«За­бо­ро­не­ні» пе­ре­вір­ки три­ва­ють

Ру­слан СО­БОЛЬ: «Укра­ї­ні по­трі­бна дер­жав­но-при­ва­тна адмі­ні­стра­ція ма­ло­го й се­ре­дньо­го бі­зне­су»

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Скла­дна си­ту­а­ція в еко­но­мі­ці Укра­ї­ни має й по­зи­тив­ний аспект. Де­да­лі біль­ше лю­дей бі­зне­су, роз­бу­дже­них Ре­во­лю­ці­єю гі­дно­сті, на­ма­га­ю­ться взя­ти у вла­сні ру­ки свою до­лю й мо­ти­ву­ва­ти уряд ді­я­ти ви­клю­чно на ко­ристь на­ро­ду. Та­кі зав­да­н­ня ста­вить пе­ред со­бою й під­при­є­мець Ру­слан СО­БОЛЬ, гла­ва Асо­ці­а­ції вла­сни­ків ма­ло­го й се­ре­дньо­го бі­зне­су, ку­ра­тор еко­но­мі­чно­го бло­ку Аль­тер­на­тив­но­го гро­мад­сько­го ру­ху «ПрОпо­зі­ція» .

— Чи вва­жа­є­те ви, що сьо­го­дні дер­жа­ві не­бай­ду­же до ма­ло­го й се­ре­дньо­го бі­зне­су? Чи не по­ка­за­ла про­ти­ле­жно­го дис­ку­сія що­до впро­ва­дже­н­ня ка­со­вих апа­ра­тів?

— По­ка­за­ла. Але ми змі­цни­ли­ся в ро­зу­мін­ні то­го, що від­бу­ва­є­ться. Річ у то­му, що дер­жа­ва по­ха­пцем шу­кає гро­ші. Про­вів­ши ана­ло­гію з про­стою лю­ди­ною, ви зро­зу­мі­є­те, що в та­ких умо­вах во­на мо­же вда­ти­ся до не­о­бду­ма­них дій і рі­шень. Зро­зумі­ло, що дер­жа­ву сьо­го­дні ли­хо­ма­нить, во­на при­ймає хи­бні рі­ше­н­ня. А за їхні наслідки ні­хто не зби­ра­є­ться від­по­від­а­ти. Між лю­дьми, які роз­ро­бля­ють та­кі рі­ше­н­ня, та пред­став­ни­ка­ми ре­аль­но­го се­кто­ра еко­но­мі­ки — прір­ва не­ро­зу­мі­н­ня. Жо­ден з остан­ніх за­ко­но­про­е­ктів — ні про єди­ний со­ці­аль­ний по­да­ток, ні про по­да­тко­ву ам­ні­стію, ні про ка­со­ві апа­ра­ти, не обго­во­рю­вав­ся з про­філь­ни­ми асо­ці­а­ці­я­ми або ор­га­ні­за­ці­я­ми бі­зне­су. Біль­ше то­го, всі їхні кон­стру­ктив­ні про­по­зи­ції, що йдуть не­скін­чен­ним по­то­ком до уря­ду, до Вер­хов­ної Ра­ди, до мі­ні­стер­ства, по­тра­пля­ють у якісь «чор­ні ді­ри».

«В ПЕР­ШО­МУ КВАР­ТА­ЛІ ЛИ­ШЕ ПО КИ­Є­ВУ ЗАКРИЛОСЬ 20% ПІД­ПРИ­ЄМСТВ МА­ЛО­ГО БІ­ЗНЕ­СУ»

— Ва­ша про­гра­ма «Business-UР» пе­ред­ба­чає мо­жли­вість від­но­ви­ти еко­но­мі­ку Укра­ї­ни, спи­ра­ю­чись в пер­шу чер­гу на ма­лий і се­ре­дній бі­знес. Ви вва­жа­є­те, що за­раз він у за­не­па­ді й не­аби­як ско­ро­тив сво­ю­ді­яль­ність? Чи є із цьо­го при­во­ду якась ста­ти­сти­ка?

— Ми аб­со­лю­тно впев­не­ні, що ви­клю­чно че­рез сфе­ру ма­ло­го й се­ре­дньо­го бі­зне­су тіль­ки й мо­жли­во під­ня­ти укра­їн­ську еко­но­мі­ку, від­ро­ди­ти її. То­чкою від­лі­ку мо­жна вва­жа­ти 2008—2012 ро­ки, ко­ли ВВП у нас зро­став у се­ре­дньо­му на 5,1% за рік. У нас бу­ли то­ді якісь пла­ни, ми ру­ха­ли­ся й роз­ви­ва­ли­ся. А за­раз ВВП за 2014 рік у мі­ну­сі — мі­нус сім від­со­тків, а за 2015-й па­ді­н­ня вже 7,5%. Та й то я вва­жаю, що це ду­же «скром­на» оцін­ка — щоб не шо­ку­ва­ти тих лю­дей на За­хо­ді, в Аме­ри­ці та Єв­ро­пі, які за на­ми спо­сте­рі­га­ють.

