Ва­лю­тні кре­ди­ти: факти і до­ми­сли

Den (Ukrainian) - - Економіка - Во­ло­ди­мир РЯБОШЛИК, ко­ли­шній за­сту­пник мі­ні­стра еко­но­мі­ки Укра­ї­ни

За­мість ко­пі­ткої ро­бо­ти що­до за­лу­че­н­ня ко­штів для змі­цне­н­ня грив­ні, дії вла­ди ще біль­ше їх від­штов­хну­ли

Не­са­мо­ви­тий га­лас про­ти ре­стру­кту­ри­за­ції ва­лю­тних кре­ди­тів, які ви­да­ні на­се­лен­ню, аж ні­як не від­по­від­ає їхньо­му скром­но­му об­ся­гу — 4 мі­льяр­ди 797 міль­йо­нів до­ла­рів. Це на­ба­га­то мен­ше від про­бле­ми тих ва­лю­тних кре­ди­тів, які сво­го ча­су са­мі бан­ки по­на­би­ра­ли за кор­до­ном, і які ся­га­ли 32 мі­льяр­ди. А якщо по­вер­ну­ти­ся до сьо­го­де­н­ня, то від вте­чі ва­лю­тних де­по­зи­тів бан­ки вже втра­ти­ли 15 мі­льяр­дів до­ла­рів (крім то­го грив­не­вих де­по­зи­тів втра­че­но 75 мі­льяр­дів гри­вень). Про­тив­ни­ки за­ко­ну № 1558 не со­ром­ля­ться одно­ча­сно ви­ма­га­ти, щоб Укра­ї­ні пов­ні­стю спи­са­ли 20 мі­льяр­дів до­ла­рів. І все це є ціл­ком спра­ве­дли­вим, ні­яко­го від­но­ше­н­ня до ко­ру­пції не має, про­те­стів не ви­кли­кає і бан­ків­ську си­сте­му не обва­лює. А от від ре­стру­кту­ри­за­ції, щоб со­тні ти­сяч лю­дей не бу­ли по­збав­ле­ні жи­тла — пов­ний кі­нець.

Зга­да­є­мо, як актив­но сво­го ча­су бан­ки спе­ку­лю­ва­ли на рі­зни­ці процентних ста­вок між За­хо­дом і Укра­ї­ною. Де­ше­во бра­ли за кор­до­ном і до­ро­го да­ва­ли вдо­ма. Зро­зумі­ло, що ма­ю­чи зо­бов’яза­н­ня у ва­лю­ті, бан­ки не за­ли­ша­ли лю­дям ви­бо­ру і при­зна­ча­ли кре­ди­ти теж ли­ше у ва­лю­ті. При цьо­му бан­ки кру­ти­ли пе­ре­кре­ди­ту­ва­н­ня: ко­ли над­хо­див час пла­ти­ти одно­му за­кор­дон­но­му бан­ку — лег­ко бра­ли кре­дит в ін­шо­го. Ко­ли ж че­рез гло­баль­ну кри­зу «бра­ти в ін­шо­го» ста­ло не­мо­жли­вим, то ви­яви­лось що ста­ном на жов­тень 2008 ро­ку ва­лю­тні кре­ди­ти, взя­ті бан­ка­ми, скла­ли 32 мі­льяр­дів 570 міль­йо­нів до­ла­рів, і на­ви­сла за­гро­за бан­крут­ства. Це був кі­нець три­рі­чної лихоманки, ко­ли з 2006 ро­ку ва­лю­тні кре­ди­ти, взя­ті бан­ка­ми, під­ви­щи­ли­ся в 10 ра­зів. За ті­єї кри­зи НБУ не роз­ка­зу­вав ка­зок про «за­бо­ро­ну втру­ча­н­ня дер­жа­ви» у від­но­си­ни між по­зи­чаль­ни­ка­ми і кре­ди­то­ра­ми, а на­то­мість збіль­шив емі­сій­ну під­трим­ку бан­ків у 20 ра­зів. І якщо влі­тку 2008 ро­ку емі­сій- ні кре­ди­ти ком­бан­кам від НБУ скла­да­ли 4 мі­льяр­ди гри­вень, то на­ве­сні 2009-го во­ни вже за­шка­лю­ва­ли за 80 мі­льяр­дів. Це вря­ту­ва­ло ка­пі­та­ли вла­сни­ків бан­ків за ра­ху­нок до­бро­бу­ту всіх гро­ма­дян, яким за­ли­ши­лась що за­галь­на ін­фля­ція, то й ін­фля­ція від то­ді­шньо­го обва­лу кур­су. І це бу­ло спра­ве­дли­во.

