Удар­на хви­ля ки­тай­сько­го обва­лу

На тлі па­ді­н­ня фон­до­во­го рин­ку в Пі­дне­бе­сній гре­цька кри­за мо­же ви­яви­ти­ся дрі­бною не­при­єм­ні­стю

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Юрій РАЙХЕЛЬ

Єв­ро­па зайня­та Гре­ці­єю. Про­те на її фо­ні від­бу­лась не менш, а, мо­жли­во, й більш ва­жли­ва по­дія. У Ки­таї обва­лив­ся фон­до­вий ри­нок. Вар­тість цін­них па­пе­рів, які на ньо­му ко­ти­ру­ва­лись і про­да­ва­ли­ся, змен­ши­ла­ся більш ніж на 30%. Для по­рів­ня­н­ня: у жов­тні 1929 ро­ку в ре­зуль­та­ті обва­лу і бір­жо­вої па­ні­ки в США ри­нок зни­зив­ся на 40%, втра­тив у вар­то­сті близь­ко $30 млрд, що за ни­ні­шнім кур­сом­ста­но­вить $600 млрд. Як за­зна­чає The Wall Street Journal, у ре­зуль­та­ті па­ді­н­ня ки­тай­ський фон­до­вий ри­нок втра­тив 3,5 трлн юа­нів або $572,21 млрд. Іна­кше ка­жу­чи, май­же стіль­ки ж, скіль­ки в Нью-Йор­ку у жов­тні 1929 ро­ку. Про­бле­ми в ки­тай­ській еко­но­мі­ці за мо­жли­ви­ми на­слід­ка­ми кра­тно пе­ре­ви­щу­ють гре­цькі.

До не­дав­ньо­го ча­су зро­ста­н­ня ВВП Ки­таю ви­ра­жа­ло­ся дво­зна­чни­ми чи­сла­ми. Про­те вже 2012 ро­ку во­но по­ча­ло спо­віль­ню­ва­ти­ся. Ми­ну­лий рік за­вер­шив­ся по­ка­зни­ком7,3%, у пер­шо­му квар­та­лі 2015 ро­ку еко­но­мі­ка Ки­таю спо­віль­ни­ла­ся до7% в рі­чно­му ви­ра­жен­ні.

У цих умо­вах вла­да по­ча­ла сти­му­лю­ва­ти зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки збіль­ше­н­ням кре­ди­ту­ва­н­ня. Одно­ча­сно На­ро­дний банк Ки­таю (НБК) кіль­ка ра­зів зни­жу­вав ключові від­со­тко­ві став­ки, що ма­ло при­ве­сти до зни­же­н­ня ста­вок за кре­ди­та­ми для ре­аль­но­го се­кто­ра — на­се­ле­н­ня і бі­зне­су. По­тім­бу­ло пом’якше­но пра­ви­ла ку­пів­лі жи­тла. Слі­дом бу­ло зни­же­но ви­мо­ги до бан­ків­ських ре­зер­вів, щоб фі­нан­со­ві ор­га­ні­за­ції видавали кре­ди­ти.

Про­те ці дії ефе­кту не да­ли, про­гно­зи що­до ВВП Ки­таю змі­ню­ю­ться ли­ше в гір­ший бік. Ім­порт, об­ся­ги ви­ро­бни­цтва і ри­нок жи­тла про­дов­жу­ють зни­жу­ва­ти­ся. Так ви­ник пу­хир на кре­ди­тном у рин­ку.

Йо­го яв­ною озна­кою є пе­ре­ви­ще­н­ня зро­ста­н­ня об­ся­гів кре­ди­ту­ва­н­ня над зро­ста­н­ням об­ся­гу ВВП. Ко­ли об­сяг кре­ди­ту­ва­н­ня зро­стає на 15-20% про­ти зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки в 7%, то мо­жна го­во­ри­ти про кре­ди­тний пу­хир. Са­ме та­ка си­ту­а­ція на­ра­зі спо­сте­рі­га­є­ться в КНР. З трав­ня 2014 ро­ку ки­тай­ці що­мі­ся­чно бра­ли по 700 млрд юа­нів кре­ди­тів (по­над $110 млрд), що ста­но­вить 57 трлн юа­нів у рі­чно­му об­чи­слен­ні, тоб­то об­сяг кре­ди­ту­ва­н­ня 2014 ро­ку при­бли­зно до­рів­ню­вав 15% від ВВП. У сі­чні 2015 ро­ку кре­ди­ту­ва­н­ня в Ки­таї зле­ті­ло до 1,4 трлн юа­нів за мі­сяць — удві­чі біль­ше, ніж тем­пи 2014 ро­ку, що ста­но­ви­ло вже май­же 30% зро­ста­н­ня бор­гу до ВВП.

