«Ми не зу­пи­ни­мо­ся...»

Den (Ukrainian) - - Панорама Дня - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Екс­пер­ти «Дня» — про наслідки ве­то на рі­ше­н­ня РБ ООН що­до ство­ре­н­ня між­на­ро­дно­го три­бу­на­лу по МН17 і аль­тер­на­тив­ні ва­рі­ан­ти за­без­пе­че­н­ня правосуддя над вин­ни­ми у цій катастрофі

Ре­зуль­тат по­за­вчо­ра­шньо­го го­ло­су­ва­н­ня в РБ ООН, на яко­му роз­гля­да­ли про­ект ре­зо­лю­ції зі ство­ре­н­ня між­на­ро­дно­го три­бу­на­лу з роз­слі­ду­ва­н­ня ка­та­стро­фи «Бо­їн­га» у ли­пні 2014 ро­ку у До­не­цькій обла­сті, був про­гно­зо­ва­ним. Ро­сія, як і обі­ця­ла, за­ве­ту­ва­ла рі­ше­н­ня зі ство­ре­н­ня три­бу­на­лу. Але що ха­ра­ктер­но, во­на ви­яви­лась одні­єю се­ред 15 кра­їн (по­стій­них і не­по­стій­них чле­нів) Ра­дбе­зу, яка про­го­ло­су­ва­ла про­ти ці­єї ре­зо­лю­ції. Ки­тай, Ве­не­су­е­ла і Ан­го­ла утри­ма­ли­ся під час го­ло­су­ва­н­ня. Від­так за рі­ше­н­ня про ство­ре­н­ня три­бу­на­лу про­го­ло­су­ва­ло оди­над­цять кра­їн, хо­ча для йо­го ухва­ле­н­ня по­трі­бно бу­ло дев’ять го­ло­сів.

Пі­сля го­ло­су­ва­н­ня мі­ністр за­кор­дон­них справ Ав­стра­лії Джу­лі Бі­шоп за­яви­ла, що ве­то Ро­сії ли­ше по­си­лює цей зло­чин. «Сьо­го­дні­шнє ве­то — це ви­клик пам’яті 298 жертв за­ги­блих на бор­ту рей­су MH-17, ви­клик їх сім’ям та дру­зям. І во­дно­час Ро­сія на­смі­ха­є­ться над вла­сним зо­бов’яза­н­ням зро­би­ти все для по­ка­ра­н­ня вин­них», — на­го­ло­си­ла Бі­шоп.

Мі­ністр за­кор­дон­них справ Ні­дер­лан­дів Берт Кун­дерс, кра­ї­на яко­го най­біль­ше по­стра­жда­ла від ці­єї ка­та­стро­фи, за­зна­чив на­сту­пне: «Ме­ні скла­дно зро­зу­мі­ти те, щоб член Ра­ди Без­пе­ки пе­ре­шко­джав пра­во­суд­дю у ви­пад­ку тра­ге­дії, в якій по­стра­жда­ло так ба­га­то лю­дей. Без­кар­ність над­си­лає не­без­пе­чний си­гнал та бу­де за­гро­жу­ва­ти без­пе­ці ци­віль­ної авіа­ції, без­пе­ці усіх вас».

Тим ча­сом пред­став­ник США в ООН Са­ман­та Па­вер ви­сло­ви­ла пе­ре­ко­на­н­ня, що це ве­то не ста­не пе­ре­по­ною в за­без­пе­чен­ні спра­ве­дли­во­сті сім’ям жертв MH-17 або на шля­ху роз­слі­ду­ва­н­ня.

По­стій­ний пред­став­ник Укра­ї­ни в ООН Юрій Сергеєв так про­ко­мен­ту­вав у «Твіт­те­рі» го­ло­су­ва­н­ня ро­сій­сько­го пред­став­ни­ка в ООН, який зви­ну­ва­тив у цій катастрофі Укра­ї­ну: «За­ва­лив­ши ре­зо­лю­цію, пан Чур­кін спів­чу­ває жер­твам ка­та­стро­фи... ци­ні­зму РФ не­має меж...»

