I ми сто­я­ли до..!

Den (Ukrainian) - - Пошта «дня» - З по­ва­гою Єв­ста­хій ДО­БРО­ВОЛЬ­СЬКИЙ

«День» № 89 від 29 трав­ня 2015 р., я три­ма­юу сво­їх, вже тро­хи слаб­ких ру­ках, див­люсь у ві­чі фо­то з п’ятої сто­рін­ки і пі­знаю сво­го ко­ман­ди­ра со­тні УПА со­тен­но­го «Гро­мен­ка». Так-так, це не Він, але Він та­кож ро­бить ту са­му ро­бо­ту, най­важ­чу се­ред ро­біт...

Оле­ксандр Щербина, пол­ков­ник, ком­бат 17-го ба­таль­йо­ну та­кож від­дає своє «Я» Укра­ї­ні на зем­лі Дон­ба­су.

Про­чи­тав­ши де­кіль­ка ра­зів п’яту сто­рін­ку «Дня», я по­вер­нув­ся до дня 12 ли­пня 1944 ро­ку, зви­чай­но, дум­ко­ю­про се­ло Бе­рез­ка по­біч мі­сте­чка Біл­го­род на схо­ді Лем­ків­щи­ни. Там сто­я­чи на «струн­ко», ми — мо­ло­ді хло­пці — прийня­ли При­ся­гу на вір­ність Укра­ї­ні!

Там, са­ме у Бе­рез­ці він, «Громенко», зро­бив із нас, мо­ло­дих хло­пців, со­тню­у­пів­ців, яка про­жи­ла у вій­ні до ли­пня 1947 ро­ку і лиш 42 стріль­ці із ста ві­сім­де­ся­ти на чо­лі з командиром пе­ре­тну­ли гра­ни­цю­Че­хо­сло­вач­чи­ни, сту­пи­ли на Мюн­хен­ську зем­лю, пі­сля­во­єн­ної Ні­меч­чи­ни...

Так, так — вій­на є вій­ною. От­же, я стрі­лець «Лі­со­вий» не був се­ред тих, хто сту­пив на чу­жу зем­лю, я й не був се­ред тих, у ко­го по­тра­пи­ла го­стра ку­ля, я за­ли­шив­ся се­ред жи­вих...

Не­за­ба­ром, а са­ме 14 жов­тня 1947 р., ми, двоє во­я­ків, які пе­ре­тну­ли дер­жав­ний кор­дон між Поль­ще­ю­та СРСР, опи­ни­ли­ся на Укра­ї­ні (Га­ли­чи­ні). Подаль­ші на­ші «до­лі», роз­лу­чив­шись пі­сля вда­ло­го по­ру­ше­н­ня кор­до­ну дер­жа­ви, яка три­ма­ла цю­гра­ни­цю­на «зам­ку», бу­ли від­по­від­но рі­зни­ми...

1 лю­то­го 1950 ро­ку ме­не за­а­ре­што­ва­но у се­лі Кри­ве, що на Тер­но­піль­щи­ні. До рі­дної зем­лі ми по­вер­ну­ли­ся ро­ди­ною, тоб­то із дво­ма ді­то­чка­ми у 1966 ро­ці і за­ме­шка­ли у м. Ка­луш на При­кар­пат­ті, а вже в 1996 ро­ку пе­ре­не­сли­ся до мі­ста, де я ді­став га­ран­ті­ю­на «де­сять лет»!

Вій­на на Схо­ді ма­ло чим від­рі­зня­є­ться від вій­ни пар­ти­зан­ської. То­му я із по­ди­вом і ве­ли­ко­ю­ша­ною від­но­шу­ся до ша­нов­но­го пол­ков­ни­ка Оле­ксан­дра, ко­трий так ро­зум­но, до­кла­дно від­гу­кнув­ся на по­дії сьо­го­де­н­ня...

Ра­зом з тим, я про­сив би мною чи­та­но­ю­га­зе­ту «День» зі щи­рі­стю ста­ро­го во­я­ка при­ві­та­ти ша­нов­но­го Оле­ксан­дра Щер­би­ну, пол­ков­ни­ка на­шої Ар­мії й по­ба­жа­ти йо­му і ним ке­ро­ва­но­му вій­ську вда­лої вій­сько­вої пра­ці, ко­тра є най­тру­дні­шою із усіх праць і хай Го­сподь Бог сте­ре­же йо­го жи­т­тя і жи­т­тя йо­го ро­ди­ні та під­по­ряд­ко­ва­ним во­я­кам на­шої Ар­мії на дов­гі ро­ки!

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.