ВЕ­ЛИ­КИЙ КНЯЗЬ ВО­ЛО­ДИ­МИР СВЯ­ТИЙ: ве­лич, не­пі­д­вла­дна ча­со­ві

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ігор СЮНДЮКОВ, «День»

Во­дно­му з пре­сти­жних пар­ко­вих ра­йо­нів бри­тан­ської сто­ли­ці спо­ру­дже­но пам’ятник на честь услав­ле­но­го во­ло­да­ря Ки­їв­ської Ру­сі, який, як тра­ди­цій­но вва­жа­ють, хре­стив на­шу пра­дав­ню ім­пе­рію — Ве­ли­ко­го кня­зя ки­їв­сько­го Во­ло­ди­ми­ра Свя­то­го. При­чо­му зна­мен­но, що у на­пи­су на по­ста­мен­ті Во­ло­ди­ми­ра Свя­то­сла­ви­ча на­зва­но са­ме укра­їн­ським кня­зем (!); це аб­со­лю­тно спра­ве­дли­ве ви­зна­че­н­ня й одно­ча­сно до­брий ка­мінь у го­род мо­сков­ських «рей­де­рів» від Пу­ті­на, йо­го чи­нов­ни­ків та псев­до­на­у­ко­вої об­слу­ги, які йме­ну­ють Во­ло­ди­ми­ра Ве­ли­ко­го не іна­кше, як «Ве­ли­ким кня­зем Рос­сий­ским» (са­ме в цьо­му ду­сі на­пи­са­но ві­до­мий указ го­спо­да­ря Крем­ля у пам’ять 1000-річ­чя від дня смер­ті зна­ме­ни­то­го кня­зя, де бу­ло пе­ред­ба­че­но ство­ре­н­ня від­по­від­но­го орг­ко­мі­те­ту та низ­ку за­хо­дів; впа­да­єу ві­чі, що ре­а­кція на­шо­го дер­жав­но­го ке­рів­ни­цтва, по­при те, що ви­да­ний указ Пре­зи­ден­та, при­свя­че­ний тій са­мій пам’ятній даті, все ж та­ки важ­ко на­зва­ти ціл­ком до­ста­тньою. Адже князь Во­ло­ди­мир — наш укра­їн­ський кер­ма­нич, чи не так?).

Вза­га­лі, пом­пе­зність й су­є­та, з якою ви­ще чи­нов­ни­цтво РФ по­ста­ви­ли­ся до 1000-річ­чя від дня смер­ті зна­ме­ни­то­го дер­жав­но­го ді­я­ча (пам’ятник йо­му в Мо­скві, в Смо­лен­ській обла­сті — бі­ля ви­то­ків Дні­пра, в ба­га­тьох ін­ших мі­стах Ро­сії ви­кли­кає, що­най­мен­ше, іро­нію. Справ­ді, який сто­су­нок ма­є­Во­ло­ди­мир Свя­тий до Мо­скви, пер­ші (на дум­ку де­яких істо­ри­ків, сум­нів­ні)

Рів­но 10 сто­літь то­му пі­шов з жи­т­тя Хре­сти­тель Укра­ї­ни-Ру­си

лі­то­пи­сні згад­ки про яку з’яви­ли­ся че­рез 132 ро­ки пі­сля йо­го смер­ті? Як про­ко­мен­ту­ва­ла все це дій­ство го­лов­ний ре­да­ктор «Дня» Ла­ри­са Ів­ши­на, «ро­сі­я­ни ду­же хо­чуть ма­ти «сво­го» Во­ло­ди­ми­ра. В цьо­му мо­жна вба­ча­ти ви­зна­н­ня Мо­сквою ва­саль­ної за­ле­жно­сті від Ки­є­ва. Ми ще не при­йшли, а во­ни на­шо­му кня­зе­ві вже пам’ятник по­ста­ви­ли!».

От­же, рів­но 1000 ро­ків то­му, 15 ли­пня 1015 ро­ку, в кня­жо­му «сіль­ці» Бе­ре­сто­во­му під Ки­є­вом Во­ло­ди­мир Ве­ли­кий (Свя­тий, Хре­сти­тель, Красне Со­не­чко) на­зав­жди за­ли­шив наш мін­ли­вий та швид­ко­плин­ний світ. З ім’ям цьо­го во­ло­да­ря пов’яза­ні не про­сто гли­бо­кі по­лі­ти­чні, еко­но­мі­чні та куль­тур­но-ду­хов­ні змі­ни в істо­рії дав­ньої Укра­ї­ни — він змі­нив не біль­ше не мен­ше, як сам наш ци­ві­лі­за­цій­ний ви­бір! Чи мо­же дер­жав­ний кер­ма­нич за­ли­ши­ти більш гли­бо­кий, більш дов­го­ві­чний слід в істо­рії? Во­ло­ди­мир Свя­то­сла­вич, син услав­ле­но­го кня­зя-ли­ца­ря Свя­то­сла­ва Іго­ре­ви­ча («Іду на Ви!») та йо­го при­слу­жни­ці (мо­жли­во, ра­би­ні) Ма­лу­ші, про­жив май­же 60 ро­ків (на­ро­див­ся близь­ко 956 ро­ку). На той час це бу­ло до­во­лі со­лі­дне за три­ва­лі­стю жи­т­тя; втім, зна­чно біль­ше ва­жить той факт, що Ки­їв­ська Ру­сьУкра­ї­на, якою во­на бу­ла 980 ро­ку, ко­ли мо­ло­дий Во­ло­ди­мир, ви­три­мав­ши ви­сна­жли­ву бо­роть­бу з бра- том Яро­пол­ком (кри­ва­ву бо­роть­бу!), по­сів київський ве­ли­ко­кня­зів­ський пре­стол, і ця ж Ки­їв­ська Русь зраз­ка 1015 ро­ку, ко­ли Во­ло­ди­мир Свя­то­сла­вич пі­шов із жи­т­тя — це які­сно рі­зні дер­жа­ви, які­сно рі­зні су­спіль­ства. І це, ма­буть, єо­снов­ним мо­мен­том в оцін­ці йо­го за­слуг.

