Про «аль­тер­на­тив­ний» ло­бізм та енер­ге­ти­чні обов’яз­ки

Ан­дрій ЗІН­ЧЕН­КО: «В Єв­ра­зії ли­ше у двох кра­ї­нах до­сі не вста­нов­ле­но пов­но­го облі­ку га­зу — Укра­ї­на і Тур­кме­ні­стан»

Den (Ukrainian) - - Економіка - Оле­ксандр НАДЕЛЬНЮК, жур­на­ліст

Укра­ї­на про­тя­гом сі­чня — трав­ня ско­ро­ти­ла спо­жи­ва­н­ня га­зу на 21,5%, а еле­ктро­енер­гії — на 10,1%. При цьо­му час­тка про­ми­сло­во­сті в за­галь­но­му об­ся­зі спо­жи­тої еле­ктро­енер­гії змен­ши­ла­ся май­же на 3,7% по­рів­ня­но з 2014 ро­ком, а час­тка на­се­ле­н­ня, нав­па­ки, зро­сла на 2,8%.

Спів­за­снов­ник укра­їн­ської ме­ре­жі іні­ці­а­тив з енер­го­збе­ре­же­н­ня Greencubator та ме­не­джер гру­пи РПР «Ре­фор­ми енер­ге­ти­чно­го се­кто­ру» Ан­дрій ЗІН­ЧЕН­КО, яко­го ра­зом з йо­го бра­том Ро­ма­ном вва­жа­ють ба­тька­ми укра­їн­ських енер­ге­ти­чних стар­та­пів, роз­по­вів про те, як ви­рі­шу­ва­ти про­бле­ми енер­го­за­оща­дже­н­ня та енер­го­ефе­ктив­но­сті в Укра­ї­ні.

— Над яки­ми енер­ге­ти­чни­ми про­е­кта­ми ви пра­цю­є­те за­раз?

— Ми вже за­раз по­ча­ли вчи­ти пред­став­ни­ків мі­сце­вих гро­мад ро­би­ти де­я­кі пра­виль­ні ре­чі: до­мов­ля­ти­ся про спіль­ні енер­ге­ти­чні про­е­кти, ство­рю­ва­ти ін­стру­мен­та­рій, роз­по­всю­джу­ва­ти про­зо­ру й зро­зумі­лу ін­фор­ма­цію в цій сфе­рі. Одним із ва­жли­вих на­прям­ків є та­кож­ство­ре­н­ня енер­ге­ти­чних ко­опе­ра­ти­вів. Ще одним на­прям­ком, який ми актив­но за­раз роз­ви­ва­є­мо — спіль­на роз­роб­ка Energy Torrent — від­кри­тий кон­стру­ктор для ви­ко­ри­ста­н­ня від­нов­лю­ва­них дже­рел енер­гії. У цьо­му про­е­кті ми спря­мо­ву­є­мо зу­си­л­ля на те, щоб те­хно­ло­гії бу­ли до­сту­пни­ми й від­кри­ти­ми для всіх, щоб ні­хто не за­ле­жав від па­тен­тів і кон­ку­рен­ція від­бу­ва­ла­ся на рів­ні сер­ві­су й те­хно­ло­гі­чних но­ва­цій.

— Та­кож ви актив­но за­йма­є­тесь ло­бі­змом за­ко­нів про енер­го­ефе­ктив­ність...

— Се­ред най­сер­йо­зні­ших ре­чей, які ми зро­би­ли — за­ко­но­про­е­кти з під­трим­кою Ре­а­ні­ма­цій­но­го па­ке­ту ре­форм — №1313 та №1409, які не­що­дав­но під­пи­сав Пре­зи­дент. Во­ни на­да­ють мо­жли­вість за­лу­ча­ти при­ва­тний ка­пі­тал до тер­мо­мо­дер­ні­за­ції бу­ді­вель, що на­ле­жать дер­жав­ним уста­но­вам, які зде­біль­шо­го не зда­тні уте­пли­ти­ся са­мо­стій­но. Ци­ми за­ко­на­ми ми за­про­ва­ди­ли так зва­ні ESCO — енер­го­сер­ві­сні ком­па­нії. Ді­ють во­ни при­бли­зно та­ким чи­ном: ком­па­нія під­пи­сує до­го­вір, на­при­клад, з мі­ською ра­дою про те, що на­дає ESCO-по­слу­ги мі­ській лі­кар­ні. При цьо­му во­на вста­нов­лює від­по­від­не обла­дна­н­ня, уте­плює бу­дів­лю, і всі пла­те­жі за енер­гію над­хо­дять до неї — фі­ксу­є­ться роз­мір пла­те­жів на пев­ний час.

