Со­лі­дар­ність у дії

Пре­мію, яку ми­ну­ло­го лі­та Му­ста­фа Дже­мі­лєв отри­мав від уря­ду Поль­щі, він роз­по­ді­лить між ро­ди­на­ми ге­ро­їв Не­бе­сної Со­тні і за­ги­блих на Дон­ба­сі ме­ди­ків і жур­на­лі­стів

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ма­рія ПРО­КО­ПЕН­КО, Ва­лен­тин ТОРБА, «День»

Між­на­ро­дний про­ект «Під­трим­ка ро­дин Не­бе­сної Со­тні і ро­дин, по­стра­жда­ли­ху ре­зуль­та­ті бо­роть­би за не­за­ле­жну і де­мо­кра­ти­чну Укра­ї­ну » охо­плює 185 сі­мей. Це — рі­дні ге­ро­їв Не­бе­сної Со­тні? ме­ди­ків і жур­на­лі­стів, за­ги­бли­ху зо­ні АТО. До­по­мо­гу ви­пла­тять з ко­штів «Пре­мії со­лі­дар­но­сті», яку ми­ну­ло­го лі­та отри­мав на­ро­дний де­пу­тат Укра­ї­ни Му­ста­фа Дже­мі­лєв. На­го­ро­ду раз на рік вру­чає уряд Поль­щі. Лі­дер крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду отри­мав її за пра­во­за­хи­сну ді­яль­ність. Про­ект з до­по­мо­ги ро­ди­нам укра­їн­ських ге­ро­їв ре­а­лі­зує гро­мад­ська іні­ці­а­ти­ва « Крим-SOS » і поль­ський фонд « Освіта для де­мо­кра­тії » . Ко­шти — по ти­ся­чі до­ла­рів на ро­ди­ну — бу­дуть ви­пла­чу­ва­ти по­сту­по­во, до ли­сто­па­да цьо­го ро­ку.

Роз­мір на­го­ро­ди — один міль­йон єв­ро. 250 ти­сяч єв­ро ви­ді­ля­ють ла­у­ре­а­ту, а 750 ти­сяч йо­му тре­ба ви­тра­ти­ти на про­гра­ми роз­ви­тку де­мо­кра­тії у сво­їй кра­ї­ні. «Ви­тра­ча­н­ня пре­мії на гу­ма­ні­тар­ні ці­лі не пе­ре­дба­ча­є­ться. Але, ко­ли ме­ні при­су­ди­ли «Пре­мію со­лі­дар­но­сті», я по­про­сив 100 ти­сяч єв­ро ви­ді­ли­ти ро­ди­чам ге­ро­їв Не­бе­сної Со­тні. По­тім по­ба­чи­ли, що чи­сло за­ги­бли­хпа­трі­о­тів збіль­ши­ло­ся. Вдя­чний тим, хто при­су­джу­вав пре­мію, що до­зво­ли­ли збіль­ши­ти су­му до­по­мо­ги, — ка­же Му­ста­фа Дже­мі­лєв. — До­по­мо­га не­ве­ли­ка, сим­во­лі­чна, але так ми по­ка­зу­є­мо по­ва­гу до лю­дей, зав­дя­ки яким Укра­ї­на ста­ла віль­ною».

Пер­ші уча­сни­ки про­е­кту вже ма­ють сер­ти­фі­ка­ти на отри­ма­н­ня ко­штів. Се­ред них— Ігор Куль­чи­цький, син Во­ло­ди­ми­ра Куль­чи­цько­го, який за­ги­нув 18 лю­то­го бі­ля Бу­дин­ку проф­спі­лок. «Ба­тько за­ги­нув близь­ко де­ся­тої ве­чо­ра. Во­гне­паль­не по­ра­не­н­ня, ку­ля 12-го ка­лі­бру пе­ре­би­ла хре­бет. Ба­тьку бу­ло 64 ро­ки, пен­сіо­нер. Він вва­жав сво­їм бор­гом бу­ти у цей день на мир­ній де­мон­стра­ції. Пе­ред цим ми бу­ли у Ма­рі­їн­сько­му пар­ку, вті­ка­ли звід­ти, бо там лю­дей за­би­ва­ли на смерть. По­вер­ну­ли­ся на Хре­ща­тик, і там ба­тько за­ги­нув від по­стрі­лу з пом­по­вої ру­шни­ці, — зга­дує Ігор Куль­чи­цький. — Дя­кую за під­трим­ку поль­сько­му уря­ду, який ви­слов­лює те, що ду­має весь поль­ський на­род. А Му­ста­фа Дже­мі­лєв ду­же силь­на лю­ди­на. Він і Ре­фат Чу­ба­ров — лі­де­ри, за яки­ми йдуть крим­ські та­та­ри».

