«Не най­смер­тель­ні­ше слово»

Екс­пер­ти май­же пе­ре­ко­на­ні, що де­фол­ту не бу­де. Але...

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Чи зу­міє Укра­ї­на до­мо­ви­ти­ся з кре­ди­то­ра­ми і уни­кну­ти де­фол­ту? Чи він для нас мен­ше зло за си­ту­а­ції, ко­ли су­ку­пний пря­мий і га­ран­то­ва­ний дер­жав­ний борг кра­ї­ни, за про­гно­зом Нац­бан­ку, до кін­ця 2015 ро­ку ста­но­ви­ти­ме 95% ВВП? Ця ди­ле­ма не­по­ко­їть не ли­ше чи­нов­ни­ків і фі­нан­си­стів, а й пе­ре­сі­чних гро­ма­дян. Що бу­де із кур­сом грив­ні, з ці­на­ми в ма­га­зи­нах і на рин­ках, чи не пі­дуть вго­ру по дру­го­му ко­лу та­ри­фи ЖКГ? Ці за­пи­та­н­ня «День» з’ясо­ву­вав у екс­пер­тів.

Ке­рів­ник гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції «Пу­блі­чний ау­дит» Ма­ксим Голь­дарб та еко­но­мі­чний екс­перт Все­во­лод Сте­па­нюк пе­ред­ба­ча­ють, що де­фол­ту в Укра­ї­ні, най­імо­вір­ні­ше, не бу­де. Сте­па­нюк за­зна­чає, що «пе­ре­го­во­ри з кре­ди­то­ра­ми три­ва­ти­муть і до осе­ні скін­ча­ться ре­стру­кту­ри­за­ці­єю кре­ди­тів » . Йо­го упев­не­ність у цьо­му ґрун­ту­є­ться ще й на то­му, що Укра­ї­ні в цьо­му «ре­аль­но до­по­ма­га­ють Спо­лу­че­ні Шта­ти». Во­дно­час він за­зна­чає, що це не ря­тує на­шу еко­но­мі­ку від сер­йо­зних про­блем. «А ті роз­мо­ви про де­фолт, що їх ве­де наш мі­ністр фі­нан­сів На­та­лія Яре­сько, по­кли­ка­ні пе­ре­д­усім змі­цни­ти по­зи­ції Укра­ї­ни на пе­ре­мо­ви­нах із кре­ди­то­ра­ми», — на­го­ло­шує екс­перт. На йо­го дум­ку, і на­пов­не­н­ня бю­дже­ту, і золотовалютні ре­зер­ви в прин­ци­пі да­ють змо­гу об­слу­го­ву­ва­ти бор­ги до кін­ця цьо­го ро­ку. Тоб­то ви­пла­ти­ти ку­пон за цін­ни­ми па­пе­ра­ми дер­жа­ва у змо­зі.

«Слово «де­фолт» зву­чить для нас не­зви­чно, — за­зна­чає Голь­дарб. — Ми зав­жди бор­ги спла­чу­ва­ли. Але це не най­смер­тель­ні­ше слово. Є при­кла­ди, ко­ли кра­ї­ни ого­ло­шу­ва­ли їх по кіль­ка ра­зів і не пла­ти­ли чи не­своє­ча­сно спла­чу­ва­ли бор­ги, та все жви­жи­ва­ли... То­му по­зи­ція «Пу­блі­чно­го ау­ди­ту» ще пів­ро­ку то­му бу­ла та­кою: якщо отри­ма­ні від фі­нан­со­вих ор­га­ні­за­цій-до­но­рів гро­ші не бу­де, як зав­жди, вкра­де­но чи, м’якше ка­жу­чи, ви­ко­ри­ста­но не­ефе­ктив­но і бу­де спря­мо­ва­но на від­нов­ле­н­ня еко­но­мі­ки, а не на ви­ко­на­н­ня ра­ні­ше взя­тих фі­нан­со­вих зо­бов’язань, і це дасть змо­гу на пев­ний час від­тяг­ти ви­пла­ту бор­гів, то це бу­ло б ви­гі­дні­ше кра­ї­ні, ні­жо­три­му­ва­ти де­да­лі но­ві кре­ди­ти і га­си­ти ни­ми ста­рі».

