«Ви­жи­ти» і не про­ва­ли­ти­ся: во­се­мь по­рад для стар­та­пе­ра-по­ча­тків­ця

Den (Ukrainian) - - Хай-тек -

Бі­знес-ан­гел* Бас ГОДСКА — про те, чим ці­ка­ві укра­їн­ські про­е­кти і що по­трі­бно ро­би­ти для за­лу­че­н­ня ін­ве­сти­цій

За ми­ну­лий рік вен­чур­ні фон­ди, ін­ку­ба­то­ри, аксе­ле­ра­то­ри ін­ве­сту­ва­ли до укра­їн­ських стар­та­пів близь­ко 22 міль­йо­нів до­ла­рів. Це зна­чно мен­ше, ніж по­пе­ре­дньо­го ро­ку (80 міль­йо­нів до­ла­рів), але все-та­ки, з ура­ху­ва­н­ням ста­ну еко­но­мі­ки та вій­ни на схо­ді, — до­сить не­по­га­ний по­ка­зник.

Про­те ІТ- бі­знес ви­рі­шив не че­ка­ти до­по­мо­ги від вла­ди й по­чав са­мо­стій­но об’єд­ну­ва­ти си­ли у по­шу­ках ко­штів для роз­ви­тку но­вих ін­но­ва­цій­них про­е­ктів. Так, у черв­ні ми­ну­ло­го ро­ку з’яви­ло­ся пер­ше укра­їн­ське спів­то­ва­ри­ство бі­знес- ан­ге­лів UAngel, яке об’єд­нує ін­ве­сто­рів у ін­но­ва­цій­ні те­хно­ло­гі­чні про­е­кти на ран­ніх ста­ді­ях.

Учерв­ні 2014 ро­ку спів­то­ва­ри­ство роз­по­чи­на­ло свою ро­бо­ту у скла­ді 10 осіб, де­хто з яких бу­ли іні­ці­а­то­ра­ми ство­ре­н­ня клу­бу, зокре­ма На­та­лія Бе­ре­зов­ська ( D2N8), Еве­лін Бу­ча­цьки ( EastLabs), Ві­кто­рія Ті­гі­пко (TA Ventures) та Яні­ка Ме­ри­ло. Сьо­го­дні в UAngel 24 чле­ни, се­ред яких як при­ва­тні ін­ве­сто­ри, так і пред­став­ни­ки ін­ве­сти­цій­них під­роз­ді­лів ком­па­ній або об’єд­нань ін­ве­сто­рів.

За 2015 рік ан­ге­лам вда­ло­ся укла­сти 21 уго­ду, за­галь­на су­ма яких пе­ре­ви­щи­ла 1,6 міль­йо­на до­ла­рів. Всьо­го за час існу­ва­н­ня спів­то­ва­ри­ства ін­ве­сто­ри за­кри­ли по­над 60 угод. Крім то­го, за цей рік в UAngel бу­ло ство­ре­но 5 вну­трі­шніх син­ди­ка­тів для спіль­но­го ін­ве­сту­ва­н­ня, три з яких бу­ло ор­га­ні­зо­ва­но про­тя­гом трьох остан­ніх мі­ся­ців, на вну­трі­шніх зу­стрі­чах UAngel Coffee Diligence.

«Аб­со­лю­тно оче­ви­дно, що ін­ве­сто­рам на­ба­га­то лег­ше від­би­ра­ти стар­та­пи для ін­ве­сти­цій, ство­рю­ва­ти син­ди­ка­ти й від­сте­жу­ва­ти вла­сні ін­ве­сти­ції ра­зом. Клу­би, по­ді­бні до UAngel, існу­ють у ба­га­тьох кра­ї­нах, але, на жаль, в Укра­ї­ні цей еле­мент си­сте­ми вен­чур­но­го ін­ве­сту­ва­н­ня три­ва­лий час був від­су­тній, — го­во­рить го­ло­ва прав­лі­н­ня UAngel На­та­лія Бе­ре­зов­ська. — Са­ме то­му ми по­ча­ли го­во­ри­ти про ство­ре­н­ня UAngel ще на­при­кін­ці 2012». За її сло­ва­ми, уча­сни­ки спів­то­ва­ри­ства сьо­го­дні го­то­ві ді­ли­ти­ся отри­ма­ним до­сві­дом з ко­ле­га­ми для то­го, щоб спіль­ни­ми зу­си­л­ля­ми роз­ви­ва­ти ри­нок вен­чур­но­го ін­ве­сту­ва­н­ня в Укра­ї­ні.

Одним з яскра­вих при­кла­дів успі­шних ін­ве­сти­цій за остан­ній рік, який і сьо­го­дні про­дов­жує за­лу­ча­ти гро­ші для роз­ви­тку, — си­сте­ма до­ма­шньо­го енер­го­ме­не­джмен­ту Ecois.mе, про яке «День» пи­сав ра­ні­ше («Енер­го­ме­не­джмент — у трен­ді», Ма­рія Юзич, «День» №63, 10-11 кві­тня, 2015 рік). Близь­ко мі­ся­ця то­му Ecois.me ви­йшов на кра­уд­фан­дін­го­ву пла­тфор­му Indiegogo і зі­брав не­об­хі­дну су­му (50 ти­сяч до­ла­рів) всьо­го за 13 днів. А до кін­ця мі­ся­ця хло­пці ком­па­нії зі­бра­ли 67,8 ти­ся­чі до­ла­рів.

