Ан­ка­ра ви­зна­чи­лась...

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Екс­перт: Вклю­че­н­ня Ту­реч­чи­ни до бо­роть­би з ІДІЛ ду­же сер­йо­зно впли­не на си­ту­а­цію в ре­гіо­ні

Схо­же, що Ту­реч­чи­на ви­рі­ши­ла всер­йоз від­кри­ти вій­ну на два фрон­ти. Учо­ра ту­ре­цькі ВПС за­вда­ли авіа­уда­ри по по­зи­ці­ях бо­йо­ви­ків «Іслам­ської дер­жа­ви Іра­ку та Ле­ван­ту» (ІДІЛ) у Си­рії та курд­ських се­па­ра­ти­стів на пів­но­чі Іра­ку. Згі­дно з по­ві­дом­ле­н­ням ЗМІ, у по­не­ді­лок вран­ці ту­ре­цькі вій­ська здій­сни­ли об­стріл у про­він­ції Алеп­по, вна­слі­док яко­го за­зна­ли по­ра­нень че­тве­ро курд­ських бій­ців. Цей акт ра­зом із бомбардуванням та­бо­рів Ро­бі­тни­чої пар­тії Кур­ди­ста­ну фа­кти­чно по­клав кі­нець пе­ре­мир’ю, що бу­ло між Ан­ка­рою та курд­ськи­ми се­па­ра­ти­ста­ми упро­довж остан­ніх двох ро­ків.

У від­по­відь на це вій­сько­ве кри­ло за­бо­ро­не­ної в Ту­реч­чи­ні Ро­бі­тни­чої пар­тії Кур­ди­ста­ну (РПК) опу­блі­ку­ва­ло на сво­є­му сай­ті за­яву про те, що Ан­ка­ра «одно­сто­рон­ньо при­пи­ни­ла» пе­ре­мир’я. На тлі бом­бар­ду­вань по­зи­цій кур­дів ре­жим при­пи­не­н­ня во­гню біль­ше не має «жо­дно­го зна­че­н­ня», йде­ться в за­яві.

Як за­зна­ча­ють огля­да­чі, Ту­реч­чи­на вда­ла­ся до си­ло­вих дій у від­по­відь на те­ракт у мі­сті Су­руч, який ми­ну­ло­го ти­жня за­брав жи­т­тя 32 осіб. Від­по­від­аль­ність за цей на­пад узя­ло угру­по­ва­н­ня ІДІЛ.

Сьо­го­дні на ви­мо­гу Ан­ка­ри від­бу­де­ться екс­тре­не за­сі­да­н­ня НАТО, на яко­му ту­ре­цька сто­ро­на по­ін­фор­мує со­ю­зни­ків про вжи­ті за­хо­ди у від­по­відь на зга­да­ний ви­ще те­ракт екс­тре­мі­стів «Іслам­ської дер­жа­ви» не­по­да­лік си­рій­сько­го кор­до­ну та на­пад ісла­мі­стів на ту­ре­цьких вій­сько­вих, уна­слі­док чо­го за­ги­нув один вій­сько­во­слу­жбо­вець.

«День» звер­нув­ся до ви­ко­нав­чо­го ди­ре­кто­ра Цен­тру близь­ко­схі­дних до­слі­джень Іго­ря СЕМИВОЛОСА з про­ха­н­ням про­ко­мен­ту­ва­ти роз­по­ча­ту Ту­реч­чи­ною вій­ну на два фрон­ти і по­ясни­ти, що мо­жуть озна­ча­ти сло­ва ту­ре­цько­го прем’єра про те, що авіа­уда­ри по бо­йо­ви­ках ІДІЛта курд­ських се­па­ра­ти­стах мо­жуть «при­зве­сти до змін у ре­гіо­наль­ній грі».

— Що­до ви­рі­ше­н­ня курд­ської про­бле­ми, Ер­до­ган та йо­го пар­тія пі­сля при­хо­ду до вла­ди де­сять ро­ків то­му про­го­ло­си­ли по­лі­ти­ку діа­ло­гу з кур­да­ми. Зна­чною мі­рою та­ка по­лі­ти­ка ма­ла ви­рі­ши­ти курд­ське пи­та­н­ня. І це був ціл­ком зро­зумі­лий крок, який ба­зу­вав­ся на на­сту­пно­му мір­ку­ван­ні: Ер­до­ган як по­мір­ко­ва­ний ісла­міст або кон­се­рва­тив­ний де­мо­крат ви­хо­див з то­го, що при­ми­ре­н­ня мо­жли­ве на за­галь­но­і­слам­ській пла­тфор­мі. Адже кур­ди і тур­ки — му­суль­ма­ни, і від­по­від­но діа­лог між ни­ми мо­жли­вий і ві­та­є­ться.

