Рі­дне слово се­ред чу­жих

Den (Ukrainian) - - Пошта «дня» -

За 57 ро­ків Ми­ко­ла Во­рон зі­брав одну з най­біль­ших укра­їн­ських бі­бліо­тек у Ка­на­ді

Пів­то­ри тон­ни уні­каль­них ви­дань, що ви­хо­ди­ли за кор­до­ном про­тя­гом ХХ сто­лі­т­тя, на­ді­йшли від ньо­го у по­сил­ках в укра­їн­ські дер­жав­ні та при­ва­тні кни­го­збір­ні. Не­що­дав­но бі­бліо­те­ка і ар­хів Свя­то­го Во­ло­ди­ми­ра при Укра­їн­сько­му пра­во­слав­но­му осе­ред­ку в Кал­га­рі змі­ни­ла свою на­зву. З на­го­ди 90-річ­чя від на­ро­дже­н­ня Ми­ко­ли Во­ро­на во­на но­си­ти­ме ім’я сво­го за­снов­ни­ка і ар­хі­ві­ста — «Mykola Woron library and archives».

ЖА­ГА ДО ЛІ­ТЕ­РА­ТУ­РИ

Ми­ко­ла Во­рон на­ро­див­ся 10 гру­дня 1924 ро­ку в се­лі Жо­ло­бок, що на Холм­щи­ні, у ро­ди­ні Да­ни­ла Во­ро­на та Зі­но­вії Фе­до­рук. По­за­ду бу­ли де­пор­та­ція ро­ди­ни 1914 ро­ку і поль­сько-ра­дян­ська вій­на 1920 ро­ку, в якій бать ко брав участь пі хо тин цем у 34- му пол­ку пі­хо­ти Вій­ська Поль­сько­го. У ро­дин­ній хро­ні­ці «Во­лею до­лі» Оле­ксандр Во­рон за­зна­чав, що ко­ла Во­рон. Від­то­ді за­ли­ши­ла­ся уні­каль­на по­свід­ка від 2.06.48 з пе­ча­ткою та­бір­ної адмі­ні­стра­ції Га­нау і під­пи­сом ко­мен­дан­та та­ко­го змі­сту: «На осно­ві рі­ше­н­ня Ко­мі­те­ту укра­їн­сько­го та­бо­ру ВП. Па­но­ве Мельник Д. і Во­рон М. упов­но­ва­же­ні за­по­ча­тку­ва­ти ор­га­ні­за­цію бі­бліо­те­ки у на­шо­му та­бо­рі. Про­си­мо всіх гро­ма­дян по­мог­ти На­зва­ним у їхній пра­ці».

У та­бо­рі для пе­ре­мі­ще­них осіб Па­ша на­ро­ди­ла си­на Во­ло­дю, а ко­ли Ка­на­да до­зво­ли­ла укра­їн­цям за­ли­ши­ти Ні­меч­чи­ну, во­ни при­їха­ли ви­ро­щу­ва­ти цукро­ві бу­ря­ки за кон­тра­ктом на два ро­ки, а зго­дом пе­ре­їха­ли до мі­ста Кал­га­рі. Пра­цю­ю­чи на за­лі­зни­ці, 1957 ро­ку ви­рі­шив ор­га­ні­зу­ва­ти бі­бліо­те­ку. Звер­нув­ся до чле­нів ту­те­шньої пра­во­слав­ної гро­ма­ди: хто має про­чи­та­ні книж­ки, не­хай по­да­рує або по­зи­чить. На­бра­ло­ся чи­ма­ло! Хто хо­тів ста­ти по­стій­ним чи­та­чем, вно­сив що­ро­ку один до­лар.

Про­фе­сор Оле­ксандр Малицький по­ра­див ство­ри­ти ка­та­лог і офор­мив кіль­ка взір­це­вих кар­ток. Пан Ми­ко­ла взяв до­до­му дру­кар­ську ма­шин­ку, книж­ки, кар­тки... Змар­ну­вав де­ся­ток-дру­гий, на­сту­пно­го ве­чо­ра зі­псу­вав мен­ше... Кар­то­те­ку ство­рив вла­сно­ру­чно.

«ДУХ УКРА­ЇН­СТВА» СЕ­РЕД БЕЗ­МЕ­ЖНИХ ПРО­СТО­РІВ КА­НА­ДИ

Лис ти і знім ки, різ д вя ні та ве - ли­ко­дні кар­тки від Ми­ко­ли Во­ро­на над­хо­ди­ли до ро­ди­ни рі­дно­го бра­та по­ді­ле­но­му між ко­му­ні­ста­ми, «бан­де­рів­ця­ми» та «мель­ни­ків­ця­ми» укра­їн­сько­му се­ре­до­ви­щі.

Один мі­сяць се­ред книг бі­бліо­те­ки Ми­ко­ли Во­ро­на «акту­а­лі­зу­вав» чо­ти­ри ро­ки на­вча­н­ня на істо­ри­чно­му фа­куль­те­ті пе­дін­сти­ту­ту. Пов­ною не­спо­ді­ван­кою ста­ли на­у­ко­ві ви­да­н­ня Ін­сти­ту­ту до­слі­дів Во­ли­ні та то­ва­ри­ства «Во­линь», спо­ми­ни Ула­са Сам­чу­ка «На бі­ло­му ко­ні» і «На ко­ні во­ро­но­му», дво­том­ник «Во­линь і ста­ро­дав­нє По­ліс­ся» Оле­ксан­дра Цин­ка­лов­сько­го, «Укра­їн­ський рік у на­ро­дних зви­ча­ях в істо­ри­чно­му осві­тлен­ні» про­фе­со­ра Сте­па­на Ки­лим­ни­ка...