Про те, що по­трі­бно ро­би­ти ві­тчи­зня­ним стар­та­пам, щоб отри­ма­ти ба­жа­ні ін­ве­сти­ції, «День» по­спіл­ку­вав­ся з гол­ланд­ським бі­знес-ан­ге­лом, CEO Acrobator.com Ба­сом ГОДСКА.

— Скіль­ки ро­ків ви вкла­да­є­те в укра­їн­ські про­е­кти?

— Пер­ший мій про­ект — це Zakaz.ua. Це бу­ло ро­ків п’ять-шість то­му. По­тім дов­го я ні­чо­го не вкла­дав в Укра­ї­ні. І не­що­дав­но я ін­ве­сту­вав в де­я­кі про­е­кти, се­ред яких, — Ecois.mе і Traqli. За­раз що­до двох про­е­ктів ве­ду­ться пе­ре­мо­ви­ни.

— Ви пе­ре­ва­жно спе­ці­а­лі­зу­є­те­ся на про­е­ктах у сфе­рі e-сommerce. Чо­му ви­рі­ши­ли­ся вкла­сти гро­ші в Ecois.mе, адже це зов­сім ін­ша сфе­ра роз­ро­бок?

— Яко­їсь ми­ті на кон­фе­рен­ці­ях я від­зна­чив, що до­сяг сво­єї сте­лі, адже я вже 15 ро­ків у сфе­рі е-мар­ке­тин­гу. І я по­чав ду­ма­ти про те, що є ре­чі, які, на­при­клад, до­по­ма­га­ють ря­ту­ва­ти при­ро­ду, до­по­ма­га­ють лю­дям біль­ше еко­но­ми­ти еле­ктро­енер­гію.

Зна­ю­чи, на скіль­ки мі­льяр­дів я вже про­дав, на­при­клад, авіа­кви­тків, і якої шко­ди дов­кі­л­лю за­вда­ли ці всі авіа­пе­ре­льо­ти, ме­ні за­хо­ті­ло­ся зна­ти, що я ро­блю щось дов­го­стро­ко­ве й хо­ро­ше. Я ро­зу­мію, що і сам би сам хо­тів ро­би­ти щось по­ді­бне, але чи то не знаю як, чи то ча­су не ви­ста­чає. То­му як­би ме­ні за­про­по­ну­ва­ли вкла­сти­ся у якийсь м’ясо­ком­бі­нат, в яко­го міль­йо­ни при­бу­тку, — я б від­мо­вив­ся на ко­ристь то­го, що ці­ка­во ін­те­ле­кту­аль­но, що має со­ці­аль­ну від­да­чу. І Ecois.mе — це те, що ме­ні пі­ді­йшло.

Са­мі хло­пці — ду­же на­ди­ха­ють, ін­но­ва­цій­ні, во­ни ду­же пра­цьо­ви­ті. До то­го ж, у той час у них вже бу­ли сер­йо­зні на­пра­цю­ва­н­ня — ін­ве­сто­ри й на­го­ро­ди, ми вже то­ді бу­ли тро­хи зна­йо­мі. А ще ду­же ва­жли­во, я зро­зу­мів, що сам мо­жу їх чо­гось на­вчи­ти й бу­ти для них ко­ри­сним. І все це ра­зом — це хо­ро­ше й вда­ле рі­ше­н­ня.

— Але при­див­ля­ли­ся ви дав­но до укра­їн­ських стар­та­пів, чи це бу­ло спон­тан­не рі­ше­н­ня?

— Я дав­но знаю Укра­ї­ну, адже моя ма­ти ро­дом звід­си. У90- х ро­ках, бу­ду­чи ще сту­ден­том, я тут пра­цю­вав. Про­те ли­ше остан­ні­ми ро­ка­ми я від­зна­чив, що стар­та­пи в Укра­ї­ні по­ча­ли ду­же актив­но роз­ви­ва­ти­ся. То­му що ще ро­ків п’ять то­му тут не бу­ло май­же ні­чо­го ці­ка­во­го.

— З чим пов’ яза­не це різ­ке збіль­ше­н­ня кіль­ко­сті стар­та­пів в Укра­ї­ні, як вва­жа­є­те?

— Ду­маю, це пев­на аксе­ле­ра­ція кре­а­тив­них знань. Я впев­не­ний, що бу­ло зро­бле­но ду­же ба­га­то про­е­ктів в аксе­ле­ра­то­рах і до то­го. Але для про­су­ва­н­ня про­е­кту лю­дям по­трі­бні що­най­мен­ше зна­н­ня у сфе­рі пре­зен­та­ції се­бе. І, ду­маю, з ча­сом во­ни по­ча­ли ці­ка­ви­ти­ся, че­рез той са­мий YouTube, як це мо­жна ро­би­ти, хо­ди­ти на зу­стрі­чі з рі­зни­ми спі­ке­ра­ми.

