Про бю­джет, де­фолт і при­ва­ти­за­цію... і осо­би­сту мо­ти­ва­цію!

Слу­ха­чі Лі­тньої шко­ли «Дня» зу­стрі­ли­ся з на­ро­дним де­пу­та­том Ві­кто­ром Кри­вен­ком

Den (Ukrainian) - - День України - Дми­тро ПЛАХТА, Ма­рія ГЕНИК, Лі­тня шко­ла жур­на­лі­сти­ки

Пи­та­н­ня май­бу­тньо­го укра­їн­ської еко­но­мі­ки — одне з клю­чо­вих. То­му для уча­сни­ків бу­ло корисно ді­зна­ти­ся дум­ку що­до цьо­го за­сту­пни­ка го­ло­ви Ко­мі­те­ту Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни з пи­тань бю­дже­ту, на­ро­дно­го де­пу­та­та від об­єд­на­н­ня «Са­мо­по­міч» Ві­кто­ра Кри­вен­ка.

По­ча­ток зу­стрі­чі для «літньошколярів» був де­що не­спо­ді­ва­ним, адже роз­по­ча­ла­ся во­на не з обго­во­ре­н­ня еко­но­мі­ки, а з ана­лі­зу сві­то­гля­дних по­нять і цін­но­стей. В пи­та­н­нях еко­но­мі­ки — акцент Ві­ктор Кри­вен­ко по­ста­вив на іні­ці­а­ти­ві ре­фор­му­ва­н­ня дер­жав­но­го бю­дже­ту. «Усі пла­ну­ють. Ко­жна сім’я пла­нує своє жи­т­тя. А на­ша дер­жа­ва жи­ве дев’ятим іся­чни­ми пла­на­ми. Ми не пла­ну­є­мо, а десь з ве­ре­сня 2009-го ро­ку не ви­ко­ну­є­мо бю­джет — дефіцит. Усі нор­маль­ні кра­ї­ни сві­ту жи­вуть за більш дов­го­стро­ко­ви­ми пла­на­ми. У Єв­ро­со­ю­зі роз­ро­бля­ють бюд- жет на сім ро­ків», — го­во­рить він і про­по­нує фор­му­ва­ти бю­джет Укра­ї­ни на строк, мі­ні­мум, три ро­ки.

Ве­кто­ри роз­ви­тку ві­тчи­зня­ної еко­но­мі­ки, за­гро­за і мо­жли­ві наслідки де­фол­ту, пи­та­н­ня при­ва­ти­за­ції... Ці пи­та­н­ня обго­во­рю­ва­ли пе­ре­д­усім.

Сті­ни ре­да­кції Ві­ктор Кри­вен­ко по­ки­нув у фут­бол­ці га­зе­ти «Дня», яка спо­ну­ка­ти­ме йо­го про­ве­сти ро­зум­не та про­ду­ктив­не лі­то у Вер­хов­ній Ра­ді.

Ка­те­ри­на САДЛОВСЬКА, Львів­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. І. Фран­ка:

— Зу­стріч з Ві­кто­ром Кри­вен­ко ста­ла рад­ше мо­ти­ва­ці­єю до ро­бо­ти, аніж ви­кла­дом еко­но­мі­чних за­ко­но­мір­но­стей та то­го, чим во­ни зу­мов­ле­ні. Як на ме­не, ціл­ком ви­прав­да­ною є дум­ка ле­кто­ра, що перш, ніж пи­са­ти про су­спіль­но ва­жли­ві ре­чі, зокре­ма, та­кі як еко­но­мі­ка, слід з’ясу­ва­ти, чи справ­ді ми є знав­ця­ми у цій те­мі. Ви­хід один. Не зна­є­мо, от­же, або вчи­мось, або не да­є­мо по­рад. І що ва­жли­во, перш ніж на­во­ди­ти по­ря­док в дер­жа­ві, тре­ба на­ве­сти йо­го хо­ча б в ра­йо­ні. Ле­ктор вда­ло за­ву­а­лю­вав фра­зу «якщо ти ка­жеш, що так кра­ще, по­ка­жи ме­ні при­клад». І якщо го­во­ри­ти про та­кі при­кла­ди для Укра­ї­ни, то це Сло­вач­чи­на, Ту­реч­чи­на та Поль­ща.

