По­вер­не­н­ня. Йо­го нам бра­ку­ва­ло...

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Ва­силь ІЛЬНИЦЬКИЙ, Ужго­род

ли» на­віть при­кор­дон­ні те­ри­то­рії у су­сі­дніх кра­ї­нах, гра­бу­ю­чи сво­їх зем­ля­ків, пре­син­гу­ва­ли ря­до­вих гро­ма­дян, а пра­во­охо­рон­ні стру­кту­ри бу­ли у зна­чній мі­рі де­мо­ра­лі­зо­ва­ні.

Пол­ков­ник Г.Мо­скаль сво­ї­ми енер­гій­ни­ми та жорс­тки­ми ді­я­ми ду­же швид­ко «ро­зі­брав­ся» з кри­мі­на­лі­те­том. Мі­сце­ві ав­то­ри­те­ти, ря­ту­ю­чись від тюр­ми, по­да­ли­ся у бі­ги за­кор­дон (на­віть грі­зний Ге­ша від­си­джу­вав­ся в Угор­щи­ні), а «лу­шпи­н­ня кри­мі­на­лу» (ви­зна­че­н­ня са­мо­го Г.Мо­ска­ля) ста­ло сми­рен­ним і си­ді­ло ти­хо, як ми­ша під мі­тлою. За­те­ро­ри­зо­ва­ні бан­дю­ка­ми ужго­род­ці ди­ву­ва­ли­ся, як це на­чаль­ник мі­лі­ції чи не що­дня хо­дить мі­стом без жо­дної охо­ро­ни. А для ньо­го це був еле­мент тво­ре­н­ня імі­джу ке­ро­ва­ної ним мі­лі­ції та де­мон­стра­ція без­пе­чно­сті міст: мов­ляв, якщо ме­не зло­чин­ці не чі­па­ють, то які пре­тен­зії мо­жуть бу­ти до пе­ре­сі­чних гро­ма­дян? Це бу­ли «зо­ря­ні» ча­си Г.Мо­ска­ля, ко­ли він сво­ї­ми ді­я­ми справ­ді здо­був со­бі не­пі­дро­бне ви­зна­н­ня за­кар­па­тців.

У 2001 ро­ці, пі­сля ке­ру­ва­н­ня мі­лі­ці­єю у Кри­му та Дні­про­пе­тров­ську, Г.Мо­ска­ля при­зна­чи­ли го­ло­вою За­кар­пат­ської ОДА за­мість В. Ба­ло­ги, з яким він ду­же ско­ро «по­бив гор­шки». У по­лі­ти­чній пло­щи­ні Г.Мо­скаль де­кла­ру­вав свою рів­но­від­да­ле­ність від усіх пар­тій­них сил, хо­ча з окре­ми­ми мав ду­же на­пру­же­ні сто­сун­ки. Справ­жню вій­ну ро­згор­ну­ли про­ти ньо­го лі­дер облор­га­ні­за­ції СДПУ(о) та на­сту­пник на гу­бер­на­тор­ській по­са­ді І.Рі­зак, га­зе­ти, кон­тро­льо­ва­ні Е.Ма­твій­чу­ком та В.Ба­ло­гою. Під час пар­ла­мент­ських ви­бо­рів 2002 ро­ку Г.Мо­скаль актив­но під­три­мав пре­зи­дент­ський блок «За єди­ну Укра­ї­ну», ко­трий на по­ча­тку кам­па­нії мав май­же ну­льо­вий рей­тинг, а в під­сум­ку взяв тре­тій ре­зуль­тат.

В еко­но­мі­чній сфе­рі на по­са­ді го­ло­ви ОДА Г.Мо­скаль при­ді­ляв пер­шо­чер­го­ву ува­гу ре­а­лі­за­ції ін­ве­сти­цій­них про­е­ктів (та­ких бу­ло 58) у Спе­ці­аль­ній еко­но­мі­чній зо­ні, пе­ре­ймав­ся обла­шту­ва­н­ням пун­ктів про- пу­ску че­рез дер­жав­ний кор­дон. У ре­кре­а­цій­ній га­лу­зі — на­ма­гав­ся ство­ри­ти умо­ви, щоб укра­їн­ці їзди­ли відпочивати не у Крим, чи за кор­дон, а на За­кар­па­т­тя. Він чи не най­біль­ше з усіх за­кар­пат­ських гу­бер­на­то­рів ча­сів не­за­ле­жно­сті ро­бив для під­трим­ки мі­сце­во­го кни­го­ви­да­н­ня та під­три­му­вав осе­ред­ки куль­ту­ри.

Зві­сно, сьо­го­дні пе­ред ним по­ста­нуть не менш мас­шта­бні за об­ся­га­ми, та гли­бо­кі за про­бле­ма­ти­кою жит­тє­во ва­жли­ві пи­та­н­ня нор­ма­лі­за­ції си­ту­а­ції в обла­сті, ніж 20 ро­ків то­му. Бо за цей час не ли­ше по­гли­би­ли­ся су­спіль­ні про­бле­ми, вдо­ско­на­ли­ли­ся ме­то­ди ве­де­н­ня кон­флі­ктів із за­ко­ном, а й ви­ро­сло но­ве ци­ні­чне по­ко­лі­н­ня но­сі­їв цих ме­то­дів у рі­зних сфе­рах су­спіль­но­го бу­т­тя. По­до­ла­ти ці ви­кли­ки, зла­ма­ти опір до­бре при­ла­што­ва­них ко­ру­пцій­них стру­ктур (і не ли­ше на ми­тни­ці) — оче­ви­дно й бу­де най­пер­шим зав­да­н­ням но­во­го го­ло­ви За­кар­пат­ської ОДА. При­найм­ні, так хо­чуть за­кар­па­тці.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.