Як про­ду­ку­ва­ти «ін­шу по­лі­ти­ку»?

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Іри­на СТЕЛЬ­МАХ, Ма­рія ВО­ЛО­ШИН, Лі­тня шко­ла жур­на­лі­сти­ки «Дня»

Оле­ксандр СО­ЛОН­ТАЙ: «Лю­дям по­трі­бно са­мим про­яв­ля­ти по­зи­цію — зби­ра­ти гро­ші для сво­їх кан­ди­да­тів, го­ло­су­ва­ти, а по­тім кон­тро­лю­ва­ти май­бу­тніх де­пу­та­тів»

Оле­ксандр Со­лон­тай — но­вий гість Лі­тньої шко­ли жур­на­лі­сти­ки « Дня » . Екс­перт Ін­сти­ту­ту по­лі­ти­чної осві­ти, гро­мад­ський акти­віст, один із лі­де­рів об’єд­на­н­ня «Си­ла лю­дей», який брав актив­ну участь у ре­во­лю­цій­них по­ді­ях на Єв­ро­май­да­ні. До но­во­го пар­ла­мен­ту він не по­тра­пив, однак, за йо­го сло­ва­ми, про це аб­со­лю­тно не шко­дує: «Ми не вва­жа­ли за по­трі­бне при­єд­ну­ва­ти­ся до жо­дної з олі­гар­хі­чних ко­манд і ви­рі­ши­ли зро­би­ти те, за­ра­ди чо­го по­ча­ли ство­ре­н­ня ін­шо­го фор­ма­ту укра­їн­ської по­лі­ти­ки». Під час роз­мо­ви уча­сни­ки по­ру­ши­ли низ­ку пи­тань сто­сов­но но­во­вве­день у про­ку­ра­ту­рі, ре­фор­му­ва­н­ня ін­сти­ту­ту гро­ма­дян­ства, но­во­го ви­бор­чо­го за­ко­но­дав­ства на мі­сце­вих ви­бо­рів, вне­се­н­ня змін до Кон­сти­ту­ції та ство­ре­н­ня аль­тер­на­тив­ної си­сте­ми по­лі­ти­ки в Укра­ї­ні.

«У ПРО­КУ­РА­ТУ­РІ НЕ­МАЄ ПРО­ФЕ­СІЙ­НО­ГО ПІД­ХО­ДУ ДО НА­БО­РУ ПРА­ЦІВ­НИ­КІВ»

Ка­те­ри­на САДЛОВСЬКА, Львів­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. І. Фран­ка: — Не­що­дав­но Ген­про­ку­рор Ві­ктор Шо­кін за­явив про ство­ре­н­ня «мо­ло­ді­жної про­ку­ра­ту­ри». Як ви оці­ню­є­те ре­фор­му про­ку­ра­ту­ри, адже це вже тре­тій Ген­про­ку­рор пі­сля Єв­ро­май­да­ну?

О. С.: — Ін­сти­тут Ге­не­раль­ної про­ку­ра­ту­ри в Укра­ї­ні до­сі не ре­фор­мо­ва­ний. Ста­рі по­са­дов­ці ді­ють у ста­ро­му ре­жи­мі, то­му те, що від­бу­ва­є­ться в Укра­ї­ні, ста­вить під удар Ві­кто­ра Шо­кі­на. За­лу­че­н­ня мо­ло­дої кро­ві у ви­гля­ді «мо­ло­ді­жної про­ку­ра­ту­ри» ні­як не до­по­мо­же цій си­сте­мі.

