Ком­по­зи­тор у су­ча­сних ре­а­лі­ях

Den (Ukrainian) - - Культура - Га­ли­на СТЕПАНЧЕНКО, му­зи­ко­зна­вець

У за­лі НСКУ пред­став­ле­но но­вий фо­лі­ант ві­до­мо­го укра­їн­сько­го му­зи­ко­знав­ця Ан­ни Лу­ні­ної

Книж­ка на­зи­ва­є­ться « Ком­по­зи­тор у дзер­ка­лі су­ча­сно­сті » ( у 2- х то­мах). Ця ро­бо­та не тіль­ки мас­шта­бна за роз­мі­ром, а й ґрун­тов­на, фун­да­мен­таль­на за змі­стом.

До ре­чі, по­пе­ре­дню книж­ку Лу­ні­ної «Ком­по­зи­тор — ма­лень­ка пла­не­та», теж на­пи­са­ну в жан­рі ін­терв’ю-бе­сід, бу­ло ви­да­но 2013 р. ви­дав­ни­цтвом «Дух і лі­те­ра», і во­на отри­ма­ла схваль­ні від­гу­ки пре­си та чи­та­чів. Ав­тор­ка пред­ста­ви­ла де­сять зна­ко­вих по­ста­тей су­ча­сної укра­їн­ської му­зи­чної куль­ту­ри, чиє твор­че фор­му­ва­н­ня при­па­ло на 1960—1970-ті: це дев’ять ком­по­зи­то­рів — Єв­ген Стан­ко­вич, Ва­лен­тин Силь­ве­стров, Олег Кі­ва, Ле­о­нід Грабовський, Ле­ся Ди­чко, Ген­на­дій Ля­шен­ко, Юрій Іщенко, Оле­ксандр Ко­стін, Ві­та­лій Го­дзя­цький та ди­ри­гент Ва­ле­рій Матюхін.

Книж­ка за­хо­плює з пер­ших сто­рі­нок, вже не мо­жеш ві­ді­рва­ти­ся від від­вер­тих діа­ло­гів, які май­стер­но, з пи­сьмен­ни­цьким хи­стом від­тво­рює ав­тор­ка. Во­на за­ну­рює чи­та­ча в тон­кий ду­хов­ний світ твор­чої осо­би­сто­сті ко­жно­го ми­тця, в йо­го пси­хо­ло­гі­чний ви­мір твор­чих ім­пуль­сів, сво­ї­ми пи­та­н­ня­ми вмі­ло сти­му­лю­ю­чи ко­жно­го ком­по­зи­то­ра на роз­ду­ми і мо­ти­ву­ю­чи ко­жне но­ве пи­та­н­ня ло­гі­кою бе­сі­ди. У книж­ці зна­йде­но уні­каль­ну ма­не­ру «роз­го­во­ри­ти» спів­бе­сі­дни­ка на рі­зно­ма­ні­тні те­ми ком­по­зи­тор­сько­го бу­т­тя. Як ви­ни­кає та­єм­ни­че ми­сте­цтво «Му­зи­ка» на но­тно­му ар­ку­ші? Та­ї­на твор­чо­сті — ось що на­ма­га­є­ться роз­кри­ти ав­тор­ка в не­ви­му­ше­них бе­сі­дах. Тож у ре­зуль­та­ті всі «ді­йо­ві осо­би» книж­ки ні­би вклю­че­но у вір­ту­аль­ний «кру­глий стіл» з пи­тань су­ча­сної ком­по­зи­тор­ської твор­чо­сті та існу­ва­н­ня «пла­не­ти — Ком­по­зи­тор» у су­ча­сно­му «ко­смо­сі — со­ці­у­мі».

Книж­ка «Ком­по­зи­тор — ма­лень­ка пла­не­та » за­вер­шу­є­ться трьо­ма кра­пка­ми, що спри­йма­ло­ся на мо­мент ви­хо­ду як на­тяк до по­нов­ле­н­ня дис­ку­сії за ще одним вір­ту­аль­ним «кру­глим столом», але вже з но­ви­ми ком­по­зи­тор­ськи­ми по­ста­тя­ми.

