Усім твор­цям «Дня» ве­ли­че­зна по­дя­ка та уклін

Про­дов­жуй­те ва­шу го­лов­ну те­му — Рі­дної Зем­лі, її кра­си, ба­гатств і пра­ці на ній

Den (Ukrainian) - - Пошта «дня» - Оль­га ВАЛОВСЬКА, Він­ни­ця

Ша­нов­на ре­да­кціє «Дня»! Я, по­стій­ний чи­тач ва­шої га­зе­ти, пе­ре­даю свою сер­де­чну чи­та­цьку по­дя­ку най­кра­щим ана­лі­ти­кам «Дня» — па­но­ві І. Ло­сє­ву та па­но­ві В. Тор­бі — за їхні змі­стов­ні пу­блі­ка­ції.

Най­сер­де­чні­ше спа­си­бі — па­но­ві Р. Гри­він­сько­му за йо­го стат­ті про на­шу мо­ву (не оми­най­те ува­гою цю те­му, во­на стра­те­гі­чна та ви­рі­шаль­на!), а та­кож за ін­терв’ю з Фі­лі­пом де Ла­ра.

Усім твор­цям «Дня» ве­ли­че­зна по­дя­ка та уклін за «Мар­шрут № 1», осо­бли­во за те­ми «Укра­їн­ський сад», «Фер­ма». І не за­бу­вай­те про на­шу ві­чну те­му — те­му Рі­дної Зем­лі, її кра­си, її ба­гатств — і твор­чої пра­ці на ній. Мо­же, з’яви­ться ко­лись ви­пуск «Мар­шру­ту» на те­му «Во­да»? При­мі­ром, «На ти­хі во­ди...»? Щоб при­вер­ну­ти ува­гу до на­ших рі­чок та озер, дже­рел і став­ків, кри­ниць і по­то­ків. Щоб по­ясни­ти су­спіль­ству, який до­ро­го­цін­ний дар Бо­жий ми ма­є­мо і як ди­ко йо- го ни­щи­мо (мо­же, й че­рез це та­кі кри­ва­ві бі­ди обру­ши­ли­ся на нас?). Будь ла­ска, зро­біть якесь чи­сло «Мар­шру­ту» на те­му «Ор­га­ні­чне зем­ле­роб­ство та біо­те­хно­ло­гії» (це умов­на, те­хні­чна, на­зва), «Лю­ди но­вої епо­хи» (про тих, хто жи­ве у єд­но­сті й ми­ло­сер­ді з усім жи­вим, з усім дов­кі­л­лям, хто пам’ятає про цей ве­ли­че­зний зв’язок усьо­го з усім, хто знає цю най­го­лов­ні­шу та­єм­ни­цю жи­т­тя). На­звіть один із ви­пу­сків «Мар­шру­ту» — «Біо» озна­чає «жи­т­тя».

Ті пен сі о не ри із се ла Лев ки, ко­трі за­кла­да­ли у сво­є­му се­лі парк (про що не раз пи­сав «День»), — во­ни ж на ге­не­ти­чно­му рів­ні зна­ли цей за­кон: ро­сли­на, ко­ма­ха, во­да, зір­ка, пта­шка, лю­ди­на — це єди­не ці­ле, все в усьо­му.

За­раз усі на­ші дум­ки і три­во­ги зо­се­ре­дже­ні на схо­ді, на фронті з на­ши­ми бій­ця­ми. «День» пу­блі­кує ду­же цін­ні роз­по­віді бій­ців із пе­ре­до­вої. Ша­нов­ні жур­на­лі­сти, ство­ріть із цих ма­те­рі­а­лів окре­му книж­ку «Бі­бліо­те­ки «Дня». А тих ав­то­рів, хто зна­є­ться на во­єн­них ре­а­лі­ях, ду­же про­шу пиль­но від­сте­жу­ва­ти, як скла­да­ю­ться до­лі по­ра­не­них і по­ка­лі­че­них бій­ців, як пе­ре­хо­дять де­мо­бі­лі­зо­ва­ні у мир­не жи­т­тя (не по­ки­да­ти їх, не за­ли­ша­ти на­о­дин­ці з про­бле­ма­ми, лі­ку­ва­ти їх ду­шев­но), як усе су­спіль­ство має в най­дрі­бні­ших де­та­лях ви­яви­ти свою гли­бо­ку ша­ну і бла­го­го­ві­н­ня сто­сов­но фрон­то­ви­ків.

За­слу­го­ву­ють та­кож на осо­бли­ву ува­гу ті на­ші во­ї­ни, які сто­ять у Чон­га­рі, за­хи­ща­ю­чи від втор­гне­н­ня Хер­сон­щи­ну. Во­ни скар­жа­ться на ін­фор­ма­цій­ний голод і на пев­ну «за­шта­тність», адже вся ува­га кра­ї­ни при­ку­та до До­неч­чи­ни й Лу­ган­щи­ни. Во­ни там від­чу­ва­ють се­бе якось «за­бу­ти­ми».

Із по­ба­жа­н­ня­ми твор­чих успі­хів і но­вих до­ся­гнень, з по­ва­гою та вдя­чні­стю

ФО­ТО МИ­КО­ЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.