоб збе­рег­ти єв­ро.

Су­пе­ре­чки що­до Гре­ції по­ка­зу­ють, що ви­тра­ча­ти гро­ші на те, щоб ви­тя­гну­ти кра­ї­ну з еко­но­мі­чно­го спа­ду ма­ти­ме до­ро­гу по­лі­ти­чну ці­ну, але не мо­жна допу­сти­ти ко­ла­псу Укра­ї­ни, бо то­ді по­лі­ти­чна, вій­сько­ва і фінансова ці­на бу­де над­то ви­со­кою. Уря­ди і ви­бор­ців мо­же за­спо­ко­ї­ти ство­ре­н­ня су­во­ро­го ме­ха­ні­зму мо­ні­то­рин­гу, а та­кож це по­лег­шить ви­ко­на­н­ня кра­ї­ною Уго­ди про асо­ці­а­цію з ЄС.

Не вар­то не­до­оці­ню­ва­ти си­лу єв­ро­пей­ських цін­но­стей. Не­об­хі­дно під­три­ма­ти укра­їн­ську мо­лодь, яка ви­йшла з про­те­стом на Май­дан — не про­ти Ро­сії, а про­ти ко­рум­по­ва­ної елі­ти, що на­ма­га­ла­ся по­зба­ви­ти їхню кра­ї­ну єв­ро­пей­сько­го май­бу­тньо­го. ЄС мав мо­жли­вість здій­сни­ти ве­ли­кий со­ці­аль­ний вплив, про­су­ва­ю­чи й на- да­лі про­гра­му без­ві­зо­во­го ре­жи­му, ство­рю­ю­чи біль­ше гран­тів для укра­їн­ських сту­ден­тів і збіль­шу­ю­чи під­трим­ку не­уря­до­вих ор­га­ні­за­цій.

Однак, са­мих цих кро­ків бу­де не до­ста­тньо. На­віть якщо ЄС та НАТО на­да­дуть під­трим­ку Укра­ї­ні, во­ни ма­ють пра­цю­ва­ти над ви­рі­ше­н­ням про­блем, пов’ яза­них із Ро­сі­єю. Їхньою го­лов­ною стра­те­гі­єю має бу­ти де­мон­стра­ція то­го, що хоч За­хід і пра­гне за­хи­сти­ти Укра­ї­ну, він го­то­вий до кон­стру­ктив­ної спів­пра­ці з Ро­сі­єю, за умо­ви якщо Кремль до­ве­де ба­жа­н­ня змі­ни­ти курс.

Сан­кції ма­ють за­ли­ша­ти­ся, по­ки Кремль і про­ро­сій­ські се­па­ра­ти­сти, яких він під­три­мує, по­ру­шу­ва­ти­муть Мін­ські до­мов­ле­но­сті, але ва­жли­во по­ча­ти діа­лог із Ро­сі­єю. Спер­шу не­об­хі­дно вре­гу­лю­ва­ти роз­бі­жно­сті що­до на­да­н­ня Укра­ї­ні пер­спе­кти­ви член­ства у НАТО. Зре­штою, біль­шість єв­ро­пей­ських чле­нів НАТО ви­сту­пи­ли про­ти на­да­н­ня Укра­ї­ні пер­спе­кти­ві член­ства. Ра­зом з на­да­н­ням де­да­лі біль­шої під­трим­ки Укра­ї­ні, ЄС має за­охо­ти­ти її ста­ти міс­тком між Схо­дом і За­хо­дом, як Фін­лян­дія, Ав­стрія чи на­віть Швей­ца­рія зро­би­ли в ми­ну­ло­му.

