Час для ци­ві­лі­зо­ва­но­го ти­ску

Ми­хай­ло ГОН­ЧАР: «Тре­ба іні­ці­ю­ва­ти пе­ред ЄС вклю­че­н­ня пи­та­н­ня ре­а­лі­за­ції Тран­скас пій­сько­го газопроводу на га­зо­вих пе­ре­го­во­рах з Мо­сквою»

Den (Ukrainian) - - Економіка - На­та­лія БІЛОУСОВА, «День»

Ро­сій­ський « Газ­пром » втра­чає ре­пу­та­цію. Дня­ми з’ яви­ла­ся офі­цій­на ін­фор­ма­ція, що ком­па­нія не пла­тить за турк­мен­ський газ. « Ро­сій­ська ком­па­нія ВАТ « Газ­пром » ста­ла не­пла­то­спро­мо­жною за сво­ї­ми кон­тра­кта­ми ку­пів­лі- про­да­жу природного га­зу в зв’ яз­ку з три­ва­ю­чою сві­то­вою еко­но­мі­чною кри­зою і вве­де­ни­ми за­хі­дни­ми кра­ї­на­ми еко­но­мі­чни­ми сан­кці­я­ми про­ти Ро­сії. ВАТ «Газ­пром» з по­ча­тку 2015 не пла­тить за сво­ї­ми бор­га­ми пе­ред ДК « Тур­кмен­газ » за по­став­ле­ні об­ся­ги турк­мен­сько­го природного га­зу » , — по­ві­дом­ляє турк­мен­ський уря­до­вий пор­тал Oilgas.gov.tm.

На­га­да­є­мо, що 2003 ро­ку Ро­сія і Тур­кме­ни­стан під­пи­са­ли уго­ду про спів­пра­цю в га­зо­вій га­лу­зі на 25 ро­ків. В її рам­ках «Газ­пром екс­порт» ( на­ле­жить « Газ­про­му » ) та «Тур­кмен­на­фто­газ» укла­ли дов­го­стро­ко­вий кон­тракт ку­пів­лі-про­да­жу турк­мен­сько­го природного га­зу на по­став­ку в Ро­сію до 70 — 80 мі­льяр­дів ку­бі­чних ме­трів у рік га­зо­про­во­дом « Се­ре­дня Азія — Центр», а по­тім — по тру­бі «Схід — За­хід».

Однак у 2006 — 2008 ро­ках Ро­сія ви­ку­пи­ла ли­ше 41- 42 мі­льяр­ди ку­бі­чних ме­трів турк­мен­сько­го га­зу в рік. А з 2009 ро­ку по­став­ки вза­га­лі зни­зи­ли­ся до 11—12 мі­льяр­дів кубометрів. На 2015 рік «Газ­пром» ви­рі­шив ско­ро­ти­ти за­ку­пів­лі до 4 мі­льяр­дів. На­ра­зі Ро­сія за­ку­по­вує бла­ки­тне па­ли­во в трьох кра­ї­нах Цен­траль­ної Азії — Тур­кме­ни­ста­ні, Узбекистані і Ка­зах­ста­ні.

Про при­чи­ни зу­пин­ки роз­ра­хун­ків « Газ­про­му » та про наслідки для Укра­ї­ни « День » го­во­рив з пре­зи­ден­том « Цен­тру гло­ба­лі­сти­ки « Стра­те­гія ХХІ сто­лі­т­тя » Ми­хай­лом ГОН­ЧА­РОМ:

— Чи прав­да, що «Газ­пром» на­бли­жа­є­ться до ме­жі не­пла­то­спро­мо­жно­сті, а мо­жли­во — й бан­крут­ства? — По­за вся­ким сум­ні­вом акції «Газ­про­му» від ці­єї новини не зро­стуть, а нав­па­ки — по­де­шев­ша­ють. Фі­нан­со­вий стан ці­єї ком­па­нії до­во­лі скла­дний. Але! Зва­жа­ю­чи, що це кон­тро­льо­ва­на і ке­ро­ва­на дер­жа­вою ком­па­нія, то го­во­ри­ти про факт її бан­крут­ства скла­дно. За бу­дья­ких об­ста­вин ро­сій­ський уряд ухва­лить рі­ше­н­ня про по­ря­ту­нок «Газ­про­му» і спо­кій­но на­дасть йо­му до­да­тко­ві ко­шти з ро­сій­ських стаб­фон­дів. Ін­ша річ, що за­га­лом це не вря­тує ком­па­нію. Але втри­ма­ти­ся на пла­ву ще де­який час до­зво­лить. Це один бік спра­ви.