В Укра­ї­ні з ча­сів Єв­ро­май­да­ну бу­ли три Ге­не­раль­ні про­ку­ро­ри, два го­ло­ви СБУ, два Пре­зи­ден­ти ( Тур­чи­нов і По­ро­шен­ко) та один ке­рів­ник МВС. Кри­ти­чною то­чкою для Ві­кто­ра Шо­кі­на є осінь, дру­га рі­чни­ця Єв­ро­май­да­ну, адже ви­ни­кає пи­та­н­ня про те, хто вин­ний у по­бит­ті сту­ден­тів і які ре­зуль­та­ти роз­слі­ду­ва­н­ня з по­ча­тку роз­стрі­лу лю­дей на ву­ли­ці Гру­шев­сько­го. Для Ар­се­на Ава­ко­ва та­кою то­чкою мо­же ста­ти будь- який ін­ци­дент. Пер­ший — марш «Пра­во­го се­кто­ра» в Ки­є­ві, дру­гий — зрив про­мі­жних ви­бо­рів до Вер­хов­ної Ра­ди на 205-му окру­зі в Чер­ні­го­ві.

Су­спіль­ство ви­ма­гає ру­ху. Якщо йо­го не­має — по­трі­бно мі­ня­ти ка­дри. Це не ви­бор­ні по­са­ди, то­му су­спіль­ство бу­де ти­сну­ти на Пре­зи­ден­та і прем’єра.

Іван КА­ПСА­МУН: — Як ви про­ко­мен­ту­є­те кон­флікт у ке­рів­ни­цтві ГПУ між Гу­зи­рем та Са­ква­ре­лі­дзе — Ка­сько? Чи справ­ді остан­ні ма­ють на­мір щось змі­ни­ти?

О. С.: — У про­ку­ра­ту­рі не­має про­фе­сій­но­го під­хо­ду до на­бо­ру пра­ців­ни­ків. Ві­кто­ра Шо­кі­на при­зна­чи­ли то­му, що йо­му до­ві­ряє По­ро­шен­ко, і та­кий осо­би­сті­сний під­хід існує по всій вла­дній вер­ти­ка­лі. Укра­ї­на не має по­слів у де­ся­тки най­ва­жли­ві­ших кра­їн, у то­му чи­слі — по­сла в Єв­ро­со­ю­зі. То­му що пі­ді­бра­ти лю­ди­ну, яка осо­би­сто ло­яль­на і про­фе­сіо­наль­но ви­ко­нує свої фун­кції, для Пре­зи­ден­та скла­дно.

Те­тя­на ЛІТВІНЧУК, Київський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. Т. Шев­чен­ка: — У зв’яз­ку з на­бо­ром іно­зем­ців на дер­жав­ні по­са­ди в Укра­ї­ні ви­ни­кає пи­та­н­ня що­до став­ле­н­ня до укра­їн­сько­го ін­сти­ту­ту гро­ма­дян­ства. Чи по­трі­бно нам ле­га­лі­зу­ва­ти мо­жли­вість ма­ти два гро­ма­дян­ства?

О. С.: — У нас одне гро­ма­дян­ство, і це має чі­тко пе­ре­ві­ря­ти­ся. Адже, до при­кла­ду, на Закарпатті ба­га­то лю­дей ма­ють угор­ські па­спор­ти, у Львів­ський та Во­лин­ській обла­стях — поль­ські, в Оде­ській обла­сті — бол­гар­ські, в Кри­му — ро­сій­ські.

Вза­га­лі, лю­ди­на, яка при­зна­ча­є­ться на ви­щу дер­жав­ну по­са­ду — це, пе­ре­д­усім, по­ка­зник ви­ко­на­н­ня за­ко­нів. Нев­же всі ці ла­твій­ці, гру­зи­ни, бри­тан­ці, аме­ри­кан­ці і ро­сі­я­ни у вла­ді — тіль­ки укра­їн­ські гро­ма­дя­ни? Не ві­рю. Зна­чить у нас не одне гро­ма­дян­ство, а два. Чо­му то­ді не пе­ред­ба­че­но адмі­ні­стра­тив­ної від­по­від­аль­но­сті за збе­ре­же­н­ня дру­го­го па­спор­та? Якщо її не­має, то тре­ба до­зво­ли­ти по­двій­не гро­ма­дян­ство. Я по­го­джу­юсь на оби­два ва­рі­ан­ти.

