Iн­ве­сти­ції по-аме­ри­кан­ськи

Екс­пер­ти «Дня» — про те, чим мо­же ві­тчи­зня­на еко­но­мі­ка за­ці­ка­ви­ти за­о­ке­ан­ський бі­знес

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ма­рія ЮЗИЧ, На­та­лія БІЛОУСОВА, «День»

Не­що­дав­но в Спо­лу­че­них Ша­тах Аме­ри­ки за­вер­шив­ся пер­ший Аме­ри­кан­сько-укра­їн­ський бі­знес-фо­рум. Із за­яв мі­ні­стрів та го­ло­ви уря­ду Ар­се­нія Яце­ню­ка мо­жна зро­би­ти ви­сно­вок, що не­за­ба­ром до Укра­ї­ни при­йде чи­ма­ло ін­вес

ти­цій. Так, ми­ну­ло­го ти­жня мі­ністр еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку і тор­гів­лі

Укра­ї­ни Ай­ва­рас АБРО­МА­ВІ­ЧУС по­ві­до­мив, що аме­ри­кан­ські ін­ве­сто­ри ви­я­ви­ли чи­ма­лий ін­те­рес до ІТ і аграр­ної га­лу­зі Укра­ї­ни. «В основ­но­му, аме­ри­кан­ські ін­ве­сто­ри за­ці­кав­ле­ні у IT і аграр­ній га­лу­зі. Ми очі­ку­є­мо, що са­ме ці сфе­ри отри­ма­ють най­біль­ше за­хі­дно­го ка­пі­та­лу», — ска­зав він.

«Ін­ве­сти­цій­ний фо­рум, який від­був­ся у США, як і будь- який ін­ший по­ді­бний за­хід — це ви­став­ка для то­го, щоб на­ла­го­ди­ти осо­би­сте спіл­ку­ва­н­ня між ін­ве­сто­ра­ми й об’ єкта­ми ін­ве­сту­ва­н­ня, не біль­ше», — го­во­рить го­ло­ва Ко­мі­те­ту еко­но­мі­стів Укра­ї­ни

Ан­дрій НО­ВАК. Екс­перт по­го­джу­є­ться із по­зи­цію МЕРТ у то­му, що най­більш ці­ка­ви­ми для аме­ри­кан­ських ін­ве­сто­рів, та й для будь-яких ін­ших за­кор­дон­них, мо­жуть ста­ти АПК та ІТ. « Ще ці­ка­вим для ін­ве­сто­рів сьо­го­дні мо­же ста­ти енер­ге­ти­чний се­ктор. У ці три га­лу­зі в Укра­ї­ні мо­жна смі­ли­во вкла­да­ти, роз­ра­хо­ву­ю­чи май­же одра­зу на від­да­чу у ви­гля­ді при­бу­тку. У всіх ін­ших сфе­рах ін­ве­сти­ції по­трі­бні дов­го­три­ва­лі­ші і від цьо­го во­ни є більш ри­зи­ко­ва­ни­ми » , — по­яснює Ан­дрій Но­вак.

Утім, за йо­го сло­ва­ми, не вар­то по­кла­да­ти­ся на за­яви чи­нов­ни­ків, адже в кра­ї­ні до­сі не­має на­ле­жних умов для ро­бо­ти за­кор­дон­но­го ін­ве­сто­ра. «Йде­ться про по­да­тко­ве і ми­тне за­ко­но­дав­ства, а та­кож — про ро­бо­ту су­до­вої си­сте­ми. Якщо не бу­де за­без­пе­че­на спри­я­тли­ва для ін­ве­сто­ра ро­бо­та цих трьох га­лу­зей, ін­ве­стор не при­йде на­віть у най­пер­спе­ктив­ні­шу га­лузь еко­но­мі­ки » , — го­во­рить екс­перт. За йо­го оцін­кою, за остан­ній рік сут­тє­вих змін у цих трьох сфе­рах май­же не від­бу­ло­ся. «Вла­да зно­ву на­ма­га­є­ться пра­цю­ва­ти в « ру­чно­му » ре­жи­мі, обі­ця­ю­чи окре­мим ком­па­ні­ям, які при­йдуть, осо­бли­ві умо­ви. Але будь- яка ком­па­нія і її ке­рів­ни­цтво ро­зу­міє, що за­ле­жа­ти від окре­мо­го чи­нов­ни­ка — не мо­жна. То­му що сьо­го­дні чи­нов­ник один, а зав­тра — ін­ший і пра­цю­ва­ти по­трі­бно бу­де по но­вих пра­ви­лах. То­му без за­галь­них за­ко­но­дав­чих умов, спри­я­тли­вих і одна­ко­вих для всіх, ін­ве­сти­ції в Укра­ї­ну не при­йдуть » , — до­дає Ан­дрій Но­вак.

