Ка­зах­стан рве­ться в «тигри» Цен­траль­ної Азії

До­свід Аста­ни ду­же корисний і Ки­є­ву

Den (Ukrainian) - - День Планети - Юрій РАЙХЕЛЬ

Про­бле­ми у сто­сун­ках Ро­сії із за­хі­дни­ми кра­ї­на­ми Мо­сква на­ма­га­є­ться­ком­пен­су­ва­ти так зва­ним по­во­ро­том на Схід. Са­мі­ти БРІКС і ШОС, що про­йшли не­що­дав­но у сто­ли­ці Ба­шки­рії Уфі, по­вин­ні бу­ли про­де­мон­стру­ва­ти ефе­ктив­ність та­кої сер­йо­зної змі­ни по­лі­ти­чної, еко­но­мі­чної і фі­нан­со­вої орі­єн­та­ції. Якщо від­во­лі­кти­ся­від про­па­ган­дист­сько­го си­ньо­го ту­ма­ну, що на­пу­ска­є­ться­ро­сій­ською пре­сою і фе­де­раль­ни­ми ка­на­ла­ми, то на­дба­н­ня­від та­ко­го по­во­ро­ту не­о­че­ви­дні, якщо во­ни вза­га­лі є.

На­стіль­ки ве­ли­ка ам­плі­ту­да по­лі­ти­чних і на­сту­пних еко­но­мі­чних пе­ре­ваг у зв’яз­ках із азі­ат­ськи­ми ве­ли­ки­ми дер­жа­ва­ми як по те­ри­то­рії, на­се­лен­ню й еко­но­мі­чно­му по­тен­ці­а­лу при­вер­тає на пе­ри­фе­рії ува­гу до то­го, що від­бу­ва­є­тьсяу близь­ких су­сі­дів Ро­сії і чле­нів Єв­ра­зій­сько­го со­ю­зу. У Мо­скві зав­жди хво­рі­ли на гі­ган­то­ма­нію і на так зва­ні дрі­бни­ці ува­ги вва­жа­ють за кра­ще не звер­та­ти. Ні­ку­ди не по­ді­ну­ться. Вже не­о­дно­ра­зо­во на цьо­му об­па­лю­ва­ли­ся, але ні­чо­го не мі­ня­є­ться. Це за при­слів’ям: одно­го ра­зу уку­ше­ний — дві­чі обе­ре­жні­ший. Про Мо­скву і її Кремль цьо­го не ска­жеш.

Про­па­ган­дист­ське на­пру­же­н­ня що­до Укра­ї­ни у ро­сій­ських ЗМІ де­що змен­ши­ло­ся, але за­ли­ша­є­ться зна­чним. При цьо­му Цен­траль­ній Азії при­ді­ля­є­ться зов­сім ма­ло ува­ги. І не ли­ше на сто­рін­ках га­зет або на екра­нах те­ле­ві­зо­рів, але, схо­же, і в ко­ри­до­рах вла­ди.

Осо­бли­во пиль­но слід бу­ло б при­ди­ви­ти­ся­до по­лі­ти­ки, що про­во­ди­ться­А­ста­ною. Зокре­ма в еко­но­мі­ці і фі­нан­сах.

Як і Ро­сія, Ка­зах­стан є кра­ї­ною з си­ро­вин­ною еко­но­мі­кою. Гео­гра­фі­чно він по­збав­ле­ний ви­хо­ду до мо­ряі ма­гі­страль­них шля­хів транс­пор­ту то­ва­рів. До то­го ж зна­хо­ди­ться­по­ря д із дво­ма те­ри­то­рі­аль­ни­ми гі­ган­та­ми. І це зму­шує прав­ля­чу елі­ту бу­ти вель­ми оба­чною у ви­ро­блен­ні як зов­ні­шньо­по­лі­ти­чно­го, так і вну­трі­шньо­по­лі­ти­чно­го кур­сів.

То­ді як ро­сій­ська еко­но­мі­ка пе­ре­жи­ває кри­зу, по­си­ле­ну за­хі­дни­ми сан­кці­я­ми і па­ді­н­ням цін на на­фту, ка­зах­стан­ська еко­но­мі­ка до­сить ди­на­мі­чно роз­ви­ва­є­ться. Зви­чай­но, зни­же­н­ня­вар­то­сті на­фти вда­ри­ло і по ній, але си­ла і бо­лю­чість та­ко­го по­тря­сі­н­ня ви­яви­ли­ся істо­тно мен­ши­ми.

