«Пе­ре­кон­ли­вих ар­гу­мен­тів ні­хто не на­вів»

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Ва­силь ІЛЬНИЦЬКИЙ, спе­ці­аль­но для «Дня», Ужго­род

Про те, чо­му ви­ни­кає недовіра до «пе­ре­зрі­лої» адмін­ре­фор­ми — ке­рів­ни­ки сіль­ських гро­мад Ужго­род­сько­го ра­йо­ну

Адмі­ні­стра­тив­но-те­ри­то­рі­аль­на ре­фор­ма, про яку де­ся­ти­лі­т­тя­ми три­ва­ли без­плі­дні роз­мо­ви, і ні­чо­го не ро­би­ло­ся, на­ре­шті ні­би стар­ту­ва­ла. У за­кар­пат­ській «штаб­квар­ти­рі» офі­су ре­форм роз­ро­би­ли кон­це­пцію ство­ре­н­ня спро­мо­жних гро­мад краю згі­дно з уря­до­ви­ми кри­те­рі­я­ми та на її під­ста­ві ви­не­сли про­по­зи­ції по за­сну­ван­ню 38 но­вих утво­рень. Однак ре­ко­мен­да­ції те­о­ре­ти­ків не зав­жди сти­ку­ю­ться з ре­а­лі­я­ми жи­т­тя та ба­че­н­ням ре­фор­ми ор­га­на­ми мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня. Най­більш по­слі­дов­ним кри­ти­ком ме­то­дів швид­ко­го й «уні­вер­саль­но­го» адмін­ре­фо рму­ва­н­ня на Закарпатті є Ужго­род­ський ра­йон.

« Про­ве­де­н­ня адмін­ре­фор­ми — спра­ва не­від­кла­дна, — вва­жає го­ло­ва рай­ра­ди Ми­хай­ло Фе­ди­нець, — оскіль­ки ця про­бле­ма в Укра­ї­ні є ду­же дав­ня. Але, зва­жа­ю­чи на її ва­жли­вість та дов­го­стро­ко­вий вплив на роз­ви­ток кра­ї­ни, не мо­жна при­йма­ти жит­тє­во ва­жли­ві рі­ше­н­ня без вра­ху­ва­н­ня ду­мок лю­дей, які скла­да­ти­муть май­бу­тні гро­ма­ди. Бо то­ді над­зви­чай­но ва­жли­ва та вкрай по­трі­бна спра­ва за­мість то­го, щоб ста­ти ба­зи­сом для успі­шно­го со­ці­аль­но­ек оно­мі­чно­го роз­ви­тку те­ри­то­рій, пе­ре­тво­ри­ться у пре­дмет роз­бра­ту. Най­біль­ша про­бле­ма у то­му, що всіх «по­стри­гли» під один гре­бі­нець. Як мо­жна го­во­ри­ти про про­ду­ма­ність об’єд­на­н­ня, ко­ли одні гро­ма­ди скла­да­ти­му­ться з п’яти-се­ми на­се­ле­них пун­ктів та кіль­ка ти­сяч на­се­ле­н­ня, а ін­ші вклю­ча­ти­муть 35 на­се­ле­них пун­ктів та чи не 250 тис. на­се­ле­н­ня? Це — ні­що ін­ше, як ло­бі­ю­ва­н­ня ін­те­ре­сів ве­ли­ких міст, які впро­довж остан­ніх де­ся­ти­літь без­від­по­від­аль­но і за ко­ру­пцій­ни­ми схе­ма­ми роз­тринь­ка­ли вла­сні зем­лі, а те­пер хо­чуть «при­хо­пи­ти» сіль­ські. Ужго­род — яскра­вий цьо­му при­клад. Тут «до­га­зду­ва­ли­ся» до то­го, що те­пер не мо­жуть зна­йти ді­лян­ки на­віть для бій­ців АТО, не ка­жу­чи вже про пер­спе­кти­ву роз­ви­тку. Ро­ків із 30 то­му з Ужго­ро­дом уже об’єд­ну­ва­ли нав­ко­ли­шні Го­ря­ни, До­ма­нин­ці та Драв­ці. У ре­зуль­та­ті ко­ли­шні се­ла мі­стом так і не ста­ли, мі­ські бла­га до них не ді­йшли, про­те їхні ме­шкан­ці втра­ти­ли піль­ги, ма­ють біль­ші та­ри­фи на по­слу­ги, не мо­жуть утри­му­ва­ти пов­но­цін­ні під­со­бні го­спо­дар­ства. Пе­ре­кон­ли­вих ар­гу­мен­тів пе­ре­ваг від при­єд­на­н­ня до Ужго­ро­да жи­те­лям при­мі­ських сіл сьо­го­дні теж ні­хто так і не на­вів», — ка­же М.Фе­ди­нець.