По­при та­кий ре­зуль­тат го­ло­су­ва­н­ня іні­ці­а­то­ри ре­зо­лю­ції не зби­ра­ю­ться скла­да­ти рук. Ви­сту­па­ю­чи на пре­скон­фе­рен­ції, гол­ланд­ський мі­ністр за­явив: «Ні­дер­лан­ди, Ма­лай­зія, Ав­стра­лія, Бель­гія та Укра­ї­на про­дов­жать спіль­ну ро­бо­ту для зна­хо­дже­н­ня опти­маль­них спосо­бів при­тя­гне­н­ня до су­до­вої від­по­від­аль­но­сті вин­них. Ми про­дов­жи­мо спіль­ну ро­бо­ту для то­го, щоб спра­ве­дли­вість пе­ре­мо­гла, і ми не бу­де­мо втра­ча­ти час у цій ро­бо­ті».

Прем’єр-мі­ністр Ве­ли­ко­бри­та­нії Де­від Кемерон ви­сло­вив обу­ре­н­ня рі­ше­н­ням Ро­сії вда­ти­ся до сво­го пра­ва ве­то, щоб за­бло­ку­ва­ти ухва­ле­н­ня в Ра­ді Без­пе­ки ООН рі­ше­н­ня ство­ри­ти між­на­ро­дний три­бу­нал з цьо­го пи­та­н­ня, і до­дав, що при­кла­дом аль­тер­на­тив­но­го шля­ху правосуддя мо­же бу­ти при­клад між­на­ро­дно­го роз­слі­ду­ва­н­ня ка­та­стро­фи над Ло­кер­бі 1988 ро­ку.

«День» звер­нув­ся до екс­пер­тів з про­ха­н­ням про­ко­мен­ту­ва­ти наслідки по­за­вчо­ра­шньо­го го­ло­су­ва­н­ня в РБ ООН і роз­по­ві­сти, які мо­жуть бу­ти аль­тер­на­тив­ні ва­рі­ан­ти ре­а­лі­за­ції правосуддя над тим, хто збив лі­так МН-17.

«МО­ЖЛИ­ВО­СТІ РА­ДИ БЕЗ­ПЕ­КИ НЕ ВИ­ЧЕР­ПА­НІ»

Мар’яна БЕЦА,

ре­чник, на­чаль­ник Управ­лі­н­ня ін­фор­ма­цій­ної по­лі­ти­ки МЗС Укра­ї­ни:

— Ми гли­бо­ко роз­ча­ро­ва­ні ре­зуль­та­та­ми го­ло­су­ва­н­ня що­до про­е­кту ре­зо­лю­ції РБ ООН про за­сну­ва­н­ня між­на­ро­дно­го кри­мі­наль­но­го три­бу­на­лу для при­тя­гне­н­ня до від­по­від­аль­но­сті осіб, вин­них у збит­ті МH-17, яке від­бу­ло­ся пі­зно уве­че­рі 29 ли­пня ц.р. Ве­то Ро­сії бу­ло про­гно­зо­ва­ним, але во­дно­час усі дер­жа­ви-іні­ці­а­то­ри про­е­кту ре­зо­лю­ції до остан­ньо­го актив­но пра­цю­ва­ли з усі­ма чле­на­ми Ра­ди Без­пе­ки, у то­му чи­слі з РФ, для отри­ма­н­ня ма­кси­маль­ної під­трим­ки про­е­кту ре­зо­лю­ції. І за­га­лом ми отри­ма­ли під­трим­ку біль­шо­сті кра­їн. Фа­кти­чно Ро­сія опи­ни­ла­ся в ізо­ля­ції. Це — єди­не ве­то. Це го­ло­су­ва­н­ня Ро­сії про­ти між­на­ро­дно­го ми­ру та без­пе­ки, про­ти між­на­ро­дно­го правосуддя.

Наш прі­о­ри­тет за­ли­ша­є­ться не­змін­ним — це ство­ре­н­ня між­на­ро­дно­го кри­мі­наль­но­го три­бу­на­лу за під­трим­ки ООН. Це най­кра­ща опція — та­кий три­бу­нал до­зво­лить за­без­пе­чи­ти не­упе­ре­дже­не, об’єктив­не та не­за­ле­жне роз­слі­ду­ва­н­ня. І ми вва­жа­є­мо, що мо­жли­во­сті РБ ООН у цьо­му зв’яз­ку не ви­чер­па­но і ми не зу­пи­ня­є­мось, ру­ха­є­мо­ся да­лі. Наш мо­раль­ний обов’язок пе­ред за­ги­бли­ми — за­без­пе­чи­ти правосуддя та при­тя­гну­ти вин­них до від­по­від­аль­но­сті. Ця тра­ге­дія є та­кож на­ціо­наль­ною тра­ге­ді­єю для Укра­ї­ни. Ми не зу­пи­ни­мо­ся, до­ки правосуддя не бу­де здій­сне­но.

