Не­ві­до­мі ше­дев­ри

У Лі­те­ра­тур­но-ме­мо­рі­аль­но­му му­зеї-квар­ти­рі Пав­ла Ти­чи­ни по­ка­за­ли кар­ти­ни укра­їн­ських ху­до­жни­ків ХХ сто­лі­т­тя

Den (Ukrainian) - - Тайм-аут - Дар’я ДЯДЕНКО, Лі­тня шко­ла жур­на­лі­сти­ки «Дня» Фо­то Бо­ри­са КОРПУСЕНКА

У екс­по­зи­ції «Не­ві­до­мі ше­дев­ри з ко­ле­кції Ти­чи­ни» пред­став­ле­ні ро­бо­ти укра­їн­ських ху­до­жни­ків ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя. Зде­біль­шо­го Пав­ла Гри­го­ро­ви­ча у нас зна­ють перш за все як по­е­та і гро­мад­сько­го ді­я­ча, ча­сто за­бу­ва­ю­чи про не­пе­ре­сі­чний та­лант Ти­чи­ни-ху­до­жни­ка. А ще він зби­рав книж­ки, обо­жню­вав му­зи­ку. Сам грав на фор­те­пі­а­но, клар­не­ті, бан­ду­рі, го­бої... Хра­ни­те­лі му­зею ка­жуть, що як­би до­ля по­вер­ну­ла Пав­ла Гри­го­ро­ви­ча в якесь ін­ше ру­сло, то мо­жли­во, він став би чу­до­вим жи­во­пи­сцем (йо­го на­став­ни­ком був ві­до­мий ху­до­жник Ми­хай­ло Жук і Ти­чи­на на­віть сер­йо­зно го­ту­вав­ся до всту­пу до Пе­тер­бурзь­кої ху­до­жньої ака­де­мії)... Укра­їн­ські ми­тці ча­сто да­ру­ва­ли свої кар­ти­ни май­стру по­е­ти­чно­го сло­ва, а та­кож ці­ну­ва­ли йо­го дар ху­до­жни­ка. За­раз фон­ди му­зею при­хо­ву­ють справ­жні ше­дев­ри.

— Ми спо­ча­тку дов­го ду­ма­ли, чи пи­са­ти у на­зві «ше­дев­ри» і хо­ті­ли на­зва­ти ви­став­ку про­сто «Укра­їн­ська кла­си­ка ХХ сто­лі­т­тя. Жи­во­пис і гра­фі­ка » . Але ж це кар­ти­ни дій­сно ви­со­ко­го ху­до­жньо­го рів­ня. Ми ма­є­мо чим пи­ша­ти­ся, то­му «Не­ві­до­мі ше­дев­ри з ко­ле­кції Ти­чи­ни»

це гі­дна на­зва » , — ска­зав на від

крит­ті ди­ре­ктор му­зею Гри­го­рій

ДО­НЕЦЬ,— Ми ста­ви­ли со­бі за ме­ту під­ня­ти пре­стиж укра­їн­сько­го ми­сте­цтва. Ни­ні, ко­ли на на­шій зем­лі фа­кти­чно йде вій­на, ми по­вин­ні ще біль­ше утвер­джу­ва­ти свою куль­ту­ру, іден­ти­чність. Бо за­ра­ди чо­го то­ді во­ю­є­мо, ку­ди по­вер­ну­ться на­ші во­ї­ни?

Екс­по­зи­цію пред­став­ля­ють ро­бо­ти Де­ре­гу­са, Ка­сі­я­на, Па­щен­ка, Шов­ку­нен­ка, Глу­щен­ка, Тро­хи­мен­ка, Бі­ло­кур, Гар­бу­за, Куль­чи­цької та ін­ших май­стрів. На ви­став­ці мо­жна по­ба­чи­ти ма­люн­ки та гра­фі­ку ві­до­мих ху­до­жни­ків ХХ сто­річ­чя і ді­зна­тись ко­ли бу­ли по­да­ро­ва­ні кар­ти­ни поету і у яких сто­сун­ках бу­ли між со­бою ві­до­мі ми­тці. Так, у пер­ших від­ві­ду­ва­чів бу­ла мо­жли­вість по­слу­ха­ти екс­кур­сію, яку про­ве­ла стар­ший на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник Му­зею Ти­чи­ни Алі­на Ко­валь. Ма­ло ко­му ві­до­мо, що са­ме Пав- ло Гри­го­ро­вич під­три­мав ще ні­ко­му не­ві­до­му ху­до­жни­цю Ка­те­ри­ну Бі­ло­кур, за що во­на по­да­ру­ва­ла йо­му свою ро­бо­ту «Пі­во­нії». Ще одні­єю ці­ка­вою є істо­рія «Пла­чу Яро­слав­ни» Юхи­ма Михайлова, яко­го у Єв­ро­пі по­рів­ню­ва­ли з ли­тов­ським ху­до­жни­ком Чюр­льо­ні­сом, і який у 1935 ро­ці був за­ка­то­ва­ний у ста­лін­ських кон­цта­бо­рах. Те­пер кар­ти­ну мо­жна до­бре роз­ди­ви­ти­ся, бо ра­ні­ше во­на ви­сі­ла у не­до­сту­пно­му мі­сці у кабінеті П.Г.Ти­чи­ни.

На ви­став­ці та­кож пред­став­ле­но три ро­бо­ти ви­да­тно­го Ми­ко­ли Глу­щен­ка, одна з них бу­ла по­да­ро­ва­на на до 75-річ­чя по­е­та — «Осін­ні кві­ти», на­пи­са­ні у ім­пре­сіо­ні­сти­чній ма­не­рі. До ре­чі, під час на­вча­н­ня Глу­щен­ка у Па­ри­жі, йо­го вва­жа­ли одним з про­від­них ху­до­жни­ків та по­ряд із Ма­тіс­сом та Пі­кас­со за­про­шу­ва­ли на най­пре­сти­жні­ші виставки.

Зав­дя­ки цьо­му вер­ні­са­жу ки­я­ни та го­сті на­шої сто­ли­ці ма­ють шанс до­лу­чи­ти­ся до не­оці­нен­ної спад­щи­ни укра­їн­сько­го жи­во­пи­су бу­рем­но­го ХХ сто­лі­т­тя.

ІДЕЯ ВИСТАВКИ — ШИР­ШЕ РОЗ­КРИ­ТИ СВІТ ЖИ­ВО­ПИ­СНИХ ЗА­ХО­ПЛЕНЬ І ПРИ­СТРА­СТЕЙ ТИ­ЧИ­НИ, ЗА­ПРО­ПО­НУ­ВАВ­ШИ ВІД­ВІ­ДУ­ВА­ЧАМ МУ­ЗЕЮ ТІ ШЕ­ДЕВ­РИ З ЙО­ГО КО­ЛЕ­КЦІЇ, ЯКІ МЕНШ ВІ­ДО­МІ ШИ­РО­КО­МУ ЗА­ГА­ЛУ

ОЛЕ­НА КУЛЬЧИЦЬКА. «ПОР­ТРЕТ ДІВ­ЧИ­НИ В УКРА­ЇН­СЬКО­МУ ВБРАН­НІ»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.