Iз 30 ти­сяч – вже 11...

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ан­дрій МУРАВСЬКИЙ

Укра­їн­ські чи­нов­ни­ки по­ві­дом­ля­ють про зни­же­н­ня за­ле­жно­сті на­шо­го обо­рон­но-про­ми­сло­во­го ком­пле­ксу від ро­сій­ськи­хком­пле­кту­ю­чих. Ра­ні­ше у держ­кон­цер­ні «Укр­обо­рон­пром» відзві­ту­ва­ли, що з 30 ти­сяч но­мен­кла­тур­ни­хо­ди­ниць, які слід за­мі­ни­ти, 11 ти­сяч Укра­ї­на вже ви­го­тов­ляє са­мо­стій­но. «По­дії ми­ну­ло­го ро­ку зму­си­ли нас актив­но роз­по­ча­ти про­цес ім­пор­то­за­мі­ще­н­ня. 35% ком­пле­кту­ю­чих, які ра­ні­ше по­ста­ча­ли з Ро­сії, ви­го­тов­ляє вже без­по­се­ре­дньо «Укр­обо­рон­пром», ре­шту ми про­по­ну­є­мо ви­го­тов­ля­ти си­ла­ми ін­ши­хпід­при­ємств Укра­ї­ни — це близь­ко 20 ти­сяч най­ме­ну­вань, яки­ми бу­де осна­ще­но на­шу зброю і те­хні­ку», — за­явив ге­не­раль­ний ди­ре­ктор кон­цер­ну Ро­ман Ро­ма­нов. А не­що­дав­но за­сту­пник ген­ди­ре­кто­ра «Укр­обо­рон­про­му» Сер­гій Пань­кас оці­нив за­ле­жність Укра­ї­ни від Ро­сії у сфе­рі ОПК вже у 30%. З одно­го бо­ку, ци­фри вра­жа­ють, але з дру­го­го — ці да­ні не вка­зу­ють на те, на­скіль­ки кри­ти­чною за­ли­ша­є­ться за­ле­жність. Адже но­мен­кла­тур­на оди­ни­ця від но­мен­кла­тур­ної оди­ни­ці рі­зни­ться, і якщо одні де­та­лі мо­жна за­мі­ни­ти ана­ло­га­ми, то з ін­ши­ми скла­дні­ше. Роз­кри­ва­ти по­дро­би­ці «Укр­обо­рон­пром» не по­спі­шає, але пев­ні ві­до­мо­сті все ж та­ки дає. Так, Сер­гій Пань­кас по­ві­до­мив про те, що з Ро­сії ми отри­му­ва­ли пев­ні спла­ви ме­та­лів і те­пер на­ма­га­є­мо­ся «пе­ре­кри­ти по­ста­ча­н­ням з ін­ши­хкра­їн, ло­яль­но на­ла­што­ва­них­до Укра­ї­ни».

Зро­зумі­ло, що сильніші по­зи­ції в цьо­му сен­сі Укра­ї­на має в тан­ко­бу­ду­ван­ні, де цикл ви­ро­бни­цтва пра­кти­чно за­мкне­ний. І слаб­ші, на­при­клад, в авіа­ції, оскіль­ки ні ви­ни­щу­ва­чів, ні штур­мо­ви­ків, ні бом­бар­ду­валь­ни­ків на­ша кра­ї­на не ство­рює. І на­віть у бу­дів­ни­цтві вій­сько­во-транс­порт­ни­хлі­та­ків не все га­разд. Авіа­кон­стру­ктор Сер­гій Ме­рен­ков, яко­го то­рік Мін­пром­по­лі­ти­ки Укра­ї­ни при­зна­чи­ло ви­ко­ну­ва­ти обов’яз­ки ген­ди­ре­кто­ра ДП «Ан­то­нов», не­га­тив­но оці­ню­вав прийня­т­тя на озбро­є­н­ня лі­та­ка Ан-70. За йо­го сло­ва­ми, по­ві­тря­ні си­ли Укра­ї­ни бе­руть на озбро­є­н­ня лі­так,

Про те, як ві­тчи­зня­ний обо­рон­пром справ­ля­є­ться без ро­сій­ських ком­пле­кту­ю­чих

