«За­кон про ва­лю­тні кре­ди­ти»: со­ці­аль­но-пси­хо­ло­гі­чний ви­мір

Den (Ukrainian) - - Економіка - Сер­гій ГРАБОВСЬКИЙ

Про те, як вла­да мо­же спро­сти­ти жи­т­тя бор­жни­кам

Про су­то еко­но­мі­чні ви­мі­ри ухва­ле­но­го ми­ну­ло­го ти­жня Вер­хов­ною Ра­дою За­ко­ну про ре­стру­кту­ри­за­цію ва­лю­тних кре­ди­тів для фі­зи­чних осіб ска­за­но і на­пи­са­но чи­ма­ло. І про по­лі­ти­чні ви­мі­ри йо­го са­мо­го і ко­ло­тне­чі нав­ко­ло цьо­го за­ко­ну — та­кож. Але існує ще один, не менш ва­жли­вий ви­мір, пов’яза­ний із про­бле­мою ре­стру­кту­ри­за­ції ва­лю­тних кре­ди­тів для фі­зи­чних осіб у той чи той спо­сіб розв’яза­н­ня ці­єї про­бле­ми — со­ці­аль­но-пси­хо­ло­гі­чний.

Де­хто з по­лі­ти­ків й екс­пер­тів го­во­рить, що, мов­ляв, дер­жа­ві не­має і не мо­же бу­ти жо­дної спра­ви до про­бле­ми кре­ди­тів — по­зи­чаль­ни­ки бра­ли їх на свій страх і ри­зик, а те­пер по­вин­ні роз­пла­ти­ти­ся гро­ши­ма чи втра­ти­ти за­став­не май­но. Про­те чи в су­ча­сно­му сві­ті роз­ви­не­на дер­жа­ва за­ли­шає на­при­зво­ля­ще сво­го гро­ма­дя­ни­на зі скла­дни­ми фі­нан­со­ви­ми про­бле­ма­ми, якщо во­ни не в остан­ню чер­гу спри­чи­не­ні ці­єю дер­жа­вою? Бо і ви­да­ва­ти ва­лю­тні кре­ди­ти в Укра­ї­ні до­зво­ли­ли дер­жав­ні ор­га­ни, і курс грив­ні обва­ли­ли зна­чною (якщо не пе­ре­ва­жною) мі­рою са­ме во­ни вна­слі­док і сво­їх дій, і сво­єї без­ді­яль­но­сті...

Ін­ша гру­па по­лі­ти­ків й екс­пер­тів, нав­па­ки, на­по­ля­гає, що дер­жа­ва має взя­ти на се­бе всю від­по­від­аль­ність за те, що отри­ма­ні сво­го ча­су її гро­ма­дя­на­ми ва­лю­тні кре­ди­ти те­пер, пі­сля ми­ну­ло­рі­чно­го па­ді­н­ня кур­су грив­ні, ці гро­ма­дя­ни зде­біль­шо­го не­спро­мо­жні від­да­ти без то­го, щоб по­збу­ти­ся квар­тир, при­ва­тних до­мі­вок й ін­шої не­ру­хо­мо­сті. Про­те знов-та­ки по­стає за­пи­та­н­ня: до яко­го ти­пу на­ле­жить дер­жа­ва, яка бе­ре на се­бе всю від­по­від­аль­ність за дії сво­їх гро­ма­дян, то­таль­но опі­ку­є­ться ни­ми та ви­рі­шує за них їхні про­бле­ми? Якщо і не до то­та­лі­тар­них, то до вкрай бю­ро­кра­ти­чних — як-от Гре­ція, що ціл­ком­за­ко­ном ір­но про­ва­ли­ла­ся п’ять ро­ків то­му в яму пер­ма­нен­тної еко­но­мі­чної кри­зи і не ду­же пра­гне до ра­ди­каль­них змін...

Ін­ши­ми сло­ва­ми, на­віть якщо не вра­хо­ву­ва­ти зов­ні­шні чин­ни­ки, про які слід ска­за­ти окре­мо, втру­ча­н­ня дер­жа­ви у спра­ву що­до по­вер­не­н­ня ва­лю­тних кре­ди­тів для фі­зи­чних осіб має бу­ти вель­ми й вель­ми де­лі­ка­тним.

Що ж сто­су­є­ться зов­ні­шніх чин­ни­ків, то у пси­хо­ло­гі­чно­му пла­ні оби­два окре­сле­ні ви­ще підходи зда­тні тіль­ки на­ля­ка­ти по­тен­цій­них ін­ве­сто­рів і між­на­ро­дні фі­нан­со­ві ор­га­ні­за­ції. Адже у ра­зі са­мо­усу­не­н­ня дер­жа­ви ста­ють не­ми­ну­чи­ми до­ста­тньо ма­со­ві ( кіль­ка де­ся­тків, а то й со­тень ти­сяч осіб, якщо вра­ху­ва­ти чле­нів сі­мей по­зи­чаль­ни­ків), бло­ку­ва­н­ня дер­ж­уста­нов, спа­ле­н­ня шин і ви­ко­ри­ста­н­ня ін­ших ра­ди­каль­них ін­стру­мен­тів про­те­сту, аж до «ко­ктей­лю Мо­ло­то­ва». В ра­зі ж ре­а­лі­за­ції в пов­но- му об­ся­зі при­пи­сів За­ко­ну про ре­стру­кту­ри­за­цію ва­лю­тних кре­ди­тів — на­віть якщо грив­ня не обва­ли­ться — фа­ктом­та­кож ста­не пе­ре­ляк за­хі­дно­го бі­зне­су й уря­дов­ців, адже в усіх пе­ред очи­ма при­клад Гре­ції з на­дмір­ним втру­ча­н­ням дер­жа­ви в еко­но­мі­ку.

