День OXI

Екс­пер­ти «Дня» — про те, які уро­ки вар­то за­сво­ї­ти пі­сля ре­фе­рен­ду­му в Гре­ції

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Юрій РАЙХЕЛЬ Під­го­ту­ва­ли Ми­ко­ла СІРУК, Ігор САМОКИШ, «День»

Екс­пер­ти «Дня» — про те, які уро­ки вар­то за­сво­ї­ти пі­сля ре­фе­рен­ду­му в Гре­ції

Ще до ого­ло­ше­н­ня оста­то­чних ре­зуль­та­тів ре­фе­рен­ду­му на май­да­ні Син­та­гма в цен­трі Афін роз­по­ча­ло­ся свя­то. Ти­ся­чі гро­ма­дян Гре­ції спів­а­ли і тан­цю­ва­ли, взяв­шись за ру­ки. Ба­га­то хто при­йшов із пра­по­ра­ми дер­жа­ви. Бе­змір­на ра­дість гре­ків бу­ла з на­го­ди не­га­тив­но­го ре­зуль­та­ту го­ло­су­ва­н­ня. По­над 61% тих, хто брав участь у го­ло­су­ван­ні ска­за­ли OXI — Ні ви­мо­гам- про­по­зи­ці­ям кре­ди­то­рів.

Що ж озна­ча­ють ре­зуль­та­ти ре­фе­рен­ду­му? По­трі­бно ска­за­ти, що в ра­зі по­зи­тив­но­го го­ло­су­ва­н­ня си­ту­а­ція не бу­ла б більш ве­сел­ко­вою. На­справ­ді, гро­ма­дя­нам Гре­ції до­ве­ло­ся ви­би­ра­ти з фа­кти­чно рів­но­зна­чних по­га­них ва­рі­ан­тів. Зви­чай­но, в мі­сце­во­му ро­зу­мін­ні.

При всту­пі Гре­ції до єв­ро­зо­ни 2001 ро­ку гре­ки від­чу­ва­ли не­зви­чай­ний єв­ро­ро­ман­тизм. Пі­сля за­про­ва­дже­н­ня єв­ро на­віть по­збу­ли­ся вер­ста­тів, які дру­ку­ва­ли на­ціо­наль­ну ва­лю­ту дра­хму, вва­жа­ю­чи, що во­ни біль­ше ні­ко­ли не зна­до­бля­ться.

Про­те до­сить ско­ро з’ ясу­ва­ло­ся, що, по­при спіль­ну ва­лю­ту, в еко­но­мік кра­їн ЄС рі­зна кон­ку­рен­то­спро­мо­жність, а бла­га спіль­но­го рин­ку і ва­лю­тно­го со­ю­зу роз­по­ді­ля­ю­ться не­рів­но­мір­но. Від ін­те­гра­ції біль­ше ви­гра­ють ви­ро­бни­чі цен­три — Ні­меч­чи­на, Франція, кра­ї­ни Бе­ні­лю­ксу, Поль­ща — то­ді як ви­ро­бни­ки по­слуг не зна­хо­дять сво­го мі­сця в роз­по­ді­лі пра­ці, втра­ча­ють ро­бо­чі мі­сця і до­хо­ди. Час­тка сфе­ри по­слуг у ВВП Гре­ції ста­но­вить 81%.

До цьо­го слід до­да­ти по­пу­ліст­ську і лі­ва­цьку вну­трі­шню по­лі­ти­ку біль­шо­сті по­пе­ре­дніх урядів. Зна­чна ча­сти­на гре­цько­го на­се­ле­н­ня бу­ла роз­бе­ще­на не­за­ро­бле­ни­ми піль­га­ми. Як за­зна­чи­ла в ефі­рі ра­діо­стан­ції «Эхо Мо­сквы» Юлія Ла­ти­ні­на, гре­цькі уря­дов­ці пра­цю­ва­ли до пер­шої го­ди­ни дня, а їхня кіль­кість при­мно­жу­ва­ла­ся, оскіль­ки для ви­ко­на­н­ня то­го ж об­ся­гу ро­біт те­пер бу­ло по­трі­бно біль­ше лю­дей. Від­по­від­но ви­тра­ти на бо­ну­си і піль­ги та­кож не­стрим­но зростали. У Гре­ції з’ яви­ла­ся ве­ли­ка кіль­кість про­фе­сій ду­же не­без­пе­чних для жи­т­тя, то­му ті, хто ни­ми за­ймав­ся ра­ні­ше ви­хо­ди­ли на пен­сію. На­при­клад, до­во­лі не­без­пе­чна про­фе­сія — пе­ру­кар. Ча­сто пра­цює з го­стри­ми ін­стру­мен­та­ми ти­пу но­жиць.