На­ра­зі аль­тер­на­тив­ні ме­ха­ні­зми при­тя­гне­н­ня до від­по­від­аль­но­сті (між­на­ро­дні та на­ціо­наль­ні) ви­вча­ють і опра­цьо­ву­ють, але го­во­ри­ти про них пе­ред­ча­сно. Біль­ше то­го, во­ни та­кож ма­ють бу­ти по­го­дже­ні з усі­ма кра­ї­на­ми-ав­то­ра­ми про­е­кту ре­зо­лю­ції. Ра­зом з тим хо­чу на­го­ло­си­ти, що ми вжи­ва­є­мо ма­кси­маль­них за­хо­дів для при­тя­гне­н­ня вин­них до від­по­від­аль­но­сті. Бу­де­мо пра­цю­ва­ти над цим ду­же актив­но най­ближ­чи­ми дня­ми.

— Але яким чи­ном мо­жна про­дов жу ва ти пра цю ва ти в РБ ООН, якщо Ро­сія за­ве тує будь-яке рі ше­н­ня? То який план «В» чи «С» за­раз роз­гля­дає Укра­ї­на?

— За­раз ми сві­до­мо не де­та­лі­зує мо на ші аль тер на тив ні пла ни, во - ни опра­цьо­ву­ю­ться.

— Але в ін терв’ ю Глав ко му мі - ністр Клім­кін на­звав ва­рі­ант і ство­рен ня так зва но го су ду змі ша но го ти­пу, як це бу­ло у ви­пад­ку вбив­ства ко­ли­шньо­го прем’єр-мі­ні­стра Лі­ва­ну, ко ли 2007 ро ку ООН і Лі ван ство ри ли Спе ці аль ний три бу нал для вста­нов­ле­н­ня вин­них у вбив­стві ко­ли­шньо­го лі­ван­сько­го прем’єр­мі­ні­стра Ра­фі­ка Ха­рі­рі.

— Справ­ді, по­ді­бні ме­ха­ні­зми існу­ють у пра­кти­ці ООН, є ба­га­то й ін­ших мо­де­лей і пре­це­ден­тів, але на­ра­зі ми їх опра­цьо­ву­є­мо.

«ДЕ­МО­КРА­ТИ­ЧНА СВІ­ТО­ВА СПІЛЬ­НО­ТА АБ­СО­ЛЮ­ТНО ЧІ­ТКО ВИ­СЛО­ВИ­ЛА­СЯ ЗА ПРО­ЗОРЕ, ЕФЕ­КТИВ­НЕ РОЗ­СЛІ­ДУ­ВА­Н­НЯ »

Ми­ко­ла СIРИЙ,

укра­їн­ський пра­во­зна­вець, кан­ди­дат юри­ди­чних на­ук, уче­ний се­кре­тар, стар­ший на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник Iн­сти­ту­ту дер­жа­ви і пра­ва ім. В. М. Ко­ре­цько­го НАН Укра­ї­ни:

— Без пе реч но, вчо раш нє за сі - да­н­ня (29 ли­пня. — бу­ло над­зви­чай­но ва­жли­вим, то­му що де­мо­кра­ти­чна сві­то­ва спіль­но­та аб­со­лю­тно чі­тко ви­сло­ви­ла­ся за про­зоре, на­ле­жне, ефе­ктив­не роз­слі­ду­ва­н­ня зби­т­тя ма­лай­зій­сько­го «Бо­їн­га» і вин­ні в цій тра­ге­дії бу­ли покарані.