«День» ви­рі­шив де­таль­ні­ше до­слі­ди­ти, ку­ди ж аме­ри­кан­ський ін­ве­стор мо­же вкла­сти свої гро­ші і що мо­же йо­му за­про­по­ну­ва­ти укра­їн­ський уряд.

АПК

Як ствер­джу­ють екс­пер­ти та уря­дов­ці, одна із най­пер­спе­ктив­ні­ших га­лу­зей, яка мо­же при­ва­би­ти за­кор­дон­но­го ін­ве­сто­ра, — ві­тчи­зня­ний агро­про­ми­сло­вий ком­плекс. Як за­явив ми­ну­ло­го ти­жня мі­ністр аграр­ної по­лі­ти­ки і про­до­воль­ства Оле­ксій ПАВЛЕН

КО, пред­став­ни­ки ве­ли­ко­го бі­зне­су США ма­ють на­мір ін­ве­сту­ва­ти близь­ко пів­мі­льяр­да до­ла­рів в основ­ні на­пря­ми аграр­но­го се­кто­ру Укра­ї­ни, а та­кож в аграр­ну ло­гі­сти­ку, сіль­сько­го­спо­дар­ське і транс­порт­не ма­ши­но­бу­ду­ва­н­ня.

Се­ред при­кла­дів успі­шних за­хі­дних ін­ве­сти­цій у Мі­на­гро­по­лі­ти­ки на­зва­ли та­кі аме­ри­кан­ські ком­па­нії, як AgCo, Cargill, Monsanto, Dupont Pioneer. За сло­ва­ми Оле­ксія Пав­лен­ка, во­ни вже пра­цю­ють в Укра­ї­ні, а не­що­дав­но під­твер­ди­ли, що го­то­ві що­рі­чно збіль­шу­ва­ти свою при­су­тність.

«Аме­ри­кан­ський ін­ве­стор міг би за­ці­ка­ви­ти­ся пор­то­вим тер­мі­на­лом. Та­кож нам бу­ло би ви­гі­дно, як­би во­ни вкла­да­ли у ви­ро­бни­цтво ком­бай­нів або ін­шої го­спо­дар­ської те­хні­ки на те­ри­то­рії Укра­ї­ни » , — го­во­рить ана­лі­тик кон­сал­тин­го­вої ком­па­нії «ААА» Ма­рія КО­ЛЕ­СНИК. Се­ред об’ єктів, в які мо­жна в та­ко­му ви­пад­ку ін­ве­сту­ва­ти, екс­перт на­зи­ває за­во­ди в Хар­ко­ві та Хер­со­ні. Адже та­ким чи­ном, вва­жає Ко­ле­сник, мо­жна за­ван­та­жи­ти під­при­єм­ства і да­ти їм мо­жли­вість і на­да­лі пра­цю­ва­ти, по-дру­ге, зде­ше­ви­ти усю те­хні­ку для ві­тчи­зня­них агра­рі­їв.

Ще однин по­тен­цій­ний на­прям спів­пра­ці, який міг би бу­ти ви­гі­дним для обох сто­рін — ви­ро­бни­цтво біо­е­та­но­лу. «Йо­го ви­го­тов­ля­ють сьо­го­дні в Аме­ри­ці. Але мо­гли б ви­ро­бля­ти у нас і екс­пор­ту­ва­ти по­бі­чний про­дукт — кор­ми, адже біо­е­та­нол ви­ро­бля­є­ться з ку­ку­ру­дзи», — по­яснює Ма­рія Ко­ле­сник. Ці кор­ми, до­дає во­на, мо­жна про­да­ва­ти як і у нас, так і екс­пор­ту­ва­ти, на­при­клад у Ки­тай.

