Про­ку­рор­ські вій­ни: між дво­ма не­без­пе­ка­ми

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Іван КА­ПСА­МУН, Дми­тро КРИВЦУН, «День»

Що бу­де з «ма­ши­ною» Ген­про­ку­ра­ту­ри, якщо одно­ча­сно ти­сну­ти на «газ» і на «галь­ма»?

Кон­флікт в Ген­про­ку­ра­ту­рі роз­го­рів­ся з но­вою си­лою. Ще ми­ну­ло­го ти­жня, ко­ли Пре­зи­дент зу­стрів­ся з пер­шим за­сту­пни­ком і за­сту­пни­ком ген­про­ку­ро­ра Во­ло­ди­ми­ром Гу­зи­рем і Да­ві­дом Са­ква­ре­лі­дзе бу­ло зро­зумі­ло, що про­ти­сто­я­н­ня не ви­рі­ше­но, а ли­ше при­зу­пи­не­но. Офі­цій­но то­ді по­ві­дом­ля­ло­ся про ан­ти­ко­ру­пцій­ну спе­цо­пе­ра­цію за уча­стю спів­ро­бі­тни­ків СБУ, ко­ли бу­ли про­ве­де­ні слід­чі дії в ка­бі­не­тах пер­шо­го за­сту­пни­ка ГСУ ГПУ Во­ло­ди­ми­ра Ша­па­кі­на та за­сту­пни­ка про­ку­ро­ра Ки­їв­ської обла­сті Оле­ксан­дра Кор­ній­ця. Остан­ніх ЗМІ від­но­сять до «гру­пи Шо­кі­на — Гу­зи­ря».

Учо­ра істо­рія про­дов­жи­ла­ся. «Ге­не­раль­ний про­ку­рор Ві­ктор Шо­кін осо­би­сто при­їхав в суд і ви­ма­гав ви­зна­ти не­за­кон­ни­ми об­шу­ки у про­ку­рор­ських чи­нов­ни­ків (Ша­па­кі­на і Кор­ній­ця. — Авт.), у яких в хо­ді об­шу­ків бу­ло ви­яв­ле­но по­над 500 ти­сяч до­ла­рів, а та­кож цін­ні па­пе­ри і ко­штов­но­сті. Кри­мі­наль­не про­ва­дже­н­ня від­кри­то не тіль­ки що­до слід­чих Да­ви­да Са­ква­ре­лі­дзе, але і сто­сов­но спів­ро­бі­тни­ків СБУ, які бра­ли участь в об­шу­ках», — на­пи­сав у се­бе в «Фейс­бу­ці» на­ро­дний де­пу­тат від «Бло­ку Пе­тра По­ро­шен­ка» Му­ста­фа Найєм.

Па­ра­лель­но з ци­ми по­ді­я­ми у вів­то­рок бі­ля стін ГПУ гро­мад­ською ор­га­ні­за­ці­єю «Центр про­ти­дії ко­ру­пції» бу­ла про­ве­де­на акція із ви­мо­гою звіль­не­н­ня та роз­слі­ду­ва­н­ня дій пер­шо­го за­сту­пни­ка го­ло­ви ГПУ Во­ло­ди­ми­ра Гу­зи­ря. «Сьо­го­дні під час акції під ГПУ ко­ман­да мо­ло­дих про­ку­ро­рів, під ке­рів­ни­цтвом за­сту­пни­ків Ві­та­лія Ка­ська та Да­ві­да Са­ква­ре­лі­дзе від­кри­то за­яви­ла про тиск на них з бо­ку ке­рів­ни­цтва, а са­ме Шо­кі­на та Гу­зи­ря че­рез роз­слі­ду­ва­н­ня ни­ми спра­ви по про­ку­ро­рам ха­бар­ни­кам», — йде­ться в за­яві ЦПК.

