Су­спіль­ство має бу­ти ар­бі­тром

Екс­перт: «Кон­флікт у Му­ка­че­во­му свід­чить, що дер­жа­ва, по­бу­до­ва­на на кла­но­вих уго­дах, за­кін­чу­є­ться. По­трі­бно ство­рю­ва­ти но­ву...»

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Іван КА­ПСА­МУН, Ва­лен­тин ТОРБА, «День»

Си­ту­а­ція в Му­ка­че­ві — це си­гнал. Ко­лись по­ді­бним си­гна­лом­для ре­жи­му Ві­кто­ра Яну­ко­ви­ча і в ці­ло­му си­сте­мі бу­ла Вра­ді­їв­ка. Рів­но 2 ро­ки то­му пі­сля ско­є­но­го пра­ців­ни­ка­ми мі­лі­ції жа­хли­во­го зло­чи­ну про­ти мі­сце­вої ме­шкан­ки, роз­гні­ва­ні вра­ді­їв­ці че­рез без­ді­яль­ність пра­во­охо­рон­них ор­га­нів фа­кти­чно вда­ли­ся до са­мо­су­ду. То­ді­шня вла­да не зро­би­ла ви­снов­ків... Че­рез кіль­ка мі­ся­ців роз­по­чав­ся Єв­ро­май­дан. Ре­жим був ски­ну­тий. І за це кра­ї­на за­пла­ти­ла і пла­тить ду­же до­ро­гу ці­ну: ти­ся­чі люд­ських жит­тів, втра­та те­ри­то­рій, по­гір­ше­н­ня со­ці­аль­но-еко­но­мі­чної си­ту­а­ції.

Про­те, на­віть та­ка тра­ге­дія не зму­си­ла но­ву по­стмай­дан­ну вла­ду за пів­то­ра ро­ки змі­ни­ти кла­но­во-олі­гар­хі­чну си­сте­му, яка бу­ла за­кла­де­на ще в 90-х рр. за пре­зи­дент­ства Ле­о­ні­да Ку­чми. Во­на до­сі її екс­плу­а­тує. То­му і став мо­жли­вим ін­ци­дент в Му­ка­че­ві. От­же пер­ший ви­сно­вок — зде­то­ну­ва­ла спад­щи­на ми­ну­ло­го.

«Я мав на­го­ду по­спіл­ку­ва­тись з за­кар­па­тця­ми, — ко­мен­тує «Дню» гро­мад­ський акти­віст, прав­ник Ген­на­дій Друзенко. — Кон­флікт в Му­ка­че­ві — це ро­збор­ки між дво­ма, як ка­жуть на Дон­ба­сі «ува­жа­е­мыми лю­дьми» За­кар­па­т­тя. Я маю на увазі Ла­ньо і Ба­ло­гу. Ба­ло­га вже дав­но є по­лі­ти­чним ха­зя­ї­ном­цьо­го ре­гіо­ну, а Ла­ньо — кри­мі­наль­ний ав­то­ри­тет, яко­го під­три­мує цей спе­ци­фі­чний світ. Все це кри­мі­наль­на роз­бор­ка з ви­ко­ри­ста­н­ням фран­ши­зи «Пра­во­го се­кто­ру». Про­те наслідки цьо­го кон­флі­кту ви­яви­лись за­галь­но­на­ціо­наль­но­го мас­шта­бу і на­віть біль­ше то­го. Угор­ці, на­при­клад, по­си­ли­ли охо­ро­ну на кор­до­ні. Тоб­то кон­тра­бан­да, як один із про­я­вів не ре­фор­мо­ва­но­сті дер­жа­ви, ста­ла де­то­на­то­ром­то­го яви­ща, ко­ли ча­сти­на ре­аль­них па­трі­о­тів і ча­сти­на тих хто їм спів­чу­ває про­сто зне­ві­ри­лась у вла­ді, в то­му, що во­на мо­же по­сту­по­во ре­фор­му­ва­тись. Де­то­на­то­ром, окрім кон­тра­бан­ди, мо­гло ви­сту­пи­ти будь що. Пів­то­ра ро­ки то­му від­був­ся Май­дан і до­сі так ні­чо­го не ре­а­лі­зо­ва­но».