У цій си­ту­а­ції де­хто ка­же, що, мов­ляв, до­ста­тньо ме­мо­ран­ду­му що­до вре­гу­лю­ва­н­ня пи­та­н­ня ре­стру­кту­ри­за­ції спо­жив­чих кре­ди­тів в іно­зем­ній ва­лю­ті, який на­був чин­но­сті на по­ча­тку трав­ня та є пев­ним ком­про­мі­сом між гру­пою бан­ків і гро­мад­ські­стю. Справ­ді, цей ме­мо­ран­дум розв’язує низ­ку про­блем, зокре­ма, від­кри­ває шлях до спи­са­н­ня ча­сти­ни бор­гів по­зи­чаль­ни­ків.

Зокре­ма, ним за­про­ва­джу­є­ться по­ня­т­тя со­ці­аль­но­го жи­тла (квар­ти­ра до 60 кв. м, або жи­тло­вий бу­ди­нок до 120 кв. м), і бан­ки пі­сля кон­вер­та­ції кре­ди­тів з іно­зем­ної ва­лю­ти в грив­ню за кур­сом­на 1 сі­чня 2015 ро­ку спи­шуть 50% та­ких кре­ди­тів. Для кре­ди­тів на жи­тло біль­шої пло­щі пі­сля кон- вер­та­ції бан­ки го­то­ві спи­са­ти не мен­ше 25% (але роз­мір та­ких кре­ди­тів не по­ви­нен пе­ре­ви­щу­ва­ти 2,5 млн грн). Про­те, по-пер­ше, не всі бан­ки під­пи­са­ли Ме­мо­ран­дум, по- дру­ге, існу­ють « окре­мі ви­пад­ки» (яких у мас­шта­бі Укра­ї­ни мо­же бу­ти не­ма­ло), ко­ли сім’ я, що бра­ла кре­дит на ку­пів­лю чи по­бу­до­ву квар­ти­ри, ста­но­вить п’ ять і біль­ше осіб, тож для неї во­че­видь не під­хо­дять ме­жі у на­зва­них «со­ці­аль­ни­ми» 60 кв. м. По-тре­тє, со­ці­аль­ний ха­ра­ктер мо­жуть ма­ти й ін­ші кре­ди­ти — ска­жі­мо, на ку­пів­лю су­ча­сно­го са­мо­хі­дно­го ін­ва­лі­дно­го віз­ка чи ін­ших ме­ди­чних за­со­бів ін­ди­ві­ду­аль­но­го ко­ри­сту­ва­н­ня. Як на ме­не, всі ці « окре­мі ви­пад­ки » ( як і ба­га­то ін­ших) ма­ють бу­ти обов’ яз­ко­во вра­хо­ва­ні, бо йде­ться про най­більш не­за­хи­ще­них за умов не­об­хі­дно­сті по­вер­не­н­ня ва­лю­тних кре­ди­тів укра­їн­ських гро­ма­дян. Вла­сне, це в ін­те­ре­сах са­мих бан­ків, бо і так не над­то ви­со­ка до­ві­ра до них впа­де ледь не до ну­ля пі­сля то­го, як мас-ме­діа роз­ка­жуть (а це не­ми­ну­че!) кіль­ка де- ся­тків тра­гі­чних істо­рій про «окре­мі ви­пад­ки» та­ко­го ґа­тун­ку.

Во­дно­час, у ра­зі якщо не вра­ху­ва­ти всі мо­жли­ві ню­ан­си у но­во­му За­ко­ні про ре­стру­кту­ри­за­цію ва­лю­тних кре­ди­тів (чин­ний, як на ме­не, справ­ді мі­стить у со­бі низ­ку не­без­пек) чи вза­га­лі не ухва­ли­ти яко­мо­га швид­ше та­кий за­кон, то не­ми­ну­чим стає і па­ді­н­ня до­ві­ри до вла­дних ор­га­нів і дер­жа­ви як та­кої. Але са­мих ли­ше тер­мі­но­вої під­го­тов­ки но­во­го за­ко­но­про­е­кту та го­ло­су­ва­н­ня за ньо­го за­ма­ло. По­трі­бна по­пе­ре­дня роз’ясню­валь­на кам­па­нія, в якій ма­ли б узя­ти участь й уря­дов­ці, й бан­кі­ри, й тве­ре­зо ми­сля­чі де­пу­та­ти, й екс­пер­ти. Зро­зумі­ло, що за­до­воль­ни­ти всіх укра­їн­ців на­віть якнай­кра­щий за­кон про ре­стру­кту­ри­за­цію ва­лю­тних кре­ди­тів не­зда­тен. Але роз’ясню­валь­на кам­па­нія плюс гра­мо­тно збу­до­ва­ний текст та­ко­го за­ко­ну спро­мо­жні мі­ні­мі­зу­ва­ти не­га­тив­ні со­ці­аль­но- пси­хо­ло­гі­чні наслідки ко­лі­зій, пов’яза­них із ва­лю­тни­ми кре­ди­та­ми для фі­зи­чних осіб, як у са­мій Укра­ї­ні, так і за її ме­жа­ми.

ФО­ТО МИ­КО­ЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.