«Цю фо­то­ви­став­ку мо­жна спри­йма­ти як істо­ри­чний до­ку­мент»

Ствер­джу­ють че­чель­ни­ча­ни та оль­го­піль­ці пі­сля пе­ре­гля­ду виставки «Дня»

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка -

Ан­на ГУЙВАН, сту­ден­тка ІV кур­су Оде­сько­го на­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту іме­ні І. І. Ме­чни­ко­ва. Фо­то Оле­га НИЧА

Ми­ну­лої осе­ні ме­ні по­ща­сти­ло по­бу­ва­ти на фо­то­ви­став­ці га­зе­ти «День» в Оде­сі. Пам’ятаю, як змі­ню­вав­ся на­стрій за­ле­жно від то­го, на яке фо­то па­дав по­гляд. Ко­жна ро­бо­та пе­ре­да­ва­ла свою осо­бли­ву емо­цію, що не мо­гла оми­ну­ти жо­дно­го від­ві­ду­ва­ча. 21 ли­сто­па­да 2014 ро­ку на від­крит­ті фо­то­ви­став­ки в Одеському лі­те­ра­тур­но­му му­зеї го­лов­ний ре­да­ктор «Дня» Ла­ри­са Ів­ши­на за­зна­ча­ла: « Основ­на про­бле­ма Укра­ї­ни — ма­со­ва де­гра­да­ція і вар­ва­ри­за­ція. Лю­ди пе­ре­ста­ли чи­та­ти ро­зум­не, тож не­хай по­див­ля­ться на ро­зум­ну фо­то­гра­фію. Ко­го це «проб’є», той звер­не­ться до ін­те­ле­кту­аль­ної лі­те­ра­ту­ри». Ме­не, зда­є­ться, «про­би­ло». Тим па­че, що по­пит на ін­те­ле­кту­аль­не га­зе­та «День» за­до­воль­няє пов­ною мі­рою.

Се­ред сві­тлин, що вра­зи­ли най­біль­ше, — «Май­дан. 27 сі­чня 2014 рік» Оле­ксан­дра Кузьміна. Хло­пець ле­жить на зем­лі, мо­жли­во він по­ра­не­ний. Під ним — ку­па шин, мі­шків та за­ли­шків ба­ри­кад. На го­ло­ві у хло­пця ба­ла­кла­ва, і ми ба­чи­мо ли­ше йо­го очі. Але нам і не тре­ба ба­чи­ти щось ін­ше, бо по­руч з ним си­дить дів­чи­на, чиї ру­ки цей хло­пець три­має, і на ко­го спря­мо­ва­ний йо­го по­гляд. По очах ви­дно, що він по­смі­ха­є­ться. Облич­чя дів­чи­ни май­же не ви­дно, але га­даю, що во­на теж ща­сли­ва.

Ду­же ва­жли­во, що в та­кий скла­дний для кра­ї­ни пе­рі­од зна­йшло­ся мі­сце і для щи­рих люд­ських по­чут­тів. Ве­ли­ке зна­че­н­ня має те, що Май­дан за­пам’ятав­ся лю­дям не про­сто як жорс­тке про­ти­сто­я­н­ня на­ро­ду вла­ді, а і як пла­тфор­ма, де крім агре­сії, по­бо­їщ та смер­ті ма­ли мі­сце ко­ха­н­ня, дру­жба та на­ціо­наль­ний дух.

Але лю­бов, дру­жба і на­ціо­наль­ний дух про­ро­ста­ють не на по­ро­жньо­му мі­сці. Люд­ський дух по­трі­бно пле­ка­ти, і ме­ні зда­є­ться, що са­ме цим і за­йма­є­ться га­зе­та «День». Дя­кую ре­да­кції за те, що пле­ка­є­те люд­ський дух че­рез фо­то­ви­став­ки, ін­те­ле­кту­аль­ні текс­ти і про­сто че­рез спіл­ку­ва­н­ня з чи­та­ча­ми.