ІТ

Ще одна пер­спе­ктив­на га­лузь для вкла­да­н­ня ко­штів — се­ктор ін­фор­ма­цій­них те­хно­ло­гій. «Утім, важ­ко ска­за­ти то­чно, ку­ди са­ме вкла­да­ти­муть гро­ші аме­ри­кан­ські ін­ве­сто­ри — в ау­тсор­син­го­ві чи про­ду­кто­ві ком­па­нії.

Ін­ве­сто­ри ку­пу­ють те, що є і що їм по­до­ба­є­ться», — го­во­рить член прав­лі­н­ня Ін­тер­нет Асо­ці­а­ції Укра­ї­ни Олек

сандр ОЛЬШАНСЬКИЙ. За йо­го сло­ва­ми, та­кож скла­дно спро­гно­зу­ва­ти, чи пе­ре­во­зи­ти­муть ін­ве­сто­ри зго­дом окре­мих пра­ців­ни­ків чи ці­лі ком­па­нії до се­бе в США. Адже, як ві­до­мо, про­тя­гом остан­ньо­го ча­су по­ча­сті­ша­ли ви­пад­ки, ко­ли ком­па­нія пе­ре­во­зить у бу­кваль­но­му сен­сі, всіх сво­їх спів­ро­бі­тни­ків за ме­жі Укра­ї­ни. При­чи­на цьо­го, в основ­но­му, — вій­на на Дон­ба­сі.

«Якщо аме­ри­кан­ські ін­ве­сто­ри вкла­да­ти­муть гро­ші в укра­їн­ські ком­па­нії — це бу­де ду­же до­бре. Про­те по­трі­бно зо­се­ре­ди­ти­ся на то­му, щоб ці ком­па­нії за­ли­ша­ли­ся в Укра­ї­ні», — на­го­ло­шує Оле­ксандр Ольшанський. За йо­го сло­ва­ми, для цьо­го по­трі­бен спри­я­тли­вий ін­ве­сти­цій­ний клі­мат, щоб ін­ве­сто­ри за­ли­ша­ли в Укра­ї­ні той по­тен­ці­ал, який во­ни на­пра­цю­ють.

От­же, на­сам­пе­ред, пе­ре­ко­на­ний член прав­лі­н­ня ІнАУ, слід звер­ну­ти ува­гу на по­да­тко­ве та тру­до­ве за­ко­но­дав­ства, щоб пра­во­охо­рон­ні ор­га­ни не за­ва­жа­ли ро­бо­ті ком­па­ній. Адже, по­яснює він, аме­ри­кан­сько­му бі­зне­су скла­дно зро­зу­мі­ти, як мо­жна вза­га­лі пра­цю­ва­ти в та­ких умо­вах. «У США не­має та­ко­го, щоб пра­во­охо­рон­ні ор­га­ни, ко­ли хо­чуть ви­рі­ши­ти свої пи­та­н­ня, при­хо­дять до ве­ли­кої ау­тсор­син­го­вої ком­па­нії і па­ра­лі­зу­ють її ро­бо­ту. Як на­слі­док, ком­па­нії са­мі пе­ре­їжджа­ють з Укра­ї­ни», — ка­же Ольшанський.

Та­кож по­гір­шує умо­ва ро­бо­ти ау­тсор­син­го­вих ком­па­ній скла­дне по­да­тко­ве за­ко­но­дав­ство, до­дає він. «Але за рік жо­дних сут­тє­вих змін я не по­ба­чив», — під­су­мо­вує Оле­ксандр Ольшанський.

ЕНЕР­ГЕ­ТИ­КА

Не менш ці­ка­вий на­пря­мок для ро­бо­ти аме­ри­кан­ських ком­па­ній — енер­ге­ти­ка. Як пи­сав «День» ра­ні­ше, одна з двох най­біль­ших сві­то­вих ком­па­ній із ви­до­бу­ва­н­ня не­тра­ди­цій­но­го га­зу — аме­ри­кан­ська Chevron за­кри­ла пред­став­ни­цтво Укра­ї­ні. Ра­зом із тим, як за­явив Ар­се­ній Яце­нюк за під­сум­ка­ми ін­ве­сти­цій­но­го фо­ру­му, аме­ри­кан­ська ком­па­нія Frontera має на­мір по­бу­ду­ва­ти в Укра­ї­ні тер­мі­нал для по­ста­ча­н­ня скра­пле­но­го га­зу.