Із дру­го­го, Кремль че­рез ді­яль­ність « Газ­про­му » про­во­дить вій­ну про­ти Тур­кме­ни­ста­ну, який ви­сту­пає кон­ку­рен­том на єв­ро­пей­сько­му рин­ку. Річ у тім, що Тур­кме­ни­стан та­кож пре­тен­дує на га­зо­вий ри­нок ЄС: ам­бі­тний план з бу­дів­ни­цтва Тран­ска спій­сько­го газопроводу. Оскіль­ки цей ри­нок має тен­ден­цію до ско­ро­че­н­ня спо­жи­ва­н­ня га­зу, то по­ява на ньо­му ще ко­гось ду­же нер­вує «Газ­пром». Адже кон­ку­рен­тний турк­мен­ський газ із не­за­ле­жно­го мар­шру­ту йо­му не по­трі­бен. То­му вже кіль­ка ро­ків си­сте­ма­ти­чно три­ває ро­бо­та зі зни­ще­н­ня кон­ку­рен­та, зокре­ма й че­рез не­до­бір за­кон­тра­кто­ва­них об­ся­гів га­зу в рам­ках під­пи­са­но­го кон­тра­кту.

До­го­вір від 2003 ро­ку озна­чав, що Ро­сія ви­ку­по­ву­ва­ти­ме пра­кти­чно весь турк­мен­ський газ. Але 2009 ро­ку «Газ­пром » не про­сто ско­ро­тив за­ку­пки до 10 міль­йо­нів кубометрів, а й про­вів спе­цо­пе­ра­цію: у кві­тні пі­сля мас­шта­бної ава­рії на газопроводі « Се­ре­дня Азія — Центр» він різ­ко ско­ро­тив за­ку­пів­лі, по­слав­шись на за­ста­рі­лість газопроводу і не­зда­тність йо­го про­пу­ска­ти ве­ли­кі об­ся­ги га­зу. Хо­ча турк­ме­ни лі­кві­ду­ва­ли наслідки ава­рії за кіль­ка ти­жнів і від­но­ви­ли нор­маль­ну ро­бо­ту. Тур­кме­ни­стан не став вживати кар­ди­наль­них за­хо­дів, як- от при­тя­гне­н­ня «Газ­про­му» до між­на­ро­дно­го ар­бі­тра­жу і до від­по­від­аль­но­сті за зрив кон­тра­кту. От­же, ця пра­кти­ка про­дов­жи­ла­ся і за­ку­пів­лі зве­ли­ся до кіль­кох мі­льяр­дів кубометрів на рік.

По су­ті, ми за­раз спо­сте­рі­га­є­мо спро­бу га­зо­во­го і фі­нан­со­во­го удушення Тур­кме­ни­ста­ну. Чо­му? Пла­чев­ність си­ту­а­ції в то­му, що са­ме на екс­пор­ті енер­го­ре­сур­су по­бу­до­ва­на еко­но­мі­ка ці­єї кра­ї­ни. Ма­ю­чи ве­ли­кі за­па­си га­зу, Тур­кме­ни­стан не мо­же їх про­да­ти ні­ко­му, крім Ро­сії, Ки­таю та Іра­ну. Він про­бив со­бі до­ро­гу в Ки­тай, але цей екс­порт не та­кий до­хі­дний, як про­да­жі га­зу в ЄС. Іран та­кож ку­пує час­тко­во турк­мен­ський газ для сво­їх пів­ні­чних ре­гіо­нів, але це не зна­чні об­ся­ги. Ле­во­ву час­тку за­би­ра­ла Ро­сія, яка нав’яза­ла 2003 ро­ку не­ви­гі­дний кон­тракт. До то­го ж Пу­тін умо­вив Тур­кмен­ба­ші одно­ча­сно ро­зі­рва­ти й між­уря­до­ву турк­менс ько­укра­їн­ську уго­ду про спів­пра­цю.