«П’ЯТЬПОЛІТСИЛ ПАР­ЛА­МЕН­ТУ УХВА­ЛИ­ЛИ ЗА­КОН «ПРО МІ­СЦЕ­ВІ ВИ­БО­РИ», ЩО­БИ ВЗЯ­ТИ ПІД КОНТРОЛЬМІСЦЕВУ ВЛА­ДУ»

Ма­рія ГЕНИК, Оде­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. І. Ме­чни­ко­ва: — Ви кри­ти­ку­ва­ли за­кон «Про мі­сце­ві ви­бо­ри». Чо­му? Що Укра­ї­на ма­ти­ме в ре­зуль­та­ті цих ви­бо­рів?

О. С.: — Та­ке вра­же­н­ня, що на­віть ті де­пу­та­ти, які, зда­ва­лось би, є на­ді­єю гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства, не зна­ють укра­їн­ської істо­рії. Во­ни не ро­зу­мі­ють, що ство­ри­ли те, що вже бу­ло: пар­тій­ні спи­ски, пар­тій­ну мо­но­по­лію, ім­пе­ра­тив­ний ман­дат — не вда­сться . Ми все це про­хо­ди­ли 2006 ро­ку пі­сля по­ма­ран­че­вої ре­во­лю­ції. Про­тя­гом двох ро­ків пі­сля ви­бо­рів де­пу­та­ти не зна­ли, як взя­ти під кон­троль укра­їн­ське су­спіль­ство. То­му за­мість де­цен­тра­лі­за­ції за­про­ва­ди­ли під­кон­троль­ні пар­тій­ні ви­бо­ри. Так в Укра­ї­ні 2006 ро­ку на рів­ні мі­сце­вої гро­ма­ди зни­кли кан­ди­да­ти.

От є в Укра­ї­ні на мі­сце­во­му рів­ні жи­тло­ві ко­опе­ра­ти­ви? А мо­ло­ді­жні ор­га­ні­за­ції, ре­да­кції га­зет, те­ле­ба­че­н­ня, асо­ці­а­ції під­при­єм­ців, клу­би ве­те­ра­нів, на­ціо­наль­но­куль­тур­ні то­ва­ри­ства, ба­тьків­ські ко­мі­те­ти? Їм про­сто за­бо­ро­ни­ли бра­ти участь у мі­сце­вих ви­бо­рах, на­то­мість — до­зво­ли­ли пар­ті­ям. Ви чу­ли про існу­ва­н­ня по­лі­ти­чних пар­тій на мі­сцях?

В Укра­ї­ні вза­га­лі не­має жо­дної по­лі­ти­чної пар­тії. Є фан-клу­би По­ро­шен­ка, де йо­го чле­нів об’ єд­нує одне — во­ни всі від ньо­го фа­на­ті­ють, бо по­ряд з ним мо­жна щось урва­ти. Є ще фан- клу­би Са­до­во­го, Яце­ню- ка, Ля­шка і Юлії Ти­мо­шен­ко. А пар­тія — це об’єд­на­н­ня лю­дей за іде­о­ло­гі­чни­ми пе­ре­ко­на­н­ня­ми, які ба­чать, як спіль­но по­бу­ду­ва­ти Укра­ї­ну. Іде­о­ло­гія — це структура, про­гра­ма, в яку ві­рять чле­ни пар­тії, то­му їх не­ба­га­то.

П’ять по­лі­ти­чних сил пар­ла­мен­ту ухва­ли­ли За­кон « Про мі­сце­ві ви­бо­ри » не з ме­тою по­бу­ду­ва­ти мі­сце­ве са­мов­ря­ду­ва­н­ня, а з ме­тою взя­ти під кон­троль мі­сце­ву вла­ду. Тим са­мим во­ни зра­ди­ли усе, що го­во­ри­ли пе­ред цим — де­цен­тра­лі­за­цію, мі­сце­ве са­мов­ря­ду­ва­н­ня, гро­ма­ди, щоб їхні лю­ди на мі­сцях при­йшли до вла­ди.