Ко­ли ж ве­сти мо­ву про ста­ти­сти­ку, то ли­ше в Ки­є­ві за сі­чень, лю­тий й бе­ре­зень цьо­го ро­ку 20% під­при­ємств ма­ло­го бі­зне­су при­пи­ни­ли свою ді­яль­ність. І ця тен­ден­ція, при­чо­му в гео­ме­три­чній про­гре­сії, фі­ксу­є­ться й да­лі. Ми це ба­чи­мо й від­чу­ва­є­мо, спіл­ку­ю­чись у сво­є­му ко­лі. Під­при­єм­ни­цькі на­строї зде­біль­шо­го та­кі: про­да­ти, що мо­жли­во, й ви­їха­ти з кра­ї­ни.

— Ре­зер­ви ма­ло­го та се­ре­дньо­го бі­зне­су ви ба­чи­те в то­му, щоб за­по­біг­ти ко­ру­пції, що обез­кров­лює бі­знес. Про які кон­кре­тно су­ми йде­ться?

— Дум­ка ба­га­тьох екс­пер­тів: у кра­ї­ні близь­ко 400 мі­льяр­дів гри­вень ті­ньо­во­го обі­гу. МВФ свід­чить, що 60% еко­но­мі­ки Укра­ї­ни пе­ре­бу­ває в ті­ні. Ми вва­жа­є­мо, що в ті­ні 80% ма­ло­го й се­ре­дньо­го бі­зне­су. Одно­зна­чно це один з го­лов­них чин­ни­ків ко­рум­по­ва­но­сті кра­ї­ни й пер­ше, з чим слід бо­ро­ти­ся. Але окрім пу­сто­по­ро­жніх слів і обі­ця­нок ре­форм, які всі чують по те­ле­ві­зо­ру, ми біль­ше ні­чо­го не ба­чи­мо. А ми аб­со­лю­тно то­чно зна­є­мо, як і що тре­ба зро­би­ти. У сво­їй про­гра­мі ми, зокре­ма, вка­зу­є­мо, що в су­спіль­стві має бу­ти аб­со­лю­тне не­прийня­т­тя тих стру­ктур, які за­ці­кав­ле­ні в ко­ру­пції.

— Як — це клю­чо­ве слово, то­му що всі про­ти ко­ру­пції, але ма­ло хто знає, як її пе­ре­мог­ти, та й чи мо­жли­во це вза­га­лі. Так от: як? По­трі­бні го­лов­ним чи­ном ре­пре­сії про­ти не­че­сних чи­нов­ни­ків або й своє­рі­дний су­спіль­ний до­го­вір бі­знес-се­ре­до­ви­ща: ха­ба­рів біль­ше не да­є­мо ні за яких об­ста­вин і си­гна­ли­мо ор­га­нам за ко­жної спро­би здир­ства?

— На жаль, у на­шій кра­ї­ні і з на­шим мен­та­лі­те­том ні­що з то­го, що ви на­зва­ли, не спра­цює. Гру­зин­ський до­свід, ко­ли, здав­ши ха­бар­ни­ка, лю­ди отри­му­ва­ли чи­ма­лі пре­мії, у нас не по­ши­ри­ться. По­над двад­цять ро­ків на­ша еко­но­мі­ка роз­ви­ва­ла­ся, так би мо­ви­ти, за «ди­ким» сце­на­рі­єм, у ма­ло­го й се­ре­дньо­го під­при­єм­ни­цтва не­має куль­ту­ри ве­де­н­ня бі­зне­су, не­має до­ві­ри до дер­жа­ви. Усі йо­го де­кла­ра­ції не спри­йма­ю­ться, лю­ди в них не ві­рять.

Щоб пе­ре­мог­ти ко­ру­пцію, з нею, я вва­жаю, не тре­ба вза­га­лі бо­ро­ти­ся. Слід про­сто при­бра­ти ко­рі­н­ня, яке її жи­вить. А це ре­гу­лю­ю­ча та фі­скаль­на фун­кції дер­жа­ви. По­трі­бно обез­збро­ї­ти чи­нов­ни­ків з пе­ре­ві­ря­ю­чих і кон­тро­лю­ю­чих ор­га­нів, які при­хо­дять за ха­ба­ра­ми. І да­ти бі­зне­су мо­жли­вість не­хай і «ди­ко», але роз­ви­ва­ти­ся. Йо­го го­лов­ний обов’язок пе­ред дер­жа­вою — спла­чу­ва­ти по- да­тки. А го­лов­на ре­гу­лю­ю­ча фун­кція дер­жа­ви — сте­жи­ти за спла­тою по­да­тків. І кра­пка.

