Про­бле­ми з «під­зе­ме­л­ля»

У сто­ли­ці пла­ну­ють від­ре­мон­ту­ва­ти по­над дві со­тні під­зем­них пе­ре­хо­дів, во­дно­час на­ве­сти лад із тор­го­вель­ни­ми то­чка­ми

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ін­на ЛИХОВИД, «День»

Не­що­дав­но у КМДА пе­ре­да­ли ча­сти­ну під­зем­них пе­ре­хо­дів сто­ли­ці на утри­ма­н­ня­о­дній стру­кту­рі — спе­ці­аль­но ство­ре­но­му управ­лін­ню при КП «Ки­ї­вбла­го­устрій». Та­кий кон­троль в одних ру­ках має на­ве­сти лад у під­зем­них мі­ні­сві­тах. Пе­ре­д­усім він пе­ред­ба­чає їхній ре­монт та ефе­ктив­не ви­ко­ри­ста­н­ня ко­штів від ін­ве­сто­рів. Не ба­бусь, що тор­гу­ють го­ро­ди­ною, а тих, хто вста­но­вив ятки-кі­о­ски з фас­тфу­дом, ви­ши­ван­ка­ми чи пар­фу­ма­ми на те­ри­то­рії пе­ре­хо­ду вже як ста­ціо­нар­ні ма­га­зин­чи­ки.

На­га­да­є­мо, що кіль­ка ро­ків то­му ча­сти­ну під­зем­них пе­ре­хо­дів сто­ли­ці пе­ре­да­ли в орен­ду ін­ве­сто­рам, які на­то­мість ма­ли дба­ти про їхній ре­монт: щоб схід­ці не си­па­ли­ся під но­га­ми, в тем­ну по­ру до­би бу­ло під­сві­че­н­ня то­що. Але та­ка схе­ма спів­пра­ці се­бе не ви­пра­вда­ла: ні­хто ні­чо­го не ре­мон­ту­вав, а тор­гів­ля йшла. То­му в ме­рії взя­ли­ся на­во­ди­ти лад у під­зем­но­му сві­ті са­ме шля­хом пе­ре­да­чі пов­но­ва­жень що­до їхньо­го утри­ма­н­ня одній стру­кту­рі.

«Те­хні­чний і са­ні­тар­ний стан під­зем­них пі­шо­хі­дних пе­ре­хо­дів справ­ді за­ли­шає ба­жа­ти кра­що­го. Ще не­дав­но пе­ре­хо­ди пе­ре­бу­ва­ли на ба­лан­сі ра­йон­них КП ДЕО, але ін­ве­сто­ри, які взя­ли на се­бе зо­бов’яза­н­ня під­три­му­ва­ти їх у на­ле­жно­му ста­ні та своє­ча­сно ре­мон­ту­ва­ти, не впо­ра­ли­ся з цим зав­да­н­ням», — по­яснює та­ке рі­ше­н­ня Дми­тро Бі­ло­цер­кі­вець, ди­ре­ктор Де­пар­та­мен­ту мі­сько­го бла­го­устрою та збе­ре­же­н­ня природного се­ре­до­ви­ща КМДА.

На­ра­зі під опі­ку но­во­го управ­лі­н­ня пе­ре­хо­дить 231 під­зем­ний пе­ре­хід. Чи­нов­ни­ки пе­ре­ві­рять укла­де­ні з ін­ве­сто­ра­ми до­го­во­ри: що ви­ко­на­но, а що — ні, а от чи бу­дуть та­кі до­мов­ле­но­сті ро­зір­ва­но у ра­зі ви­яв­ле­н­ня по­ру­шень, екс­пер­ти сум­ні­ва­ю­ться. Бо як не кру­ти, то — бі­знес, і ні­хто не за­хо­че втра­ча­ти сво­го шма­ту при­бу­тку. Про­цес при­йо­му-пе­ре­да­чі пе­ре­хо­дів має за­вер­ши­тись у ли­пні. За сло­ва­ми Бі­ло­цер­ків­ця, пі­сля то­го від­ра­зу роз­по­чнуть ре­мон­ти тих, ко­трі в най­жа­лю­гі­дні­шо­му ста­ні. Ко­шти на це є, бо цьо­го ро­ку ко­му­наль­ні під­при­єм­ства отри­ма­ли на 70% біль­ше фі­нан­су­ва­н­ня са­ме на ре­мон­ти пі­шо­хі­дних пе­ре­хо­дів.