Ни­ні в Ужго­род­сько­му ра­йо­ні є 33 сіль­ські та одна се­ли­щна ра­да. Зві­сно, це за­ба­га­то. Іде­аль­ним ва­рі­ан­том тут вва­жа­ють на­яв­ність 17 гро­мад. Із ча­сом мо­жна бу­де об’єд­на­ти ще кіль­ка, го­лов­не — щоб був зри­мий по­зи­тив­ний ре­зуль­тат, щоб лю­ди по­ба­чи­ли ре­аль­ні змі­ни. А що про­по­ну­ють сьо­го­дні? Пе­ре­да­ти зем­лі, які є за ме­жа­ми на­се­ле­них пун­ктів. Так це мо­жна зро­би­ти й без адмін­ре­фор­ми. Два ро­ки то­му, за ре­жи­му Яну­ко­ви­ча, ці зем­лі пра­кти­чно «віджа­ли» від мі­сце­вої вла­ди і пе­ре­да­ли в управ­лі­н­ня Держ­ком­зе­му. У ре­зуль­та­ті сіль­ські зем­лі роз­ба­за­ри­ли, їхні­ми вла­сни­ка­ми ста­ли не раз і сто­ли­чні тов­сто­су­ми.

Не­зро­зумі­ло, для чо­го дер­жа­ва бе­ре­же збан­кру­ті­лі ра­дго­спи. Сьо­го­дні на біль­шо­сті з 4 тис. ге­кта­рів ра­дго­спних по­лів Ужго­род­сько­го ра­йо­ну ро­стуть ли­ше бур’яни і бе­ре­зи, там ні­чо­го не ви­ро­щу­ють, а се­ля­ни зем­лею роз­по­ря­ди­ти­ся не мо­жуть, ін­ве­сто­ра за­про­си­ти — теж. Ін­шо­го ж еко­но­мі­чно при­ва­бли­во­го ре­сур­су се­ло про­сто не­має. «Ми про­си­ли пар­ла­мент, мі­ні­стра АПК по­вер­ну­ти угі­д­дя се­лам. У від­по­відь на на­ші звер­не­н­ня аграр­не ві­дом­ство кра­ї­ни роз­по­ча­ло... су­до­ву тя­жбу з се­лом за зем­лю», — ка­же Фе­ди­нець.

Ще один ма­ло пе­ре­кон­ли­вий ар­гу­мент, до яко­го вда­ю­ться те­о­ре­ти­ки ре­форм, — пе­ре­да­ти гро­ма­дам 60% по­да­тку з до­хо­дів фі­зи­чних осіб. Так це теж мо­жна вчи­ни­ти вже сьо­го­дні, вне­сти по­прав­ки до Бю­дже­тно­го ко­де­ксу, як це зро­би­ли на по­ча­тку ро­ку з акци­зом та опо­да­тку­ва­н­ням не­ру­хо­мо­сті. Не це є су­т­тю ре­форм! Суть ре­фор­ми має бу­ти в то­му, щоб гро­ма­да бу­ла за­ці­кав­ле­на го­спо­да­рю­ва­ти ефе­ктив­но, ма­ла мо­жли­вість са­мо­стій­но за­лу­ча­ти ін­ве­сти­ції, ви­рі­шу­ва­ти, які об’єкти бу­ду­ва­ти у сво­є­му се­лі, а на які ко­о­пе­ру­ва­ти ко­шти і зу­си­л­ля з су­сі­да­ми. Са­ме для цьо­го ма­ють до­бро­віль­но ство­рю­ва­тись гро­ма­ди та отри­му­ва­ти не­об­хі­дні пов­но­ва­же­н­ня. На­ра­зі про на­мір на до­бро­віль­не об’єд­на­н­ня за­яви­ли сіль­ра­ди Оно­ків­ців, Не­ви­цько­го та Кам’яни­ці. Го­то­ві до та­ко­го кро­ку й жи­те­лі Па­ладь-Ко­ма­рів­ців та Га­ло­ча, Ма­лої До­бро­ні та Ти­са­аг­те­лек. Во­ни са­мі іні­ці­ю­ва­ли та­ке об’єд­на­н­ня, але згі­дно з уря­до­ви­ми нор­ма­ти­ва­ми — не мо­жуть цьо­го зро­би­ти.

