Укра­ї­на очи­ма На­по­ле­о­на Ор­ди

Den (Ukrainian) - - Наприкінці «дня» - Ма­рія ГЕНИК, Лі­тня шко­ла жур­на­лі­сти­ки «Дня». Фо­то­ре­про­ду­кції кар­тин на­да­но Яро­сла­вом КРАВ­ЧЕН­КОМ

Па­ла­ци, ко­стьо­ли, ру­ї­ни, зам­ки, пар­ко­ві ан­сам­блі, мі­ста й мі­сте­чка... Усе це по­стає пе­ред чи­та­ча­ми ми­сте­цько­го ви­да­н­ня «На­по­ле­он Ор­да і Укра­ї­на». В аль­бо­мі зі­бра­но по­над со­тню ма­люн­ків поль­сько­го ху­до­жни­ка На­по­ле­о­на Ор­ди, який у сво­їх ро­бо­тах зо­бра­жав Укра­ї­ну. Ра­зом з ми­тцем ми по­до­ро­жу­є­мо Над­дні­прян­щи­ною, По­ді­л­лям, Во­лин­ню і Галичиною дру­гої по­ло­ви­ни ХІХ сто­лі­т­тя.

«На­по­ле­он Ор­да — один із тих ху­до­жни­ків- ар­хі­те­кто­рів се­ре­ди­ни ХІХ сто­лі­т­тя, хто вла­сне зайняв­ся від­обра­же­н­ням пам’яток ар­хі­те­кту­ри на те­ри­то­рії і Ро­сій­ської ім­пе­рії, і Ав­стрій­ської ім­пе­рії. До йо­го твор­чо­го до­роб­ку на­ле­жать за­ма­льов­ки ба­га­тьох пам’яток Іта­лії, Ав­стрії, Фран­ції. І з та­кою са­мою си­лою ху­до­жньо­го на­тхне­н­ня по­тяг до ма­лю­ва­н­ня пе­ре­да­ло­ся і на те­ре­ни Укра­ї­ни, Поль­щі, Бі­ло­ру­сії. І вла­сне Ор­да, що сам ро­дом із По­ліс­ся, взяв­ся за спра­ву фі­ксу­ва­ти для на­щад­ків пам’ятки істо­рії, куль­ту­ри, ар­хі­те­кту­ри», — роз­по­від­ає один з ав­то­рів про­е­кту, кан­ди­дат ми­сте­цтво­знав­ства, про­фе­сор ка­фе­дри істо­рії і те­о­рії ми­сте­цтва Львів­ської на­ціо­наль­ної ака­де­мії ми­стецтв Яро­слав Кравченко.

На­по­ле­он Ор­да на­ро­див­ся 1807 р. у ма­є­тку Во­ро­це­ви­чі по­бли­зу Яно­ва По­лі­сько­го Пін­сько­го по­ві­ту Мін­ської гу­бер­нії Ро­сій­ської ім­пе­рії. Сьо­го­дні це те­ри­то­рія су­ча­сної Бі­ло­ру­сі. Пред­ки ху­до­жни­ка по­хо­ди­ли з дав­ньої ли­твин­ської (бі­ло­ру­ської) пра­во­слав­ної шля­хти, але в ХVІ сто­літ­ті Ор­ди по­ча­ли спо­від­у­ва­ти ка­то­ли­цизм. Тож ім’я ху­до­жни­ка на­ле­жить поль­ській куль­ту­рі.

Із 1860 р. Ор­да по­чав ман­дру­ва­ти Поль­щею, Укра­ї­ною та Бі­ло­рус­сю, зо­бра­жу­ю­чи олів­цем мі­сце­ві пам’ятки ар­хі­те­кту­ри. В аль­бо­мі «На­по­ле­он Ор­да і Укра­ї­на» пред­став­ле­ні зо­бра­же­н­ня укра­їн­ських зе­мель, згру­по­ва­ні в се­рії «Во­лин­ська» (1862 —1876), «По­діль­ська» (1871—1873), «Ки­їв­ська» (1870— 1874), «Га­ли­чи­на» (1878 — 1880). Ни­ні во­ни збе­рі­га­ю­ться у Кра­ків­сько­му на­ціо­наль­но­му му­зеї.

Пе­ре­їжджа­ю­чи між укра­їн­ськи­ми мі­ста­ми й мі­сте­чка­ми, Ор­да при­скі­пли­во і з до­ку­мен­таль­ною то­чні­стю за­ма­льо­ву­вав кра­є­ви­ди та ви­зна­чні ар­хі­те­ктур­ні спо­ру­ди. Як ствер­джу­ють ми­сте­цтво­знав­ці, ці ма­люн­ки ма­ють не ли­ше есте­ти­чне, а й пра­кти­чне зна­че­н­ня.