Не­що­дав­но моя ба­бу­ся ска­за­ла, що лю­ди вже зви­кли до вій­ни і спри­йма­ють її як на­ле­жне. Нас вже не так шо­кує кіль­кість за­ги­блих і по­ра­не­них, ми не ди­ву­є­мо­ся чер­го­вим об­стрі­лам і де­да­лі мен­ше до­по­ма­га­є­мо на­шим бій­цям. Май­дан ві­ді­йшов для нас у да­ле­ку істо­рію, і вже рід­ше за­раз зга­ду­ють Не­бе­сну Со­тню. Ро­бо­та, яку здій­снює га­зе­та «День», зму­шує лю­дей від­мо­ви­ти­ся від цьо­го но­во­утво­ре­но­го зви­ка­н­ня. А фо­то­ви­став­ка на­то­мість є най­більш ефе­ктив­ним спосо­бом про­бу­ди­ти люд­ські по­чу­т­тя і на­га­да­ти, що в Укра­ї­ні все ще три­ває вій­на, під ку­ля­ми ги­нуть на­ші вій­сько­ві, і до цьо­го в жо­дно­му ра­зі не мо­жна зви­ка­ти.

Пе­ре­бу­ва­ю­чи у сво­їх дру­зів у смт Че­чель­ник на Він­нич­чи­ні, ді­зна­ла­ся, що сю­ди за­ві­та­ла фо­то­ви­став­ка га­зе­ти «День». Я всти­гла по­тра­пи­ти на її за­кри­т­тя і зно­ву за­ну­ри­тись у пре­кра­сний світ фо­то­гра­фії. За­раз осо­бли­во ці­ка­вою для ме­не ста­ла «кон­це­пція ево­лю­ції обра­зу», за­про­по­но­ва­на «Днем» на при­кла­ді сві­тлин 2000 і 2014 ро­ків. Два ду­же схо­жих між со­бою фо­то, але ви­ра­жа­ють дві рі­зні ідеї. Йде­ться про ро­бо­ти «Льонь­ка По­лі­ти­ка» Оле­ксан­дра Сви­сту­но­ва та «Ар­тур Сте­па­нен­ко» Сер­гія Хар­чен­ка. На цих ро­бо­тах порт­ре­ти чо­ло­ві­ків із та­ту­ю­ва­н­ням на пле­чі: у пер­шо­го «По­го­няй да знай ме­ру!», а в дру­го­го — три­зуб з під­пи­сом «Во­ля або смерть». Лег­ко по­мі­ти­ти, як за 14 ро­ків сві­до­мість лю­дей із осо­би­сті­сних мо­мен­тів пе­ре­на­прав­ле­но на за­галь­но­на­ціо­наль­ні. Ідея та­ту­ю­ва­н­ня на фо­то «Ар­тур Сте­па­нен­ко» на­бу­ває вже дер­жав­них мас­шта­бів, адже по­ня­т­тя «во­ля» в цей пе­рі- од істо­рії за­ле­жить від ко­жно­го гро­ма дя­ни на на шої кра їни.

І та­кі силь­ні вра­же­н­ня та роз­ду­ми ек­спо­зи­ція ви­кли­ка­ла не ли­ше в ме­не. Від­ві­ду­ва­чі виставки і в Че­чель­ни­ку, і в Оль­го­по­лі, де її бу­ло про­дов­же­но 24 ли­пня, охо­че за­ли­ша­ли свої від­гу­ки. Пе­ре­чи­тав­ши їх, ро­зу­мі­єш, що пе­ре­гляд фо­то, пред­став­ле­них «Днем», — це не про­сто чу­до­ва мо­жли­вість про­ве­сти до­зві­л­ля. Фо­то­ви­став­ка зму­си­ла від­ві­ду­ва­чів вко­тре від­чу­ти тяж­кий біль за вла­сну кра­ї­ну, але при цьо­му і ли­ши­ла про­мінь на­дії, який сяє у ща­сли­вих очах ді­тей та від­обра­же­ний у по­чу­т­тях за­ко­ха­них. Лю­ди за­ли­ша­ли ви­клю­чно по­зи­тив­ні від­гу­ки про ви­став­ку та бу­ли ду­же вдя­чні га­зе­ті «День» за мо­жли­вість та­ко­го мо­раль­но­го ро­сту.