Ко­ли 25-рі­чний Во­ло­ди­мир, зре­штою, став Ве­ли­ким кня­зем, йо­го дер­жа­ва бу­ла ба­га­то в чо­му вну­трі­шньо роз­хи­та­ною, «де­цен­тра­лі­зо­ва­ною» (це ви­яв­ля­лось у не­о­бме­же­но­му сва­віл­лі си­ли-си­лен­ної мі­сце­вих кня­зів, що не хо­ті­ли ко­ри­ти­ся Ки­є­ву — кар­ти­на, по­вчаль­на й сьо­го­дні!), за­гро­же­ною під час без­пе­рерв­них на­бі­гів сте­по­вих ко­чо­ви­ків-пе­че­ні­гів, вра­зли­вою пе­ред по­ту­жним по­лі­ти­чним ти­ском Ві­зан­тій­ської ім­пе­рії, що пра­гну­ла за­тя­гну­ти Дав­ню Русь у свій «ві­зан­тій­ський світ», су­спіль­ством пе­ре­ва­жно язи­чни­цьким, із су­пе­ре­чли­вою, «стро­ка­тою» куль­ту­рою. Без­пе­ре­чно, змі­цне­н­ня по­тре­бу­ва­ла і кня­жа дру­жи­на.

За 35 ро­ків прав­лі­н­ня Во­ло­ди­мир Свя­то­сла­вич зро­бив рі­шу­чі, до­ле­но­сні кро­ки у розв’язан­ні всіх цих про­блем. Дер­жав­на вла­да бу­ла до­ко­рін­ним чи­ном змі­цне­на — і са­ме на це пе­ре­дов­сім бу­ло спря­мо­ва­но за­про­ва­дже­н­ня хри­сти­ян­ства у 988989 ро­ках (як дер­жав­ної ре­лі­гії, за­уваж­те! Не­стор-лі­то­пи­сець на­во­дить жорс­ткі, не­ща­дні сло­ва кня­зя, адре- со­ва­ні ки­я­нам: «Хто з вас від­мо­ви­ться хре­сти­ти­ся — той бу­де ме­ні во­ро­гом!»). Мі­сце­ві кня­зі бу­ли при­бор­ка­ні або зни­ще­ні. З Ві­зан­ті­єю Во­ло­ди­мир спро­міг­ся го­во­ри­ти не ли­ше на рів­них, а не­рід­ко — вза­га­лі з по­зи­ції си­ли (зга­дай­мо по­ка­зо­ве взя­т­тя кня­зем Кор­су­ня й ви­му­ше­ну зго­ду ім­пе­ра­то­ра на шлюб із прин­це­сою Ан­ною). Ко­чо­ви­ків бу­ло вщент роз­гром­ле­но. Куль­ту­ра дав­ньої Укра­ї­ни теж на­бу­ла сут­тє­во но­вих рис, ста­ла хри­сти­ян­ською — і спо­ру­дже­н­ня за на­ка­зом Во­ло­ди­ми­ра Де­ся­тин­ної цер­кви в Ки­є­ві у 989—996 ро­ках є кра­щим при­кла­дом цьо­го.

Як і ко­жну яскра­ву істо­ри­чну по­стать, Во­ло­ди­ми­ра Свя­то­го су­про­во­джу­єо­ре­ол ле­генд, пе­ре­ка­зів, мі­фів рі­зно­го сту­пе­ня до­сто­вір­но­сті (якщо ві­ри­ти дав­ньо­ру­ським ле­ген­дам, то був князь не­ймо­вір­ної ши­ро­ти, ма­ло не гуль­ві­са, ко­трий кли­кав на свої бан­ке­ти геть усіх охо­чих. А на­справ­ді пе­ред на­ми — до­во­лі да­ле­ко­гля­дний, жорс­ткий по­лі­тик, який спо­ча­тку, пер­ші 8 ро­ків прав­лі­н­ня, актив­но за­гра­вав із язи­чни­цтвом, а по­тім здій­снив кру­тий по­во­рот). Але ва­жли­вим єін­ше: у Во­ло­ди­ми­ра був на­дій­ний, бли­ску­чий на­сту­пник, який, взяв­ши го­ру (як і наш ге­рой) у за­пе­клій бо­роть­бі за вла­ду, гі­дно про­дов­жив йо­го спра­ву. Йде­ться про йо­го че­твер­то­го си­на — Яро­сла­ва, за­слу­же­но на­зва­но­го Му­дрим.

ФО­ТО РУ­СЛА­НА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.