За­ле­жно від то­го, на­скіль­ки роз­ра­хо­ва­ний про­ект, ком­па­нія ви­хо­дить з до­го­во­ру, за­ли­ша­ю­чи все обла­дна­н­ня на ба­лан­сі сво­го клі­єн­та. За ра­ху­нок уте­пле­н­ня ду­же різ­ко зни­жу­є­ться енер­го­спо­жи­ва­н­ня. Ком­па­нія має пев­ну дель­ту, яку во­на за­ли­шає со­бі і зав­дя­ки якій по­вер­тає ін­ве­сти­ції та отри­мує при­бу­ток. Цей ме­ха­нізм пра­цює в США та Єв­ро­пі. А за­раз під на­ші за­ко­ни по­чнуть ви­ро­бля­є­ться пі­дза­кон­ні акти. І це вже бу­де до­ся­гне­н­ням для Укра­ї­ни.

— Чи роз­ро­бля­є­те сьо­го­дні но­ві за­ко­но­про­е­кти?

— Ми бра­ли участь у за­твер­джен­ні но­во­го ста­ту­ту Дер­ж­енер­го­ефе­ктив­но­сті. А на­да­лі пла­ну­є­мо про­су­ва­ти за­ко­но­про­ект про ко­мер­цій­ний облік енер­го­ре­сур­сів (офі­цій­на на­зва — про­ект За­ко­ну Укра­ї­ни «Про за­без­пе­че­н­ня ко­мер­цій­но­го облі­ку те­пло­вої енер­гії, во­ди та во­до­від­ве­де­н­ня у сфе­рі ко­му­наль­них по­слуг»). Ко­ли йо­го бу­де ухва­ле­но, ви не змо­же­те ку­пи­ти енер­гію в ком­па­ні­ях, які її про­да­ють, не ма­ю­чи лі­чиль­ни­ка. У на­шій дер­жа­ві існує ре­аль­на по­тре­ба в енер­ге­ти­чно­му кон­тро­лі. Сьо­го­дні є тіль­ки дві кра­ї­ни на всіх про­сто­рах Єв­ра­зії, де не вста­нов­ле­но пов­но­го облі­ку — це Укра­ї­на і Тур­кме­ні­стан. От­же, ми бу­де­мо на­ма­га­ти­ся, щоб до 2017 — 2018 рр. впро­ва­ди­ти зо­бов’яза­н­ня що­до обов’яз­ко­во­го вста­нов­ле­н­ня лі­чиль­ни­ків.

— На ва­шу дум­ку, як мо­жна до­ся­гну­ти ма­кси­маль­но­го ефе­кту від ви­ко­ри­ста­н­ня аль­тер­на­тив­них дже­рел енер­гії?

— Якщо ви вста­но­ви­ли ві­тряк, це ще не озна­чає, що ви до­ся­гне­те енер­го­ефе­ктив­но­сті. Спо­ча­тку не­об­хі­дно змен­шу­ва­ти спо­жи­ва­н­ня, по­тім — опти­мі­зу­ва­ти на­яв­ну те­пло­ву чи еле­ктри­чну ге­не­ра­цію. І тіль­ки на тре­тьо­му ета­пі від­бу­ва­є­ться пе­ре­хід до від­нов­лю­ва­них дже­рел енер­гії. Має бу­ти ли­ше та­ка по­слі­дов­ність.

Ба­га­то укра­їн­ців уже ви­ко­ри­сто­ву­ють аль­тер­на­тив­ні дже­ре­ла енер­гії. Во­ни до­сить ви­гі­дні, осо­бли­во на тлі зро­ста­н­ня ці­ни на газ та ін­ші енер­го­но­сії. Але якщо че­сно, то в ко­жно­му кон­кре­тно­му ви­пад­ку тре­ба об­чи­слю­ва­ти еко­но­мі­чну до­ціль­ність. Но­ві­тні енер­ге­ти­чні про­е­кти на­ба­га­то лег­ше роз­ви­ва­ли­ся б, як­би пра­ви­ла при­єд­на­н­ня до ме­ре­жі бу­ли чі­тки­ми та про­зо­ри­ми. На­ра­зі жпри­єд­на­н­ня як до те­пло­вої, так і до еле­ктри­чної ме­ре­жі за­ли­ша­є­ться ду­же про­блем­ним в Укра­ї­ні.

— Що б ви по­ра­ди­ли для укра­їн­ців, які хо­чуть зеко­но­ми­ти на еле­ктро­енер­гії?

