«Пе­ре­зрі­ле» пи­та­н­ня

На осінь до пар­ла­мен­ту обі­ця­ють по­да­ти за­ко­но­про­ект про обіг сіль­сько­го­спо­дар­ських угідь

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Укра­ї­на зно­ву, не­зва­жа­ю­чи на вій­ну та за­гар­ба­н­ня те­ри­то­рій агре­со­ром, зби­рає ре­кор­дний уро­жай зер­но­вих. За про­гно­зом Мі­на­гро­по­лі­ти­ки, він пе­ре­ви­щить 60 міль­йо­нів тонн. Чи не то­му зно­ву на­бу­ває акту­аль­но­сті те­ма зе­мель­ної ре­фор­ми і ство­ре­н­ня рин­ку зем­лі. Тим біль­ше, що мо­ра­то­рій на її про­да­ждо­бі­гає кін­ця в сі­чні 2016 ро­ку.

«Я зав­жди ви­сту­пав з на­сту­пни­ми па­ра­ме­тра­ми, — ви­зна­чив не­що­дав­но своє став­ле­н­ня до ці­єї про­бле­ми прем’єр-мі­ністр Ар­се­ній Яце­нюк, — пер­ше — вла­сни­ка­ми укра­їн­ської зем­лі ма­ють бу­ти гро­ма­дя­ни Укра­ї­ни, дру­ге — обме­же­н­ня пра­ва вла­сно­сті на зем­лю в одні ру­ки, щоб не бу­ло зе­мель­них олі­гар­хів, тре­тє — мі­ні­маль­на ці­на зем­лі, че­твер­те — мо­жли­вість про­да­ти цю зем­лю дер­жа­ві за ці­єю мі­ні­маль­ною ці­ною, яка бу­де рин­ко­вою та від­по­від­а­ти­ме ре­аль­ній вар­то­сті ці­єї зем­лі». В ін­терв’ю одно­му з жур­на­лів прем’єр на­га­дав, що ко­а­лі­цій­на уго­да пе­ред­ба­чає за­бо­ро­ну про­да­жу зем­лі, й ви­сло­вив сум­нів у то­му, що ни­ні­шній пар­ла­мент схва­лить від­кри­т­тя рин­ку зем­лі.

Тим ча­сом іно­зем­ні екс­пер­ти не ма­ють що­до цьо­го пи­та­н­ня жо­дних сум­ні­вів. По­стій­ний ра­дник про­е­кту «Tвін­нінг» Сте­фан Вер­бунт (Ні­дер­лан­ди) вва­жає, що без рин­ку зем­лі ви­ни­кає за­гро­за по­стій­ної без­кон­троль­ної ур­ба­ні­за­ції, то­ді як сіль­ська мі­сце­вість обе­злю­днює і за­не­па­дає, бо лю­ди пе­ре­їжджа­ють до міст і не обро­бля­ють зем­лі, яка їм на­ле­жить. За йо­го сло­ва­ми, ви­ни­ка­ють та­кож­про­бле­ми з за­без­пе­че­н­ням спри­я­тли­во­го клі­ма­ту ін­ве­сту­ва­н­ня. З ін­шо­го бо­ку, він на­го­ло­шує, що при цьо­му ма­ють ді­я­ти одна­ко­ві для всіх пра­ви­ла (і то­ді лю­ди зго­ло­шу­ю­ться ін­ве­сту­ва­ти), а та­кож­ке­рів­ни­цтво на­ле­жно­го рів­ня.