Ко­лій­ні об­хі­дни­ки гре­цької за­лі­зни­ці отри­му­ва­ли 80 ти­сяч єв­ро на рік або 6700 єв­ро на мі­сяць, май­же 146 700 грн. По­за­здрять не ли­ше на­ші ко­лій­ні об­хі­дни­ки, а й ба­га­то зов­сім не ря­до­вих за­лі­зни­чних ме­не­дже­рів.

При цьо­му гре­цька за­лі­зни­ця бу­ла ду­же зби­тко­вою, оскіль­ки ви­тра­ча­ла близь­ко 400 млн єв­ро на рік, а за­ро­бля­ла при­бли­зно 100 млн єв­ро. Еко­но­мі­сти під­ра­ху­ва­ли, що де­шев­ше для дер­жа­ви всіх лю­дей, які їздять гре­цькою за­лі­зни­цею, пе­ре­са­ди­ти на та­ксі.

Гре­цькі сту­ден­ти мо­жуть учи­ти­ся на­віть до гли­бо­кої ста­ро­сті. При цьо­му во­ни ко­ри­сту­ю­ться без­ко­штов­ним хар­чу­ва­н­ням, яке вклю­чає на­віть ви­но. Їх ні­хто не мо­же від­ра­ху­ва­ти за не­успі­шність і так ра­ху­ва­ти­ся сту­ден­том мо­жна пра­кти­чно все жи­т­тя. Все це їм у на­го­ро­ду за участь у ски­нен­ні ре­жи­му «чор­них пол­ков­ни­ків» 1975 ро­ку. А якщо щось сту­ден­там зда­сться не тим, то во­ни мо­жуть зав­жди вла­шту­ва­ти страйк і не пу­сти­ти про­фе­со­ра до ау­ди­то­рії.

На весь та­кий по­пу­лізм і лі­ва­цькі за­ги­ни по­трі­бні гро­ші, але від еко­но­мі­ки во­ни над­хо­ди­ли в не­до­ста­тній кіль­ко­сті, оскіль­ки зна­йшло­ся до­сить ба­га­то тих, хто отри­мав по­да­тко­ві піль­ги. У пер­шу чер­гу, ве­ли­кі кор­по­ра­ції. За ни­ми пе­ре­ста­ли пла­ти­ти по­да­тки й ін­ші. До­ве­ло­ся гро­ші по­зи­ча­ти.

При цьо­му при­ва­тний се­ктор і до­мо­го­спо­дар­ства осо­бли­во в бор­ги не за­ла­зи­ли. Су­ми, які на них ви­сять — не ду­же ве­ли­кі. Про­бле­ма в то­му, що го­лов­ни­ми дер­жа­те­ля­ми цін­них па­пе­рів гре­цько­го уря­ду бу­ли са­мі гре­цькі бан­ки, а за умов кри­зи са­ме ці па­пе­ри впа­ли силь­ні­ше за ін­ші.

Що сто­су­є­ться єв­ро­пей­ських при­ва­тних і си­сте­мо­утво­рю­ю­чих бан­ків, то во­ни звіль­ни­ли­ся від гре­цьких бор­гів. Це під­твер­джу­є­ться тим, що єв­ро не па­дає, йо­го пев­не зни­же­н­ня що­до до­ла­ра не носить си­стем­но­го ха­ра­кте­ру і має ін­ші при­чи­ни, не пов’ яза­ні з гре­цьки­ми про­бле­ма­ми. Як за­зна­чи­ла Ла­ти­ні­на, єв­ро ві­ді­гра­ло цей-та­ки гре­цький ре­фе­рен­дум ще в той мо­мент, ко­ли до вла­ди при­йшла ко­а­лі­ція пар­тій СІРІЗА — об’єд­на­н­ня тро­цькі­стів, єв­ро­ко­му­ні­стів, ма­о­їстів, по­пу­лі­стів, еко­ло­гів і лі­вих со­ці­а­лі­стів.

Ку­ди мо­жуть за­ве­сти кра­ї­ну лі­ві по­пу­лі­сти з ці­єї пар­тії, бу­ло ясно з са­мо­го по­ча­тку її прав­лі­н­ня. І під­твер­джує це ре­зуль­та­ти грець- ко­го ре­фе­рен­ду­му. Гро­ма­дя­ни Гре­ції не хо­чуть по­збав­ля­ти­ся дар­мо­вих пільг і ви­плат. Усі роз­мо­ви про гі­дність на­ції і кра­ї­ни не біль­ше, аніж ін­фор­ма­цій­ний і по­пу­ліст­ський га­лас. Де взя­ти гро­ші на лег­ке й ве­се­ле жи­т­тя — хай ду­має уряд.