Це за­сі­да­н­ня на­справ­ді по­ка­за­ло при­че­тність до ці­єї по­дії, то­му що ли­ше одна кра­ї­на — Ро­сія — на­кла­ла ве­то на це рі­ше­н­ня. Тоб­то аб­со­лю­тно чі­тко всій де­мо­кра­ти­чній сві­то­вій спіль- но­сті Ро­сія про­де­мон­стру­ва­ла, що не пра­гне роз­слі­ду­ва­ти по­ді­бні зло­чи­ни і не зго­дна на те, щоб ці зло­чин­ці по­ста­ли пе­ред су­дом.

Сво­їм ве­то Ро­сія зро­би­ла ще один крок з від­да­ле­н­ня від де­мо­кра­ти­чно­го спів­то­ва­ри­ства, до пев­ної са­мо­ізо­ля­ції. Подаль­ші кро­ки бу­дуть пов’яза­ні з тим, що про­від­ні кра­ї­ни сві­ту, у то­му чи­слі Укра­ї­на та ті кра­ї­ни, які по­стра­жда­ли, бу­дуть ре­а­лі­зо­ву­ва­ти на­сту­пні мо­де­лі фор­му­ва­н­ня цьо­го між­на­ро­дно­го три­бу­на­лу. У ме­не є ве­ли­ке пе­ре­ко­на­н­ня, що цей три­бу­нал все-та­ки бу­де сфор­мо­ва­но.

— Яки­ми мо­жуть бу­ти ва­рі­ан­ти ство­ре­н­ня та­ко­го три­бу­на­лу?

— Вва­жаю, що на­сам­пе­ред це пи­та­н­ня бу­де по­став­ле­но на Ге­не­раль­ну Асам­блею ООН. Це аб­со­лю­тно ло­гі­чний крок, адже на вчо­ра­шньо­му за­сі­дан­ні май­же всі де­ле­га­ції на­го­ло­шу­ва­ли на то­му, що по фа­кту зби­т­тя «Бо­їн­га» бу­ло скли­ка­но Ра­ду Без­пе­ки, яка рік то­му одно­стай­но про­го­ло­су­ва­ла за не­об­хі­дність про­ве­де­н­ня роз­слі­ду­ва­н­ня і по­ка­ра­н­ня вин­них. І це рі­ше­н­ня фа­кти­чно за­раз не під­три­ма­ла Ро­сія, яка за­бло­ку­ва­ла ре­а­лі­за­цію рі­ше­н­ня, за яке во­на го­ло­су­ва­ла ми­ну­ло­го ро­ку. То­му аб­со­лю­тно ло­гі­чним є по­ста­нов­ка пи­та­н­ня на ГА ООН, при­чо­му у двох пло­щи­нах. По­пер­ше, чо­му за­бло­ко­ва­но і не ре­а­лі­зо­ва­но рі­ше­н­ня РБ ООН, і по-дру­ге, чо­му бло­ку­ють шлях до спра­ве­дли­во­го правосуддя у цьо­му пи­тан­ні.

— Чи вва­жа­є­те ви мо­жли­вим ухва­ле­н­ня рі­ше­н­ня що­до ство­ре­н­ня три­бу­на­лу на ГА ООН, для чо­го по­трі­бно дві тре­ти­ни го­ло­сів, чи не ви­ни­кне з цим про­бле­ми?

— Вва­жаю, що слід роз­гля­да­ти цей ва­рі­ант як ре­а­лі­сти­чний. Без­пе­ре­чно, є і бу­дуть ті кра­ї­ни, які на­ма­га­ти­му­ться на цьо­му гра­ти у якусь свою осо­бли­ву по­лі­ти­ку, як і Ро­сія. По­при це до­сить ре­а­лі­сти­чним є шлях отри­ма­н­ня по­зи­тив­но­го рі­ше­н­ня на ГА ООН. То­му що в да­но­му ви­пад­ку це рі­ше­н­ня сто­су­є­ться ли­ше за­без­пе­че­н­ня спра­ве­дли­во­го правосуддя. Во­на не сто­су­є­ться ви­зна­че­н­ня вин­но­го чи на­кла­да­н­ня яки­хось санкцій чи обме­жень. То­му за рі­ше­н­ня про спра­ве­дли­ве правосуддя по­вин­ні про­го­ло­су­ва­ти по­ва­жні пред­став­ни­ки сві­то­во­го спів­то­ва­ри­ства.