«За­га­лом си­сте­ма опо­да­тку­ва­н­ня по­тре­бує подаль­ших змін», — ка­же сіль­ський го­ло­ва Сто­ро­жни­ці Ва­силь Сі­ка, з яким по­го­джу­ю­ться пра­кти­чно всі го­ло­ви при­мі­ських сіл Ужго­род­щи­ни. По­да­тки з фі­зи­чних осіб ма­ють спла­чу- ва­ти­ся за мі­сцем фа­кти­чно­го про­жи­ва­н­ня лю­ди­ни, бо сьо­го­дні ве­ли­ка кіль­кість ме­шкан­ців при­мі­ських сіл пра­цює в Ужгороді й там спла­чує по­да­тки, а жи­ве у се­лах і ко­ри­сту­є­ться там­те­шньою ін­фра­стру­кту­рою, на по­лі­пше­н­ня якої у мі­сце­вих бю­дже­тах ко­штів не­має. Роз­по­діл акци­зу з про­да­жу паль­но­го теж має бу­ти пе­ре­гля­ну­то, то­му що не в ко­жно­му се­лі є АЗС, а до­ро­га­ми ко­ри­сту­ю­ться всі. Так, при­мі­ром, на те­ри­то­рії с. Сто­ро­жни­ця діє по­ту­жне фермерське го­спо­дар­ство «Ко­ник», яке тіль­ки за один рік за­ку­по­вує па­ли­ва по­над 3 млн грн, а до бю­дже­ту сіль­ра­ди від цьо­го не по­тра­пляє жо­дної ко­пій­ки. Плюс кіль­ка со­тень при­ва­тних ав­ті­вок ме­шкан­ців се­ла, які та­кож за­прав­ля­ю­ться па­ли­вом, акциз з яко­го «осі­дає» в Ужгороді, а су­ча­сні до­ро­ги тре­ба бі в Сто­ро­жни­ці...

«Ни­ні най­більш до­ре­чним бу­ло б об’єд­на­н­ня трьох-ше­сти сіл в одну гро­ма­ду за тим прин­ци­пом, як ко­лись існу­ва­ли кол­го­спи чи ра­дго­спи», — вва­жає го­ло­ва Оно­квів­ської сіль­ра­ди Пав­ло Ма­ші­ка. «За­зви­чай, у та­ко­му осе­ред­ку є се­ре­дня шко­ла, ме­ди­чний за­клад пер­вин­ної до­по­мо­ги, го­спо­дар­ські стру­кту­ри. Зо­се­ре­ди­ти зу­си­л­ля для їхньо­го осу­ча­сне­н­ня, отри­ма­н­ня ко­штів вна­слі­док бю­дже­тних змін та за ра­ху­нок цьо­го бу­дів­ни­цтво со­ці­аль­ної ін­фра­стру­кту­ри — це най­пер­ше зав­да­н­ня мі­сце­вих гро­мад», — ре­зю­мує сіль­ський го­ло­ва.

«Ду­же ва­жли­во по­ка­за­ти лю­дям усю «до­ро­жню кар­ту» адмін­ре­фор­ми, за­фі­ксу­ва­ти ко­жен етап: яким бу­де дер­жав­ний устрій кра­ї­ни пі­сля ре­фор­му­ва­н­ня, які йо­го стру­ктур­ні рів­ні пе­ред­ба­че­но, що бу­де про­пи­са­но в Кон­сти­ту­ції: се­ло — гро­ма­да — ра­йон — край. Чи, мо­жли­во, з’яв­ля­ться якісь ін­ші те­ри­то­рі­аль­ні утво­ре­н­ня?» — ка­же М. Фе­ди­нець.

Та не менш ва­жли­вим фа­кто­ром успі­шно­го про­ве­де­н­ня ре­фор­ми є до­ві­ра лю­дей до ви­щих ор­га­нів вла­ди кра­ї­ни: Пре­зи­ден­та, пар­ла­мен­ту, уря­ду, пе­ре­ко­на­ні мої спів­ро­змов­ни­ки. Ни­ні­шня укра­їн­ська вла­да, яка по­ста­ла у ре­зуль­та­ті Май­да­ну, не зро­би­ла май­же ні­чо­го з то­го, що де­кла­ру­ва­ла та га­ран­ту­ва­ла ми­ну­ло­го ро­ку на пре­зи­дент­ських та пар­ла­мент­ських ви­бо­рах. То­му й рі­вень не­до­ві­ри до «спу­ще­них» нею ре­форм на мі­сцях над­зви­чай­но ве­ли­кий. На­ра­зі тре­ба пе­ре­ко­на­ти лю­дей, що та­кі змі­ни слід ро­би­ти не­від­кла­дно. А для цьо­го, най­пер­ше, не­об­хі­дно на­ве­сти еле­мен­тар­ний лад у кра­ї­ні: за­кри­ти офшор­ні «ді­ри», які по­гли­на­ють мі­льяр­ди, зу­пи­ни­ти «від­ка­ти», кон­тра­бан­ду та роз­ба­за­рю­ва­н­ня бю­дже­тних ко­штів, уне­мо­жли­ви­ти ка­та­стро­фі­чні для лю­дей ва­лю­тні «стриб­ки» і об­кра­да­н­ня на­се­ле­н­ня, ре­аль­но змі­ню­ва­ти кра­ї­ну. То­ді й під­трим­ка ре­форм та їхній успіх бу­де га­ран­то­ва­но.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.