Ве­се­ло­щі за­кін­ча­ться, а гро­шей все одно не­має. Гре­цькі бан­ки за­кри­ті вже біль­ше ти­жня, в бан­ко­ма­тах ви­да­ють не більш 60 єв­ро на день, не мо­жна за­би­ра­ти гро­ші, які збе­рі­га­ю­ться в бан­ків­ських шу­хля­дах, а не на ра­хун­ках. Дов­го так три­ва­ти не мо­же, а, як пи­ше The Wall Street Journal, до вів­тор­ка в бан­ках мо­же зов­сім не за­ли­ши­ти­ся гро­шей для ви­да­чі го­тів­ки. На­віть у ни­ні­шньо­му лі­мі­то­ва­но­му об­ся­зі. І цю про­бле­му уряд Гре­ції по­ви­нен ви­рі­ши­ти бу­кваль­но за до­бу.

Вла­да Гре­ції, ма­буть, на­пра­вить те­пер за­яв­ку про від­нов­ле­н­ня єв­ро­пей­ської про­гра­ми до­по­мо­ги, про­те тло для успі­шно­го за­вер­ше­н­ня пе­ре­го­во­рів з цьо­го пи­та­н­ня має ви­гляд більш не­га­тив­ний, ніж будь- ко­ли. Кре­ди­то­ри не ба­чать під­став принципово змі­ню­ва­ти умо­ви до­по­мо­ги Гре­ції і да­ють зро­зу­мі­ти, що м’ яч пе­ре­бу­ває на гре­цько­му по­лі.

Як на­пи­сав у сво­є­му тві­те­рі мі­ністр фі­нан­сів Сло­вач­чи­ни Пе­тер Ка­зи­мир, «той факт, що гре­ки від­ки­ну­ли ре­фор­ми, не мо­же озна­ча­ти, що їм те­пер гро­ші ді­ста­ну­ться лег­ше » . Лон­дон­ська The Financial Times на­во­дить сло­ва ві­це-кан­цле­ра і мі­ні­стра еко­но­мі­ки ФРН Зі­гма­ра Га­брі­е­ля про те, що гре­ки «спа­ли­ли остан­ні мо­сти, яки­ми Гре­ція і Єв­ро­па мо­гли при­йти до ком­про­мі­су » . За по­ві­дом­ле­н­ням Бі-Бі- Сі, гла­ва Єв­ро­гру­пи Йе­рун Дейс­сел­блум, ко­мен­ту­ю­чи під­сум­ки ре­фе­рен­ду­му, на­звав їх « ду­же сум­ни­ми» для май­бу­тньо­го кра­ї­ни. «Для від­нов­ле­н­ня гре­цької еко­но­мі­ки по­трі­бні скла­дні рі­ше­н­ня і ре­фор­ми. Те­пер ми че­ка­ти­ме­мо іні­ці­а­тив гре­цької вла­ди». Во­дно­час у Па­ри­жі і Ри­мі тон за­яв має ви­гляд більш при­мир­ли­вий, там за­зна­ча­ють, що Єв­ро­па від­кри­та до пе­ре­го­во­рів.

На­у­ко­вий спів­ро­бі­тник Гу­ве­рів­сько­го цен­тру Стен­форд­сько­го уні­вер­си­те­ту в США про­фе­сор еко­но­мі­ки Ми­ха­їл БЕРНШТАМ ба­чить три ва­рі­ан­ти роз­ви­тку по­дій.

ПЕР­ШИЙ — збе­ре­же­н­ня єв­ро з одно­ча­сним прийня­т­тям яки­хось ком­про­мі­сних умов кре­ди­то­рів. Це про­ста і зро­зумі­ла ка­те­го­рія: зни­же­н­ня зар­плат і від­по­від­но зни­же­н­ня вну­трі­шніх цін. І ко­ли екс­порт за ра­ху­нок «вну­трі­шньої де­валь­ва­ції » стає де­шев­шим, а і мпорт — до­рож­че, то вже не принципово, ви­ко­ри­сто­вує кра­ї­на свою вла­сну ва­лю­ту або во­на збе­рі­гає єв­ро.

ДРУ­ГИЙ ВА­РІ­АНТ — від­мо­ва Гре­ції від єв­ро, але ще без ого­ло­ше­н­ня де­фол­та за сво­ї­ми бор­га­ми. У цій си­ту­а­ції не­гай­но зле­тять від­со­тки що­до них, і об­слу­го­ву­ва­ти ці бор­ги ви­яви­ться вкрай важ­ко. Дер­жа­ві ра­но чи пі­зно все одно до­ве­де­ться вживати не­ми­ну­чих за­хо­дів що­до ско­ро­че­н­ня вла­сних ви­трат, але вже на­ба­га­то су­во­рі­ших, ніж за пер­шим ва­рі­ан­том.

