Ко­ру­пція. Як по­до­ла­ти кру­го­ву по­ру­ку?

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ка­те­ри­на САДЛОВСЬКА, Алі­на ВАВРИНЮК, Лі­тня шко­ла жур­на­лі­сти­ки «Дня» Да­ри­на КАЛЕНЮК: Ми ма­є­мо ро­зу­мі­ти, що ко­ру­пція — скрізь. Але є кра­ї­ни, де во­на є ви­ня­тком, а є та­кі, де во­на є пра­ви­лом. На­при­клад, у США ко­ру­пція — це ви­ня­ток, а у нас — пра­ви­ло. То­му

Сьо­го­дні в Укра­ї­ні, крім бо­йо­вих дій на схо­ді, в ти­лу від­бу­ва­є­ться ще одна вій­на. Йде­ться про про­ти­сто­я­н­ня двох си­стем — ста­рої за­ко­сте­ні­лої кла­но­во-олі­гар­хі­чної та ще не зов­сім сфор­мо­ва­ної мо­ло­дої си­ли. Са­ме то­му на­ра­зі на по­ряд­ку ден­но­му, зокре­ма, ло­бі­ю­ва­н­ня ан­ти­ко­ру­пцій­них ре­форм, ство­ре­н­ня Ан­ти­ко­ру­пцій­но­го бю­ро і про­ку­ра­ту­ри.

Тіль­ки так, пе­ре­ко­на­ні, зокре­ма, і в Цен­трі про­ти­дії ко­ру­пції, мо­жна збу­ду­ва­ти но­ву дер­жа­ву, де пра­ви­ло «вкрав — мо­ло­дець» ні­ве­лю­є­ться, а йо­му на за­мі­ну при­хо­дить «вкрав — сів». Як роз­по­ві­ла уча­сни­кам Лі­тньої шко­ли «Дня» гість ре­да­кції ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор Цен­тру про­ти­дії ко­ру­пції Да­ри­на Каленюк, сьо­го­дні ор­га­ні­за­ція пра­цю­єу трьох на­прям­ках — до­ся­гне­н­ня про­зо­ро­сті дер­жав­них за­ку­пі­вель, по­до­ла­н­ня ТОП-ко­ру­пції та по­вер­не­н­ня ви­ве­зе­них по­плі­чни­ка­ми Яну­ко­ви­ча гро­шей. «У нас до­сі нор­маль­но не пра­цю­ють пра­во­охо­рон­ні ор­га­ни, а в про­ку­ра­ту­рі, су­дах, мі­лі­ції ді­є­кру­го­ва по­ру­ка», — на­го­ло­шу­є­гість ре­да­кції.

Про те, як ро­зі­рва­ти цю кру­го­ву по­ру­ку та змі­ни­ти си­сте­му — у від­по­від­ях ниж­че.

Іри­на СТЕЛЬ­МАХ, Львів­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет іме­ні Іва­на Фран­ка: — За рік дії санкцій — жо­дно­го обви­ну­валь­но­го ви­ро­ку, жо­дної спра­ви не пе­ре­да­но до су­ду. Зня­то сан­кції з чо­ти­рьох осіб, ві­до­мих на всю Укра­ї­ну сво­ї­ми ко­ру­пцій­ни­ми обо­руд­ка­ми та схе­ма­ми. Хто від­по­від­ає за це?

Да­ри­на КАЛЕНЮК: — Ге­не­раль­ний про­ку­рор.

Ма­рія ЮЗИЧ: — Си­ту­а­ція пі­сля від­став­ки Ві­та­лія Яре­ми і при­зна­че­н­ня Ві­кто­ра Шо­кі­на Ге­не­раль­ним про­ку­ро­ром не змі­ни­ла­ся?