На да­ний мо­мент не­об­хі­дно вжи­ти за­хо­дів, пов’ яза­них із ви­клю­че­н­ням Ро­сії з Ве­ли­кої ві­сім­ки. Єди­ний мо­жли­вий під­хід — це фор­мат « 5+ 1 » , який би дав мо­жли­вість п’ ятьом по­стій­ним чле­нам Ра­ди без­пе­ки ООН (Ки­таю, Фран­ції, Ро­сії, Ве­ли­ко­бри­та­нії і Спо­лу­че­ним Шта­там), а та­кож Ні­меч­чи­ні ве­сти пе­ре­мо­ви­ни з Іра­ном — для роз­ши­ре­н­ня вза­є­мо­від­но­син. Та­кий фо­рум звер­не ува­гу на рі­зні гло­баль­ні та ре­гіо­наль­ні пи­та­н­ня, від Укра­ї­ни до Си­рії, а до­да­тко­вою пе­ре­ва­гою бу­де збіль­ше­н­ня уча­сті Спо­лу­че­них Шта­тів у ре­гу­лю­ван­ні кри­зи в Укра­ї­ни.

Тре­ба звер­ну­ти біль­шу ува­гу на за­по­бі­га­н­ня во­єн­ним про­ра­хун­кам і не­ба­жа­ної еска­ла­ції, осо­бли­во з огля­ду на сут­тє­ве зро­ста­н­ня про­во­ка­цій. Вій­сько­вий діа­лог між НАТО і ро­сій­ськи­ми зброй­ни­ми си­ла­ми міг би зна­чно змен­ши­ти ці ри­зи­ки. Та­ка спів­пра­ця мо­же по­слу­жи­ти пер­шим кро­ком до ко­ле­ктив­них зу­силь го­лов­них дер­жав, вклю­чно з Ро­сі­єю, по­си­ли­ти ар­хі­те­кту­ру єв­ро­пей­ської без­пе­ки. Кон­троль над тра­ди­цій­ною і ядер­ною збро­єю має бу­ти ва­жли­вим пи­та­н­ням на по­ряд­ку ден­но­му. Та­кож вар­то роз­гля­ну­ти кон­це­пції стра­те­гі­чної еко­но­мі­чної спів­пра­ці.

Все­о­хо­плю­ю­ча ба­га­то­сто­ро­н­ня структура Ор­га­ні­за­ції Без­пе­ки та Спів­пра­ці в Єв­ро­пі мо­же по­слу­жи­ти осно­вою для ру­ху впе­ред. Бу­ло до­ве­де­но, що ди­пло­ма­ти­чний і по­лі­ти­чний про­грес був мо­жли­вий на­віть про­тя­гом хо­ло­дної вій­ни бу­ло до­ве­де­но. Ро­сії має бу­ти на­да­но шанс вди­хну­ти но­ве жи­т­тя у цю ро­бо­ту.

Однак го­лов­на кін­це­ва ме­та має бу­ти чі­ткою і не­дво­зна­чною. Ані кон­флікт в Укра­ї­ні, ані діа­лог з Ро­сі­єю не має по­ру­ши­ти прин­ци­пи Гель­сін­ської уго­ди чи Па­ризь­кої хар­тії, укла­де­ної вкін­ці хо­ло­дної вій­ни. Го­лов­ною за­да­чею має бу­ти спів­пра­ця між Ро­сі­єю і За­хо­дом, спря­мо­ва­на на те, щоб під­твер­ди­ти і по­си­ли­ти прин­ци­пи Єв­ро­пей­ської без­пе­ки і, в ра­зі не­об­хі­дно­сті, до­да­ти но­ві. Не­об­хі­дно да­ти Ро­сії зро­зу­мі­ти, що її ба­жа­но при­єд­на­ти­ся до цих зу­силь, іна­кше во­на ри­зи­кує опи­ни­ти­ся у ще біль­шій ізо­ля­ції.

Вол­фґа­нґ ІШІНҐЕР — ко­ли­шній статс- се­кре­тар у Мі­ні­стер­стві за­кор­дон­них спра­ви ФРН і ко­ли­шній по­сол Ні­меч­чи­ни в Спо­лу­че­них Шта­тах і Ве­ли­ко­бри­та­нії, ни­ні — го­ло­ва по­стій­ної Мюн­хен­ської кон­фе­рен­ції з без­пе­ки.

Вол­фґа­нґ ІШІНҐЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.