«ВИ­НЕ­СЕ­Н­НЯ НА ГЕ­НА­САМ­БЛЕЮ ЦЬО­ГО ПИ­ТА­Н­НЯ БУ­ДЕ ЗДІЙ­СНЮ­ВА­ТИ­СЯ У МА­КСИ­МАЛЬ­НО ПРИ­СКО­РЕ­НО­МУ РЕ­ЖИ­МІ»

— Ми ки та Со ло вйов на пи сав у «Фейс­бу­ці», що ство­ре­н­ня три­бу­на­лу на ГА ООН мо же ви яви ти ся про­бле­ма­ти­чним са­ме че­рез США, які на цьо му фо ру мі по стій но бло - ку ють ство рен ня три бу на лу що до дій Ізра ї лю і мо жуть бу ти не за ці - кав­ле­ни­ми у ство­рен­ні та­ко­го пре­це­ден­ту. Що ска­же­те на та­ке за­сте­ре­же­н­ня?

— Не­має під­став для та­ко­го за­не­по­ко­є­н­ня. Ко­ли йде­ться про фор­му ван ня між на род но го три бу на лу, то без­пе­ре­чно оці­ню­ють всі фа­кто­ри й об­ста­ви­ни. Істо­рія між­на­ро­дно­го пра во по ряд ку знає ба га то різ них ви пад ків, у то му чис лі склад них, але прин ци по во тре ба від різ ня ти ви­па­док, який від­був­ся у не­бі Украї ни, у ме жах юрис дик ції ук ра їн­ської те ри то рії, від ін ших ви пад ків. Адже у на­шо­му ви­пад­ку з то­чки зо­ру між­на­ро­дно­го пра­во­по­ряд­ку все аб­со­лю­тно чі­тко і зро­зумі­ло. Тоб­то є агре­сія що­до Укра­ї­ни, є бан­дит­ська агре сія що до ци віль ної аві а ції, до по ряд ку здій с нен ня по льо тів. Тоб­то тут не­має жо­дних па­ра­ле­лей з ти ми ви пад ка ми, ко ли є склад ні між на род ні кон ф лік ти, ко ли в їх осно­ві є не­ре­а­лі­зо­ва­не пра­во то­го чи ін шо го на ро ду на са мо ви зна чен ня, ко ли в осно ві цих кон ф лік тів є ре - аль но спір ні те ри то рії, за які кра ї - ни бо­рю­ться. У на­шо­му ви­пад­ку не­має жод ної та кої між на род но- пра - во­вої під­ста­ви, яка б пе­ре­тво­рю­ва­ла цю си­ту­а­цію на скла­дну і ба­га­то­ви­мір­ну про­бле­му.

— Які ма­ють бу­ти на­сту­пні кро­ки для вне­се­н­ня про­по­зи­ції з ви­не­се­н­ня про­е­кту ство­ре­н­ня три­бу­на­лу на го­ло­су­ва­н­ня в ГА ООН, і чи мо­же це вже ста ти ся на осін ній се сії цьо­го фо­ру­му?

— Ме­ні зда­є­ться, що це пи­та­н­ня бу­де пре­дме­том ди­пло­ма­ти­чних обго­во­рень і пев­них з’ясу­вань мо­жли­во­стей фор­му­вань по­ряд­ку ден­но­го са мої ООН, ска жі мо, в кон тек с ті її за­сі­дань і про­це­дур. Від­по­від­но ма­ють від бу ти ся внут ріш ні про це ду - ри, і різ но ма ніт ні струк ту ри ООН ма ють усе біч но ви вчи ти це пи тан - ня. Але з оче­ви­дні­стю мо­жна ска­за - ти, що ви не сен ня на Ге на сам б лею цьо­го пи­та­н­ня бу­де здій­сню­ва­ти­ся у мак си маль но при ско ре но му ре жи - мі. Ду маю, що в сис те мі ООН бу де до­ста­тньо іні­ці­а­то­рів цьо­го при­ско­ре­н­ня.

— До ре чі, екс- мі ністр за кор - дон них справ Во ло ди мир Огриз ко, ко мен ту ю чи вчо раш нє го ло су ван - ня, пря мо на пи сав у сво є му « Твіт - те рі » : « Ро сія втра ти ла будь- яке пра­во бу­ти чле­ном РБ ООН. Укра­ї­на має іні­ці­ю­ва­ти від­по­від­ні про­це­ду ри в ООН » . Чи не по ра справ ді ста­ви­ти це пи­та­н­ня на ГА ООН?