Та­кож па­ра­лель­но в пар­ла­мен­ті три­ває про­цес по збо­ру під­пи­сів на­ро­дних де­пу­та­тів за від­став­ку ген­про­ку­ро­ра Ві­кто­ра Шо­кі­на. «Пов­ні­стю під­три­ма­ли по­ста­но­ву Ра­ди­каль­на пар­тія, «Са­мо­по­міч», «Сво­бо­да», «Укроп». Під­три­ма­ли окре­мі де­пу­та­ти з «БПП». З гру­пи «Удар» під­пи­сав­ся один Єгор Фір­сов. Жо­дно­го під­пи­су не да­ли «Ба­тьків­щи­на» і «На­ро­дний фронт». Зві­сно, не під­пи­су­є­ться «Зло­дій­ський блок» і ло­біст­ські гру­пи, які, на­га­даю, го­ло­су­ва­ли за Шо­кі­на в Ген­про­ку­ро­ри. По­ка­зо­во, що до­ку­мент на­ві­дріз від­мо­ви­лись під­пи­су­ва­ти «ви­да­тні бор­ці з ко­ру­пці­єю» Сер­гій Ле­щен­ко, Сві­тла­на За­лі­щук, Юрій Де­рев’ян­ко, Іри­на Су­сло­ва, Му­ста­фа Найем», — пи­ше в со­цме­ре­жі на­ро­дний де­пу­тат від Ра­ди­каль­ної пар­тії Ан­дрій Ло­зо­вий.

От­же, кон­флікт три­ває між дво­ма гру­па­ми — «гру­пою Шо­кі­на — Гу­зи­ря» та «гру­пою Ка­ська — Са­ква­ре­лі­дзе». Не див­ля­чись на те, що всі ці лю­ди при­зна­че­ні і пра­цю­ють в ГПУ за рі­ше­н­ням Пе­тра По­ро­шен­ка, Пре­зи­дент опи­нив­ся в скла­дній си­ту­а­ції. По-пер­ше, вся ці істо­рія аб­со­лю­тно не від­по­від­ає ви­мо­гам Єв­ро­май­да­ну. По-дру­ге, Шо­кін — це вже дру­га лю­ди­на пі­сля Ві­та­лія Яре­ми, яку при­зна­че­но за по­да­н­ням По­ро­шен­ка. Що принципово змі­ни­ло­ся в ГПУ? По-тре­тє, якщо уяви­ти Ген­про­ку­ра­ту­ру у ви­гля­ді ма­ши­ни, то «ста­ра гвар­дія» на чо­лі з Шо­кі­ним біль­ше уосо­блює пе­даль «галь­мо», а ко­ман­да на чо­лі з Са­ква­ре­лі­дзе схо­жа на пе- даль «газ». Оби­дві ці гру­пи отри­ма­ли ман­дат дій від Пре­зи­ден­та — як же мо­же ру­ха­ти­ся ма­ши­на якщо одно­ча­сно на­ти­ска­ти на дві пе­да­лі?

Ма­ксим РО­ЗУМ­НИЙ, до­ктор по­лі­ти­чних на­ук, за­ві­ду­вач від­ді­лу по­лі­ти­чних стра­те­гій На­ціо­наль­но­го ін­сти­ту­ту стра­те­гі­чних до­слі­джень:

— Пі­сля Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті у нас не ста­ло­ся то­таль­ної за­мі­ни ста­рих кадрів но­ви­ми — з но­вою сві­до­мі­стю та прин­ци­па­ми. На­то­мість у нас від­бу­ва­є­ться ево­лю­цій­ний про­цес впро­ва­дже­н­ня но­вих правил. Ясно, що хтось у цьо­му біль­ше за­ці­кав­ле­ний, хтось мен­ше, то­му чи­нить опір. В ре­зуль­та­ті, ці про­це­си на­зов­ні да­ють по­ді­бні не­при­ва­бли­ві й аб­сур­дні си­ту­а­ції. Так три­ва­ти­ме до­ти, до­ки не пе­ре­мо­же контр­ре­во­лю­ція із по­вер­не­н­ням ста­рих схем та зв’яз­ків, або по­ки не утвер­дя­ться но­ві ци­ві­лі­зо­ва­ні пра­ви­ла. Але з та­ки­ми тем­па­ми змі­ни три­ва­ти­муть ду­же дов­го, а нам по­трі­бно при­ско­ри­ти цей про­цес.