Ді­ля­чись до­сві­дом ство­ре­н­ня рин­ку зем­лі в Поль­щі, ке­рів­ник про­е­кту DANIDA Рі­чард Ро­зва­дов­ські вка­зує, що в йо­го кра­ї­ні не роз­по­ді­ля­ли зем­лі, а ство­ри­ли спе­ці­аль­ну ін­сти­ту­цію, в роз­по­ря­дже­н­ня якої бу­ло на­да­но по­над ти­ся­чу ге­кта­рів зем­лі. Одні зем­лі бу­ли про­да­ні, ін­ші — на­да­ні в орен­ду, але ли­ше тим фер­ме­рам, які жи­ли на зем­лі і за­йма­ли­ся сіль­ським го­спо­дар­ством. Екс­перт на­во­дить да­ні що­до ста­ти­сти­чних роз­мі­рів се­ре­дніх зе­мель­них на­ді­лів, які ма­ють поль­ські фер­ме­ри та їхні ко­ле­ги з ін­ших кра­їн. У Поль­щі це 8 ге­кта­рів, в єв­ро­пей­ських кра­ї­нах — 45, у США — май­же 100 ге­кта­рів.

Ро­зва­дов­ський та­ко­жв­важ ає, що агро­хол­дин­ги в Укра­ї­ні силь­но роз­ви­ну­ли­ся че­рез те, що тут не пра­цює ри­нок зем­лі, або він ви­крив­ле­ний, і при­ва­тний фер­мер не мо­же по­до­ла­ти бю­ро­кра­ти­чних про­блем. Хол­дин­ги жуспі­шно на­ро­сти­ли стар­то­вий ка­пі­тал, а від­так збіль­ши­ли об­сяг ви­ро­бни­цтва та екс­пор­ту. Однак, на дум­ку Ро­зва­дов­сько­го, 50 — 60% агро­хол­дин­гів на­справ­ді пра­цю­ють не­ефе­ктив­но, за прин­ци­пом пі­ра­мі­ди. Во­ни ку­пу­ють зем­лі й орен­ду­ють ма­ши­ни, та чи мо­жуть отри­ма­ти при­бу­ток? Ко­ли йде­ться про фі­нан­со­ві ін­ве­сти­ції, ні­хто не роз­гля­дає пи­та­н­ня еко­но­мії на мас­шта­бах. За оцін­кою Ро­зва­дов­сько­го, еко­но­мія на мас­шта­бах в Укра­ї­ні ви­ни­кає в го­спо­дар­ствах, що ма­ють 5 — 6 ти­сяч ге­кта­рів. То­ді один до­да­тко­вий ком­байн за­без­пе­чить зна­чний при­бу­ток.

«Укра­їн­ська про­бле­ма по­ля­гає в то­му, — кон­ста­тує фа­хі­вець із Поль­щі, — що, зняв­ши мо­ра­то­рій на про­да­жз ем­лі пря­мо зав­тра, ми по­ба­чи­мо, як біль­шість при­ва­тних фер­ме­рів не змо­жуть ку­пи­ти зем­лю, то­ді як біль­шість агро­хол­дин­гів ущерть на­пов­нять свої зе­мель­ні бан­ки». «Ці­на в три чи п’ять до­ла­рів за ге­ктар для них ком­фор­тна. Але по­ди­ві­ться на Поль­щу та ін­ші кра­ї­ни — там вар­тість зем­лі в кіль­ка ра­зів біль­ша. Тоб­то укра­їн­ські хол­дин­ги ку­пля­ти­муть цю зем­лю, щоб спе­ку­лю­ва­ти», — го­во­рить Ро­зва­дов­ський, ні­би по­ле­мі­зу­ю­чи з прем’єром Укра­ї­ни, який вва­жає, що зем­ля має бу­ти де­ше­вою.