— Вва­жаю, та­ка по­ста­нов­ка пи­та­н­ня має пра­во на існу­ва­н­ня. Але на­сам­пе­ред йде­ться про те, що во­на ста­не пре­дме­том по­лі­ти­чних про­це­сів. На мою дум­ку, низ­ка кра­їн бу­дуть при біч ни ка ми та кої по зи ції, щоб при ско ри ти пи тан ня ви клю - че­н­ня Ро­сії з Ра­ди Без­пе­ки. З дру­го­го бо­ку, ін­ші кра­ї­ни бу­дуть на­ма­га­ти­ся нав­ко­ло цьо­го пи­та­н­ня фор­му­ва­ти більш м’які, ре­а­лі­сти­чні та ре­зуль­та­тив­ні по­зи­ції.

«АБ­СО­ЛЮ­ТНО НЕЛОГІЧНИМ Є НА­ДА­Н­НЯ ПРА­ВА ВЕ­ТО КРА­Ї­НІ, ЯКА Є ПРИ­ЧЕ­ТНОЮ ДО КОН­ФЛІ­КТНОЇ СИ­ТУ­А­ЦІЇ»

— Мо­жли­во, ско­рі­ше мо­же йти­ся про обме­же­н­ня ви­ко­ри­ста­н­ня пра­ва ве­то на пев­ні пи­та­н­ня, як про­по­нує Франція в рам­ках ре­ор­га­ні­за­ції ООН?

— Якщо уза­галь­не­но по­ди­ви­ти­ся на си­ту­а­цію, то аб­со­лю­тно нелогічним є на­да­н­ня пра­ва ве­то кра­ї­ні, яка є при­че­тною до кон­флі­ктної си­ту­а­ції. То­му більш ніж оче­ви­дно, що в по­ря­док фун­кціо­ну­ва­н­ня РБ ООН ма­ють бу­ти вне­се­ні змі­ни. І но­вий по­ря­док має пе­ред­ба­ча­ти чі­тке пра­ви­ло, якщо кра­ї­на при­че­тна чи має якусь при­че­тність до цьо­го чи ін­шо­го між­на­ро­дно­го кон­флі­кту, то во­на втра­чає пра­во ве­то. Іна­кше ка­жу­чи, во­на мо­же ма­ти пра­во утри­му­ва­ти­ся від го­ло­су­ва­н­ня, го­ло­су­ва­ти «за», але не по­вин­на ма­ти пра­ва ве­то. Це аб­со­лю­тно не­ло­гі­чно: до­ста­тньо кра­ї­ні бу­ти чле­ном РБ ООН — і їй все до­зво­ле­но. З ці­єї не­ло­гі­чної кон­стру­кції тре­ба обов’яз­ко­во ви­хо­ди­ти.

— Екс­пер­ти на­зи­ва­ють ін­ші ва­рі­ан­ти ство­ре­н­ня три­бу­на­лу, зокре­ма роз­гляд ці­єї спра­ви у Між­на­ро­дно­му кри­мі­наль­но­му су­ді. Мо­жли­во, вар­то не че­ка­ти роз­ви­тку по­дій в ООН і вже за­раз роз­гля­да­ти аль­тер­на­тив­ні ва­рі­ан­ти?

— Сум­ні­ва­ю­ся, що бу­де змі­шу­ва­н­ня про­це­сів. На мою дум­ку, роз­ви­ток бу­де від­бу­ва­ти­ся по­ета­пно. Тоб­то спо­ча­тку бу­дуть ви­чер­па­ні про­це­ду­ри в си­сте­мі са­мої ООН, а по­тім уже вклю­ча­ти­му­ться в дію ті про­це­ду­ри, які ді­ють, умов­но ка­жу­чи, за ме­жа­ми са­мої ООН як уста­но­ви. Ска­жі­мо, той же Між­на­ро­дний кри­мі­наль­ний суд у Га­а­зі діє згі­дно зі ста­ту­том ООН.