« НАК « На­фто­газ » уже під­пи­сав ме­мо­ран­дум з ком­па­ні­єю Frontera. Ця аме­ри­кан­ська ком­па­нія по­чне бу­дів­ни­цтво LNG-тер­мі­на­ла і по­ста­ча­ти­ме газ в Укра­ї­ну » , — за­явив го­ло­ва уря­ду.

Та­кож він по­ві­до­мив, що аме­ри­кан­ські ін­ве­сто­ри мо­жуть узя­ти участь у при­ва­ти­за­ції «Цен­тр­енер­го».

« В енер­ге­ти­ці є чи­ма­ло ці­ка­вих для аме­ри­кан­ських ін­ве­сто­рів ді­ля­нок. Але у нас є ве­ли­кі про­бле­ми у за­ко­но­дав­стві, — це їх від­ля­кує за­га­лом, не ли­ше в енер­ге­ти­чно­му се­кто­рі » , — го­во­рить ко­ли­шній упов­но­ва­же­ний Пре­зи­ден­та з між­на­ро­дних пи­тань енер­ге­ти­чної без­пе­ки Укра­ї­ни Бог­дан СО­КО­ЛОВ­СЬКИЙ.

Ще один на­пря­мок, по яко­му ми вже дав­но спів­пра­цю­є­мо із США — за­мі­на ро­сій­ських те­пло­ви­діль­них еле­мен­тів ( ТВЕЛів) на про­ду­кцію ком­па­нії Westinghouse. «Ми пра­цю­є­мо з ни­ми уже з 2008 ро­ку і по­ки що зу­пи­ни­ли­ся на двох ре­акто­рах, а в Укра­ї­ні їх — 15. То­му вва­жа­ти, що мо­жна швид­ко й одра­зу від ро­сі­ян пе­ре­йти на Westinghouse — не вар­то, то­му що ко­жен ТВЕЛ ви­ма­гає окре­мо­го екс­пе­ри­мен­ту. Пе­ред на­ми ві­сім ро­ків екс­пе­ри­мен­ту­ва­ла Че­хія, во­ни від­пра­цю­ва­ли все, але, зре­штою, во­ни ку­пу­ють паль­не в Ро­сії, хо­ча ма­ють від­пра­цьо­ва­ний про­ект із Westinghouse » , — по­яснює Со­ко­лов­ський.

Не менш ці­ка­вою є ре­но­ва­ція ста­рих свер­дло­вин, у чо­му аме­ри­кан­ські ком­па­нії по­сі­да­ють одне із пер­ших місць у сві­ті, а та­кож — бу­дів­ни­цтво за­во­ду по ядер­но­му паль­но­му. « Ро­сій­ський про­ект так і не від­був­ся, хо­ча ми під­пи­са­ли кон­тракт. Але, га­даю, аме­ри­кан­ці за­ці­кав­ле­ні в то­му, щоб при­йти до нас і бу­ду­ва­ти за­вод по ядер­но­му паль­но­му. Во­ни за ра­ху­нок цьо­го по­кри­ли б ба­га­то кра­їн в Єв­ро­пі, де ма­ють ін­те­рес», — по­яснює Бог­дан Ско­лов­ський.

Що­би не ста­ти си­ро­вин­ним при­да­тком, під­су­мо­вує він, у ко­жно­му окре­мо­му ви­пад­ку по­трі­бно не за­бу­ва­ти і про те, яку ви­го­ду мо­же отри­ма­ти Укра­ї­на. « Ска­жі­мо, ре­но­ва­ція лі­ній еле­ктро­пе­ре­дач. Сьо­го­дні ми втра­ча­є­мо на цьо­му 12%. Для по­рів­ня­н­ня, в Поль­щі цей по­ка­зник ста­но­вить 9%, у Ні­меч­чи­ні — 6%. Тоб­то, за ра­ху­нок змен­ше­н­ня втра­ти на­ших лі­ній еле­ктро­пе­ре­дач ми мо­же­мо ма­ти ве­ли­кі при­бу­тки. Тут вар­ту­ва­ло по­пра­цю­ва­ти із аме­ри­кан­ця­ми, але на та­ких умо­вах, які бу­ли б нам ви­гі­дні. Але не тре­ба їм від­да­ва­ти лі­нії, а по­тім про­си­ти, щоб нам да­ли до них до­ступ», — ка­же Со­ко­лов­ський.