ТРЕ­ТІЙ ВА­РІ­АНТ — кра­ї­на і відмовляється від єв­ро, і ого­ло­шує де­фолт за бор­га­ми і все роз­по­ча­ти, як ка­жуть, з чи­сто­го ар­ку­ша. Про­те це озна­ча­ти­ме, що Гре­ція про­тя­гом ба­га­тьох ро­ків не змо­же по­зи­ча­ти но­вих гро­шей — як че­рез кре­ди­ти, так і че­рез про­даж сво­їх дер­жо­блі­га­цій. Вла­да кра­ї­ни все одно по­вин­на бу­де вжи­ти жорс­тких стру­ктур­них за­хо­дів в ча­сти­ні бю­дже­тної по­лі­ти­ки, різ­ко ско­ро­чу­ю­чи ви­тра­ти скар­бни­ці. На­ба­га­то су­во­рі­ші за­хо­ди, ніж при будь-яко­му ком­про­мі­сі з кре­ди­то­ра­ми.

Мо­жна бу­де за­бу­ти про іно­зем­ні ін­ве­сти­ції. Кра­ї­на втра­тить мо­жли­вість опла­чу­ва­ти по­трі­бний їй ім­порт. Гре­ція ім­пор­тує на 50 млрд єв­ро на рік, у то­му чи­слі про­ду­кти хар­чу­ва­н­ня й лі­ки. Ін­ши­ми сло­ва­ми, або від­мо­ва від єв­ро без де­фол­та за бор­га­ми, або від­мо­ва від єв­ро з де­фол­том — у ре­зуль­та­ті ви­яви­ться ку­ди гір­ше, ніж ва­рі­ант збе­ре­же­н­ня єв­ро і ком­про­мі­су з кре­ди­то­ра­ми. Він та­кож за­жа­дає від кра­ї­ни чи­ма­лі жер­тви, пов’яза­ні із ско­ро­че­н­ням бю­дже­тних ви­трат, але во­ни бу­дуть на­ба­га­то мен­ши­ми, ніж при будь-яко­му ін­шо­му ва­рі­ан­ті.

Ма­буть, в Афі­нах ро­зу­мі­ють, що про­бле­ми пі­сля ре­фе­рен­ду­му ні­ку­ди не пі­шли і шан­таж Єв­ро­пи ли­ше по­гір­шив став­ле­н­ня Єв­ро­со­ю­зу і МВФ до гре­цької вла­ди. Ком­про­міс бу­де до­ся­гну­то на умо­вах кре­ди­то­рів. Кро­ком в цьо­му на­пря­мі є від­став­ка мі­ні­стра фі­нан­сів Яні­са Ва­ру­фа­кі­са, який ви­я­вив край­ню впер­тість на пе­ре­го­во­рах з єв­ро­пей­ськи­ми пар­тне­ра­ми. Сам Ва­ру­фа­кіс за­явив, що йо­го від­став­ка має до­по­мог­ти Афі­нам до­сяг­ти уго­ди з кре­ди­то­ра­ми.

Пря­мо гре­цька кри­за Укра­ї­ну не зачіпає, про­те, її не­га­тив­ні наслідки бу­дуть і для нас.

ПО-ПЕР­ШЕ, істо­тно змен­шу­ю­ться на­ші мо­жли­во­сті по­зи­ки ко­штів у єв­ро­пей­ських фі­нан­со­вих стру­кту­рах. Як ві­до­мо, той, ко­го одно­го дня вку­си­ли, дві­чі обе­ре­жний. Те­пер для нас мо­жуть ви­ро­сти від­со­тки, і ста­нуть більш жорс­тки­ми умо­ви отри­ма­н­ня і по­вер­не­н­ня.

ПО-ДРУ­ГЕ. Наш ін­те­гра­цій­ний рух до Єв­ро­пи бу­де скла­дні­шим, оскіль­ки умо­ви при­йо­му та­кож ста­нуть більш жорс­тки­ми.

ПО-ТРЕ­ТЄ. Пе­ре­го­во­ри з кре­ди­то­ра­ми Укра­ї­ни і про­ха­н­ня про спи­са­н­ня ча­сти­ни бор­гів та­кож бу­дуть важ­ки­ми. Бор­ги не хо­чуть на­віть час­тко­во спи­су­ва­ти Гре­ції, оскіль­ки це при­зве­де до ефе­кту до­мі­но. Та­ко­го ж спи­са­н­ня мо­жуть за­жа­да­ти й ін­ші про­блем­ні кра­ї­ни від Іта­лії до Іспа­нії. А їх бор­ги зна­чно біль­ше за гре­цькі.

Гре­цька дра­ма в чер­го­вий раз на­о­чно за­свід­чи­ла, що по­пу­лізм і лі­ва­цтво зде­біль­шо­го лю­дям по­до­ба­ю­ться, про­те роз­пла­та зав­жди на­стає. Ку­пу­ва­ли — ве­се­ли­лись, по­лі­чи­ли — про­сльо­зи­лись.