Ду­маю, до цьо­го се­ктор був у пев­ній ізо­ля­ції. Мо­жли­во, за цей час мов­ний бар’ єр змен­шив­ся. Скла­дно ска­за­ти, чи впли­ну­ла на це еко­но­мі­ка. Про­сто, ду­маю, це на­че колективна сві­до­мість, — лю­ди між со­бою по­ча­ли біль­ше го­во­ри­ти про це, ці­ка­ви­ти­ся, по­ка­зу­ва­ти один одно­му рі­зні про­е­кти, і хтось за­хо­тів зро­би­ти щось по­ді­бне.

— Ви го­во­ри­ли про те, що зби­ра­є­те­ся роз­ши­рю­ва­ти­ся в Укра­ї­ні. Не стра­шно, на тлі по­дій, які від­бу­ва­ю­ться в кра­ї­ні?

— Я був на Гру­шев­сько­го, ко­ли стрі­ля­ли, й бі­ля ме­не лю­ди­ну або вби­ли, або важ­ко по­ра­ни­ли — я й до­сі не знаю. Страх — це щось ду­же аб­стра­ктне. Це не­на­че ти ба­чиш фільм — дов­ко­ла те­бе це не від­бу­ва­є­ться. А тут ти сто­їш, і все це від­бу­ва­є­ться у те­бе на очах в ре­аль­но­му ча­сі. Але ме­ні бу­ло не стра­шно то­ді. Мо­жли­во, це осо­бли­во­сті мо­го ор­га­ні­зму. До то­го ж, я в Укра­ї­ні за­раз про­во­жу 40% сво­го ча­су.

— Як ви вва­жа­є­те, над чим тре­ба ста­ран­ні­ше пра­цю­ва­ти ві­тчи­зня­ним стар­та­пам, щоб за­лу­ча­ти іно­зем­но­го ін­ве­сто­ра, який­не так до­бре знає си­ту­а­цію зсе­ре­ди­ни, як ви?

— По- пер­ше, має бу­ти ам­бі­тна ко­ман­да. По- дру­ге, сам то­вар або пла­тфор­ма ма­ють да­ти ін­ве­сто­ро­ві зро­зу­мі­ти, що на цей про­ект або про­дукт бу­де по­пит. По- тре­тє, по­трі­бна кон­кре­тна би­знес- мо­дель і ко­ре­ля­ція, щоб ти сам, як ін­ве­стор, ба­чив мо­жли­вість да­ти до­да­тко­ві зна­н­ня для ко­ман­ди. По- че­твер­те, ва­жли­ва те­ма­ти­ка стар­та­пу, щоб він був ці­ка­вий. По-п’яте, по­трі­бно зро­би­ти ін­ве­сто­ро­ві «со­лод­ку» про­по­зи­цію. На­при­клад, ска­за­ти йо­му, що за по­ра­ду ви го­то­ві да­ти advisory- до­лю у бі­зне­сі і дис­конт на оцін­ку фір­ми за йо­го smart — value в стар­та­пі.

Ну і, зви­чай­но, не мо­жна не вра­хо­ву­ва­ти еле­мент ве­зі­н­ня й то­го, як до­ля ви­рі­ши­ла то­що.

Все це по­трі­бно зі­бра­ти в ком­па­ктну пре­зен­та­цію. Є та­ке пра­ви­ло: го­во­ри, але по­ва­жай час ін­ве­сто­ра. По­трі­бно кра­си­во й коротко пе­ре­да­ти по­ві­дом­ле­н­ня. Ні­ко­му не ці­ка­во ди­ви­ти­ся 60 слай­дів про­е­кту, суть яко­го мо­жна ви­кла­сти в трьох абза­цах. Зви­чай­но, ін­ша спра­ва, ко­ли ці про­е­кти роз­гля­да­ють бі­зне­са­на­лі­ти­ки, які отри­му­ють за це гро­ші. Але якщо ви звер­та­є­те­ся до бі­знес- ан­ге­ла, до­сить всьо­го ли­ше швид­ко все ви­кла­сти, щоб він по­тім, за ба­жа­н­ня, міг вас за­про­си­ти зу­стрі­ти­ся й про­дов­жи­ти роз­мо­ву.

По­трі­бно вра­хо­ву­ва­ти й те, що мо­ло­ді стар­та­пе­ри спіл­ку­ю­ться з ду­же зайня­ти­ми лю­дьми, то­му по­трі­бно пра­гну­ти аку­ра­тно на­га­ду­ва­ти про се­бе. На­при­клад, якщо ви до­мо­ви­ли­ся зу­стрі­ти­ся в пев­ний день, але ін­ве­стор не знає, в який са­ме час він бу­де віль­ний, мо­жна за­про­по­ну­ва­ти зно­ву зв’яза­ти­ся у пев­ний час, щоб уто­чни­ти, чи від­бу­де­ться зу­стріч і де са­ме.

*

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.