Бу­ки, яко­бін­ці й кон­сти­ту­цій­ний свер­біж

Den (Ukrainian) - - Подробиці -

Ро­сій­ська агре­сія на схо­ді Укра­ї­ни пе­ре­тво­ри­ла­ся на за­гро­зу всьо­му люд­ству рів­но рік то­му, ко­ли улам­ки ма­ла­зій­ско­го лай­не­ра з ті­ла­ми па­са­жи­рів зва­ли­ли­ся на до­не­цький степ. За цей рік крем­лів­ська про­па­ган­да пред­ста­ви­ла де­кіль­ка за­па­мо­ро­чли­вих вер­сій тра­ге­дії.

Спо­ча­тку в Ам­стер­да­мі на рейс до Ку­а­ла-Лум­пур по­са­ди­ли не­біж­чи­ків (Про­сти Го­спо­ди, що до­во­ди­ться свя­то­тат­ству­ва­ти, але іна­кше не зма­лю­ва­ти ро­сій­ську вер­сію). Роз­са­ди­ли 283 не­ві­до­мо де вби­тих і 15 чле­нів екі­па­жу, вклю­ча­ю­чи стю­ар­дес, щоб по­да­ва­ли прохо­ло­дні на­пої. Над Укра­ї­ною до Бо­їн­га вла­шту­вав­ся лі­так, пі­ло­то­ва­ний «бан­де­рів­цем», і збив лай­нер ізра­їль­ською ра­ке­тою. Одно­ча­сно зте­ри­то­рії, зайня­тої те­ро­ри­ста­ми, укра­їн­ські ра­ке­тни­ки, які при­ки­ну­ли­ся бій­ця­ми ДНР, ви­пу­сти­ли по лі­та­ку ще одну ра­ке­ту ком­пле­ксу «Бук», ви­кра­де­но­го звій­сько­вої ча­сти­ни ППО Ро­сії. Ро­сія не­гай­но ви­рі­ши­ла роз­слі­ду­ва­ти тра­ге­дію, ви­ве­сти зло­чин­ців на чи­сту во­ду і від­мо­ви­ла­ся пе­ре­да­ва­ти спра­ву до між­на­ро­дно­го три­бу­на­лу. На тій під­ста­ві, що, ци­тую: «Тра­ге­дія бу­ла ви­ко­ри­ста­на низ­кою за­хі­дних кра­їн для роз­кру­чу­ва­н­ня кам­па­нії про­ти опол­чен­ців і Ро­сії».

Сьо­го­дні скор­бо­тна да­та пам’яті про за­ги­блих — ва­жли­вий ру­біж очі­ку­ва­н­ня ви­снов­ків ні­дер­ланд­ської ко­мі­сії зроз слі­ду­ва­н­ня ка­та­стро­фи. Для міль­йо­нів лю­дей во­на пе­ре­ста­не пред­став­ля­ти­ся трагічною ви­пад­ко­ві­стю, і пе­ре­йде до ка­те­го­рії вій­сько­вих зло­чи­нів. Бу­де на­зва­но ви­ко­нав­ців, за ста­ту­сом яких мо­жна бу­де здо­га­да­ти­ся й про за­мов­ни­ків. Хо­ча де­я­кі ана­лі­ти­ки вва­жа­ють: ву­ха за­мов­ни­ка стир­чать із-за крем­лів­ської сті­ни. За га­ря­чко­вим ви­га­ду­ва­н­ням ек­зо­ти­чних вер­сій то­го, що ста­ло­ся зма­лаз ій­ським бо­їн­гом, мо­жна зу­пев­не­ні­стю ска­за­ти — ім­про­ві­зу­ва­ли на мі­сцях, за­пов­ню­ю­чи ти­шу мов­ча­н­ня на­тхнен­ни­ка всіх їхніх пе­ре­мог. Бо­їнг ра­зом із Кри­мом і Бе­сла­ном до­ве­де­ться за­пи­са­ти теж на йо­го ра­ху­нок.

***

Але роз­ра­хо­ву­ва­ти на без­за­сте­ре­жну сим­па­тію сві­то­вої гро­мад­сько­сті до стра­жда­ю­чої Укра­ї­ни в ли­пні не вар­то. За­ва­жає Му­ка­че­ве. Окрім уро­ків що­до від­мі­ню­ва­н­ня на­зви мі­ста, з’ясу­ва­н­ня хто з ким, і роз­мі­рів ко­ру­пції, стрі­ля­ни­на в за­кар­пат­сько­му ма­є­тку В. Ба­ло­ги зі­псу­ва­ла імідж кра­ї­ни та її ке­рів­ни­ків. До­ве­ло­ся зні­ма­ти ге­не­ра­лів зі схі­дно­го фрон­ту і пе­ре­ки­да­ти їх на за­хі­дний для за­хи­сту кор­до­нів від про­ни­кне­н­ня си­га­ре­тних ка­ра­ва­нів. Те­пер Ми­ха­їл Са­а­ка­шві­лі ра­зом із Ген­на­ді­єм Мо­ска­лем очи­ща­ти­муть ми­тні стай­ні від флі­бу­стьє­рів і кон­тра­бан­ди­стів май­же на всій лі­нії до­ти­чно­сті до Єв­ро­со­ю­зу.

