«Вій­на очи­ма ТСН»

«1+1» пред­ста­ви­ли вла­сну книж­ку і муль­ти­ме­дій­ний про­ект про рік вій­сько­вих дій на Дон­ба­сі

Den (Ukrainian) - - День України - Ан­на СВЕНТАХ, «День»

Цьо­го ти­жня ко­ман­да «плю­сів» пре­зен­ту­ва­ла свій муль­ти­ме­дій­ний про­ект «Вій­на очи­ма ТСН». У про­е­кті — три скла­до­ві: одно­ймен­на книж­ка, що скла­да­є­ться з 28 істо­рій вій­сько­вих ре­пор­те­рів «ТСН», а та­кож те­ле­ві­зій­на вер­сія цих роз­по­від­ей та ін­те­р­актив­на кар­та по­дій остан­ньо­го ро­ку на Дон­ба­сі. «Вій­на очи­ма ТСН» — це істо­рія про вза­є­мо­дію жур­на­лі­стів і опе­ра­то­рів із мі­сце­ви­ми і вій­сько­ви­ми, про не­о­дно­зна­чний рік га­ря­чих бо­йо­вих дій, про пе­ре­жи­ва­н­ня, які за­ли­ши­ли­ся за ка­дром. Зби­ра­ла істо­рії і готувала до дру­ку книж­ку ко­ре­спон­дент «ТСН» Оль­га Ка­шпор, яка ро­дом із Друж­ків­ки. Про­тя­гом мі­ся­ця во­на ро­змов­ля­ла зі сво­ї­ми 11 ко­ле­га­ми про вій­ну, ін­ко­ли — без­по­се­ре­дньо між їхні­ми від­ря­дже­н­ня­ми на фронт.

Із пре­зен­та­ці­єю про­е­кту у На­ціо­наль­но­му му­зеї Та­ра­са Шев­чен­ка «1+1» пред­ста­ви­ли та­кож вла­сну «екс­по­зи­цію вій­ни» — тут і ро­зір­ва­ні сна­ря­ди, і ящик з-під боє­при­па­сів, в яко­му бій­ці пе­ре­во­зи­ли свою кі­шку із фрон­ту до Ки­є­ва, і обго­рі­лі пра­по­ри, і фор­ма з фрон­то­вим пи­лом сол­да­та, який при­їхав на ро­та­цію, і зна­ки зі слі­да­ми куль, і на­віть вка­зів­ни­ки з До­не­цько­го ае­ро­пор­ту... Жур­на­ліс­тка На­та­лія На­гор­на, яка ста­ла екскурсоводом ці­єї виставки на один ве­чір, із вла­сних спогадів роз­по­від­ає ледь не про ко­жен екс­по­нат і фо­то бій­ців — тих, що жи­ві, і тих, що за­ли­ши­ли­ся у на­шій пам’яті.

На пре­зен­та­цію книж­ки «плю­си» за­про­си­ли вій­сько­вих, які за­раз пе­ре­бу­ва­ють у Ки­є­ві — в го­спі­та­лях чи на ро­та­ції. Пер­шим із при­су­тніх отри­мав у по­да­ру­нок книж­ку ма­лень­кий син бій­ця 25-го ба­таль­йо­ну те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни «Ки­їв­ська Русь» Ген­на­дія Де­мін­сько­го Ар­се­ній, ко­трий ра­зом із та­том і ма­мою був при- су­тній на пре­зен­та­ції. До сло­ва, ча­сти­ну при­бу­тків, ви­ру­че­них від про­да­жу кни­жок, бу­де пе­ре­ра­хо­ва­но Бла­го­дій­но­му фон­ду «Центр до­по­мо­ги» та на­прав­ле­но на при­дба­н­ня ме­ди­чно­го обла­дна­н­ня для Го­лов­но­го вій­сько­во­го го­спі­та­лю у Ки­є­ві. Всім при­су­тнім бій­цям книж­ки подарували на пре­зен­та­ції.

— Якось ме­не по­кли­кав шеф-ре­да­ктор «ТСН» Сер­гій По­пов і ска­зав: «У на­ших ко­ре­спон­ден­тів за­ли­ша­є­ться ду­же ба­га­то істо­рій за ка­дром. Во­ни — про осо­би­сті пе­ре­жи­ва­н­ня, які жур­на­ліст зав­жди му­сить хо­ва­ти. Да­вай спро­бу­є­мо зро­би­ти з них есе», — роз­по­від­ає про про­ект йо­го ав­тор Оль­га КА­ШПОР. — Тож ми за­пи­са­ли про­бну істо­рію з Оле­ксан­дром Мо­тор­ним, який пер­ший з укра­їн­ських те­ле­ві­зій­ни­ків про­їхав у До­не­цький ае­ро­порт, і са­ме про це бу­ло на­ша пер­ша роз­мо­ва. На­ші есе від­рі­зня­ю­ться від до­ку­мен­та­лі­сти­ки ли­ше тим, що у них кра­си­ва ху­до­жня об­кла­дин­ка. Бу­ли та­кі, які пи­са­ли до­сить швид­ко, з емо­цій­ни­ми спо­га­да­ми жур­на­лі­стів. Бу­ли істо­рії, які пи­са­ли важ­ко, бо ін­ко­ли жур­на­лі­стам на­віть рі­дним чи ко­ле­гам важ­ко роз­по­ві­сти про те, що во­ни пе­ре­жи­ли, за­ну­рю­ва­ти­ся у атмо­сфе­ру, про яку го­во­риш. Я пе­ре­гля­да­ла їхні сю­же­ти, шу­ка­ла фо­то місць і по­дій, про які во­ни роз­по­від­а­ли, на­ма­га­ла­ся уяви­ти се­бе на їхньо­му мі­сці, зна­ю­чи цих лю­дей не один рік, їхній ха­ра­ктер і стиль. Це не ви­пад­ко­ві лю­ди на вій­ні — хтось був уже на 30 вій­нах, а для ко­гось це пер­ша вій­на, але во­ни про­пу­ска­ють її че­рез се­бе. Це лю­ди, яких не від­прав­ля­ли на фронт — во­ни са­мі обра­ли бу­ти там, і це наш най­кра­щий «до­бро­воль­чий ба­таль­йон ТСН». А «Вій­на очи­ма ТСН» — це жи­ва істо­рія, яку ми на­пи­са­ли ра­зом і яка три­ває, яка вже сьо­го­дні має цін­ність.

ФО­ТО ОЛЕ­КСІЯ ІВА­НО­ВА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.