Ма­лю­ки і ми­сте­цтво

Den (Ukrainian) - - Тайм-аут - Ма­рія ПРО­КО­ПЕН­КО, «День»,

У Му­зеї Ха­нен­ків — но­ва ви­став­ка про ево­лю­цію обра­зу ди­ти­ни, який ство­рю­ва­ли єв­ро­пей­ські ху­до­жни­ки XVI — XIX сто­літь

Ви­шу­ка­ність ро­біт, пред­став­ле­них в екс­по­зи­ції, за­хо­плює, а сю­же­ти ін­ко­ли шо­ку­ють. Річ у зов­сім іна­кших пра­ви­лах ви­хо­ва­н­ня, що по­бу­ту­ва­ли у ми­ну­лі ві­ки. Ви­став­ка «Ди­тя­чий світ» об’єд­нує близь­ко 40 гра­вюр, де­кіль­ка скуль­птур і ві­трин з пор­це­ля­ною. Ав­то­ри про­е­кту про­сте­жи­ли, як змі­ню­ва­ло­ся став­ле­н­ня до ди­ти­ни з XVI по XIX сто­лі­т­тя. По­ряд з екс­по­на­та­ми роз­мі­сти­ли до­від­ки, у яких — ці­ка­ві істо­рії про ро­бо­ти і про не­лег­ке жи­т­тя ди­ти­ни у дав­ни­ну. На ви­став­ці мо­жна по­ба­чи­ти уні­каль­них Ада­ма і Єву, ді­тей Ру­бен­са, «Ма­гі­чну скринь­ку» і ба­га­то ін­шо­го вар­ті­сно­го. «День» уже оці­нив про­ект — роз­по­від­а­є­мо про ньо­го де­таль­ні­ше.

ДІ­ТИ — ЗМЕН­ШЕ­НА КО­ПІЯ ДО­РО­СЛО­ГО

Ексклюзив в екс­по­зи­ції — гра­вю­ра сла­ве­тно­го ми­тця Лу­ки Лей­ден­сько­го «Адам і Єва пі­сля ви­гна­н­ня з Раю». Ро­бо­ту май­стер ство­рив на по­ча­тку XVI сто­лі­т­тя, ко­ли сам, за су­ча­сни­ми мір­ка­ми, був підлітком — у 16 ро­ків. «У по­ши­ре­но­му сю­же­ті Лу­ка Лей­ден­ський по­ба­чив те, чо­го не по­мі­ча­ли йо­го су­ча­сни­ки, — роз­по­від­ає за­ві­ду­ва­чка від­ді­лу єв­ро­пей­ської гра­фі­ки Му­зею Ха­нен­ків Оле­на Шо­стак. — Ху­до­жник, мо­жли­во, впер­ше зо­бра­зив Ада­ма і Єву ра­зом із ма­лень­ким Ка­ї­ном. Ви­йшла су­то по­бу­то­ва сцен­ка, де ба­тько спіл­ку­є­ться зі сво­єю ди­тин­кою». На гра­вю­рі ко­сма­тий Адам ку­ме­дно змор­щив­ся і за­бав­ляє си­на. Ма­люк вмо­стив­ся на ру­ках у Єви, яка за­кри­ває йо­го від ві­тру. У пе­рі­од ство­ре­н­ня ро­бо­ти ба­тьків­ська тур­бо­тли­вість спри­йма­ла­ся су­спіль­ством як сі­мей­на че­сно­та. Са­ме то­му, мо­жли­во, Лу­ка Лей­ден­ський, «скра­сив» гріх Ада­ма і Єви ма­лою ди­ти­ною.

Утім, у XVI сто­літ­ті ди­ти­ну спри­йма­ли як змен­ше­ну ко­пію до­ро­сло­го. «Уяв­ля­ли, що це — зви­чай­на лю­ди­на, яка фі­зи­чно і ро­зу­мо­во слаб­ша за до­ро­слу осо­бу», — роз­по­від­ає ку­ра­тор­ка виставки «Ди­тя­чий світ», стар­ший на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник від­ді­лу гра­фі­ки Му­зею Ха­нен­ків Оле­ксан­дра Ісай­ко­ва. То­му ди­ти­ну до­лу­ча­ли до до­ро­сло­го жи­т­тя, як тіль­ки во­на мо­гла са­мо­стій­но хо­ди­ти і го­во­ри­ти. Три­рі­чний ма­люк міг до­по­ма­га­ти ба­тьку-ре­мі­сни­ку — на­при­клад, пі­дно­сив ін­стру­мен­ти. Ді­ти ари­сто­кра­тів мо­гли бу­ти па­жа­ми до­ро­слих: но­си­ли за да­мою шлейф, при­слу­жу­ва­ли за столом.

До­ро­слі не бо­я­ли­ся, що ди­тя­ча пси­хі­ка по­стра­ждає че­рез якісь жор­сто­кі чи фри­воль­ні ви­до­ви­ща. На ви­став­ці у Му­зеї Ха­нен­ків є гра­вю­ри Бо­е­ці­у­са Адам­са Боль­свер­та із се­рії «Жа­хи іспан­ської вій­ни». Ху­до­жник зо­бра­зив лег­ко­ва­жних жі­нок, які роз­ва­жа­ю­ться з сол­да­та­ми і во­дно­час нянь­чать ма­лю­ків.