На­сту­пний ла­у­ре­ат «Пре­мії со­лі­дар­но­сті» — Жан­на Нєм­цо­ва, донь­ка Бо­ри­са Нєм­цо­ва — та­кож, ймо­вір­но, до­по­мо­же ро­ди­нам укра- їн­ських­ге­ро­їв. «Ми спіл­ку­ва­ли­ся з Жан­ною, і во­на ка­за­ла, що хо­че про­дов­жи­ти спра­ву, яку по­чав Му­ста­фа Дже­мі­лєв. На вру­чен­ні на­го­ро­ди 4 сер­пня во­на де­таль­ні­ше роз­по­вість, що зро­бить з пре­мі­єю, але вже знаю, що ча­сти­ну ви­ко­ри­стає в Укра­ї­ні, — по­ві­до­мив пре­зи­дент Фон­ду мі­жна­ро­дної со­лі­дар­но­сті Кши­штоф Ста­нов­ський. — Ба­тько Жан­ни був про­ти ане­ксії Кри­му, про­ти­сто­яв агре­сії Ро­сії в Укра­ї­ні, і їй ва­жли­во під­три­ма­ти це».

Ми жи­ве­мо в тра­гі­чний і вкрай від­по­від­аль­ний час для на­шої кра­ї­ни, в епо­ху, ко­ли ви­рі­шу­є­ться пи­та­н­ня на­шої дер­жав­но­сті, на­шо­го май­бу­тньо­го в істо­ри­чній пер­спе­кти­ві. Без­умов­но, та­кі пе­рі­о­ди ви­ма­га­ють від нас по­шу­ку не ли­ше по­над­нор­мо­ви­хсил, але й орі­єн­ти­рів, опор, осто­вів, яки­ми ма­ють бу­ти мо­раль­ні ав­то­ри­те­ти не ли­ше ми­ну­ло­го, а й су­ча­сно­сті. При­кла­ди ви­ня­тко­вої жер­тов­но­сті про­де­мон­стру­ва­ли ге­рої Не­бе­сної со­тні при­му­сив­ши вла­сни­ми жи­т­тя­ми по­сту­пи­тись зло­чин­ній си­сте­мі. Ці ж при­кла­ди яв­ля­ють що­дня на­ші во­ї­ни на схо­ді Укра­ї­ни, на­ди­ха­ю­чи і спря­мо­ву­ю­чи на­цію до кон­цен­тра­ції зу­силь. Але го­лов­на бо­роть­ба на­ра­зі три­ває не ли­ше за зем­лі, а перш за все, за пра­во на­зи­ва­тись ци­ві­лі­зо­ва­ною, пов­но­цін­ною кра­ї­ною з роз­ви­ну­тим гро­ма­дян­ським су­спіль­ством. Та­кі осо­би­сто­сті, як Му­ста­фа Дже­мі­лєв, ко­трі сво­їм ду­хом пе­ре­мо­гли в ча­си, ко­ли біль­шість зне­ві­ри­лась, а той вза­га­лі во­лі­ла бу­ти глу­хою і слі­пою, є взір­цем, є тим са­мим мо­раль­ним орі­єн­ти­ром для на­ро­ду, що пра­гне істин­ної, а не де­кла­ро­ва­ної де­мо­кра­тії.

Ми­ро­слав Попович, ака­де­мік НАН Укра­ї­ни вва­жає, що в та­ких пе­ре­лом­ни­хси­ту­а­ці­яхв яки­хза­раз зна­хо­ди­ться Укра­ї­на ви­ни­кає зокре­ма по­тре­ба в спра­ве­дли­во­сті, яка ви­сту­пає на пер­шо­му пла­ні. «Во­дно­час не­без­пе­ка по­ля­гає в то­му, що ця спра­ве­дли­вість мо­же бу­ти асо­ці­йо­ва­на з окре­мим пер­со­на­жем, — го­во­рить Ми­ро­слав По­по­ви в коментарі «Дню». — Без­умов­но, ви­ня­тком є та­кі осо­би­сто­сті, як Му­ста­фа Дже­мі­лєв. Він є без­пе­ре­чно мо­раль­ним ав­то­ри­те­том не ли­ше для та­тар, а для всі­хукра­їн­ців і на­сту­пни­хпо­ко­лінь. Існує не­без­пе­ка в ін­шо­му — ми не ма­є­мо при­пи­су­ва­ти мо­раль­ність окре­мій лю­ди­ні, щоб не ста­лось так, щоб ми мрі­я­ли зре­штою про силь­ну ру­ку, а по­ря­док ото­то­жню­ва­ти з вла­дою, з ав­то­ри­та­ри­змом. Якщо су­спіль­ство мо­же уни­кну­ти ці­єї не­без­пе­ки, то во­но дов­го­ві­чне і спра­ве­дли­ве.

ФО­ТО УКРІНФОРМ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.