На­то­мість екс-мі­ністр агро­по­лі­ти­ки Укра­ї­ни, а ни­ні го­ло­ва гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції «Ін­сти­тут аграр­ної по­лі­ти­ки» Ігор Швай­ка пе­ре­ко­на­ний, що від­по­віді на стра­те­гі­чні за­пи­та­н­ня що­до зем­лі (у чи­їй во­на вла­сно­сті, на яких пра­во­вих за­са­дах ви­ко­ри­сто­ву­є­ться, хто є її кін­це­вим бе­не­фі­ці­а­ром) ма­ють бу­ти якнай­про­сті­ши­ми. Він вва­жає, що зем­ля, як це пе­ред­ба­че­но Кон­сти­ту­ці­єю, на­ле­жить на­ро­до­ві Укра­ї­ни, тоб­то во­на є роз­ді­ле­ною між­у­сі­ма гро­ма­дя­на­ми кра­ї­ни (як ти­ми, ко­му во­на по­трі­бна, так і ти­ми, ко­му не по­трі­бна). І той, хто хо­че го­спо­да­рю­ва­ти на зем­лі, має за зро­зумі­ли­ми, вста­нов­ле­ни­ми дер­жа­вою пра­ви­ла­ми взя­ти зем­лю в ко­ри­сту­ва­н­ня чи в орен­ду (дов­го­стро­ко­ву або з пра­вом ро­дин­но­го успад­ку­ва­н­ня від ба­тька до си­на, що від­по­від­ає укра­їн­ській тра­ди­ції) і по­ви­нен зна­ти: якщо він умі­ло го­спо­да­рює, то мо­же й да­лі ве­сти своє го­спо­дар­ство, якщо жви­снаж ує зем­лю, то дер­жа­ва по­зба­вить йо­го цьо­го пра­ва.

За­сту­пник ди­ре­кто­ра Ін­сти­ту­ту аграр­ної по­лі­ти­ки Ві­та­лій Па­дал­ко да­ле­ко не в усьо­му по­го­джу­є­ться зі сво­їм ке­рів­ни­ком. Він від­зна­чає, що упо­ряд­ку­ва­н­ня («я боюся сло­ва ре­фор­му­ва­н­ня») зе­мель­них від­но­син в Укра­ї­ні — пе­ре­зрі­ле пи­та­н­ня. І за­зна­чає: за той час, до­ки ве­ду­ться роз­мо­ви про зе­мель­ну ре­фор­му, від­бу­ва­є­ться при­хо­ва­на при­ва­ти­за­ція зем­лі. За да­ни­ми на 2014 рік, зем­лі (рі­л­ля) дер­жав­ної вла­сно­сті за остан­ні п’ять ро­ків змен­ши­ли­ся на 526 ти­сяч ге­кта­рів, то­ді як площа ор­них зе­мель при­ва­тно­го се­кто­ру зро­сла на 615 ти­сяч ге­кта­рів. Для ро­зу­мі­н­ня мас­шта­бу цих змін на­у­ко­вець на­га­дує, що рі­л­ля всі­єї За­кар­пат­ської обла­сті ста­но­вить 200 ти­сяч ге­кта­рів, а Чер­ні­ве­цької та Іва­но-Фран­ків­ської — 300 ти­сяч.

«Якщо зва­жа­ти на ни­ні­шні ці­ни та роз­цін­ки за пе­ре­ве­де­н­ня одно­го ге­кта­ру в при­ва­тні ру­ки (десь близь­ко 20 ти­сяч гри­вень за ге­ктар), — під­ра­хо­вує фа­хі­вець, — то ми ма­є­мо 2,5 мі­льяр­да втрат на та­ко­му ла­тен­тно­му про­це­сі пе­ре­да­чі зе­мель». На йо­го дум­ку, «за­ба­ла­ку­ва­н­ня» зе­мель­них від­но­син не зу­пи­няє тих про­це­сів, які все одно від­бу­ва­ю­ться в на­шій дер­жа­ві». Во­дно­час він від­зна­чає, що «в Укра­ї­ні «гу­ляє» близь­ко 4,5 міль­йо­на ге­кта­рів так зва­ної ні­чий­ної зем­лі, на якій від­бу­ва­є­ться «сі­ре» сіль­го­спви­ро­бни­цтво». Тіль­ки на не­впо­ряд­ку­ван­ні цих від­но­син дер­жа­ва що­ро­ку, на дум­ку фа­хів­ця, втра­чає ще близь­ко 4,5 мі­льяр­да гри­вень.