Ми пе­ре­бу­ва­є­мо на ме­жі змін і за­раз ко­жен мо­же про­яв­ля­ти свою гро­ма­дян­ську по­зи­цію. Для ме­не го­лов­ний ме­седж ці­єї зу­стрі­чі — це ви­йти за ме­жі осо­би­сті­сних ін­те­ре­сів. Ми на­ре­шті ма­є­мо ду­ма­ти су­спіль­ни­ми ка­те­го­рі­я­ми, але за­ли­ша­ти­ся при цьо­му ре­а­лі­ста­ми.

Со­фія РУ­СЬКИХ, На­ціо­наль­ний пе­да­го­гі­чний уні­вер­си­тет ім. М. П. Дра­го­ма­но­ва:

— Ві­ктор Кри­вен­ко — лю­ди­на, яка ха­ри­зма­ти­чним смер­чем вле­ті­ла до нас та ці­ка­во від­по­ві­ла на всі на­ші пи­та­н­ня. Ле­ктор коротко та ясно по­ді­лив­ся сво­їм ба­че­н­ням дій ви­со­ко­по­са­дов­ців, від­крив очі на но­ві фа­кто­ри ба­че­н­ня ро­лі вла­ди та гро­ма­ди у жит­ті кра­ї­ни. Ме­ні спо­до­ба­лись йо­го те­зи: «Лю­ди­на-ір­ра­ціо­наль­но від­по­від­ає за си­сте­му, яку очо­лює» та «ці­на руй­ну­ва­н­ня си­сте­ми, за яку від­по­від­а­єш, — май­бу­тнє ро­ду». Тоб­то по­лі­ти­чні ді­я­чі по­вин­ні усві­дом­лю­ва­ти, що, перш за все, во­ни не­суть від­по­від­аль­ність за свої дії пе­ред на­ро­дом. Бу­ло при­єм­но, ко­ли ле­ктор на­звав жур­на­лі­стів ян­го­ла­ми-охо­рон­ця­ми су­спіль­них душ, тоб­то ти­ми, хто від­кри­ває очі на прав­ду, ви­сві­тлює ін­фор­ма­цію з усіх бо­ків.

Роз­ви­ва­ти сві­до­мість та змі­ню­ва­ти кри­те­рії оцін­ки мо­ти­ва­ції — ось ви­хід, за йо­го сло­ва­ми, яким мо­жна ви­ве­сти кра­ї­ну із са­мо­зни­ще­н­ня на ви­со­кий су­спіль­но­го жи­т­тя.

ФО­ТО АРТЕМА СЛIПАЧУКА / «День»

НА­ПРИ­КІН­ЦІ ЗУ­СТРІ­ЧІ ВІ­КТОР КРИ­ВЕН­КО ОТРИ­МАВ СИМ­ВО­ЛІ­ЧНИЙ НА­БІР ПО­ДА­РУН­КІВ ВІД ЛІ­ТНЬОЇ ШКО­ЛИ: ЗНА­ЧОК, ФІР­МО­ВУ ФУТ­БОЛ­КУ ТА ДИ­ПЛОМ (НА ФО­ТО – СО­НЯ­ШНИ­КИ, БІЛЬ­ШІСТЬ З ЯКИХ – З ОДНО­ГО БО­КУ ПАР­КА­НУ, А ОДИН – З ДРУ­ГО­ГО). ЛЕ­КТОР ВІД­МО­ВИВ­СЯ ВІД­РА­ЗУ ДІ­ЛИ­ТИ­СЯ ВРА­ЖЕ­Н­НЯ­МИ ЩО­ДО СВІ­ТЛИ­НИ. «НЕ ХО­ЧУ ГО­ВО­РИ­ТИ БА­НАЛЬ­НО­СТІ», — ПО­ЯСНИВ ВІН

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.