На­вча­н­ня «на ва­лі­зах»

Ева­ку­йо­ва­ні із зо­ни АТО уні­вер­си­те­ти по­тре­бу­ють обла­дна­н­ня, жи­тла для сту­ден­тів та ви­кла­да­чів, а ще — но­вих всту­пни­ків

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Оле­на БЕРЕЖНЮК, «День»

На по­ча­тку ми­ну­ло­го на­вчаль­но­го ро­ку на Дон­ба­сі ді­я­ло 107 ви­щих на­вчаль­них за­кла­дів III— IV рів­нів акре­ди­та­ції. За сло­ва­ми го­ло­ви пар­ла­мент­сько­го ко­мі­те­ту з пи­тань на­у­ки й осві­ти Лілії Гри­не­вич, ста­ном на пер­ше черв­ня 2015 ро­ку із зо­ни АТО ви­ве­зли 16 ви­щих на­вчаль­них за­кла­дів. На­ра­зі у пе­ре­мі­ще­них на­вчаль­них за­кла­дах здо­бу­ва­ють осві­ту по­над 39,5 ти­ся­чі сту­ден­тів. На­вчаль­ний про­цес за­без­пе­чу­ють 2844 на­у­ко­во-пе­да­го­гі­чних пра­ців­ни­ки. Хо ча біль шість уні­вер си те тів уже змо­гли по­ча­ти на­вча­н­ня, їхня ада­пта­ція до но­вих умов три­ває і до­сі.

УНІ­ВЕР­СИ­ТЕТ — ЦЕ ЛЮ­ДИ

Проб ле ми у пе ре мі ще них на - вчаль них за кла дах ви ни ка ють на ко­жно­му кро­ці. За сло­ва­ми пред­став­ни­ків ева­ку­йо­ва­них на­вчаль­них за­кла­дів, ма­кси­мум, який змо­гла да­ти дер­жа­ва за остан­ній рік — це ро­бо­чі при­мі­ще­н­ня. Зав­дя­ки ним ча­сти­на уні­вер­си­те­тів змо­гли від­но­ви­ти на­вча­н­ня на ден­ній фор­мі.

До­не­цький на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет еко­но­мі­ки і тор­гів­лі іме­ні Ми­хай­ла Ту­ган-Ба­ра­нов­сько­го за­раз зна­хо­ди­ться у Кри­во­му Ро­зі. За сло­ва­ми ви­ко­ну­ю­чо­го обов’яз­ки ре­кто­ра Окса­ни Черненко, їм у ко­ри­сту­ва­н­ня на­да­ли за­кон­сер­во­ва­ні на­вчаль­ні пло­щі. Однак, для здій­сне­н­ня на­вчаль­но­го про­це­су їх ча­сто не ви­ста­ча­ло.

«Ча­сом наш уні­вер­си­тет на­га­ду­вав сіль­ську шко­лу, — роз­по­від­ає па­ні Черненко. — В одній ау­ди­то­рії мо­гли на­вча­ти­ся чо­ти­ри рі­зних гру­пи з рі­зних кур­сів. У нас ду­же хо­ро­ші ви­кла­да­чі істо­рії, то­му ча­сто тра­пля­ло­ся так, що всі чо­ти­ри гру­пи слу­ха­ли істо­ри­ків, за­мість то­го, щоб пра­цю­ва­ти зі сво­їм ви­кла­да­чем».

Крім пло­щі, для ро­бо­ти уні­вер­си­те­ту не­об­хі­дна і ма­те­рі­аль­на ба­за, а та­кож пра­во­ве по­ле, в яко­му ін­сти­ту­ція змо­же ви­ко­ну­ва­ти свої фун­кції.

«Будь-який уні­вер­си­тет — це, на сам пе ред, лю ди, — ка же Лі лія Гри­не­вич. — Ли­ше по­тім — при­мі­ще­н­ня і обла­дна­н­ня. То­му пер­ше зав­да­н­ня — це за­без­пе­че­н­ня еле­мен­тар­них по­бу­то­вих умов для сту­ден­тів та ви­кла­да­чів. У цьо­му пи­тан­ні нам ду­же по­трі­бно пар­тнер­ство чин­них на­вчаль­них за­кла­дів та на­у­ко­вих уста­нов, які є на те­ри­то­рії Укра­ї­ни, і які мо­жуть по­спри­я­ти ро­бо­ті. Та­кож не­об­хі­дна до­по­мо­га мі­сце­вих адмі­ні­стра­цій, які мо­жуть по­спри­я­ти по­шу­ку но­вих при­мі­щень. Дру­ге зав­да­н­ня — збе­рег­ти ін­сти­ту­цій­ну спро- мо­жність ви­шів. Їм тре­ба да­ти час на ада­пта­цію. Це сто­су­є­ться як лі­цен­зій­них умов, пи­тань акре­ди­та­ції, нор­ма­ти­вів чи­сель­но­сті сту­ден­тів на одно­го ви­кла­да­ча. Зро­зумі­ло, що ці нор­ма­ти­ви не мо­жна за­сто­со­ву­ва­ти до ева­ку­йо­ва­них ви­щих на­вчаль­них за­кла­дів так са­мо, як до всіх ін­ших».

