Про­ви­на – на всіх

Den (Ukrainian) - - Пошта «дня» - Ана­то­лій ЗБОРОВСЬКИЙ, ди­ре­ктор Ір­пін­сько­го істо­ри­ко-кра­є­знав­чо­го му­зею

гру­дні 1934 ро­ку в мо­їй і Зе­ро­ва при­су­тно­сті Риль­ський пря­мо за­явив, що в Укра­ї­ні бу­де за­не­дба­но все укра­їн­ське до­ти, до­ки Укра­ї­на не ста­не са­мо­стій­ною на­ціо­наль­ною дер­жа­вою». Це один із ба­га­тьох до­но­сів, які пи­са­ли на Риль­сько­го. У пе­рі­од ко­му­ні­сти­чних ре­пре­сій по­е­та вря­ту­ва­ло ли­ше те, що він на­пи­сав «Пі­сню про Ста­лі­на». Про­те не слід за­бу­ва­ти, що са­ме Риль­ський до­по­ма­гав по­вер­ну­ти­ся в лі­те­ра­ту­ру пи­сьмен­ни­кам, яким не вда­ло­ся уни­кну­ти ста­лін­ської роз­пра­ви, але по­ща­сти­ло до­жи­ти до звіль­не­н­ня із ко­му­ні­сти­чних кон­цта­бо­рів. Так, він до­по­міг осе­ли­ти­ся в Ір­пе­ні, по­бли­зу Ки­є­ва, й увійти в лі­те­ра­тур­ний про­цес пе­ре­кла­да­чам — фе­но­ме­наль­но­му Гри­го­рію Ко­чу­ру і ве­те­ра­но­ві ОУН та УПА Дми­тро­ві Па­ла­мар­чу­ку, які по­вер­ну­ли­ся в Укра­ї­ну пі­сля ув’язне­н­ня і за­сла­н­ня. Мо­жна на­зва­ти й ін­ші іме­на.

Цьо­го­річ 19 бе­ре­зня ми­ну­ло 120 ро­ків з дня на­ро­дже­н­ня укра­їн­сько­го по­е­та, пе­ре­кла­да­ча, ми­сте­цтво­знав­ця, ака­де­мі­ка, ла­у­ре­а­та дер­жав­них пре­мій Ма­кси­ма Риль­сько­го.

Класик укра­їн­ської по­е­зії мав вла­сну да­чу в Ір­пе­ні з 1938- го до 1951 ро­ку з пе­ре­р­вою на час ні­ме­цько-фа­шист­ської оку­па­ції. Але й ра­ні­ше Ма­ксим Риль­ський бу­вав в Ір­пе­ні, про­гу­лю­вав­ся бе­ре­га­ми на­шої рі­чки від ви­то­ків до впа­ді­н­ня у Дні­про. Ма­ксим Риль­ський лю­бив Ір­пінь. Він по­рав­ся в са­ду, пи­сав вір­ші і грав на ро­я­лі. Тут по­ет на­пи­сав тво­ри « Мо­ло­дий са­док » , « Ніч ко­ли­ха­ла » , « Ди­мом ко­ти­ться весна», «Ме­ди­та­ції», «В мо­їм бу­ди­но­чку, в зе­ле­нім Ір­пе­ні» та ін­ші про це мі­сте­чко. Ма­ксим Риль­ський ло­вив ри­бу в рі­чці Ір­пінь і на­пи­сав цикл вір­шів «Ри­баль­ські со­не­ти». Мі­сце­ва при­ро­да на­ди­ха­ла по­е­та. На да­чі він три­мав со­ба­ку і ко­та. 1942 ро­ку Ма­ксим Риль­ський на­пи­сав по­е­му «Жа­га», в якій зга­ду­вав Ір­пінь.

В ір­пін­сько­му бу­дин­ку Ма­кси­ма Риль­сько­го де­кла­му­ва­ли свої вір­ші Во­ло­ди­мир Со­сю­ра та Ан­дрій Малишко. Тут го­стю­ва­ли Остап Ви­шня, Юрій Янов­ський, Юрій Смо­лич, ком­по­зи­тор Сер­гій Жда­нов та ін­ші укра- їн­ські ми­тці. Тут па­ла­хко­ті­ло во­гни­ще укра­їн­ської куль­ту­ри. Ма­ксим Риль­ський бу­вав у ір­пін­сько­го ху­до­жни­ка Ма­твія Донцова, спіл­ку­вав­ся з ін­ши­ми ір­пін­ця­ми...

В Ір­пе­ні на­ро­див­ся пер­ший онук по­е­та, ко­тро­го на честь ді­да на­зва­ли Ма­кси­мом.

1951 ро­ку Ма­ксим Риль­ський про­дав ір­пін­ську да­чу пи­сьмен­ни­ко­ві Ва­ди­му Соб­ку, а сам пе­ре­брав­ся в Го­ло­сі­їв, але до кін­ця сво­їх днів зга­ду­вав Ір­пінь.

Бу­ди­нок по ву­ли­ці Цен­траль­ній, 15, який про­дов­жу­ва­ли на­зи­ва­ти бу­дин­ком Риль­сько­го, сво­го ча­су знов бу­ло про­да­но. Йо­го бу­ло збу­до­ва­но з ду­бо­во­го бру­са, об­би­то дран­кою і по­шту­ка­ту­ре­но. Остан­ні ро­ки він був у за­не­дба­но­му ста­ні. Я за­кли­кав від­ре­мон­ту­ва­ти бу­ди­нок і вста­но­ви­ти на ньо­му ме­мо­рі­аль­ну до­шку.