«Я вва­жаю, що це по­ки що кри­мі­наль­ні ро­збор­ки, — ви­слов­лює «Дню» схо­жу дум­ку за­кар­па­тець, на­ро­дний де­пу­тат від фра­кції «Блок Пе­тра По­ро­шен­ка» Ва­ле­рій Па­цкан. — Хо­ті­ло­ся б, щоб на цьо­му все і за­вер­ши­лось. Але мо­жли­во, що хтось за­хо­че по­гра­ти­ся в се­па­ра­тизм. Цьо­го не тре­ба допу­сти­ти. Ми за­раз вжи­ва­є­мо для цьо­го всіх мо­жли­вих за­хо­дів. Я осо­би­сто спіл­ку­юсь з усі­ма най­ви­щи­ми си­ло­ви­ка­ми в дер­жа­ві, щоб зу­пи­ни­ти ці про­це­си і да­ти об’єктив­ну оцін­ку дій обох сто­рін. Я без­по­се­ре­дньо знаю де­яких хло­пців з «Пра­во­го се­кто­ру». Тре­ба ре­тель­но ро­зі­бра­тись хто да­вав вка­зів­ку на за­сто­су­ва­н­ня зброї, звід­ки лу­на­ли пер­ші по­стрі­ли. Роз­слі­ду­ва­н­ня по­трі­бне для то­го, щоб ін­шим­не кор­ті­ло ро­би­ти та­ке са­ме».

Однак, на від­мі­ну від 2013-го сьо­го­дні си­ту­а­ція є на­ба­га­то не­без­пе­чні­шою. В кра­ї­ні — вій­на. Вла­сне, са­ма пе­ре­стріл­ка в Му­ка­че­ві за уча­стю до­бро­воль­чих ба­таль­йо­нів і за­сто­су­ва­н­ням зброї аб­со­лю­тно від­обра­жає ни­ні­шню си­ту­а­цію. Від­по­від­но, наслідки мо­жуть бу­ти на­ба­га­то гір­ши­ми. То­му дру­гий ви­сно­вок — но­ві про­бле­ми в умо­вах вій­ни.

«Ми ма­є­мо блок­по­сти на до­ро­гах, ма­є­мо мо­бі­лі­за­цію, ма­є­мо зброю по всій кра­ї­ні, тоб­то все це на­тя­кає на по­ча­тко­ві озна­ки на­гні­та­н­ня зброй­но­го гро­ма­дян­сько­го про­ти­сто­я­н­ня, — на­го­ло­шує Ген­на­дій Друзенко. — Якщо на Дон­ба­сі без Пу­ті­на ні­чо­го б не від­бу­ло­ся, то тут ми вже ба­чи­мо, що при­чи­ною кон­флі­кту є від­су­тність ре­форм. Пу­тін мо­же по­ти­ра­ти ру­ки, але на­справ­ді при­чи­на на Гру­шев­сько­го і Бан­ко­вій. Ця вла­да, яка отри­ма­ла ман­дат від на­ро­ду і при­йшла на кро­ві па­трі­о­тів у вла­дні ка­бі­не­ти, аб­со­лю­тно не від­по­від­ає су­спіль­но­му за­пи­ту на спра­ве­дли­вість. Будь-яке вну­трі­шнє про­ти­сто­я­н­ня і тим­біль­ше зброй­не мо­же бу­ти ви­ко­ри­ста­не з ме­тою по­си­ле­н­ня се­па­ра­тист­ських на­стро­їв».