При­кро, але факт: на­сту­пний стри­бок емі­сії від­був­ся пі­сля Май­да­ну, і вже у кві­тні 2014 ро­ку емі­сій­ні кре­ди­ти ком­бан­кам від НБУ зро­сли у пів­то­ра ра­зи. Та­ким чи­ном но­ва вла­да на­ма­га­ла­ся ком­пен­су­ва­ти брак де­по­зи­тів на­се­ле­н­ня. Ре­зуль­та­том став ще біль­ший від­тік де­по­зи­тів, про який вже зга­ду­ва­ло­ся ви­ще. На­то­мість, сам НБУ ви­знає, що в Укра­ї­ні по­за бан­ка­ми обер­та­є­ться 85 мі­льяр­дів до­ла­рів, які на­ба­га­то пе­ре­ви­щу­ють фі­нан­су­ва­н­ня МВФ. На жаль, за­мість ко­пі­ткої ро­бо­ти що­до за­лу­че­н­ня цих ко­штів для змі­цне­н­ня грив­ні, дії вла­ди ще біль­ше від­штов­хну­ли їх. До­дай­те ще, що ні­хто й паль­цем не по­во­ру­шив, щоб по­вер­ну­ти не­за­кон­но ви­ве­зе­ні ка­пі­та­ли, і ста­не зро­зумі­лим, що сьо­го­дні­шній на­дви­со­кий ва­лю­тний курс ні­яко­го від­но­ше­н­ня до так зва­ної рин­ко­вої рів­но­ва­ги не має. Це на­слі­док не­спри­я­тли­во­го се­ре­до­ви­ща, ство­ре­но­го его­їсти­чни­ми ді­я­ми вла­ди, і та­кі форс-ма­жо­ри має розв’язу­ва­ти­ся не ли­ше на ко­ристь ма­жо­рів.

Стра­шні ци­фри зби­тків бан­ків­ської си­сте­ми на­кру­че­но че­рез їхню су­му на ба­га­то ро­ків упе­ред. Але, по-пер­ше, це не зби­тки, а по­збав­ле­н­ня не­здо­ро­во­го спе­ку­ля­тив­но­го при­бу­тку. По-дру­ге, остан­нім ча­сом фа­кти­чні пла­те­жі по спо­жив­чих ва­лю­тних кре­ди­тах сут­тє­во ско­ро­ти­ли­ся че­рез форс- ма­жор­ну си­ту­а­цію. От­же, за­кон №1558 спри­я­ти­ме від­нов­лен­ню ре­гу­ляр­них пла­те­жів, і в по­ча­тко­вий пе­рі­од йо­го дії над­хо­дже­н­ня до бан­ків мо­жуть на­віть зро­сти. А що­до втра­ти спе­ку­ля­тив­но­го при­бу­тку від кур­су, то ці втра­ти зруй­ну­ють не бан­ків­ську си­сте­му, а спо­ді­ва­н­ня бан­кі­рів пе­ре­їха­ти у квар­ти­ри, що за­де­ше­во ві­ді­бра­но у лю­дей, яких по­зба­ви­ли будь-якої мо­жли­во­сті пла­ти­ти вче­тве­ро біль­ше.

Ко­ли гло­баль­на кри­за при­зве­ла до схо­жої про­бле­ми у США, Ба­рак Оба­ма зро­бив про­сто і ска­зав: «Ми ма­є­мо зу­пи­ни­ти втра­ту на­ро­дом сво­го жи­тла» (to stop people from losing their homes).

А у нас ма­хро­ві ко­ру­пціо­не­ри кри­чать: три­май ко­ру­пціо­не­рів.

По­рів­ня­но з черв­нем ми­ну­ло­го ро­ку, в Укра­ї­ні на чверть зни­зи­ли­ся роз­дрі­бні про­да­жі бен­зи­ну, ди­зель­но­го па­ли­ва і сти­сне­но­го га­зу. Про це по­ві­дом­ляє пор­тал finance.ua. Роз­дрі­бні про­да­жі бен­зи­ну че­рез ав­то­за­прав­ні стан­ції Укра­ї­ни (без ура­ху­ва­н­ня оку­по­ва­но­го Кри­му) в черв­ні 2015 ро­ку впа­ли на 26,8% по­рів­ня­но з ана­ло­гі­чним мі­ся­цем 2014 ро­ку — до 154,6 ти­ся­чі тонн. Роз­дрі­бні про­да­жі ди­зель­но­го па­ли­ва че­рез АЗС у черв­ні ско­ро­ти­ли­ся на 22,9% — до 108,4 ти­ся­чі тонн, сти­сне­но­го га­зу — на 27,7%, до 6,3 ти­ся­чі тонн, на­то­мість скра­пле­но­го га­зу збіль­ши­ли­ся на 10% — до 45,8 ти­ся­чі тонн. В об­ся­зі ре­а­лі­зо­ва­но­го ми­ну­ло­го мі­ся­ця бен­зи­ну 52,8% при­па­ли на про даж бен­зи­ну ма­рок А-95, 46,8% — на А-92, 0,2% — на А-80 і 0,2% на А-98. За­галь­на вар­тість ре­а­лі­зо­ва­но­го бен­зи­ну че­рез АЗС та АГНКС Укра­ї­ни в черв­ні ста­но­ви­ла 4,2 мі­льяр­да гри­вень (час­тка — 54,9%), диз­па­ли­ва — 2,6 мі­льяр­да гри­вень (33,9%), скра­пле но го га зу — 737,2 міль йо на гри вень ( 9,6%), стис не но го га зу — 117,6 міль­йо­на гри­вень (1,6%).

ФО­ТО МИ­КО­ЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.