Ли­ша­є­ться по­ві­ри­ти на слово та до­че­ка­ти­ся ре­зуль­та­тів. На­вряд чи зни­кнуть звід­ти аб­со­лю­тно всі тор­гов­ці, бо хтось звик ку­пу­ва­ти не­об­хі­дне до­ро­гою з ро­бо­ти до­до­му. А якщо є по­пит, так чи іна­кше, му­сить бу­ти й про­по­зи­ція. Ін­ше пи­та­н­ня — як це по­єд­на­ти з те­хні­кою без­пе­ки. Бо якщо ви­сту­пи му­зи­кан­тів-по­ча­тків­ців чи гур­тів-са­мо­учок тим­ча­со­ві, по­гра­ли-по­спі­ва­ли, та й ро­зі­йшли­ся, то ін­ша спра­ва — в ра­зі яко­їсь над­зви­чай­ної си­ту­а­ції при­бра­ти з до­ро­ги ку­пу роз­кла­док з то­ва­ра­ми чи віз­ка­ми швид­ко не ви­йде.

«Якщо го­во­ри­ти про під­зем­ні пе­ре­хо­ди в ме­тро­по­лі­те­ні, то там не по­вин­но бу­ти вза­га­лі ні­якої тор­гів­лі, — за­ува­жує екс­перт ко­а­лі­ції гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій «За до­сту­пний гро­мад­ський про­стір» Ві­ктор Ко­зо­різ. — Ме­тро­по­лі­тен від зда­ва­н­ня в орен­ду сво­їх площ отри­мує чи­ма­лі над­хо­дже­н­ня, але тре­ба шу­ка­ти ком­про­мі­сні рі­ше­н­ня. Для ба­бусь ство­рю­ва­ти окре­мі мі­сця чи мі­ні­рин­ки. Хо­ча для та­ких рин­ків існує ку­па са­ні­тар­них ви­мог, ма­ють бу­ти стан­ції для пе­ре­вір­ки цих про­ду­ктів, тоб­то це до­ро­го, і ви­ни­кає одра­зу рин­ко­вий збій, бо ба­бу­ся ще ні­чо­го не втор­гу­ва­ла, а вже му­сить пла­ти­ти, че­рез те їй лег­ше за­пла­ти­ти мі­лі­ціо­не­ро­ві. Вла­да мо­гла б ство­ри­ти якісь тен­ти, на­ме­ти, сто­ли­ки, де б ці ба­бу­сі без­ко­штов­но тор­гу­ва­ли, тоб­то це міг би бу­ти со­ці­аль­ний, а не ко­мер­цій­ний про­ект. Але пе­ре­д­усім це — пи­та­н­ня без­пе­ки».

Ди­ре­ктор ГО «Ін­сти­тут мі­ста» Оле­ксандр Сер­гі­єн­ко ра­дить но­во­ство­ре­но­му управ­лін­ню роз­по­ча­ти свою ро­бо­ту зі скла­да­н­ня правил екс­плу­а­та­ції цих пе­ре­хо­дів — єди­них для усіх. А та­кож чі­тко ви­зна­чи­ти, в яких мі­сцях та­ка тор­гів­ля мо­жли­ва. «Якщо пе­ре­хо­ди ши­ро­кі, во­ни ви­три­му­ють на­яв­ність кі­о­сків. Є пе­ре­хід на стан­ції ме­тро «Свя­то­шин», який яв­но не ви­три­мує на­ван­та­же­н­ня, бо там по­тік лю­дей ве­ли­кий, по­руч еле­ктри­чки, кін­це­ва стан­ція ав­то­бу­сів, що їдуть за мі­сто. Дру­гий етап — ви­зна­чи­ти, яки­ми то­ва­ра­ми мо­жна тор­гу­ва­ти і в який спо­сіб, чи до­зво­ли­ти пе­ре­но­сні по­ли­ці, чи вста­но­ви­ти кі­о­ски. І да­лі ре­монт та умо­ви, бо мо­же бу­ти так: лю­ди не­по­га­но за­ро­бля­ють на кві­тах, а стан тро­ту­а­ру бі­ля ці­єї ятки та­кий жа­хли­вий, що мо­жна по­ла­ма­ти но­ги, тоб­то ко­шти від ці­єї тор­гів­лі на бла­го­устрій не йдуть», — до­дає Сер­гі­єн­ко.