Сти­му­лю­ва­н­ня кре­ди­ту­ва­н­ня при­зве­ло до то­го, що бан­ки отри­му­ва­ли лі­кві­дність, але біль­шу ча­сти­ну ко­штів ста­ли вкла­да­ти не в ре­аль­ний се­ктор, а у фон­до­вий ри­нок. То­му що це ви­гі­дні­ше. Ку­пів­ля і про­даж акцій та ін­ших цін­них па­пе­рів дає швид­кий до­хід і не ви­ма­гає до­кла­да­н­ня зна­чних зу­силь. Усе це і спри­я­ло на­ду­ван­ню пу­хи­ря вже на фон­до­во­му рин­ку. На по­ча­ток черв­ня бор­ги, пов’яза­ні з мар­жи- наль­ним­фі­нан­су­ва­н­ням— ін­ве­сто­ри ку­пу­ють акції на по­зи­ко­ві ко­шти, — зро­сли май­же у п’ять ра­зів — до 2 трлн юа­нів ($323 млрд).

Обвал, що роз­по­чав­ся в дру­гій по­ло­ви­ні черв­ня, став­ся пі­сля то­го, як На­ро­дний банк Ки­таю, ні­чо­го не по­ясню­ю­чи, ви­вів ча­сти­ну ко­штів із фі­нан­со­вої си­сте­ми кра­ї­ни. Це бу­ло зро­бле­но, щоб охо­ло­ди­ти пе­ре­грі­тий фон­до­вий ри­нок. Ін­ве­сто­ри роз­ці­ни­ли та­кий хід як кі­нець мо­не­тар­но­го сти­му­лю­ва­н­ня. Це одра­зу ви­кли­ка­ло обвал ки­тай­ських акцій.

Ще одним на­слід­ком то­го, що ло­пнув кре­ди­тний пу­хир, є ве­ли­ка за­бор­го­ва­ність фі­зи­чних осіб. Се­ре­дній клас Ки­таю, а та­кож ба­га­то пен­сіо­не­рів по­стра­жда­ли най­біль­ше. По­над 100 млн осіб бра­ли кре­ди­ти і вкла­да­ли їх в акції й цін­ні па­пе­ри. Те­пер обвал фон­до­во­го рин­ку вда­рить по них, оскіль­ки від­да­ва­ти кре­ди­ти ба­га­тьом­про­сто ні­чим. Так фінансова про­бле­ма пе­ре­тво­рю­є­ться на со­ці­аль­ну.

За ро­ки еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня вла­да сти­му­лю­ва­ла жи­тло­ве бу­дів­ни­цтво і ба­га­то хто брав кре­ди­ти і грав із цін­ни­ми па­пе­ра­ми за­ра­ди то­го, щоб отри­ма­ти ко­шти на при­дба­н­ня жи­тла. Осо­бли­во ба­га­то та­ких у ве­ли­ких мі­стах. У ре­зуль­та­ті по­бу­до­ва­ні бу­дин­ки сто­ять по­ро­жні­ми — і пе­ред ба­га­тьма бу­ді­вель­ни­ми фір­ма­ми ви­ник при­вид бан­крут­ства. Лег­ко про­слід­ку­ва­ти лан­цю­жок, який іде від бу­ді­вель­ни­ків до ме­та­лур­гів, хі­мі­ків то­що.

За та­ких умов ки­тай­ська вла­да роз­по­ча­ла адмі­ні­стра­тив­не ре­гу­лю­ва­н­ня рин­ку. Ко­мі­тет Дер­жра­ди з кон­тро­лю й управ­лі­н­ня дер­жмай­ном КНР тим­ча­со­во за­бо­ро­нив дер­жав­ним­ком па­ні­ям­кра­ї­ни про­да­ва­ти свої акції на бір­жах. Та­кож бу­ло ви­рі­ше­но по­си­ли­ти фі­нан­со­ву під­трим­ку China Securities Finance (CSF) — дер­жав­но­го ін­сти­ту­ту, що за­без­пе­чує мар­жи­наль­ное фі­нан­су­ва­н­ня для бро­ке­рів. За рі­ше­н­ням ре­гу­лю­валь­ни­ків ка­пі­тал ці­єї стру­кту­ри бу­де збіль­ше­но до $16 млрд.

Обвал фон­до­во­го рин­ку Ки­таю вже по­тя­гнув за со­бою зни­же­н­ня ін­де­ксів на азі­ат­ських бір­жах. Так, го­лов­ний ін­декс Гон­конзь­кої фон­до­вої бір­жі Hang Seng ско­ро­тив­ся на 1458 пун­ктів — до 5,84%. Зни­же­н­ня клю­чо­во­го ін­де­ксу То­кій­ської фон­до­вої бір­жі Nikkei пе­ре­ви­щи­ло 3%. Ав­стра­лій­ський фон­до­вий ін­декс S&P/ASX 200 та­кож від­ре­а­гу­вав на си­ту­а­цію на ки­тай­ських фон­до­вих бір­жах па­ді­н­ням­на 2%.

