«Бе­зго­ло­ві» мі­ста

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Дми­тро СІНЧЕНКО, по­лі­то­лог

Як жи­ве­ться гро­ма­дам із тим­ча­со­вим ке­рів­ни­цтвом?

Пі­сля Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті на­шою кра­ї­ною про­ко­ти­ла­ся хви­ля від­ста­вок мі­ських го­лів. В одни­хмі­стах(Чер­ка­си, Су­ми) во­ни одра­зу ж бу­ли пе­ре­о­бра­ні, в ін­ших(Жи­то­мир, Дні­про­пе­тровськ, Кі­ро­во­град то­що) — тим­ча­со­ві ке­рів­ни­ки за­ли­ши­лись че­ка­ти чер­го­вих мі­сце­ви­хви­бо­рів. Але ста­біль­ною і зла­го­дже­ною їхню ро­бо­ту на­вряд чи мо­жна на­зва­ти, адже де­пу­тат­ський кор­пус ні­де не змі­ню­вав­ся.

Я не го­во­ри­ти­му про Дон­бас — там де­що ін­ша си­ту­а­ція, адже ді­ють вій­сько­во-ци­віль­ні адмі­ні­стра­ції, бо біль­шість по­са­дов­ців ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня або во­ю­ють на бо­ці се­па­ра­ти­стів і ро­сі­ян, або про­сто вте­кли й пе­ре­хо­ву­ю­ться. Го­во­ри­ти­ме­мо зде­біль­шо­го про Цен­траль­ну Укра­ї­ну.

От­же, пе­ре­ва­жно во­ро­жа біль­шість у мі­ськра­дах— це не го­лов­на про­бле­ма тим­ча­со­ви­хке­рів­ни­ків. Най­біль­ша про­бле­ма — у пси­хо­ло­гі­чно­му аспе­кті. Ви­ко­ну­ва­чі обов’яз­ків мо­раль­но не го­ту­ва­лись до та­ки­хвід­по­від­аль­ни­хпо­сад. Во­ни не ма­ють про­гра­ми дій, не ма­ють жо­дни­хмо­раль­ни­хзо­бов’язань пе­ред ви­бор­ця­ми, не ма­ють впев­не­но­сті, що змо­жуть втри­ма­ти крі­сло й пі­сля ви­бо­рів. Усі ці фа­кто­ри мо­ти­ву­ють «тим­ча­со­вих» не до ефе­ктив­ної ро­бо­ти, а до ефе­ктив­но­го де­ри­ба­ну всьо­го, до чо­го до­тя­гне­ться ру­ка.

Це об’єктив­ні пси­хо­ло­гі­чні фа­кто­ри, на які вар­то зва­жа­ти, оці­ню­ю­чи ро­бо­ту та­ки­хке­рів­ни­ків. У ко­гось во­ни про­яв­ля­ться пов­ною мі­рою, у ко­гось — час­тко­во, а хтось змо­же стри­ма­ти їхній роз­ви­ток і пі­де зов­сім ін­шим шля­хом. Однак для то­го, щоб це ста­ло­ся, та­кож ма­ють бу­ти пе­ред­умо­ви. Але я від­во­лі­кся. Отож, мі­ста без пов­но­цін­ни­хме­рів.

Жи­то­мир. Мі­сько­го го­ло­ву, ре­гіо­на­ла Во­ло­ди­ми­ра Де­боя, від­пра­ви­ли у від­став­ку одра­зу ж пі­сля ре­во­лю­ції. За­мість ньо­го ке­рів­ни­цтво мі­стом взя­ла на се­бе се­кре­тар мі­ськра­ди Лю­бов Цим­ба­люк, обра­на де­пу­та­том по ма­жо­ри­тар­но­му окру­гу від «Ба­тьків­щи­ни». Крі­сло се­кре­та­ря во­на отри­ма­ла ще за рік до ре­во­лю­цій­ни­хпо­дій вна­слі­док кон­флі­кту між про­вла­дни­ми гру­па­ми мі­ста. Во­на вва­жа­лась ком­про­мі­сною фі­гу­рою, рів­но­від­да­ле­ною від основ­них­груп впли­ву. Ни­ні во­на зумі­ла до­мо­ви­ти­ся з но­ви­ми гру­па­ми впли­ву, за­ли­шив­шись на по­са­ді.

Дні­про­пе­тровськ. За остан­ній рік Дні­про­пе­тровськ встиг змі­ни­ти дво­хке­рів­ни­ків. Мі­ський го­ло­ва Іван Ку­лі­чен­ко, обрав­шись до Вер­хов­ної Ра­ди, склав свої пов­но­ва­же­н­ня. Ви­ко­ну­ва­ти йо­го обов’яз­ки по­чав се­кре­тар мі­ськра­ди, ре­гіо­нал Ма­ксим Ро­ма­нен­ко, однак це три­ва­ло не­дов­го. Всту­пив­ши у кон­флікт з то­ді­шнім го­ло­вою ОДА Ко­ло­мой­ським та йо­го ко­ман­дою, Ро­ма­нен­ко вже у бе­ре­зні цьо­го ро­ку по­збув­ся по­са­ди за пі­до­зру в ко­ру­пції. За­мість ньо­го при­зна­чи­ли ко­ли­шню де­пу­та­тку від «Ба­тьків­щи­ни», до­свід­че­ну чи­нов­ни­цю Га­ли­ну Бу­лав­ко.