Про­те Швай­ка ка­те­го­ри­чно про­ти зе­мель­ної ре­фор­ми і про­ти то­го, щоб зем­ля бу­ла то­ва­ром. Він роз­по­від­ає істо­рію Ли­пко­ва­тів­сько­го аграр­но­го ко­ле­джу, яко­го в один мо­мент за яки­мись «єна­кі­їв­ськи­ми, сім­фе­ро- поль­ськи­ми, джан­кой­ськи­ми та лу­ган­ськи­ми з до­не­цьки­ми па­спор­та­ми» по­зба­ви­ли 1200 ге­кта­рів зем­лі. «А це озна­чає, — го­во­рить екс-мі­ністр, — що один з най­кра­щих на­вчаль­них за­кла­дів враз по­збув­ся сво­го зе­мель­но­го бан­ку, на яко­му не один де­ся­ток ро­ків на­вча­ли­ся сту­ден­ти».

Не менш ка­те­го­ри­чно йо­му за­пе­ре­чує за­сту­пник ди­ре­кто­ра На­ціо­наль­но­го на­у­ко­во­го цен­тру «Ін­сти­тут аграр­ної еко­но­мі­ки» Ві­та­лій Са­блук: «Орен­да, як тим­ча­со­ве пра­во роз­по­ря­джа­ти­ся зе­мель­ною ді­лян­кою, це — тим­ча­со­ві пра­ва. За них хтось го­то­вий пла­ти­ти біль­ше, хтось — мен­ше. Але всі пла­тять пра­кти­чно одна­ко­во. Який кри­те­рій роз­по­ді­лу зем­лі між­гро­ма­дя­на­ми, які хо­чуть пра­цю­ва­ти на зем­лі?»

Швай­ка від­по­від­ає май­же так, як Яце­нюк: «Зем­ля є в дер­жав­ній вла­сно­сті — раз. Зем­ля за­ли­ша­є­ться у вла­сно­сті гро­ма­дян, які одер­жа­ли її під час роз­па­ю­ва­н­ня — два. Ви­хід із си­ту­а­ції мо­же бу­ти че­рез ви­куп дер­жа­вою зе­мель­них ді­ля­нок у цих лю­дей — три. Ко­ри­сту­ва­н­ня зе­мель­ни­ми ді­лян­ка­ми має за­без­пе­чу­ва­ти­ся ефе­ктив­ним сіль­сько­го­спо­дар­ським ви­ро­бни­цтвом і за­без­пе­чу­ва­ти нор­маль­ний жит­тє­вий рі­вень на се­лі — чо­ти­ри». Він на­го­ло­шує, що від­по­від­ний за­ко­но­про­ект не­вдов­зі бу­де по­да­но на­ро­дни­ми де­пу­та­та­ми від пар­тії «Сво­бо­да» до Вер­хов­ної Ра­ди.

«На­род не зго­ден. Він ви­ма­гає не­гай­но по­вер­ну­ти зем­лю в дер­жав­ну вла­сність, зем­ля — не рин­ко­вий то­вар», — чи то за­пе­ре­чує екс-мі­ні­стро­ві, чи то схва­лює йо­го під­хід гро­мад­ський акти­віст Оле­ксій Дем’янюк і на­го­ло­шує, що нав­ко­ло Ки­є­ва та ін­ших ве­ли­ких міст віль­ної зем­лі вже зов­сім не за­ли­ши­ло­ся...

ФО­ТО МИ­КО­ЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

ВІД­КРИ­Т­ТЯ ЗЕ­МЕЛЬ­НО­ГО РИН­КУ БУ­ДЕ НЕ­ПРО­СТИМ. У КО­А­ЛІ­ЦІЙ­НІЙ УГО­ДІ ЗА­ПИ­СА­НА ЗА­БО­РО­НА НА ПРО­ДАЖ СІЛЬ­СЬКО­ГО­СПО­ДАР­СЬКИХ УГІДЬ. АЛЕ НА­ВІТЬ У ПАР­ЛА­МЕН­ТІ Є ЧИ­МА­ЛО ПРИ­ХИЛЬ­НИ­КІВ ІН­ШО­ГО СЦЕ­НА­РІЮ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.