Екс­пер­ти « Дня » — про те, які уро­ки тре­ба ви­не­сти пі­сля ре­фе­рен­ду­му в Гре­ції

КОМЕНТАРІ

«ЄС ПО­ВИ­НЕН ПІД­ГО­ТУ­ВА­ТИ­СЯ ДО НАД­ЗВИ­ЧАЙ­НОЇ ГУ­МА­НІ­ТАР­НОЇ ДО­ПО­МО­ГИ ГРЕ­ЦІЇ»

Ро­лан ФРОЙДЕНШТАЙН,

за­сту­пник ди­ре­кто­ра Цен­тру Мар­тен­са, Брюс­сель:

— Гре­цьке го­ло­су­ва­н­ня — це одне ве­ли­ке не­по­ро­зу­мі­н­ня. Ке­рів­ни­цтво Гре­ції вва­жає, що йо­го пе­ре­го­вор­на по­зи­ція бу­де кра­щою, але во- на бу­де ще гір­шою. Я ду­маю, що ЄС по­ви­нен під­го­ту­ва­ти­ся до над­зви­чай­ної гу­ма­ні­тар­ної до­по­мо­ги Гре­ції (про­до­воль­ство, ме­ди­ка­мен­ти), але та­кож і для ви­хо­ду Гре­ції з єв­ро­зо­ни. Адже зов­сім не за­ли­ши­ло­ся до­ві­ри до Ци­пра­са се­ред йо­го пар­тне­рів.

Що ж до за­яви Ци­пра­са: «Ми до­ве­ли, що де­мо­кра­тію не мо­жна шан­та­жу­ва­ти». То тут мо­ва йде про одну де­мо­кра­тію про­ти 18 ін­ших де­мо­кра­тій. І змі­шу­ва­ти весь бо­лі­сний пе­ре­го­вор­ний про­цес з пи­та­н­ням де­мо­кра­тії, це аб­сурд.

«БІЛЬ­ШЕ РО­ЗУ­МІ­Н­НЯ З БО­КУ ЄВ­РО­ПЕЙ­СЬКИХ СТО­ЛИЦЬ»

Атанасіос ДРУГОС, стар­шийа­на­лі­тик-ле­ктор із пи­тань НАТО, те­ро­ри­зму і гло­баль­ної без­пе­ки:

— Справ­ді, пе­ре­ва­жна біль­шість гре­цько­го на­се­ле­н­ня про­го­ло­су­ва­ла на ре­фе­рен­ду­мі про­ти про­по­зи­ції ЄС. Гре­цький уряд, очо­лю­ва­ний пар­ті­єю СІРІЗА за­ру­чив­ся актив­ною й енер­гій­ною під­трим­кою з бо­ку лю­дей се­ре­дньо­го та ма­ло­го кла­сів, які сер­йо­зно по­стра­жда­ли про­тя­гом остан­ніх п’яти ро­ків над­зви­чай­но су­во­ро­го ре­жи­му еко­но­мії і гли­бо­кої ре­це­сії. Але, з ін­шо­го бо­ку, згі­дно з опи­ту­ва­н­ня­ми біль­шість ви­сту­пає за те, щоб кра­ї­на за­ли­ши­ла­ся чле­ном єв­ро­зо­ни. По­гір­ше­н­ня си­ту­а­ції в Гре­ції, силь­ний за­клик прем’єр-мі­ні­стра Гре­ції Але­ксі­са Ци­пра­са, аб­со­лю­тна слаб­кість опо­зи­цій­них пар­тій, одно­сто­рон­ній під­хід гре­цьких при­ва­тних ЗМІ (які одно­стай­но кри­ти­ку­ва­ти Ци­пра­са), а та­кож за­кри­т­тя бан­ків (які не пра­цю­ють про­тя­гом 10 днів), бу­ли ви­рі­шаль­ни­ми і при­зве­ли до то­го, що лю­ди про­го­ло­су­ва­ли про­ти за­хо­дів еко­но­мії.

— І як те­пер бу­ду­тьро­зви­ва­ти­ся по­дії?

— Ця си­ту­а­ція ду­же не­без­пе­чна і не­стій­ка. Окрім то­го, існує ба­га­то не­ми­сли­мих «во­ро­гів», осо­бли­во в єв­ро­зо­ні та в ЄС. На мою дум­ку, є два ва­рі­ан­ти роз­ви­тку по­дій. Пер­ший по­ля­гає в то­му, що по­чи­на­ю­чи від 6 ли­пня ви­гля­дає так, що до­сяг­ти швид­кої уго­ди з на­ши­ми кре­ди­то­ра­ми бу­де вель­ми скла­дно і на­вряд чи це мо­жна пе­ред­ба­чи­ти. Осо­бли­во жорс­ткою і не­по­хи­тною є ні­ме­цька сто­ро­на. То­му я не був би оптимістом. Але це єди­ний шлях в єв­ро зо­ні, і ми по­вин­ні бо­ро­ти­ся до кін­ця (не­зва­жа­ю­чи на по­лі­ти­чну по­хму­ру атмо­сфе­ру). Ін­ший ва­рі­ант по­ля­гає в то­му, щоб роз­гля­ну­ти де­я­кі жорс­ткі за­хо­ди за ме­жа­ми клу­бу єв­ро­зо­ни. Я спо­ді­ва­ю­ся і ба­жаю, щоб ми не ста­ли на цей шлях, бо на ньо­му роз­ки­да­но біль­ше го­стрих цвя­хів, і кра­ї­на бу­де над­зви­чай­но ба­га­то стра­жда­ти. Ми пе­ре­бу­ва­є­мо між ле­вом і вов­ком.