Для то­го, щоб уні­вер­си­те­ти ма­ли мо­жли­вість від­но­ви­ти втра­че­ну ма­те­рі­аль­ну ба­зу, Лі­лія Гри­не­вич про­по- нує до­зво­ли­ти за­ку­пи­ти від­по­від­не обла­дна­н­ня за ко­шти дер­жав­но­го бю­дже­ту, збіль­ши­ти по­ро­го­ву су­му дер­жав­них за­ку­пі­вель, а та­кож ска­су­ва­ти ми­то для вве­зе­н­ня обла­дна­н­ня, яке над­хо­дить із-за кор­до­ну.

ВСТУ­ПНА КАМ­ПА­НІЯ-2015

Одним із ва­жли­вих еле­мен­тів, який має під­три­ма­ти жит­тє­ді­яль­ність ева­ку­йо­ва­них уні­вер­си­те­тів, ста­не цьо­го­рі­чна всту­пна кам­па­нія. Пред­став­ни­ки ву­зів уже б’ють на спо­лох, адже ро­зу­мі­ють, що всту­пни­ки та ба­тьки рад­ше обе­руть уні­вер­си­тет із гір­шим імі­джем, який пра­цює в ста­ціо­нар­но­му ре­жи­мі, ніж той, який пе­ре­їхав та, ін­ко­ли, не має на­віть вла­сної пов­но­цін­ної бі­бліо­те­ки.

«Ми хо­че­мо під­три­ма­ти ці ви­щі на­вчаль­ні за­кла­ди та ро­зу­мі­є­мо, що дер­жав­не за­мов­ле­н­ня — це най­більш пря­мий спо­сіб да­ти фі­нан­су­ва­н­ня ева­ку­йо­ва­ним за­кла­дам, — роз­по­від­ає па­ні Сов­сун. — До нас звер­та­ли­ся уні­вер­си те ти, які про си ли до зво ли ти їм при­йма­ти ви­пу­скни­ків без зов­ніш- ньо­го оці­ню­ва­н­ня. Їм я хо­чу на­га­да­ти, що за­раз у нас є ка­те­го­рія лю­дей, які ма­ють пра­во на вступ на осно­ві іспи­тів — це лю­ди, де­мо­бі­лі­зо­ва­ні в цьо­му ро­ці. Я ду­маю, що університетам вар­то бу­ло б по­пра­цю­ва­ти з ці­єю ка­те­го­рі­єю всту­пни­ків».

Осо­бли­ву ува­гу Ін­на Сов­сун ра­дить звер­та­ти на вступ іно­зем­ців. Де­я­кі уні­вер­си­те­ти вже бе­руть до­зво­ли для то­го, щоб за­про­шу­ва­ти їх на на­вча­н­ня, але в та­ко­му ви­пад­ку Мі­ні­стер­ство про­сить їх звер­та­ти ува­гу на­сам­пе­ред на вла­сні мо­жли­во­сті.

«До нас вже звер­та­ли­ся де­я­кі по­соль­ства, які за­пи­ту­ва­ли, чи вар­то сю­ди їха­ти, — роз­по­від­ає Ін­на Сов­сун. — Ми від­по­ві­ли, що це пи­та­н­ня уні­вер­си­те­ту і йо­го го­тов­но­сті до ро­бо­ти. Але зі сво­го бо­ку про­си­мо всіх бра­ти на на­вча­н­ня іно­зем­ців ли­ше у то­му ви­пад­ку, ко­ли ви мо­же­те за­без­пе­чи­ти мі­ні­маль­ний рі­вень яко­сті на­вча­н­ня. Іна­кше це мо­же вда­ри­ти по ва­шо­му ж уні­вер­си­те­ту і при­зве­сти до то­го, що вже на­сту­пно­го ро­ку но­вих сту­ден­тів не бу­де».

До сло­ва, ча­сти­на іно­зем­них сту­ден­тів, які про­дов­жи­ли на­вча­н­ня у ви­шах «ДНР» та «ЛНР», ви­слов­лю­ва­ли не­за­до­во­ле­н­ня тим, що отри­ма­ли ди­пло­ми са­мо­про­го­ло­ше­них ре­спу­блік, які не ви­зна­ють у сві­ті. За сло­ва­ми Ін­ни Сов­сун, остан­ній рік на­вча­н­ня, який во­ни про­ве­ли на оку­по­ва­ний те­ри­то­рії, Мі­ні­стер­ство осві­ти за­ра­ху­ва­ти не мо­же, але зі сво­го бо­ку про­по­нує по­втор­но прой­ти курс у під­кон­троль- них мі­ні­стер­ству за­кла­дах, зокре­ма і в ева­ку­йо­ва­них уні­вер­си­те­тах схо­ду.