Пре­зи­дент­ська ко­ман­да ду­має так, як ду­мав Яну­ко­вич: « Зро­би­мо та­кий за­кон, щоб за­бра­ти по­біль­ше мі­сце­вої вла­ди. То­ді ми три­ма­ти­ме­мо кра­ї­ну під кон­тро­лем». По­ди­ві­ться на Яну­ко­ви­ча — чи ба­га­то мі­сце­вої вла­ди він взяв? Спо­ча­тку всі ска­жуть По­ро­шен­ко­ві: « Так, ми за те­бе! » , зай­дуть під йо­го про­во­дом до мі­сце­вої вла­ди, а по­тім ска­жуть: « До по­ба­че­н­ня! » . Тіль­ки він осо­би­сто не­сти­ме від­по­від­аль­ність за си­ту­а­цію і ра­зом з Ку­чмою, Ющен­ком та Яну­ко­ви­чем бу­де дис­кре­ди­то­ва­ним пре­зи­ден­том.

Ко­ман­да По­ро­шен­ка мо­гла б ви­гра­ти ці мі­сце­ві ви­бо­ри, не бе­ру­чи в них уча­сті. Во­на мо­гла ска­за­ти: «За­кли­ка­є­мо всіх: во­лон­те­рів, акти­ві­стів, ОСББ, мі­кро­ра­йон­ні ко­мі­те­ти, бу­дин­ко­ві ко­мі­те­ти, ба­тьків­ські збо­ри, жур­на­лі­стів, акти­ві­стів, проф­спіл­ки — всі йдіть на мі­сце­ві ви­бо­ри і за­ймі­ться мі­сце­ви­ми спра­ва­ми». У ре­зуль­та­ті ба­га­то мо­ло­дих лю­дей на мі­сцях вклю­чи­ли­ся б у цей про­цес. Во­ни бу­ли б ло­яль­ні до Пре­зи­ден­та, як­би він ре­гу­ляр­но з ни­ми зу­стрі­чав­ся.

За­мість то­го, щоб ми­сли­ти стра­те­гі­чно, на­ші лі­де­ри ми­слять ка­те­го­рі­я­ми «тут і за­раз», і ця ло­гі­ка їх по­гу­би­ла. У По­ро­шен­ка стіль­ки пов­но­ва­жень, що він не мо­же ни­ми роз­по­ря­ди­ти­ся.

Адмі­ні­стра­тив­но- те­ри­то­рі­аль­на ре­фор­ма і про­гра­ма де­цен­тра­лі­за­ції ма­ла аль­тер­на­ти­ву — за­ли­ши­ти ста­рий за­кон із вне­се­ни­ми змі­на­ми що­до дво­ту­ро­вих ви­бо­рів мі­ських го­лів. До цьо­го тре­ба за­про­ва­ди­ти обме­же­н­ня по­лі­ти­чної те­ле­ві­зій­ної ре­кла­ми, чо­го так і не зро­би­ли, зо­бов’яза­ти всіх кан­ди­да­тів спіл­ку­ва­ти­ся з лю­дьми, а не ве­сти агі­та­цію че­рез те­ле­ві­зор. Та­кож по­трі­бно по­си­ли­ти від­по­від­аль­ність за під­куп і фаль­шу­ва­н­ня. Усі кон­ку­рен­ти По­ро­шен­ка бу­ли б усу­не­ні, то­му що во­ни не вмі­ють ро­би­ти ви­бо­ри іна­кше, ніж за гро­ші.

Окрім цьо­го, по­трі­бно роз­пу­сти­ти ЦВК, адже не­має жо­дно­го ар­гу­мен­ту, чо­му во­на по­вин­на фун­кціо­ну­ва­ти в Укра­ї­ні. ЦВК по­лі­ти­чно, юри­ди­чно та пси­хо­ло­гі­чно не зда­тна про­во­ди­ти че­сні ви­бо­ри. Але Вер­хов­на Ра­да прийня­ла но­вий за­кон, згі­дно з яким ЦВК ство­рює по всій Укра­ї­ні не 225 окру­жних ви­бор­чих ко­мі­сій, як це бу­ло на пар­ла­мент­ських чи пре­зи­дент­ських ви­бо­рах, а 1000 те­ри­то­рі­аль­них ви­бор­чих ко­мі­сій.