Єди­на про­бле­ма, яка псу­ва­ла гру, бу­ла пов’яза­на з тим, що курд­ські пар­тії, у пер­шу чер­гу, бу­ли на­ціо­на­лі­сти­чни­ми, а не му­суль­ман­ськи­ми. То­ді як у тур­ків спад­щи­на Ке­ма­ля Ата­тюр­ка не да­ва­ла мо­жли­во­сті всер­йоз ви­йти за ці рам­ки. Спро­би бу­ли, але во­ни не мо­гли зро­би­ти ре­ві­зію кон­це­пції, що в Ту­реч­чи­ні жи­вуть тіль­ки тур­ки. Ін­ши­ми сло­ва­ми — зі­ткну­ли­ся дві «са­мо­тно­сті». То­му про­бле­ма РПК за­ли­ша­є­ться і ні­ку­ди не по­ді­не­ться. Тим біль­ше ко­ли сьо­го­дні з по­явою ІДІЛкур­ди отри­ма­ли зброй­ну під­трим­ку, то­му ту­ре­цькій ар­мії ста­ло зна­чно скла­дні­ше бо­ро­ти­ся з бо­йо­ви­ми під­роз­ді­ла­ми РПК.

З дру­го­го бо­ку, Ер­до­ган три­ва­лий час мав ам­бі­ва­лен­тну по­зи­цію що­до ІДІЛ. Адже пі­сля ого­ло­ше­н­ня по­лі­ти­ки «ну­льо­вих про­блем» з су­сі­да­ми і до­кла­да­н­ня зна­чних зу­силь для то­го, щоб нор­ма­лі­зу­ва­ти від­но­си­ни з Ба­ша­рів­ською Си­рі­єю, ста­ло ско­ро зро­зумі­ло, що так дов­го три­ва­ти не мо­же. То­му що на Ту­реч­чи­ну ста­ли ти­сну­ти Спо­лу­че­ні Шта­ти. І три­ге­ром змі­ни та­кої по­лі­ти­ки ста­ли по­дії, пов’яза­ні з ви­бу­хом у ту­ре­цько­му мі­сті, спро­бою те­ро­ри­стів про­ни­кну­ти на те­ри­то­рію Ту­реч­чи­ни, бо­йо­ве зі­ткне­н­ня, в яко­му за­ги­нув ту­ре­цький вій­сько­вий.

Зві­сно, бу­ла від­по­від­на ре­а­кція ген­шта­бу, і ту­ре­цька вла­да не мо­гла ігно­ру­ва­ти ре­а­кцію вій­сько­вих. На цю си­ту­а­цію тре­ба по­ди­ви­ти­ся шир­ше, зокре­ма вра­хо­ву­ва­ти та­кий аспект, як ство­ре­н­ня мі­жна­ро­дної ко­а­лі­ції з бо­роть­би з ІДІЛ. І в цій си­ту­а­ції Ту­реч­чи­ні не мо­жна бу­ло си­ді­ти осто­ронь. Це мо­жна по­рів­ня­ти з бі­льяр­дним столом, де ку­лі ко­тя­ться і б’ються одна об одну, і якась із них зі­грає — по­тра­пить у лу­зу. Оче­ви­дно, що за­пу­ще­на ку­ля — ядер­на уго­да з Іра­ном — зі­гра­ла, бо зму­си­ла Ту­реч­чи­ну ви­зна­ча­ти­ся. Ін­ша ку­ля — це Са­у­дів­ська Ара­вія, яка та­кож не­що­дав­но про­ве­ла аре­шти. І все це мо­жна роз­гля­да­ти в кон­текс­ті то­го, що по­лі­ти­чний ланд­шафт у цьо­му ре­гіо­ні зно­ву ра­ди­каль­но змі­ню­є­ться.

— До ре­чі, ко­мен­ту­ю­чи зав­да­ні авіа­уда­ри по бо­йо­ви­ках ІДІЛ і курд­ським се­па­ра­ти­стам, ту­ре­цький прем’єр Ахмет Да­ву­то­глу за­явив на­сту­пне: «При­су­тність Ту­реч­чи­ни, яка мо­же ефе­ктив­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти свої зброй­ні си­ли, мо­же при­зве­сти до на­слід­ків, що змі­нять гру у Си­рії, Іра­ку та всьо­му ре­гіо­ні, і ко­жен мо­же це по­ба­чи­ти». Як тре­ба тлу­ма­чи­ти та­ку за­яву гла­ви ту­ре­цько­го уря­ду?