«Зви­чай­но, ці ро­бо­ти мо­жна ви­ко­ри­ста­ти на пра­кти­ці. З одно­го бо­ку, в на­пи­сан­ні ті­єї ж істо­рії. Ми ма­є­мо зо­бра­же­н­ня тих пам’яток, які не збе­ре­гли­ся. Ми ба­чи­мо, як їх мо­жна ре­кон­стру­ю­ва­ти. Основ­не зна­че­н­ня аль­бо­му — до­не­сти, яки­ми ці пам’ятки бу­ли в се­ре­ди­ні ХІХ сто­лі­т­тя», — ка­же Яро­слав Кравченко.

Аль­бом «На­по­ле­он Ор­да і Укра­ї­на», окрім не­ве­ли­ких ко­мен­та­рів са­мо­го ху­до­жни­ка, мі­стить де­таль­ні, роз­ло­гі до­від­ки про ко­жну пам’ятку ар­хі­те­кту­ри, укла­де­ні Яро­сла­вом Крав­чен­ком. Зав­дя­ки цьо­му чи­та­чі мо­жуть не ли­ше ді­зна­ти­ся, як ви­гля­да­ла пев­на спо­ру­да на­при­кін­ці ХІХ сто­лі­т­тя, а й про­сте­жи­ти за подаль­шим жи­т­тям ар­хі­те­ктур­них ше­дев­рів. Ча­сти­на з них збе­ре­гла­ся до на­ших днів, але до­ля ба­га­тьох бу­ді­вель сум­на. Пе­ред гля­да­ча­ми по­стає дра­ма­ти­чна істо­рія па­ла­ців та цер­ков, які під­ри­ва­ли під час во­єн, пе­ре­бу­до­ву­ва­ли до не­пі­зна­ван­но­сті, роз­би­ра­ли на бу­дма­те­рі­а­ли або про­сто по­ли­ша­ли на­при­зво­ля­ще.

Одні­єю з та­ких бу­ді­вель є дво­по­вер­хо­вий па­лац у Шпи­ко­ві (ни­ні — се­ли­ще Туль­чин­сько­го ра­йо­ну Він­ни­цької обла­сті). Пі­сля ре­во­лю­цій­них по­дій 1917 — 1920-х ро­ків па­лац сто­яв пус­ткою. Зга­да­ли про ар­хі­те­ктур­ну пам’ятку в 1970-х — то­ді на по­двір’ї па­ла­цо­во­го ком­пле­ксу зму­ру­ва­ли бу­ди­но­чок кол­го­спної кон­то­ри, а ча­сти­ну па­ла­цо­вих бу­ді­вель за­се­ли­ли як «ко­му­нал­ку». Сьо­го­дні з чо­ти­рьох зам­ко­вих веж за­ли­ши­ли­ся ру­ї­ни одні­єї, а вхі­дна ве­жа-бра­ма збе­ре­гла­ся без ку­поль­но­го да­ху і го­рі­шньо­го по­вер­ху.

До­бре, що ба­га­тьом пам’яткам по­ща­сти­ло. Зам­ки в Ме­джи­бо­жі, Оле­ську, Кам’ян­ці-По­діль­сько­му ду­же по­пу­ляр­ні у ту­ри­стів. Чи­ма­ло ма­льов­ни­чих руїн і фра­гмен­тів веж та му­рів че­ка­ють на лю­би­те­лів ста­ро­ви­ни у мі­сте­чках і се­лах Хмель­нич­чи­ни, Жи­то­мир­щи­ни, Тер­но­піль­щи­ни й ін­ших обла­стей.

То­му ми­сте­цьке ви­да­н­ня «На­по­ле­он Ор­да і Укра­ї­на» ста­не в при­го­ді не ли­ше істо­ри­кам і кра­є­знав­цям, а й тим, хто пла­нує по­до­ро­жі Укра­ї­ною.

Аль­бом «На­по­ле­он Ор­да і Укра­ї­на» ви­йшов у ви­дав­ни­цтві «Оран­та Арт Бук», але по­ки що не зна­йшов ве­ли­кої кіль­ко­сті чи­та­чів. За сло­ва­ми Яро­сла­ва Крав­чен­ка, під час ми­ну­ло­рі­чної виставки у Львів­ській на­ціо­наль­ній бібліотеці іме­ні Сте­фа­ни­ка вла­сни­ка­ми ви­да­н­ня ста­ли близь­ко 80 по­ці­но­ву­ва­чів.

Пред­ста­ви­ти книж­ку ши­ро­кій пу­блі­ці упо­ря­дни­ки пла­ну­ють на осін­ньо­му Фо­ру­мі ви­дав­ців у Льво­ві. Ав­тор про­е­кту впев­не­ний, що то­ді книж­ка «за­го­во­рить» про се­бе.

В одно­му аль­бо­мі — по­над со­тню ма­люн­ків на­ціо­наль­них пам’яток куль­ту­ри

«ЖОВКВА», 1878—1880 рр.

«ДОРОГОВИЖ», 1878—1880 рр.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.