У Ро­сії, не­зва­жа­ю­чи на ки­тай­ські фі­нан­со­ві й еко­но­мі­чні про­бле­ми, ви­про­мі­ню­ють опти­мізм. Си­ту­а­ція на фон­до­во­му рин­ку Ки­таю не вда­рить по Ро­сії, за­явив го­ло­ва Мі­н­еко­ном­роз-ви­тку Оле­ксій Улю­ка­єв. Йо­го сло­ва на­во­дить РІА «Но­во­сти». «Ме­ні зда­є­ться, ки­тай­ські ко­ле­ги — На­ро­дний банк Ки­таю і ре­гу­лю­ю­чі ор­га­ни — змо­жуть впо­ра­ти­ся з ці­єю си­ту­а­ці­єю. Во­на не по­вин­на роз­ро­сти­ся до тих мас­шта­бів, щоб за­гро­жу­ва­ти на­шим­про­е­ктам , на­шим ін­ве­сти­ці­я­мі на­шій зов­ні­шній тор­гів­лі».

Зві­сно, у ки­тай­ської вла­ди є зна­чні фі­нан­со­ві ре­сур­си й ін­стру­мен­ти для охо­ло­джу­ва­н­ня і подаль­шої ко­ре­кції рин­ку. На­скіль­ки її дії бу­дуть ефе­ктив­ни­ми, за­ле­жить від ду­же ба­га­тьох чин­ни­ків як усе­ре­ди­ні, так і зов­ні Ки­таю.

Обвал фон­до­во­го рин­ку є не ли­ше еко­но­мі­чною, фі­нан­со­вою або со­ці­аль­ною про­бле­мою. Він мо­же ма­ти сер­йо­зні по­лі­ти­чні наслідки. Ком­пар­тія Ки­таю вже дав­но стикається з про­бле­мою зчле­ну­ва­н­ня рин­ко­во­го го­спо­дар­ства й ав­то­ри­тар­ною по­лі­ти­чною си­сте­мою, при­кри­тою чер­во­ни­ми ко­му­ні­сти­чни­ми пра­по­ра­ми. На пе­ре­ро­дже­н­ня пар­тій­но­го апа­ра­ту звер­тав ува­гу ще Ден Ся­о­пін. Ге­не­раль­ний се­кре­тар Сі Цзі­ньпін роз­по­чав то­таль­ну бо- роть­бу з ко­ру­пці­єю аж до най­ви­що­го рів­ня, але ні­чо­го не до­по­ма­гає.

Як по­ві­дом­ляє гон­конзь­кий жур­нал «Чжен­мін», у се­ре­ди­ні черв­ня в Пе­кі­ні від­бу­ло­ся роз­ши­ре­не за­сі­да­н­ня По­літ­бю­ро ЦК КПК, в яко­му взя­ли участь пер­ші ке­рів­ни­ки кра­ї­ни, а та­кож чле­ни пар­тій­ної гру­пи Все­ки­тай­ських збо­рів на­ро­дних пред­став­ни­ків та ін­ші ви­со­ко­по­став­ле­ні пар­тій­ні фун­кціо­не­ри. На цьо­му за­сі­дан­ні Сі Цзі­ньпін за­явив, що ком­пар­тія сто­їть на по­ро­зі за­ги­бе­лі, і за­кли­кав смі­ли­во ди­ви­ти­ся в облич­чя ці­єї ре­аль­но­сті.

На за­сі­дан­ні, яке три­ва­ло 11 го­дин, бу­ло за­чи­та­но до­по­відь за ре­зуль­та­та­ми ін­спе­ктор­ських пе­ре­ві­рок. Се­ред кри­зо­вих си­ту­а­цій на­го­ло­шу­ва­ло­ся, що ком­пар­тія Ки­таю втра­ти­ла свою ідею й орі­єн­ти­ри. Скіль­ки не ру­ба­ють щу­паль­ця, але ко­ру­пція й роз­пу­ще­ність в ор­га­ні­за­ці­ях ком­пар­тії при­зве­ли до втра­ти до­ві­ри в су­спіль­стві. Чи­нов­ни­ків судять, але мас­шта­бні зло­вжи­ва­н­ня ни­ми вла­дою, пе­ре­ви­ще­н­ня пов­но­ва­жень, ви­ко­ри­ста­н­ня вла­ди в осо­би­стих цілях, тор­гів­ля по­са­да­ми по­си­лю­ють не­вдо­во­ле­ність і гнів на­ро­ду, мо­раль­на зі­псо­ва­ність і роз­бе­ще­не жи­т­тя пар­тій­них і дер­жав­них чи­нов­ни­ків, а та­кож дер­жав­них слу­жбов­ців по­ши­рю­ють у су­спіль­стві атмо­сфе­ру не­на­ви­сті до чи­нов­ни­ків.