— І що те­пер має ро­би­ти Єв­ро­пей­ський Со­юз зі сво­го бо­ку?

— Сьо­го­дні, 7 ли­пня, о 19.00 за ки­їв­ським ча­сом у Брюс­се­лі від­бу­де­ться са­міт лі­де­рів єв­ро­зо­ни, на яко­му бу­дуть роз­гля­да­ти­ся жорс­ткі і скла­дні пи­та­н­ня (гре­цька фінансова гну­чкість, гро­шо­ва лі­кві­дність, управ­лі­н­ня ве­ли­че­зним зов­ні­шнім бор­гом Гре­ції то­що). За­ли­ша­є­ться ба­га­то ро­бо­ти. При­чо­му для обох сто­рін. Єв­ро­пей­ські лі­де­ри по­вин­ні зро­зу­мі­ти, що гре­цький на­род ді­йшов до сво­єї ме­жі. Ви­жи­ва­н­ня ста­ло над­зви­чай­но ва­жли­вим пи­та­н­ням для ньо­го.

З ін­шо­го бо­ку, Гре­ція по­вин­на увійти у но­вий ра­унд пе­ре­го­во­рів з кра­щою ко­ман­дою пе­ре­го­вір­ни­ків, які бу­дуть кра­ще при­сто­со­ва­ні до ба­га­то­сто­рон­ньо­го ви­рі­ше­н­ня кри­зи і, спо­ді­ва­ю­ся, ма­ти­муть біль­ше ро­зу­мі­н­ня зі сто­ро­ни на­ших кре­ди­то­рів та пар­тне­рів. Гре­ція по­вин­на за­ли­ши­ти­ся в єв­ро­зо­ні, і, зви­чай­но, в ЄС та НАТО.

— Чи по­ви­нен Брюс­сель­пі­сля всьо­го цьо­го сі­да­ти за стіл пе­ре­го­во­рів з Ци­пра­сом?

— Я впев­не­ний, що Ци­прас від­но­вить і роз­ши­рить пе­ре­го­во­ри з ін­ши­ми єв­ро­пей­ськи­ми по­лі­ти­чни­ми лі­де­ра­ми, осо­бли­во з фран­цузь­ким пре­зи­ден­том і ні­ме­цьким кан­цле­ром. По­то­чна атмо­сфе­ра ще не є хо­ро­шою. То­му ва­жли­во отри­ма­ти жит­тє­зда­тне, смі­ли­ве і спра­ве­дли­ве рі­ше­н­ня в рам­ках єв­ро­зо­ни. Та­кож ва­жли­вим є лі­кві­да­ція жа­хли­вих на­слід­ків гу­ма­ні­тар­ної кри­зи в Гре­ції, яка три­ває.

Уже най­ближ­чим ча­сом по­вин­ні від­бу­ти­ся сер­йо­зні роз­мо­ви та від­кри­ті ра­ун­ди пе­ре­го­во­рів що­до важ­кої про­бле­ми не­жит­тє­зда­тно­го і жор­сто­ко­го бор­гу. Зокре­ма що­до то­го, як без дра­ма­ти­чних по­дій ско­ро від­кри­ти бан­ки і зно­ву нор­ма­лі­зу­ва­ти їх ро­бо­ту.

— Чи існує те­пер пі­сля цьо­го не­спо­ді­ва­но­го ре­фе­рен­ду­му мі­сце для ком­про­мі­су між Брюс­се­лем та Афі­на­ми?

— Так, над­зви­чай­ні тру­дно­щі з по­лі­ти­чни­ми, фі­нан­со­ви­ми та со­ці­аль­ни­ми на­слід­ка­ми існу­ють та ускла­дню­ють ви­рі­ше­н­ня гли­бо­ко вко­рі­не­них про­блем. Усе бу­де не­лег­ко вла­дна­ти. А ком­про­міс на­віть про­тя­гом остан­ніх го­дин по­трі­бен і по­ви­нен з’яви­ти­ся. Ін­ший шлях — де­фолт і бан­крут­ство кра­ї­ни слід уни­ка­ти усі­ма за­со­ба­ми. По­лі­ти­чна смі­ли­вість, да­ле­ко­гля­дність і пра­виль­не ро­зу­мі­н­ня — це ключові па­ра­ме­три для сприйня­тно­го обо­ма сто­ро­на­ми ре­зуль­та­ту.