Від­кри­тим за­ли­ши­ло­ся пи­та­н­ня про ко­ристь зброй­них фор­му­вань па­трі­о­ти­чно­го спря­му­ва­н­ня, але не­ясно­го по­хо­дже­н­ня. По­мір­куй­мо про них у кон­текс­ті істо­ри­чно­го про­це­су.

Пра­вий се­ктор, зви­чай­но ж, яко­бін­ці, якщо про­во­ди­ти па­ра­ле­лі зфран­цуз ькою ре­во­лю­ці­єю. А всі ре­во­лю­ції, як лю­бов­ні ро­ма­ни, схо­жі. Ко­роль Лю­до­вик XVI, ки­дає кра­ї­ну, ті­кає, йо­го лов­лять, стра­чу­ють, на­стає сво­бо­да, але ре­во­лю­цій­ні ра­ди­ка­ли хо­чуть усе зро­би­ти швид­ко, кри­ва­во і спра­ве­дли­во. То­му зни­щу­ють ко­лег по ре­во­лю­ції, жи­рон­ди­стів, мов­ляв, за­над­то лі­бе­раль­ні. По­тім, ро­я­лі­сти і тер­мі­до­рі­ан­ці, на­ма­га­ю­чись від­но­ви­ти по­ря­док у кра­ї­ні, усу­ва­ють са­мих яко­бін­ців. Ме­кси­ка — та ж істо­рія. Ге­не­рал Ді­ас по­ли­шає кра­ї­ну і ті­кає до Фран­ції, при­хо­дить де­мо­крат Ма­де­ро і вста­нов­лює но­ву кон­сти­ту­цію, але бун­тів­ний дух про­він­цій ще не за­га­снув, і те­пер уже на Ма­де­ро на­став­ля­ю­ться ба­гне­ти... Я вже не ка­жу про дві ре­во­лю­ції в цар­ській Ро­сії. Де­мо­кра­тія пе­ре­мо­гла, сво­бо­да опи­ни­лась бі­ля вхо­ду, але ме­ча не від­да­ла, ка­жу­чи мо­вою пу­шкін­ських ідіом. Цар і Ке­рен­ський від­ре­кли­ся та вте­кли. Пер­шо­го стра­ти­ли, вста­но­ви­ли, те, що не­дав­но роз­ва­ли­ло­ся, але по­тім ще 20 ро­ків до­би­ва­ли со­ра­тни­ків по бо­роть­бі. За­пев­няю вас, не ли­ше че­рез­те, що Ста­лін був кри­ва­вим ма­ні­яком. Ре­во­лю­цій­ні го­ло­ви і за­го­ни по­трі­бні для ски­не­н­ня, а для спо­ру­дже­н­ня по­трі­бні бри­га­ди і міз­ки. З пер­шо­го не мо­жна зро­би­ти дру­ге. Че­рез це в нас па­ра­ди­гма фран­цузь­кої ре­во­лю­ції. Яну­ко­вич ті­кає від ви­ро­ку до Ро­сії. Но­ва вла­да по­чи­нає ре- фор­ми (якось там) але ізз аго­на­ми ре­во­лю­ції не ви­зна­чи­ли­ся. Зро­би­ли зних пар­тію. Так са­мо ко­жен полк чи до­бро­воль­чий ба­таль­йон мо­жна пе­ре­тво­ри­ти на пе­ред­ви­бор­ний блок. І ми пе­рі­о­ди­чно отри­му­є­мо си­гна­ли про один або де­кіль­ка під­роз­ді­лів, го­то­вих іти на Ки­їв для при­ско­ре­н­ня де­мо­кра­тії.

Як би нам не хо­ті­ло­ся, але до­ве­де­ться при­зна­ти­ся. У сві­тло­го пра­гне­н­ня до сво­бо­ди зі збро­єю в ру­ках, є по­бі­чний ефект — зброя на ру­ках на­се­ле­н­ня і дум­ка про те, що зїї до­по­мо­гою мо­жна про­су­ва­ти ре­фор­ми. Ні вже, па­но­ве, ба­гне­та­ми і кар­теч­чю ми вже про­кла­да­ли до­ро­гу до сві­тло­го май­бу­т­тя. Одна річ ски­не­н­ня де­спо­та, який стрі­ляв у на­род, і ін­ша — са­мо­су­ди за осо­би­стою іні­ці­а­ти­вою з місць.