— Ко­мен­ту­ю­чи ре­зуль­та­ти вчо­ра­шньо­го го­ло­су­ва­н­ня, Пре­зи­дент Укра­ї­ни Пе­тро По­ро­шен­ко у сво­є­му «Твіт­те­рі» на­пи­сав: «...Укра­ї­на на цьо­му не зу­пи­ни­ться. Вин­ні обов’яз­ко­во ма­ють бу­ти покарані. Це наш обов’язок пе­ред за­ги­бли­ми та їхні­ми рі­дни­ми». То які, на ва­шу дум­ку, пер­ші кро­ки має ро­би­ти на­ша вла­да у цьо­му кон­текс­ті?

— За­раз над­зви­чай­но ва­жли­ви­ми є ін­фор­ма­цій­ні кро­ки. Тре­ба ма­кси­маль­но ба­га­то­ра­зо­во по­вто­ри­ти між­на­ро­дно­му спів­то­ва­ри­ству всі об­ста­ви­ни вчо­ра­шньо­го за­сі­да­н­ня і ма­кси­маль­но роз­ста­ви­ти ди­пло­ма­ти­чною мо­вою кра­пки над «і». І що актив­ні­ше Укра­ї­на зро­бить цю ро­бо­ту, то більш ре­зуль­та­тив­ним бу­де го­ло­су­ва­н­ня ГА ООН і в сві­то­во­му ін­фор­ма­цій­но­му про­сто­рі біль­ше по­ши­ри­ться прав­да про ті по­дії, які від­бу­ва­ю­ться в Укра­ї­ні, і про цю тра­ге­дію, яка ста­ла­ся з ма­лай­зій­ським «Бо­їн­гом».

— Мо­же, па­ра­лель­но Укра­ї­ні вар­то роз­по­ча­ти про­цес ви­зна­н­ня Ро­сії агре­со­ром і дер­жа­вою-спон­со­ром те­ро­ри­зму?

— Як­би Укра­ї­на ро­би­ла кро­ки в цьо­му пла­ні і в офі­цій­но­му по­ряд­ку про ва ди ла від но си ни з Ро сі­єю як від­но­си­ни з кра­ї­ною-агре­со­ром, то, без пе реч но, це до да ло б чіт кос ті, зро зу мі лос ті, ви зна че нос ті в цих про­це­сах.

А ті рі­ше­н­ня і за­яви, які при­йма­ла Вер­хов­на Ра­да, де­кла­ра­тив­но­го ха­ра­кте­ру. Офі­цій­ний по­ря­док пе­ред­ба­чає ого­ло­ше­н­ня во­єн­но­го по­ло­же­н­ня на пев­ній те­ри­то­рії кра­ї­ни, ви­зна­че­н­ня сто­ро­ни-агре­со­ра, офі­цій­ні за­яви до ООН що­до кра­ї­ни-агре­со­ра. Тоб­то при цьо­му має бу­ти здій­сне­ний весь між­на­ро­дно-пра­во­вий і вну­трі­шньо-на­ціо­наль­ний па­кет, а цьо­го до­сі Укра­ї­ною не бу­ло зро­бле­но.

— Чо­му, на ва­шу дум­ку, цьо­го не від­бу­ва­є­ться?

— Це не­про­сте пи­та­н­ня. І во­но пов’яза­но біль­шою мі­рою на­сту­пни­ми на­слід­ка­ми: спів­від­но­ше­н­ням сил, по­лі­ти­чним ви­бо­ром, між­на­ро­дно-пра­во­вою стра­те­гі­єю.

— Хі­ба гро­мад­ськість не мо­же під­штов­хну­ти вла­ду бу­ти актив­ною у цьо­му на­прям­ку, зокре­ма що­до ви­зна­н­ня Ро­сії агре­со­ром?

— Основ­ний ме­ха­нізм пов’яза­ний з на­сту­пним: обов’язок вла­ди — бо­ро­ни­ти су­ве­рен­ну те­ри­то­рію кра­ї­ни, звіль­ня­ти її від агре­со­ра, во­ро­га. І свя­тий обов’язок на­ро­ду по­ля­гає в то­му, щоб бо­ро­ни­ти свою зем­лю. Са­ме в цих обов’яз­ках і ле­жить розв’яз­ка да­но­го пи­та­н­ня. По­ки що має мі­сце стри­му­ва­н­ня ре­а­лі­за­ції цих обов’яз­ків.

МИ­КО­ЛА СIРИЙ

МАР’ЯНА БЕЦА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.