ХЛО­ПЧИК ЧИ ДІВ­ЧИН­КА?

У XVІІ сто­літ­ті біль­шає ди­тя­чих порт­ре­тів. Ма­лю­ють, на­сам­пе­ред, на­щад­ків ари­сто­кра­ти­чних ро­дів. Від­рі­зни­ти дів­чат і хло­пчи­ків важ­ко: і ті, й ін­ші — у су­кен­ках, хі­ба у хло­пців вбра­н­ня скром­ні­ше, а во­лос­ся не на­кру­че­не. Мо­же, то­му іспан­ський май­стер Ма­ну­ель Саль­ва­дор Кар­мо­на, ко­ли ро­бив гра­вю­ру з кар­ти­ни XVІІ сто­лі­т­тя, вва­жав, що зо­бра­жує си­на ле­ген­дар­но­го Пі­те­ра Па­у­ля Ру­бен­са. Зго­дом ви­я­ви­ло­ся, що на порт­ре­ті — ма­лень­ка Су­сан­на, донь­ка фла­манд­сько­го жи­во­пи­сця Кор­не­лі­са де Во­са. На кар­ти­ні пу­хка дів­чин­ка си­дить на ди­тя­чо­му стіль­чи­ку і ба­ви­ться кор­жи­ком.

Жи­т­тя ди­ти­ни по­сту­по­во на­бу­ває цін­но­сті. На ви­став­ці «Ди­тя­чий світ» пред­ста­ви­ли гра­вю­ру Схель­те Боль­свер­та «Суд Со­ло­мо­на». Хре­сто­ма­тій­на істо­рія про двох жі­нок, які ді- ли­ли ди­ти­ну і за спра­ве­дли­ві­стю при­йшли до ле­ген­дар­но­го пра­ви­те­ля, на­бу­ває но­во­го зна­че­н­ня. Цер­ква і вла­да бо­ро­ли­ся з не­дба­лі­стю ма­те­рів, які ви­пад­ко­во чи нав­ми­сно вби­ва­ли ді­тей — на­при­клад, при­ду­шу­ва­ли у ліж­ку. Ро­бо­та, де ге­ро­ї­ня го­то­ва від­мо­ви­ти­ся від ко­ха­ної ди­ти­ни — тіль­ки б ма­лю­ка не вби­ли, бу­ла та­ким со­бі мо­раль­ним по­каж­чи­ком для су­ча­сни­ків.

НАУКА ТА ІГРА­ШКИ

Із ча­сом ба­тьки все біль­ше ува­ги при­ді­ля­ють осві­ті сво­їх чад. При­клад то­го, як ви­хо­ву­ва­ти ді­тей, по­дав уже зга­да­ний Пі­тер Па­уль Ру­бенс. В екс­по­зи­ції виставки «Ди­тя­чий світ» є гра­вю­ра «Ді­ти Ру­бен­са» фран­цу­за Еста­ша Дан­зе­ля, да­то­ва­на XVІІІ сто­лі­т­тям і ство­ре­на за кар­ти­ною ви­да­тно­го ми­тця. Ге­рої цьо­го тво­ру — два бра­ти: Аль­берт, яко­му два­над­цять ро- ків, і Ні­ко­лас, яко­му сім. На порт­ре­ті Аль­берт із книж­кою, що вка­зує на йо­го лю­бов до чи­та­н­ня. У коментарі до гра­вю­ри му­зей­ни­ки роз­по­від­а­ють, що цей хло­пчик ба­га­то ча­су про­во­див із ба­тьком і змал­ку був до­лу­че­ний до ан­ти­чної куль­ту­ри. Зго­дом Аль­берт став одним з кра­щих знав­ців ан­ти­чно­сті у Єв­ро­пі.

Ді­тей усіх сто­літь об’єд­нує лю­бов до ігра­шок. Одну з по­пу­ляр­них за­ба­вок XVІІІ сто­лі­т­тя ба­чи­мо на гра­вю­рі «Ма­гі­чна скринь­ка» Шар­ля Ні­ко­ла Ко­ше­на ІІ. Сю­жет про­стий — ді­тла­хи за­зи­ра­ють у ма­гі­чну скринь­ку, ве­ли­кий ящик із ві­кон­ця­ми, все­ре­ди­ні яко­го — роз­фар­бо­ва­ні гра­вю­ри. Зо­бра­же­н­ня у ві­кон­цях по чер­зі змі­ню­ю­ться зав­дя­ки спе­ці­аль­но­му ме­ха­ні­зму. За­хо­пли­ве ви­до­ви­ще вла­сник скринь­ки під­крі­плю­вав розповідями про те, що по­ка­зує.