Ви­щі ка­зах­стан­ські чи­нов­ни­ки до­сить ба­га­то мір­ку­ють про те, що кра­ї­на швид­ко роз­ви­ва­є­тьсяі стає лі­де­ром в Цен­траль­ній Азії. Пре­зи­дент Нур­сул­тан На­зар­ба­єв по­ста­вив зав­да­н­няв­хо­дже­н­ня­Ка­зах­ста­ну в трид­ця­тку най­більш роз­ви­не­них дер­жав сві­ту, а го­ло­ва на­ціо­наль­но­го бан­ку Кай­рат Ке­лім­бе­тов го­во­рить про те, що Ка­зах­стан — це «но­вий Сін­га­пур в Цен­траль­ній Азії, най­більш кон­ку­рен­тно­зда­тна еко­но­мі­ка се­ред пост­ра­дян­ських дер­жав». Як ка­жуть, до Сін­га­пу­ру Ка­зах­ста­ну ще ду­же да­ле­ко, але те, що Аста­на сер­йо­зно ви­пе­ре­джає сво­їх цен­траль­но­а­зі­ат­ських су­сі­дів і Ро­сію з ба­га­тьох па­ра­ме­трів, аб­со­лю­тно оче­ви­дний факт. До­сить по­рів­ня­ти еко­но- мі­чний роз­ви­ток Ка­зах­ста­ну і су­сі­дньо­го Узбе­ки­ста­ну, аби ба­га­то що ста­ло зро­зумі­лим, і мо­жли­вість ви­ко­на­н­ня­зав­дань, по­став­ле­них Нур­сул­та­ном На­зар­ба­є­вим, не ви­кли­ка­ла сум­ні­вів.

У мо­сков­ській га­зе­ті «Ве­до­мо­сти» ди­ре­ктор Цен­тру до­слі­джень по­стін­ду­стрі­аль­но­го су­спіль­ства Вла­ди­слав Іноземцев опу­блі­ку­вав ста­т­тю, яка пев­ною мі­рою при­вер­ну­ла ува­гу екс­пер­тів і огля­да­чів. У ній він по­рів­нює еко­но­мі­ку і шля­хи роз­ви­тку двох су­сі­дніх дер­жав — Ка­зах­ста­ну і Ро­сії.

Оби­дві ці кра­ї­ни з си­ро­вин­ною еко­но­мі­кою, і Аста­на зро­би­ла акцент са­ме на роз­ви­тку цих га­лу­зей го­спо­дар­ства. В Ка­зах­ста­ні 2014 ро­ку ви­ро­би­ли 2,4 ра­зу біль­ше ко­льо­ро­вих ме­та­лів, утри­чі біль­ше га­зу, в 3,3 ра­зу біль­ше на­фти, ніж 1990 ро­ку. При цьо­му особлива ува­га бу­ла при­ді­ле­на за­лу­чен­ню іно­зем­них ін­ве­сти­цій. Ком­па­нії з іно­зем­ним ка­пі­та­лом за­без­пе­чу­ють 60,2% ви­до­бу­тку на­фти і 53,2% — ура­ну. Об’єм на­ко­пи­че­них іно­зем­них ін­ве­сти­цій склав на 1 сі­чня2015 р. $141,6 млрд, або 63% ВВП, пе­ре­ра­хо­ва­но­го за по­то­чним змін­ним кур­сом.

Для­по­рів­ня ння, за цей пе­рі­од у Ро­сії зро­ста­н­ня­ви­до­бу­тку на­фти скла­ло 3,5%, а ви­до­бу­ток га­зу ско­ро­тив­ся­на 2,1%. Об’єм іно­зем­них ін­ве­сти­цій скла­дає 29% ВВП. Хо­ча Мо­сква і по­вер­тає на Схід, зокре­ма у бік Ки­таю, про­те ін­ве­сти­ції з КНР до Ка­зах­ста­ну в 10,5 ра­зу пе­ре­ви­щу­ють ки­тай­ські вкла­де­н­ня­до Ро­сії. І не схо­же, що по­ді­бне спів­від­но­ше­н­ня змі­ни­тьсяу на­віть се­ре­дньо­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві.

Си­ро­вин­ний ха­ра­ктер еко­но­мі­ки в Ка­зах­ста­ні не є чи­мось стра­шним, чо­го слід усі­ля­ко уни­ка­ти. Як ми ба­чи­мо, в Аста­ні зро­би­ли упор са­ме на роз­ви­ток ком­пле­ксів з ви­до­бу­тку си­ро­ви­ни і по­ста­ча­н­ня­її на сві­то­ві рин­ки. Мо­жли­во, для­ко­гось або яки­хось кра­їн си­ро­вин­ний ха­ра­ктер еко­но­мі­ки є своє­рі­дним про­кля­т­тям, у Ка­зах­ста­ні без сто­го­нів і кри­ків зро­би­ли упор са­ме на роз­ви­тку цьо­го се­кто­ра еко­но­мі­ки. То­ді як у Ро­сії під зви­чні мір­ку­ва­н­ня­про не­об­хі­дність «зі­ска­ку­ва­н­няз на­фто­вої гол­ки» час­тка енер­го­но­сі­їв в екс­пор­ті зро­ста­ла з 40,9% 1995 ро­ку до 68,7% 2014-го.