— І які уро­ки пі­сля всьо­го цьо­го ма­ю­тьза­сво­ї­ти оби­дві сто­ро­ни: Брюс­се­льі Афі­ни та Єв­ро­па в ці­ло­му?

— Уже за­раз гре­цьку еко­но­мі­ку та пов­сяк­ден­не жи­т­тя спі­тка­ли бо­лі­сні наслідки, зокре­ма у со­ці­аль­ній сфе­рі. Про­тя­гом май­же 5 ро­ків це бу­ло ви­кли­ком для зви­чай­них гре­ків та їхніх основ­них прин­ци­пів жи­т­тя.

Тре­ба ви­вчи­ти по­мил­ки з остан­ніх не­вда­лих пе­ре­го­во­рів, щоб уни­кну­ти їх у подаль­шо­му. Тер­пі­н­ня лю­дей уже ви­чер­па­но. Час ді­я­ти. На­став час для но­вих ду­мок і біль­шо­го про­фе­сіо­на­лі­зму на май­бу­тніх пе­ре­го­во­рах. Гре­ція по­вин­на за­ли­ша­ти­ся від­да­ною Єв­ро­пі, а ЄС по­ви­нен бу­ти го­то­вим до­по­мог­ти кра­ї­ні, в якій ста­ла­ся фінансова кро­во­те­ча. Гре­ція — член за­хі­дної ци­ві­лі­за­ції. Її сьо­го­де­н­ня і май­бу­тнє за­ли­ша­є­ться в «Спіль­но­ті єв­ро­пей­ських на­ро­дів». Біль­ше ро­зу­мі­н­ня з бо­ку єв­ро­пей­ських сто­лиць ста­не клю­чо­вим чин­ни­ком для від­нов­ле­н­ня в най­ближ­чі ро­ки. То­му да­вай­те ра­зом пра­цю­ва­ти над збли­же­н­ням спіль­ної без­пе­ки в рам­ках Спіль­но­го єв­ро­пей­сько­го до­му від Атлан­ти­ки до Укра­ї­ни і від Ар­кти­ки до Схі­дно­го Се­ред­зем­но­мор’я.

«РО­СІ­Я­НИ БУ­ДУТЬ НА­МА­ГА­ТИ­СЯ ГРА­ТИ В ЦЮ ГРУ»

Оле­ксандр СУ­ШКО,

ди­ре­ктор нсти­ту­ту єв­ро­а­тлан­ти­чно­го спів­ро­бі­тни­цтва (Ки­їв):

— Хо­ча ре­зуль­та­ти ре­фе­рен­ду­му й ви­гля­да­ють як успіх Ци­пра­са, але оскіль­ки це не тя­гне жо­дно­го по­зи­тив­но­го рі­ше­н­ня, то в пер­спе­кти­ві це при­зве­де до за­не­па­ду СІ­РІ­ЗИ. Ін­ша спра­ва — яка ці­на бу­де для са­мої Гре­ції: на­скіль­ки впа­дуть со­ці­аль­ні стан­дар­ти?

«Аген­ти» Ро­сії — лю­ди, які пі­ді­гра­ють Крем­лю на сьо­го­дні­шній день, не мо­жуть за­про­по­ну­ва­ти якесь рі­ше­н­ня, яке би ви­тя­гло си­ту­а­цію з кри­зи. Це — пер­ша си­ту­а­ція в істо­рії Єв­ро­пи, ко­ли «дру­зі» Пу­ті­на при­хо­дять до вла­ди і ми ба­чи­мо, що во­ни не мо­жуть розв’яза­ти тих про­блем, зав­дя­ки яким во­ни при­йшли. Утім, ця си­ту­а­ція не ство­рює подаль­ших під­став для по­си­ле­н­ня ці­єї те­чії (про­ро­сій­ських сим­па­тій. — Ред.).

Ро­сі­я­ни бу­дуть на­ма­га­ти­ся гра­ти в цю гру (щоб по­хи­тну­ти со­лі­дар­ність ЄС. — Ред.). Однак єв­ро­пей­ська єд­ність скла­да­є­ться з ба­га­тьох чин­ни­ків. Ни­ні­шня си­ту­а­ція ве­де до подаль­шої мар­гі­на­лі­за­ції ро­лі Гре­ції в ЄС.

Ци­прас вже спро­бу­вав ма­нев­ру­ва­ти гео­по­лі­ти­чни­ми за­со­ба­ми, однак з ро­сій­сько­го бо­ку йо­му да­ли зро­зу­мі­ти, що не бу­дуть за це пла­ти­ти. По-пер­ше, — це не той ра­ху­нок, який Ро­сія мо­же спла­ти­ти. А по-дру­ге, в Мо­скві не хо­чуть пла­ти­ти, бо ро­зу­мі­ють, на­скіль­ки це не­сер­йо­зно.