Голь­дарб вва­жає, що си­ту­а­ція у Гре­ції зро­бить кре­ди­то­рів Укра­ї­ни по­сту­пли­ві­ши­ми, що на­дасть нам мо­жли­вість ре­стру­кту­ри­зу­ва­ти за­бор­го­ва­ність. У цьо­му ра­зі Укра­ї­ні слід на­да­лі по­ста­ви­ти кра­пку на за­по­зи­че­н­нях за­ра­ди за­по­зи­чень, а якщо і бра­ти чу­жі гро­ші, то за­пу­ска­ти їх в еко­но­мі­чний обіг сво­єї вла­сної кра­ї­ни. Має бу­ти ви­пи­са­но на­дій­ну і за­пу­ще­но нор­маль­ну си­сте­му кон­тро­лю за ви­ко­ри­ста­н­ням отри­ма­них ко­штів. Це має бу­ти су­во­рий кон­троль не ли­ше зов­ні­шніх кре­ди­то­рів, а й не­за­ле­жних від дер­жа­ви ау­ди­тор­ських ор­га­ні­за­цій, а та­ко­жукра­їн­сько­го гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства. Цим мо­же за­йма­ти­ся ау­ди­тор­ська па­ла­та чи її чле­ни, чи та­кий по­ту­жний кон­тро­лер за пу­блі­чни­ми фі­нан­са­ми, як Ра­хун­ко­ва па­ла­та, яку, на дум­ку екс­пер­та, слід зро­би­ти підзві­тною ви­клю­чно пар­ла­мен­то­ві.

При цьо­му Голь­дарб по­вто­рює: « Слово « де­фолт » не та­ке вже й стра­шне, як про ньо­го ка­жуть » , і на­во­дить при­слів’я: «Більш як пів­ко­пи ли­ха не бу­де » . « Якщо на якийсь час, за­ра­ди по­ря­тун­ку кра­ї­ни, якщо це пи­та­н­ня жи­т­тя і смер­ті, по­трі­бно від­кла­сти ви­пла­ти і не за­пла­ти­ти, то, моя дум­ка, — і не слід це ро­би­ти», — ствер­джує Голь­дарб і по­си­ла­є­ться на одно­го успі­шно­го аме­ри­кан­сько­го бі­зне­сме­на, який ви­вів свою фор­му­лу бі­зне­су. Во­на зву­чить так: ко­ли я отри­мую гро­ші, то ді­лю їх на ча­сти­ни, але спо­ча­тку я бе­ру со­бі свою час­тку, а те, що за­ли­ши­ло­ся, роз­даю всім, ко­му ви­нен. « Ви­грі­ба­ю­чи пе­ре­д­усім своє вла­сне, — по­яснює під­хід бі­зне­сме­на Голь­дарб, — він змо­же роз­ра­хо­ву­ва­ти на те, що йо­го бі­знес не за­не­па­де і роз­ви­ва­ти­ме­ться й на­да­лі, і то­ді він змо­же роз­ра­ху­ва­ти­ся з усі­ма бор­га­ми». «Якщо не вда­сться до­мо­ви­ти­ся із зов­ні­шні­ми кре­ди­то­ра­ми, по­трі­бно оби­ра­ти « мен­ше зло» і за­ли­ша­ти гро­ші со­бі, а там не пла­ти­ти», — про­по­нує ау­ди­тор.

Від­по­від­а­ю­чи на за­пи­та­н­ня про те, чи по­зна­чи­ться пев­ним чи­ном де­фолт на пе­ре­сі­чних гро­ма­дя­нах, Сте­па­нюк на­го­ло­сив, що йо­го вплив бу­де не­га­тив­ним. «Ве­ли­ким під­при­єм­ствам бу­де ду­же скла­дно про­во­ди­ти зов­ні­шньо­тор­го­вель­ні опе­ра­ції, за­лу­ча­ти фі­нан­со­ві ін­стру­мен­ти для про­су­ва­н­ня сво­їх то­ва­рів на рин­ки, — ка­же екс­перт. — То­му я че­кав би у се­ре­дньо­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві ско­ро­че­н­ня ро­бо­чих місць у кра­ї­ні, змен­ше­н­ня при­бу­тку під­при­ємств і зро­ста­н­ня ті­ньо­во­го се­кто­ра еко­но­мі­ки. Ком­па­нії ве­сти­муть свою ді­яль­ність за ме­жа­ми Укра­ї­ни, а сю­ди по­вер­та­ти­муть зде­біль­шо­го ко­пій­ки. Це не­га­тив­но по­зна­чи­ться на ва­лю­тно­му рин­ку, зу­мо­вить зро­ста­н­ня до­ла­ра і зни­же­н­ня кур­су грив­ні » . « Я не ба­чу пер­спе­ктив на рин­ках збу­ту на­ших то­ва­рів. Окрім то­го, по­трі­бні дов­гі гро­ші під низь­кі від­со­тки, аби на­ші га­ран­тії при­йма­ли за­ру­бі­жні бан­ки. А в умо­вах де­фол­ту і за­не­па­ду еко­но­мі­ки це в прин­ци­пі не­мо­жли­во». « Що ро­би­ти пе­ре­сі­чно­му гро­ма­дя­ни­но­ві? А що ро­би­ли на­ші ба­бу­сі під час вій­ни? Сіль, сір­ни­ки, кру­па — біль­ше і в бан­ки, аби не псу­ва­ли­ся. Ін­шо­го я не знаю. Ви­їха­ти? Тут по­трі­бні сер­йо­зні гро­ші...».