Ге­не­раль­ний про­ку­рор Шо­кін охо­ро­няє той по­ря­док ре­чей, в ме­жах яко­го він за­раз утвер­див­ся. Він не є ре­во­лю­ціо­не­ром — це про­ку­рор «ста­рої шко­ли», яка знає при­хо­ва­ні пра­ви­ла фун­кціо­ну­ва­н­ня, але, при цьо­му, ду­же чі­тко знає всю аксі­о­ма­ти­ку слу­жби та за­ко­ни. То­му він ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­ме будь-які фор­маль­ні за­чі­пки, ін­стру­мен­ти, нор­ми то­що, щоб бе­рег­ти ста­рий по­ря­док та той ста­тус, який він має сьо­го­дні.

До то­го ж,єй ін­ша про­бле­ма — від­су­тність від­по­від­них за­ко­нів, які б до­зво­ля­ли про­во­ди­ти змі­ни в си­сте­мі про­ку­ра­ту­ри. Якщо ж до­три­му­ва­ти­ся всіх про­це­дур, осо­бли­во то­го ко­де­ксу, який бу­ло ухва­ле­но зав­дя­ки Ан­дрію Пор­тно­ву, згі­дно з яким ко­ру­пціо­не­рів ви­пу­ска­ють під до­во­лі не­ве­ли­кі за­ста­ви, то спі­йма­ти яко­гось ко­ру­пціо­не­ра на га­ря­чо­му та до­ве­сти спра­ву до кін­ця ду­же скла­дно. Зро­зумі­ло, що ста­рі пред­став­ни­ки си­сте­ми цим актив­но ко­ри­сту­ю­ться. Тож у си­ту­а­ції в ГПУ є дві не­без­пе­ки. Пер­ша — не­без­пе­ка то­го, що ні­чо­го не бу­де змі­ню­ва­ти­ся, а ка­ста про­ку­ро­рів за­ли­ши­ться не­до­тор­кан­ною та ли­ше утвер­ди­ться в сво­їй без­кар­но­сті та все­влад­ді. Ін­ша по­ля­гає в то­му, що по­чне­ться ре­фор­му­ва­н­ня та бо­роть­ба зі ста­рою си­сте­мою, але без будь-яких правил, і це мо­же при­зве­сти до пев­них «пе­ре­ко­сів», зве­де­н­ня осо­би­стих ра­хун­ків, а та­кож до­зво­лить все це ду­же ско­ро ві­ді­гра­ти на­зад, ви­знав­ши всі рі­ше­н­ня не­за­кон­ни­ми, в ре­зуль­та­ті чо­го ми за­ли­ши­мо­ся ні з чим.

Як прой­ти між ци­ми не­без­пе­ка­ми — до­во­лі скла­дне пи­та­н­ня, але во­но мо­же бу­ти ви­рі­ше­ним. Тре­ба роз­ро­бля­ти які­сну нор­ма­тив­но-пра­во­ву ба­зу та по­слі­дов­но впро­ва­джу­ва­ти її, про­тя­гу­ю­чи че­рез пар­ла­мент. До то­го ж, ко­ри­сним мо­же бу­ти до­свід ре­фор­му­ва­н­ня пра­во­охо­рон­них ор­га­нів Екою Згу­ла­дзе — під­бір кадрів ли­ше на кон­кур­сній осно­ві, вмо­ти­во­ва­ність лю­дей, які кіль­кі­сно пе­ре­ва­жа­ти­муть в яко­мусь ві­дом­стві. Якщо в про­ку­ра­ту­рі бу­дуть го­то­ві це впро­ва­джу­ва­ти, то слід че­ка­ти змін. Одним із обов’яз­ків ни­ні­шньо­го Пре­зи­ден­та, який при­зна­чив остан­ніх двох ге­не­раль­них про­ку­ро­рів, є не­д­опу­ще­н­ня роз­ва­лу дер­жа­ви — щоб у ці­єї ма­ши­ни не «від­ва­ли­ли­ся ко­ле­са» та не за­па­ну­вав ве­ли­кий ха­ос.

ФО­ТО РУ­СЛА­НА КАНЮКИ / «День»

КИ­ЇВ. 14 ЛИ­ПНЯ 2015 р.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.