По­ло­тно мі­ста

Den (Ukrainian) - - Культура -

жи­т­тя. На­ра­зі для Джо­е­ла, як і для Mission Art 415, стріт-арт — спо­сіб по­лі­пше­н­ня ре­аль­но­сті. Він їздить по всьо­му сві­ту, від Афри­ки до Близь­ко­го схо­ду, від США до Бра­зи­лії, пра­цює з не­пов­но­лі­тні­ми ув’язне­ни­ми, ви­кла­дає ми­сте­цтво в бі­дни­хі не­без­пе­чни­хра­йо­нах , опі­ку­є­ться ді­тьми з ро­зу­мо­ви­ми і фі­зи­чни­ми ва­да­ми, був спо­сте­рі­га­чем на пре­зи­дент­ськи­хви­бо­ра­ху Саль­ва­до­рі, і при то­му всти­гає ма­лю­ва­ти.

І це не уні­каль­на си­ту­а­ція окре­ми­хми­тців. Ви­ще­зга­да­ний Але­шан­дре Фар­ту пе­ре­ва­жно пра­цює з гро­ма­да­ми, а най­ва­жли­ві­ше пи­та­н­ня для ньо­го — «чи моє ми­сте­цтво ро­бить щось для сві­ту?» — зву­чить геть не па­те­ти­чно (див. «День» від 16.07.2015) Йо­го при­їзд до Ки­є­ва, ство­ре­н­ня порт­ре­ту Ні­го­я­на бу­ли в пер­шу чер­гу же­стом со­лі­дар­но­сті з укра­їн­ським на­ро­дом. Куль­то­ва стрі­тар­тис­тка Swoon (ін­терв’ю з нею сво­го ча­су так са­мо ви­хо­ди­ло в «Дні»), при то­му, що дав­но до­ся­гла успі­ху на між­на­ро­дни­хви­став­ка­хі бі­є­на­ле, ли­шає свої вра­жа­ю­чі гра­фі­чні ро­бо­ти в не­три­ща­хЛа­тин­ської Аме­ри­ки, де ні­хто, окрім мі­сце­вої бі­дно­ти, їх не по­ба­чить. Так са­мо знаменитий під­піль­ник Бен­ксі роз­ма­льо­вує роз­ді­ло­ву сті­ну між Ізра­ї­лем і Па­ле­сти­ною. При­кла­дів ба­га­то, і ґрун­ту­ю­ться во­ни якраз на ву­ли­чно­му ро­до­во­ді стрі­тар­ту. Це ми­сте­цтво со­ці­аль­не за ви­зна­че­н­ням, що жо­дним чи­ном не по­ру­шує йо­го са­мо­до­ста­тно­сті; це ше­дев­ри су­сі­дньо­го квар­та­лу, свя­то там, де ні­яко­го свя­та бу­ти не мо­же, ви­клик що­ден­ній ру­ти­ні тро­ту­а­рів, бі­дно­сті есте­ти­чній і еко­но­мі­чній.

Наш стріт-арт тіль­ки спи­на­є­ться на но­ги. Є та­ла­но­ви­ті ав­то­ри, але за­ма­ло, і то­му за­про­ше­н­ня най­кра­щихх удо­жни­ків з-за кор­до­ну ко­ри­сне у всі­хсен­сах . Якщо ж ка­за­ти про мі­сця, то гі­дні роз­пи­си не за­шко­дять цен­тру Ки­є­ва, але в пер­шу чер­гу стріт-арт має йти на око­ли­ці, на сі­рі сті­ни ра­дян­ськи­хмі­кро­ра­йо­нів, пе­ре­тво­рю­ва­ти те­ри­то­рії зне­осо­бле­н­ня на об’єкти ми­сте­цтва.

Або, як на­пи­са­ли укра­ї­нець Да­вид Бур­люк і ро­сі­я­нин Во­ло­ди­мир Ма­я­ков­ський сто ро­ків то­му в де­кре­ті «Про де­мо­кра­ти­за­цію ми­стецтв»:

«Не­хай са­мо­цві­тни­ми ве­сел­ка­ми пе­ре­ки­ну­ться кар­ти­ни (фар­би) на ву­ли­ця­хі пло­ща­хвід бу­дин­ку до бу­дин­ку, ті­ша­чи, обла­го­ро­джу­ю­чи око (смак) пе­ре­хо­жо­го.

Ху­до­жни­ки і пи­сьмен­ни­ки зо­бов’яза­ні не­гай­но взя­ти гор­щи­ки з фар­ба­ми і пен­зля­ми сво­єї май­стер­но­сті ілю­мі­ну­ва­ти, роз­ма­льо­ву­ва­ти усі боки, ло­би і гру­дей міст, вок­за­лів і ві­чно бі­жу­чи­хз­грай за­лі­зни­чни­хва­го­нів.

Не­хай від­те­пер, про­хо­дя­чи по ву­ли­ці, гро­ма­дя­нин бу­де на­со­ло­джу­ва­ти­ся що­хви­ли­ни гли­би­ною дум­ки ве­ли­ки­хсу­ча­сни­ків, спо­гля­да­ти бар­ви­сту яскра­вість кра­си­вої ра­до­сті сьо­го­дні, слу­ха­ти му­зи­ку — ме­ло­дії, гур­кіт, шум — пре­кра­сних ком­по­зи­то­рів усю­ди.

Не­хай ву­ли­ці бу­дуть свя­том ми­сте­цтва для всіх».

Дми­тро ДЕСЯТЕРИК, «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.