І ось три­ма­є­мо в ру­ках но­вий мо­ну­мен­таль­ний дво­том­ник «Ком­по­зи­тор у дзер­ка­лі су­ча­сно­сті», ви­да­ний тим же ви­дав­ни­цтвом «Дух і лі­те­ра» 2015 р. Ав­тор­ка по­мі­сти­ла два­над­цять роз­гор­ну­тих бе­сід з ком­по­зи­то­ра­ми, чиє твор­че фор­му­ва­н­ня від­бу­ло­ся в 1980—1990-х, а за­раз во­ни пе­ре­бу­ва­ють у по­рі твор­чої зрі­ло­сті: Ган­на Гав­ри­лець, Юлія Го­мель­ська, Ві­кто­рія По­льо­ва, Кар­мел­ла Це­пко­лен­ко, Во­ло­ди­мир Зу­би­цький, Ві­ктор Сте­пур­ко, Юрій Шев­чен­ко, Сер­гій За­жи­тько, Ігор Щер­ба­ков, Зол­тан Ал­ма­ші, Во­ло­ди­мир Рун­чак, Оле­ксандр Лев­ко­вич. У книж­ці та­кож вмі­ще­но ці­ка­ві бліц­бе­сі­ди з пред­став­ни­ка­ми рі­зних кра­їн: ком­по­зи­то­ра­ми Бал­нур Ки­дир­бек (Ка­зах­стан), Фі­руз Ба­хор (Та­джи­ки­стан), Фран­гіз Алі-За­де (Азер­бай­джан), Еду­ард Ай­ра­пе­тян (Вір­ме­нія), Шав­лег Ші­ла­ка­дзе (Гру­зія), Рашид Ка­лі­мул­лін (Татарстан), дво­ма ди­ри­ген­та­ми — Ер­кі Пе­хком (Есто­нія) і Ва­ле­рі­єм Ма­тю­хі­ним (Укра­ї­на), а та­кож із бли­ску­чим ли­тов­ським куль­ту­ро­ло­гом Ста­сі­сом Ур­бо­на­сом, знав­цем твор­чо­сті ге­ні­аль­но­го ком­по­зи­то­ра і жи­во­пи­сця, фун­да­то­ра ли­тов­ської про­фе­сій­ної ком­по­зи­тор­ської му­зи­ки Мі­ка­ло­ю­са Кон­стан­ті­на­са Чюр­льо­ні­са. Ці бліц-ін­терв’ю ду­же ва­жли­ві в наш час, бо да­ють змо­гу пі­зна­ти між­на­ціо­наль­ний куль­тур­ний кон­текст, озна­йо­ми­ти­ся з су­ча­сни­ми тен­ден­ці­я­ми сві­то­во­го му­зи­чно­го про­сто­ру.

Но­ва книж­ка Ан­ни Лу­ні­ної — це ін­те­ле­кту­аль­на галерея ін­ди­ві­ду­аль­но не­по­втор­них ми­сте­цьких порт­ре­тів на­ших су­ча­сни­ків, із жи­т­тям, твор­чи­ми до­ля­ми і му­зи­кою яких до­бре озна­йом­ле­на ав­тор­ка. Ко­жний роз­діл, що є окре­мою бе­сі­дою з кон­кре­тним ком­по­зи­то­ром, ав­тор роз­по­чи­нає з вла­сної пре­ам­бу­ли, яка є клю­чем до подаль­шо­го діа­ло­гу. У та­кий спо­сіб чи­тач має своє­рі­дну емо­цій­но-ін­те­ле­кту­аль­ну на- строй­ку на вклю­че­н­ня у вер­баль­ний текст діа­ло­гу. Крім то­го, чи­та­чу на­да­є­ться мо­жли­вість са­мо­му «всту­пи­ти» у дис­ку­сію, по­го­джу­ю­чись чи нав­па­ки по­ле­мі­зу­ю­чи з дум­ка­ми уча­сни­ків бе­сід. Книж­ка має ще де­кіль­ка кре­а­тив­них осо­бли­во­стей. По-пер­ше, її за жан­ром мо­жна іден­ти­фі­ку­ва­ти як ні­би озву­че­ну «му­зи­кою» книж­ку, адже ав­тор­ці вда­є­ться збе­рег­ти і пе­ре­да­ти у вер­баль­ній фор­мі «ком­по­зи­тор­ський го­лос», ін­то­на­цію, стиль ви­слов­ле­н­ня ду­мок ко­жно­го з її спів­ро­змов­ни­ків. По­дру­ге, від­чу­ва­є­ться до­вір­ли­вість, від­кри­тість та щи­рість цих роз­мов, зав­дя­ки чо­му пор­трет ко­жно­го «ге­роя» книж­ки ха­ра­кте­ри­зу­є­ться пси­хо­ло­гі­чною від­вер­ті­стю.

Сві­тли­ни в книж­ці до­пов­ню­ють порт­ре­тну га­ле­рею го­лов­них ге­ро­їв, а сто­рін­ки но­тних ав­то­гра­фів пе­ред ко­жним роз­ді­лом спри­йма­ю­ться як те­зи­сні «му­зи­чні пре­лю­дії» — як на­тяк му­зи­чної дум­ки ко­жно­го ком­по­зи­то­ра, що про­дов­жу­є­ться в подаль­шій вер­баль­ній фор­мі. Та­кі му­зи­чні ав­то­гра­фи зна­йом­лять з осо­бли­во­стя­ми по­чер­ку, пи­сьма ко­жно­го на­шо­го ав­то­ра-су­ча­сни­ка і до­пов­ню­ють но­ва­тор­ське за змі­стом, сти­лем і ком­по­зи­ці­єю ви­да­н­ня, яке до­по­мо­же чи­та­чам уяви­ти ба­га­то­ма­ні­тний світ су­ча­сної укра­їн­ської ком­по­зи­тор­ської шко­ли.