Тож Тур­кме­ни­стан, при­йма­ю­чи ро­сій­ські пра­ви­ла, по­сту­по­во за­га­няв се­бе у глу­хий кут. Як на­слі­док, на турк­мен­сько­му га­зо­во­му кра­ні в Єв­ро­пу си­дить «Газ­пром», а не­рі­шу­чі і по­ло­хли­ві єв­ро­пей­ці їздять в Аш­га­бад, обі­ця­ти до­по­мог­ти, але ма­ло що ро­блять з то­чки зо­ру ім­пле­мен­та­ції про­е­кту Тран­скас пій­сько­го газопроводу. Хо­ча він для них ви­гі­дний. Ро­сія ж від­вер­то по­гро­жує Азер­бай­джа­ну і Тур­кме­ни­ста­ну, якщо ті на­смі­ля­ться роз­по­ча­ти цей про­ект.

— Чи мо­же ця си­ту­а­ція впли­ну­ти на Укра­ї­ну? І чи мо­же­мо ми ви­ко­ри­ста­ти її на свою ко­ристь у га­зо­вих пе­ре­мо­ви­нах з Мо­сквою?

— Тре­ба іні­ці­ю­ва­ти пе­ред ЄС вклю­че­н­ня пи­та­н­ня ре­а­лі­за­ції Тран­скасп ій­сько­го газопроводу на га­зо­вих пе­ре­го­во­рах з Мо­сквою. Єв­ро­па має по­ка­за­ти Тур­кме­ни­ста­ну, що во­на го­то­ва ра­зом з на­ми ку­пу­ва­ти їхній газ. Тоб­то з бо­ку ЄС має бу­ти жорс­тка ви­мо­га до Ро­сії про за­без­пе­че­н­ня віль­но­го тран­зи­ту турк­мен­сько­го га­зу в їхньо­му на­прям­ку. Це має бу­ти одне з пи­тань на три­сто­рон­ніх га­зо­вих пе­ре­мо­ви­нах. Якщо ви не мо­же­те пла­ти­ти турк­ме­нам за цей газ, то за­без­пе­чте ви­ко­на­н­ня норм СОТ про віль­ний тран­зит. Зві­сно, що Ро­сія це ігно­ру­ва­ти­ме. Але ва­жли­во, що­би пи­та­н­ня да­не лу­на­ло.

Чи пі­де на це ЄС? Сум­ні­ва­юсь. Ма­буть, ро­зу­мі­ю­чи це, «Газ­пром» і до­зво­ляє со­бі та­ку по­ве­дін­ку. В цій си­ту­а­ції ці­ка­вою ви­гля­дає по­зи­ція ЄС. Чо­му Єв­ро­па, по­чи­на­ю­чи з 2009 ро­ку, мов­чить про сво­бо­ду тран­зи­ту цен­траль­но-азій­сько­го га­зу (турк­мен­сько­го, ка­зах­стан­сько­го, узбе­цько­го)? То­му що на рин­ку існує схе­ма га­зо­во­го по­се­ре­дни­ка, по­ді­бна до ті­єї, яка бу­ла в Укра­ї­ні: ком­па­нія « Газ­пром Швайц » , за­ре­є­стро­ва­на в швей­цар­сько­му кан­то­ні Цуг, ку­пує газ у «Газ­пром екс­порт», да­лі — про­дає в Єв­ро­пі. То­му Тур­кме­ни­ста­ну теж тре­ба ді­я­ти: він має по­да­ва­ти по­зо­ви в між­на­ро­дний ар­бі­траж, щоб по­збу­ти­ся га­зо­во­го про­те­кціо­ні­зму Крем­ля і ви­би­ти со­бі віль­ний ви­хід на єв­ро­пей­ський ри­нок.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.