Д. К: — Шо­кі­на по­трі­бно звіль­ня­ти. Він тя­гнув з по­да­н­ням по Сер­гію Клю­є­ву, яке бу­ло го­то­ве за­дов­го до трав­ня, ко­ли йо­го все ж та­ки по­да­ли. Чо­му? Чи це бу­ло узго­дже­но з Пре­зи­ден­том? Не знаю. Пі­сля пу­блі­чно­го ти­ску Шо­кін зро­бив по­да­н­ня, але ду­же не­які­сно. Адже ко­ли в по­дан­ні за­зна­ча­є­ться, що «зло­чин вчи­не­но в не­уста­нов­ле­но­му мі­сці в не­уста­нов­ле­ний час», то ко­жен юрист зро­зу­міє, що це пря­ма за­чі­пка для лі­нії за­хи­сту не про­су­ва­ти це по­да­н­ня да­лі. По-дру­ге, не бу­ло кло­по­та­н­ня про арешт, а ли­ше про зня­т­тя недоторканності, що да­ло змо­гу Клю­є­ву вте­кти. І Ві­ктор Шо­кін про це знає.

Ми­ну­ло­го ти­жня про­во­ди­ли об­шу­ки в ГСУ ГПУ, які ор­га­ні­зу­ва­ли Да­вид Са­ква­ре­лі­дзе і Ві­та­лій Ка­сько. Це ті но­ві лю­ди, які дій­сно хо­чуть щось змі­ни­ти. В ре­зуль­та­ті во­ни ви­яв­ля­ють 500 000 до­ла­рів в кабінеті одно­го з на­чаль­ни­ків слід­ства. В той же день пер­ший за­сту­пник Шо­кі­на, близь­ка йо­му лю­ди­на — Во­ло­ди­мир Гу­зир, по­чи­на­єкр имі­наль­не про­ва­дже­н­ня що­до цих лю­дей. І сьо­го­дні Гу­зир — до­сі пер­ший за­сту­пник Ге­не­раль­но­го про­ку­ро­ра, яко­го про­сто від­прав­ля­ють у від­пус­тку.

Мар’яна ЧОРНІЄВИЧ, На­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет «Львів­ська По­лі­те­хні­ка»: — На ва­шу дум­ку, є кан­ди­да­ти на мі­сце Ге­не­раль­но­го про­ку­ро­ра?

Д. К.: — На­при­клад, ці два за­сту­пни­ки, які ор­га­ні­зу­ва­ли об­шук, є ду­же хо­ро­ши­ми кан­ди­да­та­ми. Це Да­вид Са­ква­ре­лі­дзе і Ві­та­лій Ка­сько. Во­ни по­ка­за­ли свою ро­бо­ту, і лю­ди з їхньої ко­ман­ди — теж. Во­ни не узго­джу­ва­ли об­шук з Шо­кі­ним, а ді­я­ли про­це­су­аль­но не­за­ле­жно. Біль­ше то­го, во­ни бу­ли до­ста­тньо юри­ди­чно під­ко­ва­ні, щоб зро­би­ти це пра­виль­но. Аль­тер­на­ти­ва в си­сте­мі є. На­при­клад, в ли­сто­па­ді бу­ла за­гро­за зня­т­тя санкцій з по­ло­ви­ни під­сан­кцій­них осіб. І як­би бу­ла аб­со­лю­тна без­ді­яль­ність, не бу­ло там лю­дей, які йдуть про­ти си­сте­ми, то вже всі сан­кції «по­ле­ті­ли» б.

На­та­лія ПУШКАРУК, Київський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет іме­ні Та­ра­са Шев­чен­ка: — Ві­та­лій Ша­бу­нін не­що­дав­но за­явив, що до­ки пре­зи­ден­том бу­де По­ро­шен­ко, то ні­хто з лю­дей Яну­ко­ви­ча не ся­де. Про­ко­мен­туй­те, будь ла­ска, цю за­яву.