«Зброя не має бу­ти у віль­но­му доступі на те­ри­то­рії, де не ве­де­ться бо­йо­вих дій, — під­кре­слює Ва­ле­рій Па­цкан. — На жаль за­раз ду­же ба­га­то так зва­ної «тро­фей­ної» зброї, яка пе­ре­бу­ває по всі­мо­бла­стя­мУ кра­ї­ни в то­му чи­слі і в Закарпатті. Мо­жли­во пра­во­охо­рон­ні ор­га­ни втра­ти­ли кон­троль над ці­єю збро­єю. Не­об­хі­дно її ви­лу­ча­ти. У нас не­має жо­дно­го за­ко­но­дав­чо­го під­ґрун­тя, щоб її ле­га­лі­зу­ва­ти. Вій­сько­ві дії ли­ше бу­дуть про­во­ку­ва­ти но­ві ви­тки еска­ла­ції си­ту­а­ції. Тре­ба сі­да­ти і роз­мов­ля­ти. Ті, хто пе­ре­йшов ме­жу до­зво­ле­но­го мо­жли­во бу­ли ки­мось ке­ро­ва­ні, хтось їх на­ла­шту­вав. Якщо вин­ні де­пу­та­ти, то тре­ба зня­ти з них не­до­тор­кан­ність і при­тя­гну­ти до від­по­від­аль­но­сті, але не вар­то вка­зу­ва­ти ли­ше на одну осо­бу кон­флі­кту. Я маю на увазі па­на Ла­ньо. Все що він ка­же що­до Ба­ло­ги, то має мі­сце. Але тре­ба об’єктив­но роз­слі­ду­ва­ти».

Тре­тій ви­сно­вок — по­трі­бні не­від­кла­дні за­хо­ди. На час під­го­тов­ки но­ме­ру бу­ло ві­до­мо, що для про­ве­де­н­ня слу­жбо­вої пе­ре­вір­ки фа­ктів ко­ру­пції весь ке­рів­ний склад За­кар­пат­ської ми­тни­ці від­сто­ро­не­но від ви­ко­на­н­ня обов’яз­ків. Та­кож анон­су­ва­ло­ся, що по­дії в Му­ка­че­ві ста­нуть го­лов­ною те­мою Вій­сько­во­го ка­бі­не­ту, який Пре­зи­дент про­ве­де у по­не­ді­лок.

«По­трі­бне об’єктив­не слід­ство і ре­тель­не до­слі­дже­н­ня пи­та­н­ня, — ко­мен­тує «Дню» на­ро­дний де­пу­тат від фра­кції «На­ро­дний Фронт» Дми­тро Тим­чук. — Тре­ба від­по­ві­сти на пи­тан- ня — що вза­га­лі в мир­них мі­стах Укра­ї­ни на ве­ли­че­зній від­ста­ні від лі­нії фрон­ту ро­блять озбро­є­ні фор­му­ва­н­ня, які ви­рі­шу­ють про­бле­ми за до­по­мо­гою зброї, до то­го ж вклю­ча­ю­чи гр­ана­то­ме­ти. Ще рік на­зад, ко­ли ішла хви­ля до­бро­воль­чо­го ру­ху, я го­во­рив, що не­об­хі­дна за­ко­но­дав­ча ба­за під цей рух. Як по­ка­зує до­свід ін­ших кра­їн, на­при­клад, Лі­ва­ну, де я три­ва­лий час пе­ре­бу­вав, си­ту­а­ція, ко­ли ко­жна з 11 пар­тій ма­ла вла­сне зброй­не кри­ло, пе­ре­тво­ри­лась в 15 ро­ків гро­ма­дян­ської вій­ни. Не­при­пу­сти­мо, щоб зброй­ні фор­му­ва­н­ня ді­я­ли без кон­тро­лю дер­жа­ви. Кон­сти­ту­ці­єю існу­ва­н­ня та­ких зброй­них фор­му­вань за­бо­ро­не­но. Са­ме то­му ді­яль­ність цих ру­хів не­об­хі­дно бу­ло вво­ди­ти в пра­во­ве по­ле. Аб­со­лю­тна біль­шість ба­таль­йо­нів вже ле­га­лі­зо­ва­но. На жаль, з «Пра­вим се­кто­ром» бу­ли про­бле­ми».