— По-пер­ше, фун­да­мен­таль­на скла­до­ва за­оща­дже­н­ня — це облік. Якщо ви не кон­тро­лю­є­те, скіль­ки спо­жи­ва­є­те, то, від­по­від­но, не кон­тро­лю­є­те сво­їх ви­плат. От­же, той, хто не має лі­чиль­ни­ка, му­сить йо­го при­дба­ти. По-дру­ге, біль­ша ча­сти­на ви­трат — це ви­тра­ти на те­пло. А от­же, не­об­хі­дно при­ду­ма­ти, яким чи­ном їх мі­ні­мі­зу­ва­ти. Най­кра­щий зі спосо­бів — енер­го­збе­ре­же­н­ня. Вар­то по­чи­на­ти не зі вста­нов­ле­н­ня но­во­го ко­тла, а з уте­пле­н­ня. Сво­го ча­су по­ля­ки по­ча­ли з ко­тлів, вста­но­ви­ли но­ві ко­тель­ні, а по­тім че­рез де­кіль­ка ро­ків взя­ли­ся за уте­пле­н­ня. Як на­слі­док — біль­шість ко­те­лень за­кри­ли­ся, оскіль­ки різ­ко ско­ро­ти­ло­ся спо­жи­ва­н­ня.

Тут діє та­кий принцип: якщо ви по­тра­пи­ли в яму, то пе­ре­д­усім — при­пи­ніть ко­па­ти, тоб­то по­чніть спо­жи­ва­ти мен­ше ре­сур­сів. Зві­сно, якщо ми го­во­ри­мо про еле­ктро­енер­гію, то всі за­хо­ди з енер­го­збе­ре­же­н­ня ви­ма­га­ють ви­трат. Де­що скла­дні­ше з ба­га­то­квар­тир­ни­ми бу­дин­ка­ми, які є ці­лі­сни­ми май­но­ви­ми ком­пле­кса­ми. Ро­би­ти ін­ди­ві­ду­аль­не опа­ле­н­ня десь на де­ся­то­му по­вер­сі, ко­ли бу­ди­нок до то­го аб­со­лю­тно не­при­да­тний, — це не­сер­йо­зно. Кла­пти­ко­ві уте­пле­н­ня те­жне ма­ють сен­су, бо за­без­пе­чу­ють не біль­ше +2 — 3 гра­ду­си взим­ку. І все. Еко­но­мі­чно­го ефе­кту від цьо­го не­має. Але ме­шкан­ці ба­га­то­по­вер­хі­вок му­сять усві­до­ми­ти, що енер­го­збе­ре­же­н­ня і за­оща­дже­н­ня — сто­су­ю­ться ко­жно­го. І облік по­трі­бен на­сам­пе­ред для енер­го­ефе­ктив­но­сті.

— Яку роль має ві­ді­гра­ва­ти в цьо­му про­це­сі дер­жа­ва?

— Во­на по­вин­на сти­му­лю­ва­ти гро­ма­дян. Вар­то ска­за­ти, що пер­ший крок у цьо­му на­прям­ку бу­ло зро­бле­но. Ство­ре­но фонд — ін­фор­ма­цію про ньо­го роз­мі­ще­но на сай­ті Дер­ж­енер­го­ефе­ктив­но­сті. На­да­но 300 міль­йо­нів гри­вень. Ці гро­ші використовуються як ком­пен­са­ція ча­сти­ни про­е­ктів з енер­го­ефе­ктив­но­сті й для ви­ко­ри­ста­н­ня від­нов­лю­ва­них дже­рел енер­гії. ОСББ мо­же отри­ма­ти до 40% вар­то­сті сво­го про­е­кту, на­при­клад, уте­пле­н­ня бу­дин­ків. Це ва­жли­ва річ. Хоч на­да­на су­ма — мі­зер­на, але до­бре, що дер­жа­ва ста­ла на цей шлях.

Якщо по­ди­ви­мо­ся з ін­шо­го бо­ку, то цьо­го ро­ку дер­жа­ва вки­не в суб­си­дії для на­се­ле­н­ня 24,5 мі­льяр­да гри­вень. Див­но, що та­кі ве­ли­кі гро­ші йдуть на «про­їда­н­ня», їх вар­то бу­ло б спря­му­ва­ти на енер­го­ефе­ктив­ність. І то­ді це ста­ло б ін­ве­сту­ва­н­ням у ре­но­ва­цію бу­ді­вель, ство­ре­н­ня но­вих ро­бо­чих місць і, пев­на річ, при­не­сло би по­да­тки в дер­жбю­джет.

Ме­шкан­цям ба­га­то­квар­тир­них бу­дин­ків слід ство­рю­ва­ти ОСББ, са­мим бра­ти свій бу­ди­нок на ба­ланс і про­бу­ва­ти за­лу­ча­ти кре­ди­тні ре­сур­си від дер­жа­ви на під­трим­ку вла­сних про­е­ктів, у то­му чи­слі — на уте­пле­н­ня. Якщо лю­ди не мо­жуть зі­бра­ти­ся й по­дба­ти за свій спіль­ний бу­ди­нок, тут уже ні­чо­го не ска­жеш. Це їхня без­від­по­від­аль­ність.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.