— У прин­ци­пі, це по­ки що сло­ва. Усе бу­де за­ле­жа­ти від то­го, на­скіль­ки Ту­реч­чи­на го­то­ва сер­йо­зно про­во­ди­ти вій­сько­ві опе­ра­ції, в то­му чи­слі на те­ри­то­рії Си­рії. Якщо це бу­дуть при­кор­дон­ні бої, то в цьо­му ні­якої новини не­має. Сам факт то­го, що ту­ре­цькі вій­ська пе­ре­ти­на­ють кор­дон Си­рії і ве­дуть бої на те­ри­то­рії ці­єї кра­ї­ни, сер­йо­зно змі­нює са­му си­ту­а­цію. То­му що востан­нє ту­ре­цькі вій­ська бу­ли в Си­рії у ча­си Осман­ської ім­пе­рії.

— Да­ву­то­глу за­зна­чив у роз­мо­ві з ре­да­кто­ра­ми ту­ре­цьких ЗМІ, що уряд не пла­нує від­прав­ля­ти су­хо­пу­тні вій­ська в Си­рію, і авіа­уда­ри бу­ли при­зна­че­ні для під­трим­ки по­мір­ко­ва­них пов­стан­ців, що во­ю­ють з ІДІЛ. З дру­го­го бо­ку, ЗМІ по­ві­дом­ля­ють про до­ся­гне­н­ня до­мов­ле­но­сті між США і Ту­реч- чи­ною про ство­ре­н­ня зо­ни без­пе­ки в ра­йо­ні ту­ре­цько-си­рій­сько­го кор­до­ну, а та­кож про те, що Ан­ка­ра да­ла до­звіл на ви­ко­ри­ста­н­ня аме­ри­кан­ської авіа­ції з ту­ре­цької те­ри­то­рії, чо­го не бу­ло в ча­си аме­ри­кан­ської опе­ра­ції про­ти ре­жи­му Сад­да­ма Хус­сей­на.

— Все це го­во­рить про те, що Ту­реч­чи­на ви­зна­чи­ла­ся, де во­на і з ким. Для аме­ри­кан­ців це ду­же ва­жли­вий си­гнал. Зокре­ма, це й актив­не ви­ко­ри­ста­н­ня ту­ре­цької авіа­ції про­ти бо­йо­ви­ків ІДІЛ, і до­зво­ли, яких три­ва­лий час Ту­реч­чи­на не да­ва­ла аме­ри­кан­цям для ви­ко­ри­ста­н­ня сво­їх ае­ро­дро­мів. Окрім то­го, існу­вав по­стій­ний ка­мінь спо­ти­ка­н­ня у від­но­си­нах між Ту­реч­чи­ною і Спо­лу­че­ни­ми Шта­та­ми. Якщо за­раз ця гра роз­по­ча­ла­ся, то про­сто так уже не мо­же зу­пи­ни­ти­ся, і Ту­реч­чи­на не мо­же з неї ви­йти.

— Де­я­кі ви­да­н­ня, ко­мен­ту­ю­чи не­що­дав­ні авіа­уда­ри по по­зи­ці­ях бо­йо­ви­ків ІДІЛ у Си­рії, ви­йшли під за­го­лов­ка­ми «По­ча­ток кін­ця ха­лі­фа­ту». Чи справ­ді актив­не за­лу­че­н­ня Ту­реч­чи­ни до бо­роть­би з ІДІЛ мо­же по­кла­сти край ісла­міст­сько­му про­е­кту?

— На мою дум­ку, про­ект ха­лі­фа­ту від са­мо­го по­ча­тку був дур­ни­цею і в ньо­го не бу­ло жо­дних шан­сів. Утім, та­ке пи­та­н­ня час від ча­су ви­ни­кає. Але тут мо­жна по­го­ди­ти­ся з тим, що ха­лі­фат пра­кти­чно за­кін­чив свою екс­пан­сію ще ми­ну­ло­го ро­ку пі­сля стрім­ко­го на­сту­пу, який усіх при­го­лом­шив.

Від­то­ді яки­хось сер­йо­зних успі­хів у ха­лі­фа­ту не бу­ло. Сьо­го­дні справ­ді вклю­че­н­ня Ту­реч­чи­ни до бо­роть­би з ІДІЛ ду­же сер­йо­зно впли­не на си­ту­а­цію все­ре­ди­ні ці­єї по­лі­ти­чної ор­га­ні­за­ції.