Кон­стру­ктив­ні­ша від­по­відь у Голь­дар­ба. «На де­фолт, бу­де він чи ні, вже мо­жна не звер­тає ува­ги, — ка­же він і на­зи­ває де в чо­му прав­ди­ви­ми сло­ва Яре­сько про те, що пе­ре­сі­чний укра­ї­нець йо­го на со­бі не від­чує. — У ньо­го ні­чо­го осо­бли­во не змі­ни­ться, хі­ба що ви­ни­кнуть про­бле­ми з пе­ре­су­ва­н­ням по сві­ту » . «Моя порада, я її даю і са­мо­му со­бі: тре­ба бу­ти его­їстом і ду­ма­ти пе­ре­д­усім про се­бе і свою ро­ди­ну, мо­бі­лі­зо­ву­ва­ти вла­сні ре­сур­си і си­ли. І ні в яко­му ра­зі не ві­ри­ти і не спо­ді­ва­ти­ся на те, що роз­по­від­а­ють по те­ле­ві­зо­ру, що ско­ро все бу­де до­бре. Не бу­де. На жаль, ні­чо­го для цьо­го не ро­би­ться. Якщо є хо­ча б ма­лень­кий бі­знес, по­трі­бно зро­би­ти все, аби йо­го збе­рег­ти, вря­ту­ва­ти і роз­ви­ва­ти са­мо­му і для се­бе».

Свою дум­ку про те, бу­де чи ні де­фолт, чи вар­то йо­го бо­я­ти­ся і що ро­би­ти за ці­єї си­ту­а­ції, ви­сло­вив «Дню» і пре­зи­дент Цен­тру еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку Оле­ксандр Па­сха­вер. «Де­фолт ціл­ком імо­вір­ний. А те, що від­бу­ва­є­ться і про що йде­ться за­раз, — це про­сто ди­пло­ма­ти­чна гра в бо­роть­бі з кре­ди­то­ра­ми за кра­щі умо­ви ре­фі­нан­су­ва­н­ня і ре­стру­кту­ри­за­ції бор­гу. Але мо­жна за­гра­ти­ся і отри­ма­ти де­фолт. А це та жса­ма си­ту­а­ція, що і з лю­ди­ною, яка ска­за­ла сво­їм су­сі­дам, що во­на не від­да­ва­ти­ме бор­гів. Зро­зумі­ло, що ці су­сі­ди гро­шей їй вже не да­дуть. Але й під­при­єм­ства, і на­віть бан­ки за сво­ї­ми те­хно­ло­гі­я­ми ді­яль­но­сті по­тре­бу­ють без­пе­рерв­но­го кре­ди­ту­ва­н­ня. Жо­дне ви­ро­бни­цтво не три­ма­є­ться ли­ше на вла­сних гро­шах. Ко­ли вам не да­ють гро­шей, то у вас ви­ни­кає го­стрий фі­нан­со­вий дефіцит, що при­зво­дить до до­да­тко­во­го спа­ду актив­ної ді­яль­но­сті всіх аген­тів рин­ку. І ми мо­же­мо отри­ма­ти по­гли­бле­н­ня кри­зи, що, у свою чер­гу, при­зве­де до зро­ста­н­ня без­ро­бі­т­тя».

«У прин­ци­пі де­фолт по­гір­шує си­ту­а­цію кра­ї­ни і від­со­вує мо­жли­вість від­нов­ле­н­ня зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки, — про­дов­жує Па­сха­вер. — За цих об­ста­вин пе­ре­сі­чним гро­ма­дя­нам не за­ли­ша­є­ться ні­чо­го ін­шо­го, як за­сму­чу­ва­ти­ся. То­му що за­вод чи банк, де во­ни пра­цю­ють, мо­же за­кри­ти­ся, і лю­ди, як то ка­жуть, опи­ня­ться на ву­ли­ці. Але у нас си­ту­а­ція в цьо­му сен­сі тро­хи кра­ща. Адже МВФ за­явив, що нас кре­ди­ту­ва­ти­ме, не­зва­жа­ю­чи на де­фолт. А окрім між­на­ро­дних фі­нан­со­вих ор­га­ні­за­цій, нас і за­раз ні­хто не кре­ди­тує. От­же, ціл­ком імо­вір­но, що все, що я опи­сав, гро­ма­дя­ни не від­чу­ють. Ми й так пе­ре­бу­ва­є­мо вни­зу ци­клу ви­ро­бни­цтва. І якщо ті, хто за­раз нас кре­ди­тує, не пе­ре­ста­нуть цьо­го ро­би­ти, то­ді гро­ма­дя­ни, по­вто­рюю, ні­чо­го не від­чу­ють».

ОЛЕ­КСАНДР ПА­СХА­ВЕР

МА­КСИМ ГОЛЬ­ДАРБ

ВСЕ­ВО­ЛОД СТЕ­ПА­НЮК

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.