«в яко­му більш ніж 90% ком­пле­кту­ю­чи­хі май­же 100% ма­те­рі­а­лів, з яки­х­йо­го ви­го­тов­ле­но, — ро­сій­ські», і на­віть дви­гу­ни Д-27, які сто­ять на Ан-70, не зов­сім укра­їн­ські. «Уні­каль­ні гвин­то­вен­ти­ля­то­ри, але во­ни з під­мо­сков­но­го Сту­пі­но­го, звід­ки і їхні ре­гу­лю­валь­ни­ки, 14000-силь­ні ре­ду­кто­ри — з Мо­скви, ке­ру­ва­н­ня і па­лив­на ав­то­ма­ти­ка — з Уфи і Ом­ська. За­по­різь­ки­ми (ви­ро­бни­цтва «Мо­тор-Сі­чі», — Ред.) за­ли­ша­ю­ться га­зо­ге­не­ра­то­ри і ча­сти­на агре­га­тної «обв’яз­ки», але ме­тал на 100% ро­сій­ський», — ка­зав він. «Авіо­ні­ка — із Санкт-Пе­тер­бур­га і Мо­скви, по­ві­тря­ні си­сте­ми — з Мо­скви і Ни­жньо­го Нов­го­ро­да, ком­плекс зв’яз­ку — з Ни­жньо­го Нов­го­ро­да і Но­во­си­бір­ська, еле­ктро­уста­тку­ва­н­ня — з Мо­скви, Кі­ро­ва й Са­ра­то­ва...», — пе­ре­лі­чив Ме­рен­ков. За­для спра­ве­дли­во­сті слід на­го­ло­си­ти: ча­сти­ну ро­сій­ськи­хком­пле­кту­ю­чихв цьо­му лі­та­ку одно­зна­чно мо­жна за­мі­ни­ти, на­при­клад, єв­ро­пей­ськи­ми ана­ло­га­ми. Вла­сне, вій­сько­во-транс­порт­ний Ан178 вже пла­ну­є­ться пе­ре­о­сна­сти­ти пов­ні­стю за­хі­дним уста­тку­ва­н­ням і дви­гу­ном General Electric CF34-10 або Pratt Whitney PW1500, аби пов­ні­стю за­мі­ни­ти ро­сій­ські ком­пле­кту­ю­чі. Хо­ча, зви­чай­но, це ве­ли­кий об­сяг ро­бо­ти і не­об­хі­дність но­вих ви­про­бу­вань.

Ро­сій­ські де­та­лі на ком­пле­кту­ю­чі ін­ши­хі­но­зем­ни­хком­па­ній вже за­мі­нив «Кре­мен­чу­цький ав­то­мо­біль­ний за­вод», на ба­зі ма­шин яко­го ви­го­тов­ля­ють вій­сько­ву те­хні­ку. Ска­жі­мо, дви­гу­ни він має мо­жли­вість ку­пу­ва­ти на­віть у кіль­ко­хви­ро­бни­ків — «Мін­сько­го мо­тор­но­го за­во­ду» та в ком­па­ній Deutz, Cummins, Daimler, Fiat то­що. Еле­ктро­уста­тку­ва­н­ня КРАЗ ку­пує в Поль­щі і Бі­ло­ру­сі, а під­ши­пни­ки — в Поль­щі, Ту­реч­чи­ні та Ін­дії. А ось ав­то­мо­біль­ну сталь ра­ні­ше по­ста­чав «Но­во­ли­пе­цький ме­тком­би­нат», а ни­ні — ві­тчи­зня­ний за­вод «За­по­ріж­сталь». Що­прав­да, на озбро­єн­ні укра­їн­ської ар­мії пе­ре­бу­ває зна­чна кіль­кість те­хні­ки, яка по­бу­до­ва­на на ба­зі ро­сій­ськи­хав­то­мо­біль­них за­во­дів, — КАМАЗ, УРАЛ то­що. Від­мов­ля­ти­ся від неї не мо­жна, до­во­ди­ться ли­ше ре­мон­ту­ва­ти, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи на­яв­ний за­пас де­та­лей, і мо­дер­ні­зу­ва­ти. За­га­лом, без­по­се­ре­дньо ком­пле­кту­ю­чі для ма­шин не мо­жна на­зва­ти про­ду­кці­єю ОПК, хоч во­ни й використовуються для ви­ро­бни­цтва вій­сько­вої те­хні­ки.

Те, що укра­їн­сько­му ОПК все ще по­трі­бно за­мі­ни­ти де­ся­тки ти­сяч оди­ниць де­та­лей, агре­га­тів то­що, не озна­чає, що те­хні­ка че­рез це вже без­по­ра­дно зав­мер­ла. Са­мо­стій­не ви­ро­бни­цтво ча­сти­ни озбро­єнь, на­при­клад, ще тре­ба осво­ї­ти, але кри­ти­чної не­ста­чі по­ки що не­має. На­при­клад, це сто­су­є­ться ви­го­тов­ле­н­ня сна­ря­дів. Кіль­ка мі­ся­ців то­му «Укр­обо­рон­пром» за­явив, що ро­ків че­рез два в Укра­ї­ні бу­де по­бу­до­ва­но су­ча­сний за­вод з ви­го­тов­ле­н­ня сна­ря­дів і па­тро­нів. По­ту­жно­сті з ви­ро­бни­цтва не­об­хі­дних нам сна­ря­дів і ра­кет для ре­актив­ної ар­ти­ле­рії роз­та­шо­ва­ні в Ро­сії. Але при цьо­му по­ки що ми ви­ко­ри­сто­ву­є­мо склад­ські за­па­си, що за­ли­ши­ли­ся з ра­дян­ськи­хча­сів, і за­па­си ці до­сить зна­чні. Ін­ша річ, що якщо в мир­ний час за­па­си та­кі бу­ли на­віть тя­га­рем, то у во­єн­ний во­ни ін­тен­сив­но використовуються. «Укр­обо­рон­пром» на­го­ло­шує, що пра­цю­ва­ти в цьо­му ра­зі до­во­ди­ться на пер­спе­кти­ву. Як за­зна­чав ке­рів­ник держ­кон­цер­ну Ро­ман Ро­ма­нов, на рі­ше­н­ня впли­ну­ло та­кож за­хо­пле­н­ня те­ро­ри­ста­ми Лу­ган­сько­го па­трон­но­го за­во­ду і до­не­цько­го хі­мі­чно­го під­при­єм­ства.