Тра­ди­цій­но від­ві­ду­ва­чі виставки про­го­ло­су­ва­ли за най­кра­щі фо­то­гра­фії. Пе­ре­мо­гла ро­бо­та Оле­га Нича «День Пе­ре­мо­ги», дру­ге мі­сце по­сів Ми­ко­ла Тим­чен­ко зі знім­ком «Про­во­ди», тре­тє мі­сце — у Єв­ге­на Малолєтки зі сві­тли­ною «До­зор». Дя­ку­є­мо «Дню» за вра­же­н­ня. Че­ка­є­мо на­сту­пної зу­стрі­чі.

«ФО­ТО­ВИ­СТАВ­КА ДО­ПО­МА­ГАЄ НАМ НЕ СТА­ВА­ТИ БАЙ­ДУ­ЖИ­МИ І ВИ­ТРИ­МА­ТИ ВЕСЬ ЦЕЙ ТИСК»

Пав­ло КАЛЕНИЧ, ди­ре­ктор АФ «Оль­го­піль», зав­дя­ки яко­му і від­був­ся ві­зит фо­то­ви­став­ки «Дня» на Він­нич­чи­ну:

— По­дії в на­шій кра­ї­ні зму­шу­ють го­во­ри­ти нас про вій­ну, Май­дан, кри­зу в кра­ї­ні й та­ке ін­ше. І ми не мо­же­мо це ігно­ру­ва­ти, бо які ж ми то­ді бу­де­мо гро­ма­дя­ни? Ця фо­то­ви­став­ка до­по­ма­гає нам не ста­ва­ти бай­ду­жи­ми і ви­три­ма­ти весь цей тиск. Адже одно­му зав­жди тяж­че бо­ро­ти­ся. А га­зе- та «День» з та­ки­ми за­хо­да­ми де­мон­струє нам, що ра­зом ми змо­же­мо

все.

Бі­знес зав­жди має яко­юсь мі­рою пра­цю­ва­ти на гро­ма­дян­ську від­по­від­аль­ність, бо хто, як не він, до­по­мо­же на­шій кра­ї­ні на­ре­шті ви­бра­тись із скру­ти. Тре­ба зав­жди на­ма­га­ти­ся спри­я­ти роз­ви­тку на­шо­го су­спіль­ства. І це сто­су­є­ться не ли­ше рі­зно­ма­ні­тних роз­ва­жаль­них про­грам та по­кра­ще­н­ня ста­ну мі­ста, де ти жи­веш, на­сам­пе­ред це сто­су­є­ться ін­те­ле­кту­аль­но­го ро­сту на­ції.

На­сту­пно­го ро­ку на ви­став­ці ду­же хо­ті­ло­ся б на­ре­шті по­ба­чи­ти мир­ну, здо­ро­ву Укра­ї­ну. Хай ті всі фо­то з Май­да­ну та вій­ни ли­ша­ю­ться, але хай во­ни на­ре­шті відійдуть на шпаль­ти істо­рії.

«ГАР­МО­НІЙ­НЕ БА­ЧЕ­Н­НЯ УКРА­Ї­НИ НА­ВІТЬ У ВАЖ­КІ ЧА­СИ»

Ан­ге­лі­на П’ЯНІЩУК, ви­пу­скни­ця 2015 ро­ку, Че­чель­ник:

— На фо­то­ви­став­ці га­зе­ти «День» я вже втре­тє. Ко­жно­го ра­зу сві­тли­ни рі­зно­ма­ні­тні та ці­ка­ві. У них ми ба­чи­мо се­бе, адже це не знім­ки із фо­то­се­сій, а ба­че­н­ня фо­то­гра­фом пов­сяк­де­н­ня.