Ме­ні як по­тен­цій­но­му по­лі­ти­ко­ві во­ни да­ли ве­ли­че­зні пре­фе­рен­ції. А для кра­ї­ни зро­би­ли ве­ли­ку бі­ду. Пар­ті­ям ви­гі­дний цей за­кон. Я як екс­перт Ін­сти­ту­ту по­лі­ти­чної осві­ти, який де­сять ро­ків ви­кла­дає мі­сце­ве са­мов­ря­ду­ва­н­ня, від­по­від­аю з то­чки зо­ру ін­те­ре­сів кра­ї­ни: че­рез 10 — 20 ро­ків це ма­ти­ме не­зво­ро­тні наслідки. За­мість то­го, щоб сти­му­лю­ва­ти ство­ре­н­ня ОСББ, са­мов­ря­ду­ва­н­ня, бу­дин­ко­вих, квар­таль­них, ву­ли­чних ко­мі­те­тів, нам вчер­го­ве про­по­ну­ють го­ло­су­ва­ти за олі­гар­хі­чні пар­тії. Та­ким чи­ном во­ни втра­ти­ли шанс на про­дов­же­н­ня сво­єї по­лі­ти­чної кар’єри. У нас дав­но вже не бу­ло пре­зи­ден­та, який має шанс бу­ти обра­ним на дру­гий тер­мін. Ку­чма отри­мав цей шанс шля­хом фаль­шу­ва­н­ня і кро­ві на сво­їх ру­ках. А Ющен­ко на­віть у дру­гий тур не по­тра­пив. Яну­ко­вич не брав уча­сті у ви­бо­рах. А По­ро­шен­ко та­кож іде по їхньо­му по­мил­ко­во­му шля­ху.

«ЦЕЙ ПАР­ЛА­МЕНТ НЕ ПРО­ЖИ­ВЕ ВСІ П’ЯТЬРОКІВ, ДО­СТРО­КО­ВІ ВИ­БО­РИ НЕ­О­ДМІН­НО БУ­ДУТЬ»

Окса­на ГРУ­БА, Львів­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет іме­ні Іва­на Фран­ка: — Яка най­біль­ша про­бле­ма цьо­го пар­ла­мен­ту? Чи не до­пу­ска­є­те ви до­стро­ко­ві ви­бо­ри?

О. С.: — Цей пар­ла­мент не про­жи­ве всі п’ ять ро­ків, до­стро­ко­ві ви­бо­ри не­о­дмін­но бу­дуть. Най­швид­ший тер­мін — це весна 2016 ро­ку, най­пі­зні­ший — кі­нець 2017 — весна 2018 ро­ку. На­при­кін­ці жов­тня 2017 ро­ку в Укра­ї­ні від­бу­ду­ться дру­гі чер­го­ві мі­сце­ві ви­бо­ри, якщо ухва­лять про­ект змін до Кон­сти­ту­ції. Та­ким чи­ном, жов­тень 2017 ро­ку мо­же ста­ти для всіх ком­про­мі­сною да­тою по­за­чер­го­вих пар­ла­мент­ських ви­бо­рів.

Якщо ска­су­ють де­пу­тат­ську не­до­тор­кан­ність, то до на­сту­пної ВР не по­тр­пить ве­ли­ка кіль­кість бі­зне­сме­нів, які ту­ди пі­шли ви­клю­чно за­ра­ди « ко­ро­чки » іму­ні­те­ту.

