Лю­ди­на джа­зу

28 ли­пня Во­ло­ди­ми­ру Си­мо­нен­ку — ви­да­тно­му му­зи­кан­ту, му­зи­ко­знав­цю й гро­мад­сько­му ді­я­че­ві, ми­ну­ло б ли­ше 75 ро­ків

Den (Ukrainian) - - Культура - Оль­га ГОЛИНСЬКА, му­зи­ко­зна­вець

Во­ло­ди­мир Сте­па­но­вич був актив­ним по­пу­ля­ри­за­то­ром і ви­со­ко­про­фе­сій­ним до­слі­дни­ком ди­во­ви­жно­го ми­сте­цтва джа­зу: грав, ке­ру­вав джа­зо­ви­ми ан­сам­бля­ми та ор­ке­стра­ми; з 1960 р. чи­тав ле­кції про джаз, ви­сту­пав по ра­діо й те­ле­ба­чен­ню (вів цикл ра­діо­пе­ре­дач «Абе­тка джа­зу»); пи­сав стат­ті й книж­ки (по­над 20 йо­го на­у­ко­вих роз­ві­док і праць ви­да­но в ба­га­тьох кра­ї­нах Єв­ро­пи); упо­ряд­ко­ву­вав і ре­да­гу­вав но­тні збір­ки; ви­хо­ву­вав та­ла­но­ви­ту мо­лодь; від­кри­вав джа­зо­ві клу­би, ор­га­ні­зо­ву­вав кон­цер­ти, за­по­ча­тко­ву­вав фе­сти­ва­лі, кон­кур­си... Йо­го ав­то­ри­тет се­ред джа­зме­нів був не­за­пе­ре­чним.

Му­зи­чну осві­ту Во­ло­ди­мир Си­мо­нен­ко здо­був у Ки­їв­ській се­ре­дній спе­ці­аль­ній му­зи­чній шко­лі іме­ні Ми­ко­ли Ли­сен­ка, а по­тім за­кін­чив фі­ло­ло­гі­чний фа­куль­тет На­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту іме­ні Та­ра­са Шев­чен­ка. Му­зи­кант і фі­ло­лог — до­во­лі рід­кі­сний тан­дем, ко­трий до­зво­ляв Во­ло­ди­ми­ру Сте­па­но­ви­чу вті­лю­ва­ти в жи­т­тя най­смі­ли­ві­ші твор­чі пла­ни.

За 10 ро­ків у ви­дав­ни­цтві «Му­зи­чна Укра­ї­на» він про­йшов шлях від му­зи­чно­го ре­да­кто­ра до за­сту­пни­ка го­лов­но­го ре­да­кто­ра, тоб­то про ре­да­ктор­ську пра­цю знав усе! А ре­да­ктор­ська ди­сци­плі­но­ва­ність, при­скі­пли­вість, скру­пу­льо­зність та­кож до­по­ма­га­ли йо­му в ро­бо­ті над вла­сни­ми ви­да­н­ня­ми.

Пі­сля «Му­зи­чної Укра­ї­ни» Во­ло­ди­мир Си­мо­нен­ко 10 ро­ків обі­ймав ви­со­ку по­са­ду за­сту­пни­ка ди­ре­кто­ра Укра­їн­сько­го від­ді­ле­н­ня Муз­фон­ду СРСР, а з 1987-го й до остан­ніх днів жи­т­тя був ди­ре­кто­ром іні­ці­йо­ва­но­го й ство­ре­но­го ним Цен­тру му­зи­чної ін­фор­ма­ції На­ціо­наль­ної спіл­ки ком­по­зи­то­рів Укра­ї­ни.

Ось і всі, так би мо­ви­ти, ан­ке­тні ета­пи жит­тє­во­го шля­ху. Однак за ни­ми — до­сить скла­дна до­ля лю­ди­ни енер­гій­ної, твор­чої, якій ча­сто до­во­ди­ло­ся бо­ро­ти­ся за свої ідеї.

Дух сво­бо­ди, пра­гне­н­ня по­стій­но­го онов­ле­н­ня, по­шук но­вих форм са­мо­ви­ра­же­н­ня — це й ба­га­то ін­шо­го, що ми ни­ні зве­мо ші­ст­де­ся­тни­цтвом, бу­ло йо­го сти­хі­єю. Джаз із йо­го ім­про­ві­за­цій­ні­стю, мін­ли­ві­стю, ін­те­ле­кту­аль­ним на­пов­не­н­ням, на мою дум­ку, якнай­кра­ще від­по­від­ав сві­то­с­прийня­т­тю Во­ло­ди­ми­ра Сте­па­но­ви­ча. То­му й за­по­ло­нив Си­мо­нен­ка ще за­мо­ло­ду — і на все жи­т­тя.

До та­лан­тів му­зи­кан­та й фі­ло­ло­га обов’яз­ко­во слід до­да­ти та­лант ор­га­ні­за­то­ра і по-справ­жньо­му дер­жав­ни­цьке ми­сле­н­ня. Для ба­га­тьох йо­го по­чи­нань мо­же бу­ти за­сто­со­ва­на ха­ра­кте­ри­сти­ка «впер­ше». Пер­ші на те­ре­нах ко­ли­шньо­го СРСР ви­да­н­ня — ан­то­ло­гія «Ме­ло­дії джа­зу» й тер­мі­но­ло­гі­чний слов­ник «Ле­кси­кон джа­зу», пер­ший в Укра­ї­ні мі­ський джаз-клуб у Ки­є­ві, пер­ше в Укра­ї­ні естра­дно-джа­зо­ве від­ді­ле­н­ня в Ки­їв­сько­му дер­жав­но­му ви­що­му му­зи­чно­му учи­ли­щі (те­пер Київський ін­сти­тут му­зи­ки) іме­ні Рейн­голь­да Глі­є­ра, пер­ші му­зи­чні, в то­му чи­слі й між­на­ро­дні, фе­сти­ва­лі — «Го­ло­сі­є­ве», «Ки­їв Му­зик Фест», «Фо­рум му­зи­ки мо­ло­дих», «Му­зи­чні прем’єри се­зо­ну», Дні іспан­ської і ла­ти­но­а­ме­ри­кан­ської гі­тар­ної му­зи­ки, кон­цер­ти пер­шої в кра­ї­ні Джа­зо­вої фі­лар­мо­нії... Він був фун­да­то­ром і пер­шим пре­зи­ден­том Джа­зо­вої асо­ці­а­ції Укра­ї­ни.

Упро­довж остан­ніх ро­ків жи­т­тя Во­ло­ди­мир Си­мо­нен­ко на­пру­же­но пра­цю­вав над пер­шою і по­ки єди­ною «Укра­їн­ською ен­ци­кло­пе­ді­єю джа­зу», яку так і не встиг за­кін­чи­ти. Книж­ка в ав­тор­сько­му ва­рі­ан­ті ви­йшла дру­ком уже пі­сля йо­го смер­ті. Це справ­жній лі­то­пис джа­зо­во­го ру­ху в Укра­ї­ні.

Окрім ен­ци­кло­пе­дії, за­ли­ши­ло­ся в пла­нах гран­діо­зне ви­да­н­ня «Джаз в Укра­ї­ні». На пер­шій сто­рін­ці ру­ко­пи­су, що має ви­гляд своє­рі­дних тез на 62-х (!) сто­рін­ках, за­зна­че­но: «Роз­по­ча­то 1 черв­ня 1998 ро­ку». А 2 черв­ня Во­ло­ди­ми­ра Сте­па­но­ви­ча не ста­ло. Йо­му бу­ло не­пов­них 58...

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.