Так, цей шлях— скла­дний і до­ро­гий, але прой­ти йо­го Укра­ї­ні до сна­ги. Вре­шті-решт, ра­ні­ше у нас не бу­ло вла­сно­го ви­ро­бни­цтва гар­мат, але осво­ї­ти йо­го до­ве­ло­ся са­ме че­рез кри­ти­чну за­ле­жність від пів­ні­чно­го су­сі­да. 1996 ро­ку Па­ки­стан під­пи­сав з Укра­ї­ною кон­тракт на по­ста­ча­н­ня 320 основ­ни­хбой- ови­хтан­ків укра­їн­сько­го ви­ро­бни­цтва Т-84. Ба­жа­ю­чи зі­рва­ти екс­порт­ний кон­такт, Мо­сква офі­цій­но від­мо­ви­ла­ся ком­пле­кту­ва­ти ці тан­ки сво­ї­ми гар­ма­та­ми, що ви­го­тов­ля­ю­ться на об’єд­нан­ні «Мо­то­ви­ли­хин­ські за­во­ди». Але в ре­зуль­та­ті Укра­ї­на роз­по­ча­ла вла­сне ви­ро­бни­цтво, ство­рив­ши 125-мм тан­ко­ву гар­ма­ту КБА-3. До пи­та­н­ня про те, чи мо­жли­во роз­ра­хо­ву­ва­ти на успіх, якщо не­має гли­бо­ко­го до­сві­ду: узяв­ши за осно­ву ра­дян­ську 2А46 і ні­ме­цьку 120-мм гар­ма­ту Rh-120, укра­їн­ським кон­стру­кто­рам вда­ло­ся ство­ри­ти вла­сну які­сну гар­ма­ту, яка ви­яви­ла­ся не гір­шою від ана­ло­гів. Ство­ли по­ча­ли ви­го­тов­ля­ти на «Сум­сько­му за­во­ді ім. Фрун­зе», який спе­ці­а­лі­зу­вав­ся на обла­днан­ні для на­фто­га­зо­во­го ком­пле­ксу, а пов­ні­стю гар­ма­ти зби­ра­ють на Хар­ків­сько­му за­во­ді ім. В.Малишева.

Утім, на­вряд чи ми мо­же­мо ствер­джу­ва­ти, що Укра­ї­на са­мо­стій­но за­пу­стить, на­при­клад, ви­ро­бни­цтво вій­сько­ви­хлі­та­ків (окрім вій­сько­во-транс­порт­них, що вже ви­го­тов­ля­ю­ться). Зви­чай­но, укра­їн­ські кон­стру­кто­ри ка­жуть про те, що по­тен­ці­ал є. «Якщо ве­сти мо­ву про бо­йо­ву авіа­цію, то лі­дер­ство в цьо­му се­гмен­ті на ви­со­ко­му рів­ні утри­му­ють США, Ро­сія, Єв­ро­па. Кра­ще, ніж їхній ви­ни­щу­вач чи штур­мо­вик, ми не зро­би­мо. Про­те на рів­ні, до­ста­тньо­му близь­ко­му, на рів­ні ін­ших­дер­жав ми мо­гли б ро­би­ти», — ка­зав в одно­му з ін­терв’ю то­ді­шній пре­зи­дент ДП «Ан­то­нов» Дми­тро Кі­ва. Але всі ро­зу­мі­ють, що ці­на за­пу­ску та­ко­го ви­ро­бни­цтва над­зви­чай­но ви­со­ка, та й тем­пи ви­ро­бни­цтва яв­но бу­дуть низь­ки­ми, з огля­ду на­віть на на­яв­ний до­свід «Ан­то­но­ва». На­ра­зі став­ка ро­би­ться на мо­дер­ні­за­цію існу­ю­чо­го авіа­пар­ку. Але мо­же­мо ствер­джу­ва­ти, що по­тен­ці­ал укра­їн­сько­го ОПК на­справ­ді ви­со­кий і біль­шість зав­дань що­до за­мі­ще­н­ня ро­сій­ськи­хком­пле­кту­ю­чи­х­вла­сни­ми си­ла­ми ви­ко­на­ти він спро­мо­жний.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.