Кі­ро­во­град. Ре­гіо­нал Оле­ксандр Са­ін­сус пі­сля ре­во­лю­цій­ни­хпо­дій дві­чі пи­сав за­яву про скла­да­н­ня пов­но­ва­жень мі­сько­го го­ло­ви, і за­твер­ди­ли її ли­ше з дру­гої спро­би. А от се­кре­та­ря мі­ськра­ди за­мі­ни­ли одра­зу. Ре­гіо­на­ла Вол­ко­ва за­мі­ни­ли бю­тів­цем Мар­ков­ським. Він зу­мів пе­ре­фор­ма­ту­ва­ти біль­шість під се­бе, роз­ко­лов­ши ко­лись мо­но­лі­тну фра­кцію ре­гіо­на­лів і до­мо­вив­шись про спів­пра­цю з одні­єю із груп.

Хмель­ни­цький. Ана­ло­гі­чно з Дні­про­пе­тров­ськом, ко­ли­шньо­го мі­сько­го го­ло­ву Сер­гія Мель­ни­ка ви­бра­ли де­пу­та­том Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни від БПП, хоч ме­ром Хмельницького йо­го бу­ло обра­но від «Ба­тьків­щи­ни». Пе­ред сво­їм обра­н­ням йо­му вда­ло­ся про­штов­хну­ти на по­са­ду се­кре­та­ря мі­ськра­ди бю­тів­ця Ко­стян­ти­на Чер­ни­лев­сько­го, ко­трий на­ра­зі ви­ко­нує обов’яз­ки мі­сько­го го­ло­ви.

Він­ни­ця. Пі­сля обра­н­ня Во­ло­ди­ми­ра Грой­сма­на го­ло­вою ВРУ остан­ній зму­ше­ний був зре­штою скла­сти свої пов­но­ва­же­н­ня ме­ра мі­ста (до то­го, бу­ду­чи мі­ні­стром, він цьо­го чо­мусь не ро­бив), про­те це принципово ні­чо­го не змі­ни­ло. По­са­ду зайня­ла на­дій­на лю­ди­на з йо­го жко­ман­ди — Сер­гій Мор­гу­нов. Тоб­то він про­сто про­дов­жив ре­а­лі­за­цію про­гра­ми і по­лі­ти­ки сво­го по­пе­ре­дни­ка.

У Ки­є­ві, Су­мах, Ми­ко­ла­є­ві, Хер­со­ні, Чер­нів­цях, Оде­сі, Ужгороді пе­ре­ви­бо­ри мі­ських го­лів ві­дбу­ли­ся 2014 ро­ку пі­сля «ре­во­лю­цій­них» від­ста­вок. Де­хто стар­ту­вав із по­зи­ції ви­ко­ну­ва­ча обов’яз­ків, де­хто під­твер­див на­яв­ні пов­но­ва­же­н­ня, обрав­шись ме­ром по­втор­но. Однак усі во­ни та­кож ро­зу­мі­ють тим­ча­со­вість сво­го ста­но­ви­ща, адже чер­го­ві ви­бо­ри від­бу­ду­ться не­за­ба­ром.

Ці­ка­ва си­ту­а­ція в Чер­ка­сах. Там ме­ром вдру­ге ви­бра­ли Сер­гія Ода­ри­ча, який вдру­ге опи­нив­ся під за­гро­зою по­втор­ної від­став­ки. Де­пу­тат­ський кор­пус не ба­жає пра­цю­ва­ти з ним.

Тим­ча­со­ві ке­рів­ни­ки па­суть за­дні­хі за кіль­кі­стю обі­ця­но­го, і за кіль­кі­стю ви­ко­на­но­го. Так, на сай­ті «Слово і ді­ло» гро­мад­ські акти­ві­сти спро­бу­ва­ли зі­бра­ти обі­цян­ки по­лі­ти­ків та оці­ни­ти рі­вень їхви­ко­на­н­ня. Се­ред ви­ко­ну­ю­чих обов’яз­ки жо­дної ін­фор­ма­ції не­має по остан­ній мі­ській ке­рів­ни­ці — Га­ли­ні Бу­лав­ці, у неї одні ну­лі. Се­ред ре­шти най­біль­ше обі­ця­нок встиг зро­би­ти Мар­ков­ський (34). За ним ідуть Мор­гу­нов (31), Чер­ни­лев­ський (21) та Цим­ба­люк (7).

Мор­гу­нов має най­біль­шу кіль­кість ви­ко­на­ни­х­обі­ця­нок — 13. Дев’ять обі­ця­нок ви­ко­нав Мар­ков­ський, дві — Цим­ба­люк та один — Чер­ни­лев­ський. Із не­ви­ко­на­них— ли­ше одна у Мар­ков­сько­го, і ли­ше у ньо­го аж три від­со­тки (!) від­по­від­аль­но­сті. Ре­шта обі­ця­нок вва­жа­ю­ться та­ки­ми, що пе­ре­бу­ва­ють у про­це­сі ви­ко­на­н­ня. Це про­сто смі­шні по­ка­зни­ки.

На що спо­ді­ва­ю­ться тим­ча­со­ві ме­ри? Чи пла­ну­ють ба­ло­ту­ва­ти­ся? З чим зби­ра­ю­ться йти до лю­дей?

Якщо во­ни спо­ді­ва­ю­ться ста­ти справ­жні­ми мі­ськи­ми го­ло­ва­ми, ви­бор­чі шта­би не­об­хі­дно роз­гор­та­ти вже сьо­го­дні, вже сьо­го­дні фор­му­ва­ти ко­ман­ди зі справ­жні­х­про­фе­сіо­на­лів, уже сьо­го­дні пред­ста­ви­ти гро­ма­ді своє ба­че­н­ня роз­ви­тку мі­ста. Але цьо­го по­ки що не від­бу­ва­є­ться...

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.