ІН­ФРА­СТРУ­КТУ­РА

Одним із ре­зуль­та­тів бі­знес-кон­фе­рен­ції в США ста­ло під­пи­са­н­ня ме­мо­ран­ду­му про по­бу­до­ву аме­ри­кан­ськи­ми ком­па­ні­я­ми в Укра­ї­ні но­во­го пе­ре­ва­ло­чно­го тер­мі­на­ла в пор­ту «Южний». «Одна з най­біль­ших аме­ри­кан­ських ком­па­ній, яка має зна­чний до­свід вже ро­бо­ти в Укра­ї­ні, це ком­па­нія Cargill, ухва­ли­ла рі­ше­н­ня що­до до­да­тко­вих ін­ве­сти­цій в укра­їн­ську ін­фра­стру­кту­ру і бу­дів­ни­цтво тер­мі­на­ла з пе­ре­вал­кою плюс 4 міль­йо­ни тонн на за­галь­ну су­му близь­ко 100 міль­йо­нів до­ла­рів США, — за­явив прем’єр-мі­ністр Ар­се­ній ЯЦЕ­НЮК, зві­ту­ю­чи пе­ред укра­їн­ським пар­ла­мен­том ти­ждень то­му.

«Аме­ри­кан­ці є лі­де­ром з тор­гів­лі зер­ном, але ми сьо­го­дні в цій га­лу­зі ста­но­ви­мо їм кон­ку­рен­цію. То­му зро­зумі­ло, що їм ці­ка­во взя­ти під кон­троль збут зер­на з Укра­ї­ни і кон­тро­лю­ва­ти си­ту­а­цію та­ким чи­ном, яким во­ни вва­жа­ють за не­об­хі­дне. Як тіль­ки бу­дуть хо­ро­ші умо­ви, во­ни вкла­да­ти­муть в аграр­ний се­ктор та зер­но­ву га­лузь, а та­кож у мор­ські пор­ти, бо це до­зво­ляє кон­тро­лю­ва­ти збут. То­му про­е­кти бу­дів­ни­цтва зер­но­вих тер­мі­на­лів — ціл­ком ре­аль­ні», — го­во­рить ко­ли­шній мі­ністр транс­пор­ту Йо­сип ВІНСЬКИЙ.

«За по­пе­ре­дній рік ми про­да­ли 34 міль­йо­ни тонн зер­на, — про­дов­жує він, — і май­же всі во­ни пі­шли че­рез мор­ські тер­мі­на­ли. То­му, на­при­клад, якщо по­бу­ду­ва­ти ще один тер­мі­нал на 4 міль­йо­ни тонн, то це на­ші кон­ку­рен­тні мо­жли­во­сті не по­сла­бить. То­му нам ви­гі­дно, щоб при­хо­ди­ли ком­па­нії, які ма­ють рин­ки збу­ту і мо­жуть тор­гу­ва­ти на­шим зер­ном кра­ще, ніж ми са­мі». За йо­го сло­ва­ми, не мо­жна від­да­ва­ти іно­зем­ним ком­па­ні­ям більш ніж 10 — 15% рин­ку — адже це пра­цю­ва­ти­ме Укра­ї­ні не на ко­ристь.

Що ж до ін­ших ін­фра­стру­ктур­них про­е­ктів, на­при­клад ДП «Ан­то­нов», вва­жає ко­ли­шній мі­ністр, йо­го по­трі­бно за будь-яку ці­ну при­єд­на­ти до сві­то­во­го під­при­єм­ства, та­ких як Boeing чи Airbus.

*Да­ні Дер­жав­ної слу­жби ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.