Для то­го, щоб прой­ти до сьо­го­дні­шньо­го пар­ла­мен­ту, по­лі­ти­чні пар­тії ви­тра­ти­ли ве­ли­че­зну кіль­кість гро­шей. Але якщо ми хо­че­мо отри­ма­ти ін­шу по­лі­ти­ку та ін­ших на­ро­дних де­пу­та­тів, лю­дям тре­ба зби­ра­ти гро­ші для сво­їх кан­ди­да­тів, під­три­му­ва­ти їх, ра­зом із ним бра­ти участь у ви­бор­чій кам­па­нії та го­ло­су­ва­ти. То­ді во­ни не від­пра­цьо­ву­ва­ти­муть чи­їсь гро­ші, а пра­цю­ва­ти­муть на нас. То­му тре­ба за­про­ва­ди­ти за­ко­но­дав­ство про по­лі­ти­чні пар­тії, про по­лі­ти­чні фон­ди, про від­кри­ті спи­ски на ви­бо­рах, в яко­му пе­ред­ба­ча­ти­ме­ться опла­чу­ва­на дер­жа­вою по­лі­ти­чна ре­кла­ма. Но­вий фор­мат по­лі­ти­ки — це не но­ві облич­чя, фор­ма чи ди­зайн, це — зміст і якість. Ми мо­же­мо одне й те са­ме за­гор­та­ти в рі­зні обгор­тки, але «цу­кер­ка» бу­де та ж са­ма.

«МІ­СЦЕ­ВІ РА­ДИ НЕ ОТРИ­МА­ЮТЬ ПРА­ВА ФОР­МУ­ВА­ТИ ВИ­КОН­КО­МИ, ДО­КИ НЕ ВІД­БУ­ДУ­ТЬСЯ ЩЕ ОДНІ МІ­СЦЕ­ВІ ВИ­БО­РИ»

На­та­лія ПУШКАРУК, Київський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. Т. Шев­чен­ка: — Оле­ксандр Єльяшкевич під час зу­стрі­чі з Лі­тньою шко­лою жур­на­лі­сти­ки «Дня» за­зна­чив, що змі­ни до Кон­сти­ту­ції мо­жуть на­да­ти Пре­зи­ден­то­ві май­же не­о­бме­же­ні пов­но­ва­же­н­ня. Яка ва­ша оцін­ка?

О. С.:

— Са­ме так, якщо про­чи­та­ти текст змін до Кон­сти­ту­ції, то ми по­ба­чи­мо, що ра­йон­ні та обла­сні дер­жав­ні адмі­ні­стра­ції змі­ню­ю­ться на пре­фе­кту­ри, а фун­кції ви­ко­нав­чої вла­ди на мі­сцях, у ра­йо­нах та обла­стях ви­ко­ну­ва­ти­муть рай­ви­кон­ко­ми та обл­ви­кон­ко­ми при ра­йон­них та обла­сних ра­дах. Пре­зи­дент не пред­став­ляє ви­ко­нав­чу вла­ду на мі­сцях, але має мо­жли­вість її кон­тро­лю­ва­ти, ска­со­ву­ва­ти її рі­ше­н­ня, роз­пу­ска­ти. Якщо во­ни по­ру­шу­ють за­ко­ни Укра­ї­ни, Пре­зи­дент че­рез пре­фе­кта має пра­во при­зу­пи­ня­ти їхні пов­но­ва­же­н­ня.

Але в про­е­кті змін до Кон­сти­ту­ції є пе­ре­хі­дні по­ло­же­н­ня, які бу­дуть ска­со­ва­ні ли­ше то­ді, ко­ли в Укра­ї­ні дві­чі від­бу­ду­ться мі­сце­ві ви­бо­ри. Тоб­то тіль­ки че­рез два ро­ки мі­сце­ве са­мов­ря­ду­ва­н­ня роз­ши­рить свої ви­ко­нав­чі фун­кції й від­окре­ми­ться від дер­жа­ви, уже не бу­де обл— і райа­дмі­ні­стра­цій, а на­то­мість з’яв­ля­ться пре­фе­кту­ри. Ра­йон­ні та обла­сні ра­ди не отри­ма­ють пра­ва фор­му­ва­ти ви­кон­ко­ми, до­ки не від­бу­ду­ться ще одні мі­сце­ві ви­бо­ри. Всю кра­ї­ну за­по­ло­ни­ли ін­фор­ма­цій­ною ата­кою про те, «чи є в Кон­сти­ту­ції осо­бли­вий ста­тус Дон­ба­су», щоб ні­хто не звер­нув ува­гу на цю клю­чо­ву річ.