«ГРЕ­ЦЬКИЙ НА­РОД ЗА­ХО­ПЛЮ­Є­ТЬСЯ МІ­ФОМ, НІ­БИ РО­СІЯ Є «ДРУЖНЬОЮ ДЕР­ЖА­ВОЮ»

Гі­ор­гос ПАВЛОПУЛОС, ре­да­ктор між­на­ро­дних но­вин, Naftemporiki/naftemporiki.gr — P.ATHANASIADES & CO S.A., Афі­ни:

— Гре­ція ска­за­ла «ні» і єди­на Єв­ро­па опи­ни­ла­ся під за­гро­зою. Пі­сля ре­фе­рен­ду­му га­зе­тні за­го­лов­ки спов­не­ні за­пи­тань: «Що те­пер ро­би­ти­ме ЄС?»; «Чи бу­де Брюс­сель ве­сти пе­ре­го­во­ри з Ци­пра­сом?»; «Чо­му навчаться оби­дві сто­ро­ни пі­сля та­ко­го ре­зуль­та­ту?» «Чи ком­про­міс між Брюс­се­лем і Афі­на­ми мо­жли­вий?».

Так, Брюс­сель ціл­ком мо­же ви­сло­ви­ти ба­жа­н­ня про­дов­жи­ти пе­ре­го­во­ри з Ци­пра­сом, бо ке­рів­ни­цтво ЄС не хо­че бра­ти на се­бе від­по­від­аль­ність за ви­хід кра­ї­ни із єв­ро­зо­ни. Але сам Ци­прас те­пер опи­нив­ся у пас­тці між одно­зна­чним во­ле­ви­яв­ле­н­ням на­ро­ду та еко­но­мі­чною ре­аль­ні­стю. Я уяв­ляю, яким чи­ном Ци­прас мо­же отри­ма­ти ви­гі­дні­шу уго­ду в рам­ках єв­ро­зо­ни, вра­хо­ву­ю­чи дис­кре­ди­та­цію гре­цьких бан­ків пі­сля їх за­кри­т­тя та за­ну­ре­н­ня гре­цької еко­но­мі­ки в ре­це­сію. Ці фа­кто­ри озна­ча­ють, що Гре­ція по­вин­на вжи­ти до­да­тко­вих за­хо­дів, аби залатати дір­ки, ство­ре­ні по­лі­ти­чною кри­зою вна­слі­док ре­фе­рен­ду­му. Але лю­ди, які го­ло­су­ва­ли «ні», бу­дуть ре­а­гу­ва­ти — ціл­ком мо­жли­во, за­сто­со­ву­ю­чи на­силь­ство — якщо Ци­прас за­про­по­нує уго­ду, що пі­де вро­зріз до по­пу­ляр­но­го «ні за­хо­дам жорс­ткої еко­но­мії». У будь-яко­му ра­зі, пер­спе­кти­ви Гре­ції та її еко­но­мі­ки не ви­да­ю­ться опти­мі­сти­чни­ми. Та не ви­клю­че­но, що бу­де до­ся­гну­то й ком­про­мі­су — в основ­но­му, че­рез по­лі­ти­чні при­чи­ни.

Гре­цький уряд бу­де на­да­лі ве­сти пе­ре­го­во­ри у Брюс­се­лі, та ні­хто не мо­же бу­ти впев­не­ний, що він го­то­вий на по­сту­пки, не­об­хі­дні для ком­про­мі­су із кре­ди­то­ра­ми. Схо­же, ЄС не хо­че вла­сно­руч ви­во­ди­ти Гре­цію з зо­ни єди­ної ва­лю­ти, але він мо­же не за­ва­жа­ти цьо­му про­це­су, не під­три­му­ю­чи лі­кві­дність, не­об­хі­дну для фун­кціо­ну­ва­н­ня бан­ків і до­зво­ля­ю­чи Гре­ції дру­ку­ва­ти вла­сну на­ціо­наль­ну ва­лю­ту.

Ду­же силь­ни­ми, на жаль, є й про­ро­сій­ській по­зи­ції Гре­ції: не тіль­ки се­ред лі­во­ра­ди­каль­них, на­ціо­на­лі­сти­чних і вкрай пра­вих —а й на­віть се­ред так зва­них про­єв­ро­пей­ських пар­тій. Гре­цький на­род за­хо­плю­є­ться мі­фом, ні­би Ро­сія є «дружньою дер­жа­вою» зав­дя­ки спіль­ній ре­лі­гії, і вва­жає Пу­ті­на «ге­ро­єм» ан­ти­за­хі­дно­го опо­ру. Гре­ків не тур­бу­ють спро­би Ро­сії пі­ді­рва­ти Єв­ро­пей­ський про­ект. На­справ­ді, пе­ре­ва­жна біль­шість ра­діє, що Пу­тін ата­кує «нео­лі­бе­раль­ний» ЄС.

ФО­ТО РЕЙТЕР

ФО­ТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.