«Зро­зумі­ло, що ча­сти­на су­спіль­ства на сто­ро­ні «Пра­во­го се­кто­ру», але не то­му, що во­ни зго­дні з не­що­дав­ні­ми їх вчин­ка­ми, а вна­слі­док не­до­ві­ри до дер­жав­них стру­ктур, — про­дов­жує Дми­тро Тим­чук. — Тоб­то це про­бле­ма ком­пле­ксна і вла­да так са­мо має за­ми­сли­тись про до­ві­ру до се­бе. Во­на має де­мон­стру­ва­ти без­ком­про­мі­сну бо­роть­бу із ко­ру­пці­єю в си­ло­вих стру­кту­рах, а з ін­шо­го бо­ку тре­ба вво­ди­ти до­бро­воль­чі ба­таль­йо­ни в пра­во­ве по­ле. Ми са­мі під­ри­ва­є­мо до­ві­ру до нас За­хо­ду під­трим­кою яко­го ми пра­гне­мо за­ру­чи­тись. За­раз в Єв­ро­пі, го­во­ря­чи про де­мо­кра­ти­чний ви­бір Укра­ї­ни, бу­дуть усві­дом­лю­ва­ти, що мо­ва йде­ться як раз про про­ти­ле­жне. В та­ких умо­вах під­три­му­ва­ти Укра­ї­ну, а тим біль­ше до­по­ма­га­ти озбро­є­н­ням, ні­хто не бу­де. По­дії в Му­ка­че­ві — це по­да­ру­нок ро­сій­ській про­па­ган­ді, яка роз­кру­чу­ва­ла кар­ту «укро-фа­шист­ської» дер­жа­ви. Це жи­ва ілюстрація до тих по­сту­ла­тів Ки­се­льо­ва і йо­го ком­па­нії, які во­ни про­су­ва­ли».

Оста­н­ня те­за — в де­ся­тку. Все, що від­бу­ва­є­ться в Му­ка­че­ві не мо­же не по­до­ба­ти­ся Крем­лю. Во­ни ро­би­ти­муть все аби ви­ко­ри­ста­ти цю си­ту­а­цію для подаль­шої де­ста­бі­лі­за­ції Укра­ї­ни. І тут ва­жли­ва аде­ква­тність тіль­ки вла­ди, а й «Пра­во­го се­кто­ру», який сво­ї­ми ді­я­ми мо­же ста­ти еле­мен­тар­ним ін­стру­мен­том у ве­ли­кій грі Мо­скви. Ко­лись свою роль ві­ді­гра­ла «Сво­бо­да», пі­ді­гру­ю­чи май­бу­тньо­му агре­со­ру, на­при­клад, під час тих же трав­не­вих по­дій у Льво­ві в 2011 ро­ці. І та­ких про­во­ка­цій від сво­бо­дів­ців бу­ло не ма­ло. Бла­го, ви­бо­рець пе­ред остан­ні­ми пар­ла­мент­ськи­ми ви­бо­ра­ми ро­зі­брав­ся — пар­тія за спи­ска­ми не про­йшла до Вер­хов­ної Ра­ди. «Пра­вий се­ктор» має за­сво­ї­ти цей урок, а го­лов­не де­мон­стру­ва­ти від­по­від­аль­ність у сво­їй ді­яль­но­сті.