На­та­лія БЕЗВОЗЮК, Оде­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. І. Ме­чни­ко­ва: — Ви ро­дом із За­кар­па­т­тя, у 2006 — 2010 ро­ках бу­ли де­пу­та­том За­кар­пат­ської обла­сної ра­ди і зна­є­те із­се­ре­ди­ни си­ту­а­цію в ре­гіо­ні. Ви мо­же­те на­зва­ти ета­пи де­гра­да­ції, яка при­зве­ла до си­ту­а­ції в Му­ка­че­ві? Як ви­рі­шу­ва­ти цю си­ту­а­цію? Чи мо­жуть ка­дро­ві змі­ни, які там про­во­дить Пре­зи­дент, по­кра­щи­ти си­ту­а­цію?

О . С.: —

Справ­ді, від­бу­ва­ла­ся де­гра­да­ція, адже ви­хо­дить, що в Укра­ї­ні в будь-яке мі­сце мо­же при­бу­ти ко­ло­на озбро­є­них лю­дей і чи­ни­ти, що за­хо­че. І в будь-якій то­чці Укра­ї­ни в будь-який мо­мент мо­же ви­ни­кну­ти та­ка са­ма си­ту­а­ція — їх уже бу­ли де­ся­тки. Але по­дії в Му­ка­че­ві ста­ли ві­до­ми­ми ли­ше то­му, що там уби­ли лю­ди­ну, а да­лі під’їха­ла мі­лі­ція і по­ча­лись ви­бу­хи. До цьо­го не бу­ла го­то­ва жо­дна зі сто­рін — ані Пре­зи­дент, ані «Пра­вий се­ктор», ані ро­сі­я­ни, які на­ма­га­ю­ться роз­хи­ту­ва­ти си­ту­а­цію, та ще й у За­хі­дній Укра­ї­ні.

Але дер­жа­ва має зро­би­ти на­ціо­наль­ний ви­сно­вок із си­ту­а­ції, що скла­ла­ся, — або всі не­до­уком­пле­кто­ва­ні зброй­ні фор­му­ва­н­ня вхо­дять до Зброй­них сил Укра­ї­ни, або їх роз­пу­ска­ють. Ста­ном на сьо­го­дні від­су­тність по­ряд­ку за­гро­жує біль­ше, ніж зов­ні­шній во­рог. У зо­ні АТО во­ю­ва­ли під­роз­ді­ли МВС і «Пра­во­го се­кто­ру», то чо­му ж не­має єди­но­го управ­лі­н­ня си­ло­вим бло­ком? Крім цьо­го, ви­ни­кла по­тре­ба гро­мад­сько­го кон­тро­лю над си­ло­ви­ми ор­га­на­ми, адже у нас є від­по­від­ний за­кон, який не ре­а­лі­зу­є­ться, і не­має на­віть пов­но­го пе­ре­лі­ку си­ло­вих ор­га­нів.

«ДЕ­МОН­ТАЖ «СИ­СТЕ­МИ КУ­ЧМИ» НЕ ВІД­БУ­ДЕ­ТЬСЯ ЗА ПО­РО­ШЕН­КА, БО ВІН Є ЧА­СТИ­НОЮ ЦІ­ЄЇ СИ­СТЕ­МИ»

Оле­на ЛИТВИНОВА, Львів­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. І. Фран­ка: — Ви ба­га­то по­до­ро­жу­є­те, про­ко­мен­туй­те, будь ла­ска, як змі­ню­є­ться на­ша кра­ї­на, і в яко­му ста­ні ми пе­ре­бу­ва­є­мо за­раз?