24 ли­пня — 49-ма рі­чни­ця з дня смер­ті Ма­кси­ма Риль­сько­го. А 20 — 21 ли­пня бу­ди­нок Ма­кси­ма Риль­сько­го бу­ло зне­се­но. Ще 20 ли­пня пред­став­ни­ки від­ді­лу куль­ту­ри, на­ціо­наль­но­стей та ре­лі­гій Ір­пін­ської мі­ськра­ди ви­ма­га­ли у по­друж­жя Ра­їл­ків, яке зно­си­ло бу­ди­нок, при­пи­ни­ти руй­ну­ва­н­ня, на­віть звер­ну­ли­ся до мі­лі­ції. Але Ра­їл­ки від­по­ві­ли: « Це на­ша при­ва­тна вла­сність. Що хо­че­мо, те й ро­би­мо. А до­ку­мен­та, що це пам’ятка, не­має». Ко­ли­шню да­чну ді­лян­ку Риль­сько­го по­ді­ли­ли нав­піл між дво­ма вла­сни­ка­ми. Ви­ни­кає за­пи­та­н­ня: чо­му відділ ар­хі­те­кту­ри за­твер­див по­діл, згі­дно з яким ме­жа між ді­лян­ка­ми про­хо­дить че­рез бу­ди­нок? Пи­сьмо­во­го до­зво­лу на зне­се­н­ня бу­дин­ку не­має. Але, як свід­чить пра­кти­ка, в та­ких ви­пад­ках вла­сник спла­чує штраф, і на цьо­му спра­ва за­кін­чу­є­ться.

Хто ви­нен? Оче­ви­дно, в цій си­ту­а­ції час­тко­во вин­на ко­жна сто­ро­на кон­флі­кту. Се­сія Ір­пін­ської мі­ськра­ди мо­гла б ухва­ли­ти рі­ше­н­ня, що бу­ди­нок Риль­сько­го є пам’ яткою. По­тім це рі­ше­н­ня не­об­хі­дно бу­ло за­твер­ди­ти на обла­сно­му рів­ні. Гро­мад­ськість зро­би­ла та­ку спро­бу, але ні­чо­го з то­го не ви­йшло. Та й прав­лі­н­ня Спіл­ки пи­сьмен­ни­ків ма­ло б звер­ну­ти­ся з від­по­від­ним звер­не­н­ням до ір­пін­ської адмі­ні­стра­ції. Зви­чай­но, сто­від­со­тко­вої га­ран­тії це не да­ло б, але все-та­ки...

То­го ж дня, 24 ли­пня, в Ір­пін­сько­му істо­ри­ко-кра­є­знав­чо­му му­зеї від­бу­ла­ся зу­стріч го­ло­ви На­ціо­наль­ної спіл­ки пи­сьмен­ни­ків Укра­ї­ни Ми­хай­ла Си­дор­жев­сько­го, ди­ре­кто­ра Ки­їв­сько­го лі­те­ра­тур­но-ме­мо­рі­аль­но­го му­зею Ма­кси­ма Риль­сько­го Ві­кто­рії Ко­ле­сник і ди­ре­кто­ра Бу­дин­ку пи­сьмен­ни­ків Оле­ксан­дра Гор­до­на з на­чаль­ни­ком від­ді­лу куль­ту­ри, на­ціо­наль­но­стей та ре­лі­гій Ір­пін­ської мі­ськра­ди Єв­ге­ні­єю Ан­то­нюк і пред­став­ни­ка­ми мі­сце­вої гро­мад­сько­сті.

Що ро­би­ти те­пер? Ви­ку­пи­ти ді­лян­ку й від­бу­ду­ва­ти ме­мо­рі­аль­ний бу­ди­нок? Вла­ди­слав Ра­їл­ко по­го­джу­є­ться про­да­ти ді­лян­ку за сто ти­сяч до­ла­рів. Чи ре­аль­но це? Ір­пін­ська вла­да мо­же по­ру­ши­ти про­ти Ра­їл­ків кри­мі­наль­ну спра­ву. Але що це дасть? Ін­ший ва­рі­ант нам під­ка­зує ір­пін­ський ху­до­жник Бо­рис Пі­а­ні­да. Сво­го ча­су з йо­го іні­ці­а­ти­ви бу­ло вста­нов­ле­но пам’ятну сте­лу бі­ля бу­дин­ку, де в Ір­пе­ні ме­шкав ху­до­жник Фе­дір Кри­чев­ський. Та­кий пам’ятник не­об­хі­дно вста­но­ви­ти бі­ля ко­ли­шньої да­чі Ма­кси­ма Риль­сько­го.

По­друж­жя Ра­їл­ків, яке при­дба­ло по­ло­ви­ну ко­ли­шньої да­чі Риль­сько­го і зне­сло бу­ди­нок, від­да­ло садові це­мен­тні ва­зи, що « пам’ ята­ють » ве­ли­ко­го по­е­та, Ір­пін­сько­му істо­ри­ко-кра­є­знав­чо­му му­зею. Одна ва­за по­тре­бує ре­став­ра­ції.

А по­ки що в екс­по­зи­ції Ір­пін­сько­го істо­ри­ко- кра­є­знав­чо­го му­зею мо­жна по­ба­чи­ти сві­тли­ну бу­дин­ку Ма­кси­ма Риль­сько­го та сві­тли­ну са­мо­го по­е­та в йо­го ір­пін­сько­му яблу­не­во­му са­ду.

В Ір­пе­ні від­зна­чи­ли 120-рі­чний юві­лей Ма­кси­ма Риль­сько­го і... зни­щи­ли йо­го бу­ди­нок

ФОТОРЕПРОДУКЦІЯ АВ­ТО­РА

МА­КСИМ РИЛЬ­СЬКИЙ З ДРУ­ЖИ­НОЮ КА­ТЕ­РИ­НОЮ В ІР­ПЕ­НІ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.