«КІЛЬ­КІСТЬ ПО­ДА­ТКІВ ДЛЯ МА­ЛО­ГО І СЕ­РЕ­ДНЬО­ГО БІ­ЗНЕ­СУ ПО­ТРІ­БНО ЗВЕ­СТИ ДО ОДНО­ГО»

— Одна з го­лов­них ці­лей ор­га­ні­за­ції, що ство­рю­є­ться, — де­ті­ні­за­ція еко­но­мі­ки. Але чи впев­не­ні ви в то­му, що про­по­но­ва­ні ва­ми для цьо­го ін­стру­мен­ти пра­цю­ва­ти­муть? Про­дов­же­н­ня мо­ра­то­рі­ю­на пе­ре­вір­ки мо­жна до­би­ти­ся, та йо­го вже, по су­ті, й так про­дов­жи­ли, але як зму­си­ти бі­знес укла­да­ти тру­до­ві до­го­во­ри, якщо йо­му не ви­гі­дно пра­цю­ва­ти на сві­ту й він ви­му­ше­ний йти в тінь?

— Про якісь до­сту­пні кре­ди­ти для бі­зне­су ми, зві­сно, мо­же­мо за­бу­ти, це зро­зумі­ло. У цей час у на­шій кра­ї­ні ми їх не отри­ма­є­мо. І та­ких під­при­ємств, які ско­ти­ли­ся за ме­жу зби­тко­во­сті, ду­же ба­га­то. Во­ни бу­дуть зму­ше­ні за­кри­ва­ти­ся й за­кри­ю­ться. Лю­ди за­ли­ша­ться без ро­бо­ти. І ця тен­ден­ція, як ми вже го­во­ри­ли, по­си­лю­є­ться. Ми до цьо­го ма­є­мо бу­ти го­то­ві, й мо­ра­то­рі­єм, зві­сно, спра­ву не ви­пра­виш. Тут пра­цює еко­но­мі­ка, й во­на не­вбла­ган­на. Але не­рід­ко до та­ко­го фі­ні­шу під­при­єм­ства бу­кваль­но під­штов­ху­ють «за­бо­ро­не­ні», згі­дно з мо­ра­то­рі­єм, пе­ре­вір­ки рі­зних стру­ктур. Річ у то­му, що пе­ре­вір­ки, всу­пе­реч за­ко­ну про мо­ра­то­рій, як про­во­ди­ли­ся, так і про­во­дя­ться. На­че цей за­кон на­пи­са­ний в ін­шій кра­ї­ні та для ін­ших лю­дей.

Але ма­лий і се­ре­дній бі­знес про­сто не­об­хі­дно ви­ве­сти з ті­ні, в яку він хо­ва­є­ться, щоб ви­жи­ти. І чо­му ми впев­не­ні, що це у нас ви­йде? Ми про­по­ну­є­мо но­ву мо­дель від­но­син між дер­жа­вою, су­спіль­ством та бі­зне­сом і пла­ну­є­мо під­пи­са­ти з дер­жа­вою со­ці­аль­ний до­го­вір. У ньо­му ми хо­че­мо вті­ли­ти й за­крі­пи­ти ідею про те, що дер­жа­ва на якийсь час (від трьох до п’яти ро­ків) відмовляється від то­таль­них фі­скаль­них і кон­троль­них фун­кцій. У від­по­відь на це бі­знес бе­ре на се­бе зо­бов’яза­н­ня уза­ко­ни­ти тру­до­ві від­но­си­ни з усім сво­їм на­йма­ним пер­со­на­лом. І це зо­бов’яза­н­ня дер­жа­ва змо­же й пе­ре­ві­ря­ти­ме, за­лу­ча­ю­чи до цьо­го та­кож і гро­мад­ськість, бі­знес-се­ре­до­ви­ще. Це бу­де ду­же ді­є­вий ін­стру­мент, оскіль­ки ні­що так не пра­цює, як кон­ку­рен­ція. Уявіть: два мо­ло­чні за­во­ди. На одно­му всі ро­бі­тни­ки офі­цій­но оформ­ле­ні, а на ін­шо­му, як і ра­ні­ше, отри­му­ють зар­пла­ту в кон­вер­тах. Зві­сно, те під­при­єм­ство, яке ви­йшло на сві­тло, не допу­стить, щоб кон­ку­рент за­ли­шав­ся в ті­ні. От­же, кон­троль бі­зне­су в цьо­му ви­пад­ку бу­де зна­чно ефе­ктив­ні­шим, ніж дер­жав­ний.