Д. К.: — Як­би пан По­ро­шен­ко хо­тів ре­аль­них змін, він, по-пер­ше, не на­ма­гав­ся б втру­ти­ти­ся у про­цес від­бо­ру ке­рів­ни­ка На­ціо­наль­но­го ан­ти­ко­ру­пцій­но­го бю­ро. Він так ша­ле­но не ба­жав би та­кож взя­ти під кон­троль ан­ти­ко­ру­пцій­ну про­ку­ра­ту­ру. Ско­рі­ше за все, те, що ми спо­сте­рі­га­є­мо — ста­рій вла­ді да­ють мо­жли­вість вте­кти, про­ти них вза­га­лі б зня­ли роз­слі­ду­ва­н­ня, але їм да­ють мо­жли­вість хо­ча б вте­кти, щоб во­ни не роз­ка­за­ли чо­гось. На­пев­но, єя­кась кру­го­ва по­ру­ка і єщо роз­ка­за­ти ста­рій вла­ді про но­ву. На жаль, це ду­же ло­гі­чний умо­ви­від.

Дми­тро ПЛАХТА, Львів­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет іме­ні Іва­на Фран­ка: — Як ви за­га­лом оці­ню­є­те ді­яль­ність На­ціо­наль­но­го ан­ти­ко­ру­пцій­но­го бю­ро?

Д. К.: — Ми ма­є­мо ро­зу­мі­ти, що но­ва ін­сти­ту­ція не ство­рю­є­ться за один день. На­ціо­наль­но­му ан­ти­ко­ру­пцій­но­му бю­ро по­трі­бно да­ти час на ста­нов­ле­н­ня як стру­кту­ри. За ці три мі­ся­ці по­чав­ся ві­дбір кадрів. Там ще не пра­цю­ють де­те­кти­ви й ана­лі­ти­ки. За­раз єли­ше кіль­ка за­сту­пни­ків, бух­гал­тер, рі­зні адмін­по­са­ди, які ор­га­ні­зо­ву­ють весь про­цес. То­му по­чне­ться в кра­що­му ви­пад­ку в жов­тні. До цьо­го ча­су ви­ма­га­ти від НАБУ гу­чних справ — не­ло­гі­чно.

Але по­трі­бно слід­ку­ва­ти за тим, щоб бу­ли про­зо­рі про­це­ду­ри від­бо­ру но­вих лю­дей. Ми від Цен­тру про­ти- дії ко­ру­пції за­раз єв Ра­ді гро­мад­сько­го кон­тро­лю при НАБУ, та­кож ми де­ле­го­ва­ні в кон­кур­сну ко­мі­сію, яка оби­ра­є­пер­со­нал для Нац­бю­ро. На­при­клад, на днях ми оби­ра­ли ке­рів­ни­ка детективів. Але не обра­ли, бо не бу­ло до­стой­ної кан­ди­да­ту­ри. На­ра­зі кон­курс на детективів вже ого­ло­ше­но, і кан­ди­да­ти про­хо­дять те­сту­ва­н­ня. Пі­сля цьо­го у них бу­дуть спів­бе­сі­ди, а в сер­пні чи у ве­ре­сні їх бу­дуть на­вча­ти.

Але без про­ку­ро­ра слід­ство не по­чне­ться. Тоб­то за цей час по­вин­ні па­ра­лель­но при­зна­чи­ти ан­ти­ко­ру­пцій­но­го про­ку­ро­ра. Без про­ку­ра­ту­ри НАБУ — це ні­що. Якщо за­раз про­це­су­аль­ним ке­рів­ни­ком при­зна­чать ко­гось із чин­них про­ку­ро­рів, то в НАБУ вза­га­лі не­ма­є­сен­су.

Д. П: — Як від­бу­ва­є­ться спів­пра­ця із НАБ з то­чки зо­ру по­зи­ції чле­на гро­мад­ської ра­ди? Чи да­є­те ви їм якісь ре­ко­мен­да­ції, як во­ни на них ре­а­гу­ють?