Го­лов­ний ре­да­ктор «Дня» Ла­ри­са Ів­ши­на в сво­їй ко­лон­ці «Про не­о­че­ви­дне — 2» ще 20 лю­то­го 2014 ро­ку на­пи­са­ла: «Укра­їн­ці втягнені в сце­на­рій з дра­ма­ти­чно па­ра­до­ксаль­ним для них фі­на­лом. Пі­сля Май­да­ну 2004 ро­ку в Укра­ї­ні зни­кли на­ціо­нал-де­мо­кра­ти­чні пар­тії. Во­ни не пред­став­ле­ні в пар­ла­мен­ті. Був дис­кре­ди­то­ва­ний ці­лий по­лі­ти­чний се­ктор. А пі­сля цих по­дій, якщо Укра­ї­на уці­ліє, бу­де пов­ні­стю дис­кре­ди­то­ва­ний на­ціо­на­лі­сти­чний рух. І мрія цих злих де­мі­ур­гів у то­му, щоб да­ти під дих кра­ї­ні і її дер­жав­но­сті са­ме ру­ка­ми її на­ціо­на­лі­стів, сти­хій­них, ор­га­ні­зо­ва­них, щи­рих. Во­ни зна­ли, що та­ке для Укра­ї­ни — со­ня­чне спле­ті­н­ня. Це — ві­ка­ми ви­сто­я­на, ви­мрі­я­на ідея ма­ти свою дер­жа­ву... За­дум— ру­ка­ми укра­їн­ців роз­пра­ви­ти­ся з укра­їн­ською дер­жа­вою «on-line». Свя­ті лю­ди ти­мі свя­ті, що во­ни не ми­слять ка­те­го­рі­я­ми ком­бі­на­цій. На­ші кон­ку­рен­ти ре­тель­но про­ана­лі­зу­ва­ли всі об­ста­ви­ни 2004 ро­ку. Во­ни ба­чи­ли, хто то­ді вів на ба­ри­ка­ди, і хто вів ата­ку­ва­ти Адмі­ні­стра­цію Пре­зи­ден­та, зна­ю­чи, що мо­жуть бу­ти жер­тви. При­га­ду­є­те? І на пер­шо­му Май­да­ні 2013 ро­ку та­кож про­зву­чав за­клик від Тур­чи­но­ва «пі­ти про­гу­ля­ти­ся на Бан­ко­ву», де і від­бу­ло­ся пер­ше без­глу­зде сер­йо­зне зі­ткне­н­ня. Прав­да, са­мТур­чи­нов йо­го не очо­лив. Я уже то­ді ска­за­ла: «чер­во­ну кар­тку, не­гай­но!». Але не бу­ло ко­му да­ти, бо всі так, чи іна­кше, бу­ли вкру­че­ні в цей, м’яко ка­жу­чи, не­щи­рий про­цес.».

В ни­ні­шній си­ту­а­ції, як і зав­жди, су­спіль­ство має ви­сту­па­ти ар­бі­тром. Спо­кій­но, аде­ква­тно і вча­сно оці­ню­ва­ти дії як вла­ди, так і про­ти­ле­жної сто­ро­ни. Бо май­да­ни це не спо­сіб ви­рі­ше­н­ня про­блем. «Кон­флікт у Му­ка­че­ві від­обра­же­н­ня ду­же сер­йо­зної про­бле­ми (ран­нє про­я­ви­ла­ся у Вра­ді­їв­ці, по­тім­ста­ла однимз клю­чо­вих пи­тань по­ряд­ку ден­но­го Май­да­ну) — про те, що ця дер­жа­ва, по­бу­до­ва­на на елі­тній-кла­но­вих уго­дах за­кін­чу­є­ться і по­трі­бно за­сно­ву­ва­ти но­ву по­чи­на­ю­чи з пра­во­охо­рон­них стру­ктур, — пи­ше у се­бе на Фейс­бу­ці по­лі­то­лог Ві­кто­рія Подгорна. — По­трі­бно вста­но­ви­ти більш справедливу дер­жа­ву і си­сте­му управ­лі­н­ня, що від­по­від­ає ін­те­ре­сам су­спіль­ства і прин­ци­пам вер­хо­вен­ства пра­ва. Ко­ли за­сто­су­ва­н­ня прин­ци­пів спра­ве­дли­во­сті має бу­ти узго­дже­нимв су­спіль­стві — без бу­дья­ких ви­ня­тків і сва­ві­л­ля».

ФО­ТО РЕЙТЕР

ФО­ТО РЕЙТЕР

«НА­РО­ДНІ ДЕ­ПУ­ТА­ТИ МА­ЮТЬ НА­МІР СТВО­РИ­ТИ ТИМ­ЧА­СО­ВУ СЛІД­ЧУ КО­МІ­СІЮ ВЕР­ХОВ­НОЇ РА­ДИ, ЩО ЗА­ЙМА­ТИ­МЕ­ТЬСЯ ВИ­ВЧЕ­Н­НЯМ ПО­ДІЙ, ЯКІ ВІ­ДБУ­ЛИ­СЯ В МУ­КА­ЧЕ­ВІ » , — ЗА­ЯВИВ УЧО­РА ГО­ЛО­ВА ПАР­ЛА­МЕН­ТУ ВО­ЛО­ДИ­МИР ГРОЙ­СМАН НА БРИ­ФІН­ГУ ПІ­СЛЯ ЗА­СІ­ДА­Н­НЯ ПО­ГО­ДЖУ­ВАЛЬ­НОЇ РА­ДИ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.