Ми вва­жа­є­мо, що кіль­кість по­да­тків для ма­ло­го й се­ре­дньо­го бі­зне­су тре­ба змен­ши­ти й зве­сти до одно­го. Хо­ча б на три-п’ять ро­ків. До цьо­го по­да­тку мо­же вхо­ди­ти й сьо­го­дні­шній по­да­ток з фі­зи­чних осіб. Зньо­го ж дер­жа­ва бра­ти­ме гро­ші для фі­нан­су­ва­н­ня Пен­сій­но­го фон­ду, а то­чні­ше — пен­сій­них фон­дів, які ма­ють бу­ти при­ва­тни­ми, й це до­сить успі­шний сві­то­вий до­свід. Про ве­ли­чи­ну про­по­но­ва­но­го по­да­тку тре­ба, зви­чай­но, до­мов­ля­ти­ся. Але за цим по­да­тком має пиль­но ди­ви­ти­ся дер­жа­ва, пла­ти­ти йо­го слід не­від­во­ро­тно й без вся­ких пре­фе­рен­цій. А на­зва­ти цей по­да­ток мо­жна як зав­го­дно, і не­хай дер­жа­ва, отри­мав­ши йо­го від бі­зне­су, по­тім ді­лить ці гро­ші від­по­від­но до дер­жав­них і су­спіль­них по­треб — і на оборону, і на со­ці­ал­ку, і на під­трим­ку за­кон­но­сті та без­пе­ки, сло­вом ту­ди, ку­ди тре­ба. А бі­знес, по­ба­чив­ши пер­спе­кти­ву на ці три або п’ять ро­ків і свої еко­но­мі­чні ви­го­ди, від­дасть дер­жа­ві зна­чну ча­сти­ну тих ко­штів, які сьо­го­дні в ті­ні або на­віть ви­ве­де­ні з кра­ї­ни. В Укра­ї­ні, я ду­маю, утво­ри­ться чер­га ін­ве­сто­рів-не­ре­зи­ден­тів, які схо­чуть пра­цю­ва­ти в на­шій кра­ї­ні. І то­ді у нас ви­ни­кне справ­жній еко­но­мі­чний бум. За на­ши­ми оцін­ка­ми, вже в пер­ший рік ре­а­лі­за­ції ці­єї про­гра­ми в кра­ї­ні бу­де ство­ре­но не менш як 50 ти­сяч но­вих ро­бо­чих місць. За пер­ший рік бу­де за­без­пе­че­но 5% зро­ста­н­ня ВВП, а по­тім що­ро­ку — 5—7%.

«ВІД ВІЛЬ­НОЇ ЗО­НИ ДЕР­ЖА­ВА НЕ ВТРА­ТИТЬ, А ВИ­ГРАЄ»

— Чи не над­то ба­га­то втра­тить дер­жа­ва, якщо від­мо­ви­ться від усіх екс­порт­них і ім­порт­них мит, що ді­ють сьо­го­дні?

— Ми впев­не­ні, що са­ме ми­та, ми­тни­ці, де їх зби­ра­ють і по­да­ток на до­да­ну вар­тість, а та­кож рі­зні лі­цен­зії — це са­ме ті сфе­ри, де ге­не­ру­ю­ться ті­ньо­ві фі­нан­со­ві по­то­ки, де зни­щу­є­ться твор­ча си­ла справ­жньої кон­ку­рен­ції. Якщо дер­жа­ві ці­ка­во ви­ве­сти еко­но­мі­ку на сві­тло, отри­ма­ти як мі­ні­мум 400 мі­льяр­дів гри­вень, а то й біль­ше (пов­то­рю­ся, за оцін­ка­ми МВФ тінь — це 60% сьо­го­дні­шньої на­шої еко­но­мі­ки), й зму­си­ти ці гро­ші пра­цю­ва­ти на дер­жа­ву, а ми по­ка­зу­є­мо шлях, як це зро­би­ти, то дер­жа­ва має під­три­ма­ти на­ші про­по­зи­ції опле­ска­ми. А втра­ти? Ска­жу вам, що у нас сьо­го­дні на кор­до­ні утво­ри­ли­ся ве­ли­че­зні еко­но­мі­чні ді­ри. Ми пер­ша кра­ї­на за кон­тра­бан­дою і на пост­ра­дян­сько­му і на єв­ро­пей­сько­му про­сто­рі. Че­рез нас кон­тра­бан­да з Ки­таю йде до Єв­ро­пи. А кон­тра­фа­ктний ал­ко­голь і тю­тюн ми са­мі ви­ро­бля­є­мо й пе­ре­прав­ля­є­мо кон­тра­бан­дою че­рез кор­дон. От­же, від віль­ної зо­ни дер­жа­ва не втра­тить, а ви­грає. По­збув­шись чор­них дір, ми за­оща­ди­мо ле­во­ву час­тку втрат, які сьо­го­дні да­ють офшо­ри й тінь.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.