Я впер­ше по­ди­вив­ся на Во­линь, Укра­ї­ну під ін­шим ку­том зо­ру бо «усе за­ле­жить від люд­ських зі­ниць: в ши­ро­ких ві­діб’ється вся епо­ха, у зву­же­них — збі­го­ви­сько дрі­бниць»...

Пан Ми­ко­ла не від­хи­лив жо­дно­го за­про­ше­н­ня і, го­стю­ю­чи у за­ти­шних осе­лях, я слу­хав істо­рії про стра­хі­тли­ве ми­ну­ле з ре­пре­сі­я­ми, де­пор­та­ці­я­ми, Го­ло­до­мо­ром. Тра­ге­дія Го­ло­до­мо­ру зна­йшла від­обра­же­н­ня у чи­слен­них дру­ко­ва­них ви­да­н­нях, які Ми­ко­ла Во­рон по­ка­зав на книж­ко­вій ви­став­ці в уні­вер­си­те­ті Аль­бер­ти, де йо­го сфо­то­гра­фу­ва­ли з мо­ло­дим істо­ри­ком Джейм­сом Мей­сом. 1982 ро­ку до­слі­дник Го­ло­до­мо­ру в Укра­ї­ні ви­сту­пить в Ізра­ї­лі на Між­на­ро­дній кон­фе­рен­ції про Го­ло­кост і ге­но­цид із за­я­вою, що «голод 193233 рр. був актом ге­но­ци­ду про­ти на­ро­ду Укра­ї­ни, він був ча­сти­ною ко­ор­ди­на­цій­ної ата­ки про­ти укра­їн­ської са­мо­ді­яль­но­сти, ата­ки, нав­ми­сність якої про­де­мон­стро­ва­на зни- ри ми­сте­цтво­знав­ства Оле­ксандр Фе­до­рук та Ал­ла Те­ре­щен­ко до­по­мо­гли нам роз­по­ча­ти про­ект «Стра­він­ський та Укра­ї­на»)...

У бі­бліо­те­ки ши­ро­ке коло дру­зів, а се­ред по­стій­них жер­тво­дав­ців — Со­юз Укра­їн­ців Са­мо­стій­ни­ків, жі­но­ча ор­га­ні­за­ція Со­ю­зу укра­ї­нок Ка­на­ди, Клуб укра­їн­ських бі­зне­сме­нів та про­фе­сіо­на­лів... Вне­ски ор­га­ні­за­цій скла­да­ють що­ро­ку 10.000 до­ла­рів, але пан Ми­ко­ла зна­хо­див і до­во­лі не­тра­ди­цій­ні спосо­би за­лу­че­н­ня ко­штів. У ре­зуль­та­ті вар­тість книж­ко­во­го фон­ду (не вра­хо­ву­ю­чи ме­блів і ар­хів­них ма­те­рі­а­лів) скла­дає 146.741.72 цен­ти.

Зві­ти за­свід­чу­ють актив­ну гро­мад­ську ді­яль­ність бі­бліо­те­ка­ря Ми­ко­ли Во­ро­на про­тя­гом 57 ро­ків. Чи­ма­ло книг від Ми­ко­ли Во­ро­на мо­жна зна­йти у бібліотеці Схі­дно­єв­ро­пей­сько­го дер­жав­но­го уні­вер­си­те­ту іме­ні Ле­сі Укра­їн­ки, адже ство­ре­н­ня на­у­ко­вої бі­бліо­те­ки ста­ло одним з прі­о­ри­те­тів пер­шо­го ре­кто­ра Ана­то­лія Ва­ди­мо­ви­ча Сві­дзин­сько­го та чле­нів ро­бо­чої гру­пи під ке­рів­ни­цтвом ав­то­ра, що готувала ре­ор­га­ні­за­цію пе­дін­сти­ту­ту. Най­пер­ші ан­гло­мов­ні на­у­ко­ві ви­да­н­ня ми отри­ма­ли ще 1992 ро­ку з Ка­лі­фор­нії, від па­ні Іри­ни Шве­де-Фе­до­рен­ко, ко­ли­шньої уче­ни­ці укра­їн­ської гім­на­зії у мі­сті Лу­цьку.

Гро­мад­ська ді­яль­ність Ми­ко­ли Во­ро­на над­зви­чай­но ба­га­то­гран­на, во­на не обме­жу­є­ться про­сто­ром бі­бліо­те­ки. Ко­ли Укра­ї­на про­го­ло­си­ла не­за­ле­жність, він ви­си­лав гро­ші на при­дба­н­ня до­му для Укра­їн­сько­го по­соль­ства в От­та­ві, під­трим­ку по­тер­пі­лих від Чор­но­биль­ської тра­ге-

МИ­КО­ЛА ВО­РОН

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.