Оче­ви­дне ки­тай­ське ке­рів­ни­цтво усві­дом­лює мас­штаб про­бле­ми і по­чи­нає вда­ва­ти­ся до екс­тра­ор­ди­нар­них за­хо­дів. З ли­пня 2015 ро­ку Сі Цзі­ньпін змі­нив пра­ви­ла кля­тви чи­нов­ни­ків у вір­но­сті пар­тії. Во­ни в май­бу­тньо­му при­ся­га­ти­муть на вір­ність кон­сти­ту­ції, а не ком­пар­тії. У но­вій при­ся­зі оста­н­ня на­віть не зга­ду­є­ться. Це мо­же бу­ти су­то сим­во­лі­чним же­стом, а мо­же озна­ча­ти по­ча­ток кар­ди­наль­них по­лі­ти­чних ре­форм.

На но­ви­нах із Гре­ції і Ки­таю сер­пне­ві ф’ючер­си на на­фту Brent зни­зи­лись до $59,65 за ба­рель. Вар­тість пше­ни­ці з по­ста­ча­н­ня­му ве­ре­сні опу­сти­ла­ся на май­дан­чи­ку тор­гі­вель­ної бір­жі Чи­ка­го на 2,3%, ку­ку­ру­дза і соя по­де­шев­ша­ли на 1,5%. Це вже без­по­се­ре­дньо сто­су­є­ться на­шої кра­ї­ни. Ці­на зо­ло­та з не­гай­ним по­ста­ча­н­ням опу­сти­ла­ся на 0,2% — до $1166,15 за ун­цію. Вар­тість мі­ді з по­ста­ча­н­ням че­рез три мі­ся­ці впа­ла на 3,6% — до $5550 за тон­ну.

І ще один чин­ник, із яким­до­ве­де­ться ра­ху­ва­тись Укра­ї­ні. В пе­рі­од кри­зи змен­шу­ю­ться мо­жли­во­сті отри­ма­н­ня кре­ди­тів, а та­кож за­лу­че­н­ня ін­ве­сти­цій. На­шим ке­рів­ни­кам до­ве­де­ться ще актив­ні­ше пра­цю­ва­ти над ство­ре­н­ням­більш при­ва­бли­вих умов для ін­ве­сто­рів, щоб во­ни вкла­да­ли гро­ші са­ме в на­шу кра­ї­ну.

На­ра­зі спе­ку­ля­тив­ний і так зва­ний га­ря­чий ка­пі­тал спря­му­вав­ся до США. На цій під­ста­ві зро­стає до­лар, а курс ін­ших ва­лют що­до ньо­го зни­жу­є­ться. Це від­но­сно ко­ро­ткі гро­ші, але їх теж мо­жна за­лу­чи­ти для ко­ри­сті Укра­ї­ни. Тре­ба ли­ше сер­йо­зно по­ста­ра­ти­ся.

« Обвал, що роз­по­чав­ся у дру­гій по­ло­ви­ні черв­ня, від­був­ся пі­сля то­го, як На­ро­дний банк Ки­таю, ні­чо­го не по­ясню­ю­чи, ви­вів ча­сти­ну ко­штів з фі­нан­со­вої си­сте­ми кра­ї­ни. Це зро­би­ли, аби осту­ди­ти пе­ре­грі­тий фон­до­вий ри­нок. Ін­ве­сто­ри роз­ці­ни­ли та­кий хід як кі­нець мо­не­тар­но­го сти­му­лю­ва­н­ня. Це одра­зу зу­мо­ви­ло обвал ки­тай­ських акцій. Ще одним на­слід­ком кре­ди­тної буль­ба­шки, яка ло­пну­ла, є ве­ли­ка за­бор­го­ва­ність фі­зи­чних осіб. Се­ре­дній клас Ки­таю, а та­кож ба­га­то пен­сіо­не­рів по­стра­жда­ли най­біль­ше. Біль­ше 100 млн осіб бра­ли кре­ди­ти і вкла­да­ли їх в акції та цін­ні па­пе­ри. Те­пер обвал фон­до­во­го рин­ку вда­рить по них, оскіль­ки від­да­ва­ти кре­ди­ти ба­га­тьом про­сто ні­чим. Так фінансова про­бле­ма пе­ре­тво­рю­є­ться на со­ці­аль­ну.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.