Ці по­ра­ди «Ки­ї­вбла­го­устрій» мо­же бра­ти на за­мі­тку. І роз­ви­ва­ти ще одну скла­до­ву під­зем­но­го сві­ту, ко­ли сі­рі ту­не­лі пе­ре­тво­рю­ю­ться на яскра­ві та ви­ра­зні під­зе­ме­л­ля. Пер- ши­ми за це взя­ли­ся гро­мад­ські акти­ві­сти. Так, пе­ре­хід на Єв­ро­пей­ській пло­щі, за­зви­чай тем­ний та по­ну­рий, змі­ни­ли до не­пі­зна­ва­но­сті ми­тці іні­ці­а­ти­ви «Арт-мо­бі­лі­за­ція» (до ре­чі, ху­до­жни­ки на­да­лі хо­чуть роз­пи­су­ва­ти бу­дин­ки звіль­не­них міст схо­ду). Те­пер він схо­жий на кар­тин­ну га­ле­рею, на сті­нах — кві­ти, птахи, по­ста­ті лю­дей на жов­то-бла­ки­тно­му тлі, мо­жли­во, як згад­ка про май­да­нів­ські ча­си.

А от ки­я­нин Бог­дан Гдаль сам зро­бив ескіз, як один із вхо­дів до пе­ре­хо­ду на ву­ли­ці По­ляр­ній з облу­пле­ної сті­ни пе­ре­тво­ри­ти на охай­ну по­верх­ню. Отри­мав уже й не­об­хі­дні до зво ли від ме рії. Те пер пи тан ня гро­шей та ви­бо­ру ро­бо­чо­го ма­те­рі­а­лу. Бо на­ра­зі сті­ни об­кла­де­но пли­ткою, але, як ко­мен­тує чо­ло­вік, по­при гар­ний ви­гляд, їх по­га­но очи­ща­ти від графіті. То­му кра­ще та­кі сті­ни шту­ка­ту­ри­ти. На обра­ну Бо­г­да­ном вхі­дну зо­ну тре­ба, як мі­ні­мум, три-чо­ти­ри ти­ся­чі гри­вень.

Ки янин пла ну­вав зро­би ти все ці­єї ве­сни, але за ро­бо­тою про­сто не всти­гає. Хо­ча те­ма не­при­бра­них та не­охай­них пе­ре­хо­дів йо­му бо­лить, бо іна­кше б не взяв­ся на­во­ди­ти лад са­мо­туж­ки. «Про­бле­ма з тор­гів­лею в пе­ре­хо­дах у Ки­є­ві по­ля­гає в то­му, що мі­сто від­мо­ви­ло­ся їх ре­мон­ту­ва­ти сво­їм ко­штом, від­да­ло ін­ве­сто­рам. А ті ж хо­чуть вер­та­ти вкла­де­ні гро­ші. То­му про­бле­ма із за­ха­ра­ще­н­ням пе­ре­хо­дів по­ро­дже­на са­мою ж мі­ською вла­дою. Це — про­дов­же­н­ня те­ми за­ха­ра­ще­н­ня мі­ста МА­Фа­ми, тіль­ки під зем­лею. Тре­ба да­ти мо­жли­вість твор­чим лю­дям їх пе­ре­тво­рю­ва­ти, до­три­му­ю­чись пев­них стан­дар­тів, бо ко­ли гро­ма­да на мі­сцях до­гля­да­ти­ме та­кі об’єкти, то став­ле­н­ня до них бу­де ін­шим», — вва­жає Бог­дан Гдаль.

У КМДА гро­мад­ські іні­ці­а­ти­ви під­три­му­ють, і на­віть є за­дум роз­пи­са­ти укра­їн­ськи­ми ор­на­мен­та­ми пе­ре­хід бі­ля Го­ло­сі­їв­сько­го пар­ку. За ним — пе­ре­хід на про­спе­кті 40річ­чя Жов­тня офор­ми­ти в спор­тив­но­му сти­лі. Да­лі спи­сок обі­ця­ють роз­ши­рю­ва­ти, бо ху­до­жнє оформ­лен ня пе ре хо дів ви кли че й ін ше став­ле­н­ня ки­ян до них. Та мо­жна й не че­ка­ти, до­ки ді­йде чер­га до роз­пи­су пе­ре­хо­дів ва­шо­го ра­йо­ну...

ФО­ТО РУ­СЛА­НА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.