О . С.: — Справ­ді, цьо­го ро­ку 125 зі 150 днів я про­вів у по­їзд­ках Укра­ї­ною. Я див­лю­ся на те, що від­бу­ва­є­ться в ре­гіо­нах, і вко­тре пе­ре­ко­ну­ю­ся, що між ни­ми не­має осо­бли­вої рі­зни­ці. Зви­чай­но, є пев­ні ню­ан­си, але оче­ви­дно, що Укра­ї­на єди­на. Два най­не­ти­по­ві­ших ре­гіо­ни — Дон­бас та Крим за­раз фа­кти­чно не під на­шим кон­тро­лем. Усі ін­ші більш-менш одно­ма­ні­тні: ру­си­фі­ко­ва­ні мі­ста, укра­ї­но­мов­ні се­ла, одна-дві за­мо­жні ро­ди­ни на се­ло, 10 — 20 на се­ли­ще, чо­ти­рип’ять олі­гар­хі­чних кланів у ко­жно­му ре­гіо­ні, одна-дві мі­сте­чко­ві по­лі­ти­чні си­ли у ви­гля­ді під­кон­троль­ної ко­мусь по­лі­ти­чної ко­ман­ди, чо­ти­ри-п’ять те­ле­ка­на­лів на ко­жен ре­гіон, 10 — 20 ЗМІ, до­мі­ну­ва­н­ня на­ціо­наль­но­го ТБ як за­со­бу ко­му­ні­ка­ції. Усю­ди ба­га­то за­ро­бі­тчан, які ря­ту­ють ре­гіон від без­про­сві­тної бі­дно­сті, «за­ка­чу­ю­чи» не­фор­маль­ни­ми ка­на­ла­ми ко­шти. Та­кож скрізь роз­квіт ко­ру­пції — ба­га­то хто отри­мує пів­то­ри-дві з по­ло­ви­ною ти­ся­чі гри­вень і ро­бить ви­гляд, що на ці гро­ші жи­ве. Хоч є лю­ди, які справ­ді жи­вуть за ці гро­ші — бі­да­ки-пен­сіо­не­ри, для яких 50 гри­вень — це гро­ші. Та­кож у лю­дей по­мі­тно згас ін­те­рес до чи­та­н­ня лі­те­ра­ту­ри.

Ма­рія ВО­ЛО­ШИН, Львів­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. І. Фран­ка: — На одно­му із кру­глих сто­лів у «Дні» ви ска­за­ли, що «По­ро­шен­ко не без до­по­мо­ги Ку­чми, а Яце­нюк не без до­по­мо­ги Пін­чу­ка ста­ли ти­ми, ким во­ни є те­пер». У яко­му ста­ні пе­ре­бу­ває кра­ї­на, якщо до­сі в Апе­ля­цій­но­му су­ді Ки­є­ва три­ває роз­гляд «спра­ви Гон­га­дзе — По­доль­сько­го»? Як нам ви­бра­тись із «си­сте­ми Ку­чми — Яну­ко­ви­ча»?

О . С.: — Оче­ви­дно, роз­гляд ці­єї ре­зо­нан­сної спра­ви до­сі галь­му­є­ться. Де­мон­таж си­сте­ми не від­бу­де­ться за По­ро­шен­ка, бо він є ча­сти­ною ці­єї си­сте­ми. Він га­ран­тує не­до­тор­кан­ність по­пе­ре­днім пре­зи­ден­там — Крав­чу­ку, Ку­чмі, Ющен­ку. Так за­ли­ша­ти­ме­ться до­ти, до­ки в Укра­ї­ні не від­бу­ду­ться пер­вин­ні ре­фор­ми, які мо­жуть ста­ти клю­чем до на­сту­пно­го ета­пу. На­сам­пе­ред — це зня­т­тя недоторканності, за­про­ва­дже­н­ня справ­жньо­го правосуддя, де­цен­тра­лі­за­ція, ство­ре­н­ня ре­аль­но­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, ре­фор­му­ва­н­ня пра­во­охо­рон­них ор­га­нів. Дру­гий етап — де­о­лі­гар­хі­за­ція еко­но­мі­ки. Тож або пред­став­ни­ків ста­рої си­сте­ми не ста­не, і то­ді тре­ба бу­де про­сто да­ти істо­ри­чну оцін­ку їхньої ді­яль­но­сті, або по­ста­не пи­та­н­ня про при­тя­гне­н­ня їх до від­по­від­аль­но­сті за кри­мі­наль­ни­ми спра­ва­ми. Най­пер­ше Ку­чми — за «спра­ву Гон­га­дзе — По­доль­сько­го».

ФО­ТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.