Від са­мо­го по­ча­тку ре­форм ка­зах­стан­ська вла­да ре­а­лі­зує стра­те­гію роз­ви­тку кра­ї­ни — в до­ся­гнен­ні не ли­ше кіль­кі­сних, але і які­сних показників. За­мість то­го, аби обра­жа­ти­ся­на За­хід в Аста­ні ви­рі­ши­ли, що кра­ї­ні тре­ба під­ні­ма­ти­сяв­го­ру в сві­то­вих еко­но­мі­чних і фі­нан­со­вих ін­де­ксах, під­ви­щу­ва­ти якість і від­кри­тість дер­жав­но­го управ­лі­н­ня, спро­щу­ва­ти ме­ха­ні­зми ухва­ле­н­няі ви­ко­на­н­ня­рі­шень й орі­єн­ту­ва­ти­ся­на ре­зуль­тат, а не на про­цес. У ре­зуль­та­ті Ка­зах­стан 2014 ро­ку за­ймав 50-е мі­сце в гло­баль­но­му ін­де­ксі кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті, 2005 ро­ку 61-е і 66-е 2009 ро­ку. Уряд орі­єн­то­ва­ний не на осво­є­н­ня­ко­штів, як це бу­ло ще за ра­дян­ських ча­сів, а на до­ся­гне­н­ня ре­зуль­та­тів. У 2013—2014 рр. в кра­ї­ні по­бу­до­ва­но 3 тис. 300 км ав­то­мо­біль­них до­ріг 1 тис 400 км за­лі­зниць. Зно­ву ж та­ки для по­рів­ня­н­ня, в Ро­сії — 1 тис. 100 і 170 км від­по­від­но. При цьо­му те­ри­то­рі­я­Ка­зах­ста­ну мен­ша за ро­сій­ську в 6,3 ра­зу. Та і про­бле­ма до­ріг в Ро­сії за­ли­ша­є­ться, ще класик про це го­во­рив.

Пе­ре­тво­ре­н­ня­Ка­зах­ста­ну на Сін­га­пур Цен­траль­ної Азії — це не ли­ше фі­гу­ра мо­ви або про­па­ган­дист­ський еле­мент в ру­ках вла­ди, а мо­дель ти­грів Пів­ден­но-Схі­дної Азії, що ре­а­лі­зо­ву­є­ться. При цьо­му в Аста­ни є ве­ли­кий ко­зир. Опора ро­би­ться не на ім­порт­ні ре­сур­си, а на свої.

Без зай­вих кри­ків і не­під­крі­пле­них за­кли­ків став­ка ро­би­ться­на по­сту­паль­ну хо­ду. З роз­ви­тком си­ро­вин­но­го се­кто­ра на­ко­пи­чу­ю­ться­не­об­хі­дні ре­сур­си, на їхній осно­ві про­во­ди­тьсяін­ду­стрі­а­лі­зац ія, а по­тім мо­жна пе­ре­хо­ди­ти і до ін­но­ва­цій­ної еко­но­мі­ки.

За та­ким пла­ном ста­ви­ться­зав­да­н­ня­до 2025 ро­ку до­ве­сти об’єм ін­ве­сти­цій з 19 до 30% ВВП, а час­тку не­си­ро­вин­но­го екс­пор­ту — до 70%. Ці змі­ни здій­сню­ва­ти­муть не дер­жав­ні мо­но­по­лії, а ма­лий і се­ре­дній бі­знес, час­тка яко­го в еко­но­мі­ці по­вин­на скла­сти не мен­ше 50%.

При цьо­му ста­ви­ться­зав­да­н­ня за­лу­че­н­ня­до Ка­зах­ста­ну при­найм­ні 10 ве­ли­ких транс­на­ціо­наль­них кор- по­ра­цій в най­ближ­чі п’ять ро­ків для на­ро­щу­ва­н­ня­ви­пу­ску про­ми­сло­вої про­ду­кції. Осно­вою для­ство­ре­н­ня­су­ча­сної го­спо­дар­ської ба­зи ви­сту­па­ють п’яти­рі­чні пла­ни ін­фра­стру­ктур­но­го роз­ви­тку на осно­ві ба­га­то­про­філь­ної еко­но­мі­ки з роз­ви­не­ним ма­лим і се­ре­днім бі­зне­сом і ве­ли­ки­ми ком­па­ні­я­ми, про­від­ни­ка­ми су­ча­сних те­хно­ло­гі­чних і управ­лін­ських рі­шень.