«Бу­ти су­ча­сним — зна­чить бу­ти ін­тер­пре­та­то­ром ду­ху сво­го ча­су...» — са­ме та­кий влу­чний ви­слів-епі­граф обра­ла ав­тор­ка до сво­єї но­вої книж­ки «Ком­по­зи­тор у дзер­ка­лі су­ча­сно­сті», який, до ре­чі, міг би ста­ти ко­ре­ля­том і до по­пе­ре­дньої її книж­ки «Ком­по­зи­тор — ма­лень­ка пла­не­та». Тож во­на, як і всі її спів­бе­сі­дни­ки, пе­ре­фра­зу­ю­чи ви­слів кла­си­ка, — це справ­жні «ін­тер­пре­та­то­ри ду­ху сво­го ча­су», адже в роз­мо­вах во­ни на­ма­га­ю­ться осми­сли­ти ва­жли­ві суб­стан­ції му­зи­чних явищ су­ча­сної куль­ту­ри.

Тре­ба від­зна­чи­ти, що книж­ки в фор­ма­ті бе­сід із укра­їн­ськи­ми ком­по­зи­то­ра­ми і ми­тця­ми по­тро­хи з’яв­ля­ю­ться на ін­те­ле­кту­аль­но-ми­сте­цько­му укра­їн­сько­му «рин­ку»: при­га­ду­ю­ться мо­но­гра­фі­чні бе­сі­ди з Ва­лен­ти­ном Силь­ве­стро­вим (їх ве­ли композитори Сер­гій Пі­лю­ти­ков і Сер­гій За­жи­тько), з Єв­ге­ном Стан­ко­ви­чем (ав­тор Оле­на Зінь­ке­вич), Оле­ксан­дром Зло­тни­ком, Во­ло­ди­ми­ром Ко­жу­ха­рем (ав­тор­ка Га­ли­на Конь­ко­ва). Але но­ва­цій­ність кни­жок Ан­ни Лу­ні­ної («Ком­по­зи­тор — ма­лень­ка пла­не­та», «Ком­по­зи­тор у дзер­ка­лі су­ча­сно­сті») по­ля­гає в то­му, що впер­ше під єди­ною об­кла­дин­кою об’єд­на­но су­зір’я на­ших су­ча­сних ком­по­зи­то­рів: у пер­шій — уже ви­зна­них «жи­вих кла­си­ків» 1960—1970-х, а у дру­гій — ми­тців ге­не­ра­ції 1980—1990-х. Оби­дві книж­ки — це кон­гло­ме­рат ви­да­тних укра­їн­ських ком­по­зи­тор­ських імен. То­му з ча­сом хо­ті­ло­ся б по­ба­чи­ти пе­ре­ви­да­н­ня кни­жок рі­зни­ми мо­ва­ми, хо­ча б ан­глій­ською й ні­ме­цькою, а та­кож — в еле­ктрон­ній вер­сії, адже фо­лі­ан­ти Ан­ни Лу­ні­ної є справ­жнім укра­їн­ським на­ціо­наль­ним про­ду­ктом, який по­ви­нен ма­ти між­на­ро­дний роз­го­лос.

ДО­ВІД­КА «Дня»

Ан­на Луніна — му­зи­ко­зна­вець, му­зи­чний кри­тик, кан­ди­дат ми­сте­цтво­знав­ства, ла­у­ре­ат Пре­мії іме­ні М. В. Ли­сен­ка, член НСКУ, арт-ме­не­джер На­ціо­наль­но­го ан­сам­блю со­лі­стів «Ки­їв­ська ка­ме­ра­та». Ав­тор кни­жок «Яр­мар­ка в про­странс­тве му­зыкаль­ной куль­ту­ры», «Ком­по­зи­тор — ма­лень­кая пла­не­та», «Ком­по­зи­тор в зер­ка­ле сов­ре­мен­но­сти» (у двох то­мах), а та­кож чи­слен­них ста­тей у на­у­ко­во­фа­хо­вих збір­ни­ках та пе­рі­о­ди­ці.

ФО­ТО РУ­СЛА­НА КАНЮКИ / «День»

ВИ­ДА­ТНІ МА­Е­СТРО СУ­ЧА­СНО­СТІ ( ЗЛІ­ВА НАПРАВО) — ВА­ЛЕ­РІЙ МАТЮХІН, ЄВ­ГЕН СТАН­КО­ВИЧ, ВА­ЛЕН­ТИН СИЛЬ­ВЕ­СТРОВ І МИ­РО­СЛАВ СКО­РИК

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.