— Що, на ва­шу дум­ку, озна­чає те, що НАТО тер­мі­но­во від­гу­кну­ло­ся на не­діль­ний за­пит Ту­реч­чи­ни зі­бра­ти за­сі­да­н­ня по­слів всіх дер­жав-чле­нів Альян­су, яке від­бу­де­ться сьо­го­дні, щоб обго­во­ри­ти си­ту­а­цію з те­ра­кта­ми та ата­ка­ми те­ро­ри­стів ІДІЛ на ту­ре­цький кор­дон про­тя­гом остан­ньо­го ти­жня?

— Зро­зумі­ло, що Ту­реч­чи­ні по­трі­бна зов­ні­шня під­трим­ка, оскіль­ки во­на по­чи­нає гру, в яку не гра­ла ду­же дав­но. Адже остан­нім ча­сом Ту­реч­чи- на за­бу­ла про Близь­кий Схід. Хо­ча ідея Ер­до­га­на по­ля­га­ла в то­му, щоб по­вер­ну­ти­ся на Близь­кий Схід і зро­би­ти йо­го ре­сур­сною ба­зою для під­ви­ще­н­ня сво­єї ва­ги в ЄС.

Те­пер оче­ви­дно, що Ту­реч­чи­на не мо­же ро­би­ти кро­ки без кон­суль­та­цій з НАТО. Це ду­же сер­йо­зна гра, і так про­сто без під­го­тов­ки її не мо­жна по­чи­на­ти.

— А які ви­снов­ки тре­ба ро­би­ти Укра­ї­ні з цих по­дій, чи не мо­же це ста­ти від­во­лі­ка­н­ням ува­ги мі­жна­ро­дної спіль­но­ти що­до ро­сій­ської агре­сії на Дон­ба­сі?

— Я не при­хиль­ник те­о­рії змов. Не ду­маю, що там, на За­хо­ді, зокре­ма у США, стра­жда­ють скле­ро­зом. Це ж по­лі­ти­ка, в якій є ба­га­то рі­зних від­га­лу­жень, на­прям­ків. Від­по­від­но там є лю­ди, які за­йма­ю­ться укра­їн­ським пи­та­н­ням і за це від­по­від­а­ють. Для нас роз­ви­ток та­ких по­дій — не­по­га­ний ва­рі­ант. Якщо на ко­ристь роз­ви­тку та­кої си­ту­а­ції ви­зна­ча­ю­ться США, які є на­ши­ми со­ю­зни­ка­ми, то нам не по­вин­но бу­ти по­га­но.

— Де­я­кі екс­пер­ти ви­слов­лю­ють при­пу­ще­н­ня про існу­ва­н­ня при­хо­ва­них до­мов­ле­но­стей між Оба­мою і Пу­ті­ним, згі­дно з яки­ми США при­йма­ють до­по­мо­гу Ро­сії в бо­роть­бі з ІДІЛ, а у від­по­відь по­го­джу­ю­ться на фе­де­ра­лі­за­цію Укра­ї­ни.

— Цьо­го не мо­же бу­ти, це ж не гра в ша­хи. Між­на­ро­дна по­лі­ти­ка на­ба­га­то скла­дні­ша — там у всіх ба­га­то рі­зних ін­те­ре­сів. І ко­ли хтось по­чи­нає гра­ти в ін­те­ре­си, то не знає, чим за­кін­чить. Той же Пу­тін, ко­ли по­чи­нав аван­тю­ру в Кри­му і на Дон­ба­сі, хі­ба він ро­зра­хо­ву­вав на цей ре­зуль­тат? То­му, за­зви­чай, усі гра­ють у гру у мі­ру сво­їх мо­жли­во­стей.

ФО­ТО РЕЙТЕР

Екс­перт: Вклю­че­н­ня Ту­реч­чи­ни до бо­роть­би з ІДІЛ ду­же сер­йо­зно впли­не на си­ту­а­цію в ре­гіо­ні

ФО­ТО РЕЙТЕР

27 ЛИ­ПНЯ 2015 РО­КУ, СУ­РУЧ. ТУ­РЕЧ­ЧИ­НА ПО­СИ­ЛИ­ЛА ЗА­ХО­ДИ БЕЗ­ПЕ­КИ НА КОР­ДО­НІ ІЗ СИ­РІ­ЄЮ ПІ­СЛЯ ТО­ГО, ЯК МИ­НУ­ЛО­ГО ТИ­ЖНЯ БО­ЙО­ВИ­КИ «ІСЛАМ­СЬКОЇ ДЕР­ЖА­ВИ» ЗДІЙ­СНИ­ЛИ ТЕ­РАКТ, ВНА­СЛІ­ДОК ЯКО­ГО ЗА­ГИ­НУ­ЛО 27 ОСІБ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.