Ка­зах­стан на­ма­га­є­ться­актив­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти своє гео­по­лі­ти­чне по­ло­же­н­няі впи­са­ти­сяв си­сте­му тран­зи­тних шля­хів із Ки­таю до Єв­ро­пи. Для­чо­го бу­ду­є­ться­ав­то­мо­біль­на тра­са від До­сти­ка до Актау і за­лі­зни­чна лі­ні­я­Жез­ка­зган — Бей­неу. За ци­ми пла­на­ми, про­пу­скну спро­мо­жність стан­цій До­стик і Ал­тин­коль бу­де до 2020 ро­ку збіль­ше­но май­же удві­чі, з 22,7 млн до 45 млн т, а пор­ту Актау — до­ве­де­но як мі­ні­мум до 22 млн т. Існує і обго­во­рю­є­ться­фан­та­сти­чний на пер­ший по­гляд про­ект мо­ста че­рез Ка­спій, об’єд­ну­ю­чо­го ав­то­мо­біль­ну до­ро­гу і за­лі­зни­цю, що ле­жать на осно­ві, скла­де­ній з на­фто­вої і га­зо­вої труб. Ке­ру­ва­ти ци­ми транс­порт­ни­ми спо­ру­да­ми бу­де Dubai Port World — най­більш ди­вер­си­фі­ко­ва­ний ло­гі­сти­чний опе­ра­тор у сві­ті. У йо­го акти­ві 60 ді­ю­чих і 11 пор­тів і тер­мі­на­лів, що бу­ду­ю­ться, в 31 кра­ї­ні.

На та­кій еко­но­мі­чній ба­зі бу­ду­є­тьсяі по­лі­ти­ка. Аста­на ви­бу­до­вує рів­ні сто­сун­ки з Ва­шинг­то­ном, Мо­сквою, Брюс­се­лем і Пе­кі­ном. За сло­ва­ми Ке­лім­бе­то­ва, зов­ні­шній то­ва­ро­обіг на 50% при­па­дає на ЄС і тіль­ки на 20% — на Ро­сію.

Ми в Укра­ї­ні спря­мо­ва­ні в одно­му на­пря­мі — на За­хід, до Єв­ро­пи. І це пра­виль­ний стра­те­гі­чний на­прям. Про­те вар­то при­ди­ви­ти­ся не ли­ше до до­сві­ду на­ших су­сі­дів у Поль­щі або Словаччині, в кра­ї­нах Бал­тії, але й до то­го, як роз­ви­ва­є­ться­Ка­зах­стан. У нас не­має на­фти і га­зу зна­чно мен­ше, але на­ша еко­но­мі­ка та­кож зна­чною мі­рою си­ро­вин­на. І ка­зах­стан­ська мо­дель роз­ви­тку в то­му або ін­шо­му ви­гля­ді ціл­ком при­да­тна і для­нас.

Ка­зах­стан хо­че ста­ти Сін­га­пу­ром Цен­траль­ної Азії. В Аста­ні ство­рю­є­ться­мі­жна­ро­дний фі­нан­со­вий центр — з не­за­ле­жною адмі­ні­стра­ці­єю, су­до­ви­ми ор­га­на­ми, що ді­ють на прин­ци­пах бри­тан­сько­го пра­ва, з ан­глій­ською мо­вою як основ­ною. Кра­ї­на го­ту­є­ться­д­опу­сти­ти на держ­слу­жбу іно­зем­ців.

Чо­му б Укра­ї­ні не ста­ти тим же у Схі­дній Єв­ро­пі. Ство­ри­ти у нас та­кий же центр спер­шу і тим са­мим да­ти по­ту­жний імпульс за­лу­че­н­ня ін­ве­сти­цій, яких так по­тре­бує на­ша еко­но­мі­ка.

Для­цьо­го є всі мо­жли­во­сті. Спра­ва за­ли­ши­ла­ся­за по­лі­ти­чною во­лею.

Пе­ре­тво­ре­н­ня Ка­зах­ста­ну на Сін­га­пур Цен­траль­ної Азії — це не ли­ше фі­гу­ра мо­ви або про­па­ган­дист­ський еле­мент в ру­ках вла­ди, а мо­дель ти­грів Пів­ден­но-Схі­дної Азії, що ре­а­лі­зо­ву­є­ться. При цьо­му в Аста­ни є ве­ли­кий ко­зир. Опора ро­би­ться не на ім­порт­ні ре­сур­си, а на свої. Без зай­вих кри­ків і не­під­крі­пле­них за­кли­ків став­ка ро­би­ться на по­сту­паль­ну хо­ду. З роз­ви­тком си­ро­вин­но­го се­кто­ра на­ко­пи­чу­ю­ться не­об­хі­дні ре­сур­си, на їхній осно­ві про­во­ди­ться ін­ду­стрі­а­лі­за­ція, а по­тім мо­жна пе­ре­хо­ди­ти і до ін­но­ва­цій­ної еко­но­мі­ки

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.