Окрім ви­щих на­вчаль­них за­кла­дів, про­тя­гом ро­ку з те­ри­то­рії Дон­ба­су ви­ве­зли де­сять на­у­ко­вих уста­нов. За сло­ва­ми за­сту­пни­ка мі­ні­стра осві­ти і на­у­ки з пи­тань на­у­ки Ма­кси­ма Стрі­хи, ця ци­фра не пе­ре­дає ті­єї ка­та­стро­фі­чної си­ту­а­ції, яка на­справ­ді скла­ла­ся. За йо­го твер­дже­н­ням, пе­ре­мі­ще­н­ня до­слі­дни­цької ба­зи Дон­ба­су за мас­шта­ба­ми та­ке ж, ні­би пе­ре­мі­сти­ти всю на­у­ко­ву ін­фра­стру­кту­ру Есто­нії чи Ла­твії. Опе­ра­тив­но ева­ку­ю­ва­ти ма­те­рі­аль­ну ба­зу не вда­ло­ся, оскіль­ки цим пи­та­н­ням, до то­го ж, по­ча­ли за­йма­ти­ся над­то пі­зно.

«Одна з по­ми­лок, якої при­пу­сти­ли­ся влі­тку ми­ну­ло­го ро­ку — не бу­ло ви­ко­ри­ста­но всі мо­жли­во­сті для ева­ку ації облад нан ня. — роз по­ві дає Мак - сим Стрі­ха. — Ні­хто не взяв на се­бе по­лі тич ної від по ві даль нос ті, а ко ли вре­шті зро­зумі­ли, що це по­трі­бно ро­би­ти — ста­ло пі­зно. За­раз кри­ти­чно ва­жли­ве від­нов­ле­н­ня на­у­ко­вої ро­бо­ти у цій сфе­рі. Ми не мо­же­мо го­во­ри­ти про пов­но­цін­ний уні­вер­си­тет без на­у­ки, але все за­ле­жить від ма­те­рі­аль­но­го за­без­пе­че­н­ня. Сьо­го­дні вже є ре­аль­на мо­жли­вість отри­ма­ти ве­ли­ку кіль­кість обла­дна­н­ня, але цьо­му су­пе­ре­чать осо­бли­во­сті на­шо­го за­ко­но­дав­ства. Вар­то ще за­зна­чи­ти, що про­бле­ма вклю­чає не ли­ше ева­ку­йо­ва­ні уні­вер­си­те­ти, а й ті, які спів­пра­цю­ва­ли з уста­но­ва­ми, що за­раз ли­ши­ли­ся на оку­по­ва­ній те­ри­то­рії».

Якщо гу­ма­ні­тар­ним ін­сти­ту­там вда­ло­ся пов­ні­стю від­но­ви­ти свою ро­бо­ту, то те­хні­чні по­ки в ста­ні очі­ку­ва­н­ня, роз­по­від­ає ві­це-пре­зи­дент На­ціо­наль­ної ака­де­мії на­ук Укра­ї­ни Сер­гій Пи­рож­ков.

«Річ у тім, що ін­сти­ту­ти гу­ма­ні­тар­но­го про­фі­лю, які пе­ре­їха­ли до Ки­є­ва, ви­ма­га­ють мі­ні­маль­них умов для пра­ці: ро­бо­чий стіл та комп’ютер. Та­кі ж уста­но­ви, як Фі­зи­ко-те­хні­чний ін­сти­тут, без­умов­но, не мо­жуть пра­цю­ва­ти без обла­дна­н­ня та ре­акти­вів, від­по­від­них ла­бо­ра­тор­них умов. Це ство­рює не­рів­ні мо­жли­во­сті для ро­бо­ти, то­му Ака­де­мія на­ук на­ма­га­єть ся ін ди ві ду аль но під хо ди ти до ко­жної про­бле­ми і шу­кає ре­аль­ні шля­хи до ви­рі­ше­н­ня пи­та­н­ня», — під­су­мо­вує на­у­ко­вець.

Ін­на СОВ­СУН,

пер­ший за­сту­пник мі­ні­стра осві­ти та на­у­ки:

Ми хо­че­мо під­три­ма­ти ці ви­щі на­вчаль­ні за­кла­ди та ро­зу­мі­є­мо, що дер­жав­не за­мов­ле­н­ня — це най­більш пря­мий спо­сіб да­ти фі­нан­су­ва­н­ня ева­ку­йо­ва­ним за­кла­дам. До нас звер­та­ли­ся уні­вер­си­те­ти, які про­си­ли до­зво­ли­ти їм при­йма­ти ви­пу­скни­ків без зов­ні­шньо­го оці­ню­ва­н­ня. Їм я хо­чу на­га­да­ти, що за­раз у нас є ка­те­го­рія лю­дей, які ма­ють пра­во на вступ на осно­ві іспи­тів — це лю­ди, де­мо­бі­лі­зо­ва­ні в цьо­му ро­ці. Я ду­маю, що університетам вар­то бу­ло б по­пра­цю­ва­ти з ці­єю ка­те­го­рі­єю всту­пни­ків

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.