Д. К.: — Ми да­є­мо ре­ко­мен­да­ції. Ін­ко­ли нам тре­ба силь­но по­ста­ра­ти­ся, щоб нас по­чу­ли. На­при­клад, на по­са­ду ке­рів­ни­ка ана­лі­ти­ків бу­ла кан­ди­да­ту­ра Дми­тра Єл­ма­но­ва. Це один із екс-за­сту­пни­ків Лож­кі­на, який фі­гу­ру­вав у ко­ру­пцій­но­му скан­да­лі, отри­мав ста­тус уча­сни­ка АТО. І ми ви­рі­ши­ли в кон­кур­сній ко­мі­сії, що не допу­сти­мо йо­го да­лі до кон­кур­су, то­му що він не до­стой­ний мо­раль­но. І у нас бу­ло ве­ли­ке про­ти­сто­я­н­ня з чле­на­ми ко­мі­сії від На­ціо­наль­но­го ан­ти­ко­ру­пцій­но­го бю­ро, які хо­ті­ли да­ти йо­му шанс.

Дар’я ТРАПЕЗНІКОВА, Київський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет іме­ні Та­ра­са Шев­чен­ка: — Не­що­дав­но Ар­тем Си­тник роз­по­вів про зар­пла­ти, які пла­ну­ють для фа­хів­ців, що в ньо­го бу­де 60 000, а в детективів — 30 000. Як ви вва­жа­є­те, чи до­ста­тньо та­кої су­ми для то­го, щоб ці лю­ди дій­сно за­хо­ті­ли бо­ро­ти­ся з ко­ру­пці­єю і са­мі не кра­ли?

Д. К.: — Це більш ніж до­ста­тньо для то­го, щоб не ви­жи­ва­ти, а нор­маль­но жи­ти в сто­ли­ці. Хо­ча, зви­чай­но, у при­ва­тній юри­ди­чній пра­кти­ці мо­же бу­ти на­ба­га­то біль­ша зар­пла­та...

Оле­на ЛИТВИНОВА, Львів­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет іме­ні Іва­на Фран­ка: — Не­що­дав­но в ме­ре­жі Ін­тер­нет та на біл­бор­дах в сто­ли­ці з’яви­ла­ся со­ці­аль­на ан­ти­ко­ру­пцій­на ре­кла­ма із зо­бра­же­н­ням гро­шей, зав’яза­них ре­зин­кою і з на­пи­сом «Во­на б не мов­ча­ла...» Який ефект ці­єї ре­кла­ми за кор­до­ном, і на­скіль­ки ефе­ктив­ною во­на мо­же бу­ти в Укра­ї­ні?

Д. К.: — Ме­тою ці­єї кам­па­нії бу­ло спо­ну­ка­ти лю­дей по­ві­дом­ля­ти про ко­ру­пцію. Але для цьо­го лю­дям по­трі­бно зна­ти, ку­ди і як по­ві­дом­ля­ти. На­справ­ді єта­ке по­ня­т­тя whistleblower, тоб­то ви­кри­вач. Це лю­ди­на все­ре­ди­ні си­сте­ми, яка по­ві­дом­ля­є­не тіль­ки про ко­ру­пцію, а й про ін­ші зло­вжи­ва­н­ня. Во­на по­вин­на ма­ти ме­ха­ні­зми за­хи­сту. В Укра­ї­ні ще не­ма­є­цих ме­ха­ні­змів у до­ста­тній кіль­ко­сті. Лю­ди по­чнуть по­ві­дом­ля­ти про ко­ру­пцію то­ді, ко­ли в них з’яви­ться до­ві­ра хо­ча б до ко­гось із пра­во­охо­рон­них ор­га­нів. Щой­но НАБУ та ан­ти­ко­ру­пцій­на про­ку­ра­ту­ра за­пра­цю­ють, лю­ди по­чнуть по­ві­дом­ля­ти про ко­ру­пцію без со­ці­аль­ної ре­кла­ми.

Мар’яна ЧОРНІЄВИЧ, Львів­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет іме­ні Іва­на Фран­ка: — Які існу­ють успі­шні мо­де­лі бо­роть­би з ко­ру­пці­єю у сві­ті, і яку з них, на ва­шу дум­ку, мо­жна бу­ло б за­сто­су­ва­ти в Укра­ї­ні?