Ду­же б хо­ті­ло­ся, щоб у нас усе пі­шло іна­кше, ніж у ін­ших ре­во­лю­ці­ях, де пло­да­ми змін ко­ри­сту­ю­ться не­гі­дни­ки. Ба­га­то за­ру­бі­жних ви­дань ви­йшли зре­пор­та­жа­ми зМу­ка­че­ва. По­ві­до­ми­ли про за­ги­блих на за­хо­ді і на схо­ді кра­ї­ни, яка во­ює. Без­ко­мен­та­рів. А що ко­мен­ту­ва­ти, якщо для пе­ре­пи­су­ва­н­ня кон­сти­ту­цій си­ли і на­тхне­н­ня зав­жди з’яв­ля­ю­ться, а до до­три­ма­н­ня чин­но­го за­ко­но­дав­ства ру­ки не до­хо­дять.

***

У нас Кон­сти­ту­ція — як ста­т­тя сту­ден­та жур­фа­ку на пра­кти­ці. Усі ту­ди прав­ки вно­сять: за­ві­ду­ва­чі від­ді­лів, се­кре­та­рі, ре­да­кто­ри і про­сто до­свід­че­ні то­ва­ри­ші. І що ха­ра­ктер­но, зав­жди в ста­ні пре­зи­дент­ської по­ква­пли­во­сті та гро­мад­сько­го по­ди­ву.

На­ві­що пе­ре­пи­су­ва­ти кон­сти­ту­цію, щоб не всі за­ро­бле­ні про­він­ці­єю гро­ші пе­ре­ка­зу­ва­ти до сто­ли­чної скар­бни­ці? На­ві­що змі­ни в по­лі­ти­чній си­сте­мі по­чи­на­ти з кон­сти­ту­ції, якщо мо­жна роз­по­ча­ти зви­бор­чо­го пра­ва? Мо­жна ко­ру­пціо­не­ра по­са­ди­ти за стат­тею КПК, адже цьо­му не за­ва­жа­ють стат­ті основ­но­го за­ко­ну?

Що за синдром у го­спо­да­рів ка­бі­не­ту на Бан­ко­вій, як за­ймуть там крі­сло, так від­ра­зу: change constitution. Спер­шу хоч тро­хи змі­ні­мо жи­т­тя! А то на­ше ре­фор­му­ва­н­ня, як хо­ді­н­ня до су­пер­мар­ке­ту на го­ло­дний шлу­нок. На­ку­пи­мо всі­ля­ко­го не­по­тре­бу, а по­тім зно­ву ду­ма­ти­ме­мо про кон­сти­ту­цію. Як­би в нас бу­ла кон­сти­ту­цій­на мо­нар­хія, то­ді ін­ша річ, по­трі­бно всі пов­но­ва­же­н­ня від одно­го пе­ре­да­ти основ­но­му дже­ре­лу вла­ди. Але ми ж вже і так — дже­ре­ло. На­ві­що то­ді сто­ї­мо бі­ля сві­тло­фо­ра, ко­ли го­рить зе­ле­не сві­тло? Зе­ле­ні­ше не бу­де. І «пра­во­ві­шою» дер­жа­ва не ста­не з «іще більш де­мо­кра­ти­чною» кон­сти­ту­ці­єю. Зда­є­ться, під шу­мок обі­ця­них ре­форм нам мо­жуть та­ку сви­ню під­кла­сти, що не на­пла­че­шся. Наш но­вий су­спіль­ний до­го­вір здер­жа­вою, мо­же ціл­ком ви­яви­ти­ся під­ря­дом на де­мон­таж кра­ї­ни. Хай ідея но­вої кон­сти­ту­ції по­хо­дить не від П.По­ро­шен­ко. То­ді, тим біль­ше, він зо­бов’яза­ний ви­не­сти ре­ко­мен­да­ції ззов­ні на обго­во­ре­н­ня все­ре­ди­ні.

Ко­ли роз­ду­му­вав про це на сво­їй сто­рін­ці в Facebook, ме­ні на­пи­сав один ізав­то­рів пе­ре­роб­ки не­су­чих скле­пінь дер­жа­ви. Мов­ляв, по­чи­тай­те спо­ча­тку но­во­вве­де­н­ня, а по­тім мір­куй­те. Де по­чи­та­ти, за­пи­тую йо­го? Він від­по­від­ає: ди­ві­ться та­кий-то ка­нал у та­кий і та­кий час. А я ду­мав, що спо­ча­тку гру­па роз­ро­бни­ків опу­блі­кує в пре­сі всі змі­не­ні стат­ті Кон­сти­ту­ції, а вже по­тім ми дис­ку­ту­ва­ти­ме­мо в сту­ді­ях.

Ось так у нас зав­жди. Ди­ві­ден­да­ми, за­ро­бле­ни­ми на між­на­ро­дній від­кри­то­сті су­спіль­ства роз­пла­чу­є­мо­ся за зби­тки, за­по­ді­я­ні за­кри­ті­стю вну­трі­шніх справ.

Оле­ксандр ПРИЛИПКО

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.