Цьо­го ро­ку фо­то­ви­став­ка спо­до­ба­ла­ся ме­ні най­біль­ше, але во­дно­час є бо­лю­чою та сум­ною. Ми­ну­ло­го ро­ку я по­їха­ла на на­вча­н­ня до Спо­лу­че­них Шта­тів Аме­ри­ки, то­му, мо­жна ска­за­ти, не від­чу­ла всьо­го то­го болю, який при­не­сла нам вій­на. Роз­мов­ля­ю­чи з ба­тька­ми про по­дії в Укра­ї­ні, ча­сто пла­ка­ла та пе­ре­йма­лась че­рез до­лю на­шої кра­ї­ни. Тож, по­ба­чив­ши сві­тли­ни із цен­тру во­єн­них по­дій, на­че про­жи­ла весь рік за­но­во та по­ба­чи­ла вій­ну на вла­сні очі.

По­ряд із сві­тли­на­ми з вій­ни я зна­йшла ба­га­то фо­то­знім­ків на па­трі­о­ти­чну те­ма­ти­ку, які ви­кли­ка­ють гор­дість і під­не­се­н­ня. Са­ме це ме­ні й по­до­ба­є­ться: гар­мо­ній­не ба­че­н­ня Укра­ї­ни, на­віть у важ­кі ча­си. Чи не най­біль­ше ме­ні спо­до­ба­ла­ся фо­то­гра­фія Оле­га Нича «День Пе­ре­мо­ги», за яку я і про­го­ло­су­ва­ла як за най­кра­щу. Во­на ви­кли­ка­ла в ме­не по­чу­т­тя ве­ли­кої вдя­чно­сті до ве­те­ра­нів Дру­гої Сві­то­вої вій­ни, які зму­ше­ні ба­чи­ти та пе­ре­жи­ва­ти ті жа­хли­ві по­дії зно­ву.

Хо­чу по­дя­ку­ва­ти всім, хто ор­га­ні­зо­вує фо­то­ви­став­ки га­зе­ти «День» що­ро­ку. Зав­дя­ки цьо­му, на­віть у на­шо­му ма­лень­ко­му мі­сте­чку, ми ма­є­мо змо­гу до­тор­кну­ти­ся до пре­кра­сно­го.

«ФО­ТО ЗМУ­СИ­ЛИ ЗА­МИ­СЛИ­ТИ­СЯ»

Со­фія КОЛІСНІЧЕНКО, уче­ни­ця шо­сто­го кла­су:

— Уже дру­гий рік по­спіль я ві­дві­дую фо­то­ви­став­ку га­зе­ти «День». Ко­жен зні­мок за­ли­шає пі­сля се­бе не­по­втор­ні вра­же­н­ня. Цьо­го ро­ку май­же всі фо­то зво­ру­ши­ли ме­не та зму­си­ли за­ми­сли­ти­ся. На­пев­не я б дов­го мо­гла роз­див­ля­ти­ся ці фо­то­гра­фії, зно­ву і зно­ву. Із не­тер­пі­н­ням че­каю на­сту­пної виставки. Від щи­ро­го сер­ця!

«ХО­ЧЕ­ТЬСЯ ПЕ­РЕ­МО­ГИ НАД ВІЙ­НОЮ, ЗЛОБОЮ, КО­РУ­ПЦІ­ЄЮ, НЕ­СПРА­ВЕ­ДЛИ­ВІ­СТЮ»

Ми­ко­ла ГАЛЬЧИНСЬКИЙ, бо­єць На­ціо­наль­ної гвар­дії, де­мо­бі­лі­зо­ва­ний у ли­пні 2015 ро­ку. Рік за­хи­щав Укра­ї­ну в найгарячіших то­чках на фронті. При­йшов на фо­то­ви­став­ку «Дня» зі сво­ї­ми бо­йо­ви­ми по­бра­ти­ма­ми:

— Цю фо­то­ви­став­ку мо­жна спри­йма­ти як істо­ри­чний до­ку­мент, адже на­ста­не час, ко­ли на­ші ді­ти, як і ми ко­лись на уро­ках істо­рії, роз­див­ля­ти­му­ться знім­ки з Май­да­ну, з вій­ни і на­ма­га­ти­ся зро­зу­мі­ти, що ж від­бу­ло­ся на­справ­ді. Знім­ки ду­же прав­ди­ві, ре­а­лі­сти­чні й на­віть ча­сом жор­сто­кі. Осо­би­сто я, про­йшов­ши че­рез рік вій­ни, хо­чу ба­чи­ти ін­ші знім­ки. При­єм­но ди­ви­ти­ся на сві­тли­ни мир­но­го жи­т­тя, на ді­тей. А якщо і з вій­ни, то фо­то гар­них дру­зів за столом. Так ко­лись ме­ні роз­ка­зу­вав мій дід Сте­пан Савенко, який ді­йшов до Бер­лі­на під час Дру­гої Сві­то­вої вій­ни. Він ка­зав, що про зло­бу і жор­сто­кість під час вій­ни хо­че­ться за­бу­ти. Хо­че­ться пам’ята­ти хо­ро­ше. Ли­ше за­раз я йо­го зро­зу­мів. Але ди­ви­ти­ся та­кі фо­то ду­же по­трі­бно, щоб зро­би­ти ви­снов­ки і не допу­сти­ти вій­ни в май­бу­тньо­му. І зві­сно, ду­же хо­че­ться, щоб з’яви­ли­ся знім­ки Дня Пе­ре­мо­ги у цій вій­ні. Пе­ре­мог­ти ми ма­є­мо не якусь кра­ї­ну чи на­род. Хо­че­ться пе­ре­мо­ги над вій­ною, злобою, ко­ру­пці­єю, не­спра­ве­дли­ві­стю. Щоб нам не бу­ло со­ром­но пе­ред пам’ят­тю про тих, хто за­ли­шив­ся тіль­ки на фо­то­гра­фі­ях.

Ствер­джу­ють че­чель­ни­ча­ни та оль­го­піль­ці пі­сля пе­ре­гля­ду фо­то­ви­став­ки

«Дня»

ФО­ТО ОЛЕ­ГА НИЧА

У ГО­ЛО­СУ­ВАН­НІ НА КРА­ЩИЙ ЗНІ­МОК У ЧЕ­ЧЕЛЬ­НИ­КУ ТА ОЛЬ­ГО­ПО­ЛІ ПЕР­ШЕ МІ­СЦЕ ЗДО­БУ­ЛА РО­БО­ТА ОЛЕ­ГА НИЧА «ДЕНЬ ПЕ­РЕ­МО­ГИ», ДРУ­ГЕ МІ­СЦЕ ПО­СІВ ЗНІ­МОК МИ­КО­ЛИ ТИМЧЕНКА «ПРО­ВО­ДИ», ТРЕ­ТЄ МІ­СЦЕ — У ЄВ­ГЕ­НА МАЛОЛЄТКИ ЗІ СВІ­ТЛИ­НОЮ «ДО­ЗОР»

«ДИ­ВИ­ТИСЬ ТА­КІ ФО­ТО ДУ­ЖЕ ПО­ТРІ­БНО, ЩОБ ЗРО­БИ­ТИ ВИ­СНОВ­КИ І НЕ ДОПУ­СТИ­ТИ ВІЙ­НИ В МАЙ­БУ­ТНЬО­МУ. І ДУ­ЖЕ ХО­ЧЕ­ТЬСЯ, ЩОБ З’ЯВИ­ЛИСЬ ЗНІМ­КИ ДНЯ ПЕ­РЕ­МО­ГИ У ЦІЙ ВІЙ­НІ», — ДІ­ЛЯ­ТЬСЯ БІЙ­ЦІ НА - ЦІОНАЛЬНОЇ ГВАР­ДІЇ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.