Д. К.: — Ми по­вин­ні ро­зу­мі­ти, що єдві ка­те­го­рії кра­їн. Ко­ру­пція є скрізь, але єкра­ї­ни, де во­на єви­ня­тком, а єта­кі, де во­на єпра­ви­лом. На­при­клад, у США ко­ру­пція — це ви­ня­ток, а у нас — пра­ви­ло. То­му ми по­вин­ні пе­ре­ве­сти на­шу кра­ї­ну в ка­те­го­рію «ко­ру­пція — це ви­ня­ток».

У цьо­му кон­текс­ті нам по­до­ба­є­ться до­свід Румунії. В них що­мі­ся­ця про­во­дять кіль­ка де­ся­тків кри­мі­наль­них про­ва­джень з обви­ну­валь­ни­ми ви­снов­ка­ми су­ду. Там На­ціо­наль­не ан­ти­ко­ру­пцій­не бю­ро на­віть по­ча­ло про­ва­дже­н­ня про­ти прем’єр­мі­ні­стра. Ми­ну­ло­го ро­ку кон­фі­ску­ва­ли кіль­ка со­тень міль­йо­нів акти­вів «клю­чо­во­го» олі­гар­ха і за­су­ди­ли йо­го на 7 ро­ків. Але 10 ро­ків то­му, ко­ли Ру­му­нія ли­ше по­чи­на­ла про­цес єв­ро­ін­те­гра­ції, ко­ли си­сте­ма про­ку­ра­ту­ри і суд­дів бу­ла не кра­щою, ніж у нас, то­ді ан­ти­ко­ру­пцій­не бю­ро тіль­ки за­ро­джу­ва­ло­ся, і ні­хто в ньо­го не ві­рив.

Ган­на ШЕРЕМЕТ: — Сьо­го­дні ми го­во­ри­мо про бо­роть­бу з ко­ру­пці­єю як про бо­роть­бу з кон­кре­тни­ми лю­дьми. По­трі­бно змі­ню­ва­ти пра­ви­ла гри, які б ускла­дни­ли дії ко­ру­пціо­не­рів. Які са­ме пра­ви­ла сьо­го­дні тре­ба вво­ди­ти?

Д. К.: — «Вкрав — сів», а не «вкрав — мо­ло­дець» — клю­чо­ве пра­ви­ло, яке по­трі­бно вста­но­ви­ти. Юри­сти в Укра­ї­ні по­вин­ні та­кож змі­ни­ти­ся. У них ма­є­про­ки­ну­ти­ся гі­дність. Їм ма­є­бу­ти гид­ко ста­ва­ти по­се­ре­дни­ка­ми і да­ва­ти чи бра­ти ха­ба­рі. Лю­ди, які ма­ють від­сто­ю­ва­ти вер­хо­вен­ство пра­ва, не ма­ють пра­ва цю си­сте­му по­кри­ва­ти. По­вин­ні з’яви­ти­ся но­ві лі­де­ри все­ре­ди­ні си­сте­ми, які пра­цю­ва­ти­муть по-ін­шо­му — за­хи­ща­ти­муть зви­чай­них лю­дей, а не чи­їсь бі­знес-ін­те­ре­си. Лю­ди в про­ку­ра­ту­рі по­вин­ні пе­ре­ста­ти го­во­ри­ти, в ко­го який ав­то­мо­біль кра­щий. Ко­ли все­ре­ди­ні про­ку­ра­ту­ри ко­со ди­ви­ти­му­ться на тих, хто при­їжджа­є­на до­ро­го­му ав­то, який ку­пив за ха­ба­рі, а не на тих, хто при­їхав на ме­тро, то­ді це бу­де пе­ре­лом­ний мо­мент.

Да­ри­на КАЛЕНЮК: «Вкрав — сів», а не «вкрав — мо­ло­дець» — клю­чо­ве пра­ви­ло, яке по­трі­бно вста­но­ви­ти»

ФО­ТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.