ЩА­СЛИ­ВІ РОЗ­БИ­ША­КИ

На ме­жі XVIІІ і XIX сто­літь з’яв­ля­є­ться но­вий іде­ал ро­ди­ни. Ди­ти­на те­пер — ща­стя, ви­щий дар, сим­вол лю­бо­ві ба­тьків. Осо­бли­во по­лю­бля­ли зо­бра­жу­ва­ти ро­дин­не жи­т­тя в Ан­глії: ав­то­ри виставки «Ди­тя­чий світ» по­ясню­ють, що та­кі сце­ни уосо­блю­ва­ли ста­біль­ність дер­жа­ви. Ду­же емо­цій­на гра­вю­ра Плей­са «Від­чай сім’ї, спри­чи­не­ний втра­тою ди­ти­ни», ство­ре­на 1798 ро­ку. Ба­тько і ма­ти го­рю­ють, бо їхня ди­ти­на вте­кла че­рез не­дба­лість слу­жни­ці. При­го­да за­кін­чу­є­ться до­бре. Пар­на до гра­вю­ри ро­бо­та «Ща­стя ро­ди­ни від­нов­ле­не по­вер­не­н­ням ди­ти­ни» зма­льо­вує роз­гу­бле­но­го вті­ка­ча пе­ред ра­ді­сни­ми ба­тька­ми.

До­ро­слі по­тро­ху вчаться по­ва­жа­ти вну­трі­шній світ ди­ти­ни. Сві­до­цтво цьо­го — не­ве­ли­ка брон­зо­ва скуль­пту­ра Хо­се Кар­до­на «Спортс­мен», ство­ре­на на по­ча­тку ХХ сто­лі­т­тя. Гор­до­ви­та по­стать, ру­ки у ки­ше­нях, за­мість су­кні — ко­стюм­чик, як у до­ро­сло­го грав­ця у гольф, — та­ко­го хло­пчи­ка зо­бра­жує ми­тець. Вза­га­лі, Хо­се Кар­до­на ство­рив ці­лу гру­пу скуль­птур хло­пчи­ків-роз­би­шак, се­ред яких і «Спортс­мен». Те, що ге­ро­єм ху­до­жни­ка стає не чем­на ди­ти­на-ля­ле­чка, як у XVIІІ сто­літ­ті, а за­ди­ри­сте хло­пчи­сько, по­ка­зує: су­спіль­ство на­ре­шті спри­ймає ді­тей та­ки­ми, яки­ми во­ни є.

ЗА ЛА­ШТУН­КА­МИ

Ідея виставки «Ди­тя­чий світ» ви­ни­кла ви­пад­ко­во. За сло­ва­ми Оле­ксан­дри Ісай­ко­вої, му­зей­ни­ки якось пе­ре­би­ра­ли екс­по­на­ти і за­ува­жи­ли, що у ко­ле­кції є ба­га­то ро­біт із ді­тьми. Спо­ча­тку хо­ті­ли ство­ри­ти зво­ру­шли­вий про­ект про ди­тин­ство, а по­тім ви­ма­лю­ва­ла­ся фі­ло­соф­ська кон­це­пція: до­слі­ди­ти, як змі­ню­ва­ло­ся став­ле­н­ня до ди­ти­ни у рі­зні епо­хи. «Рі­вень ме­ди­ци­ни і осві­ти кіль­ка сто­літь то­му від­рі­зняв­ся від ни­ні­шньо­го, то­му все, що ро­би­ли ба­тьки зі сво­ї­ми ді­тьми, во­ни ро­би­ли з до­бри­ми намірами, — ви­прав­до­вує на­ших пред­ків Оле­ксан­дра Ісай­ко­ва. — Ко­лись но­во­на­ро­дже­ну ди­ти­ну, перш ніж спо­ви­ти, по­си­па­ли сі­л­лю. Лю­ди роз­мір­ко­ву­ва­ли так: ди­тя із за­ти­шно­го се­ре­до­ви­ща ма­те­рин­сько­го ло­на при­хо­дить у цей не­ком­фор­тний світ, і йо­го ні­жна шкі­ра мо­же трав­му­ва­ти­ся. Щоб по­лег­ши­ти цей пе­ре­хід, шкі­ру по­си­па­ли сі­л­лю, ро­би­ли її гру­бі­шою. А вза­га­лі, ді­тям зав­жди ці­ка­во ди­ви­ти­ся на та­ких, як во­ни, то­му на­ша ви­став­ка при­ва­бить ма­лень­ких гля­да­чів. До­ро­слим бу­де ці­ка­во по­ба­чи­ти, як ви­хо­ву­ва­ли ді­тей про­тя­гом де­кіль­кох сто­літь».

Тож, по­ки три­ва­ють лі­тні ка­ні­ку­ли, бе­ріть ді­тей і ра­зом від­кри­вай­те но­ве на ви­став­ці «Ди­тя­чий світ». Про­ект три­ває у На­ціо­наль­но­му му­зеї ми­стецтв іме­ні Бо­г­да­на та Вар­ва­ри Ха­нен­ків у Ки­є­ві до по­ча­тку жов­тня.

ФО­ТО БО­РИ­СА КОРПУСЕНКА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.