«Усу­пе­реч кон’юн­кту­рі»

Den (Ukrainian) - - Українці — Читайте! - Ро­ман ГРИВІНСЬКИЙ, «День»

Лі­га укра­їн­ських ме­це­на­тів вру­чи­ла лі­те­ра­тур­но­ми­сте­цькі пре­мії ла­у­ре­а­там 2015 ро­ку

Цьо­го­річ Лі­га укра­їн­ських ме­це­на­тів ви­рі­ши­ла об’ єд­на­ти вру­че­н­ня одра­зу п’яти пре­мій в одно­му за­хо­ді. Ла­у­ре­а­тів, се­ред яких чи­ма­ло зна­них пи­сьмен­ни­ків, про­сві­тни­ків та до­бро­чин­ців, від­зна­чи­ли під час вже тра­ди­цій­ної це­ре­мо­нії у ве­ли­чно­му при­мі­ще­ні бі­бліо­те­ки На­ціо­наль­но­го му­зею лі­те­ра­ту­ри Укра­ї­ни.

Лі­те­ра­тур­ну пре­мію клу­бу «Яро­сла­вів Вал» за ро­ман «По­лю­ва­н­ня на пта­хів не­бе­сних» здо­бу­ла пи­сьмен­ни­ця та жур­на­ліс­тка Те­о­до­зія За­рів­на. Ра­зом із пи­сьмен­ни­ком та ре­да­кто­ром лі­те­ра­тур­но­го ча­со­пи­су «Кур’єр Крив­ба­су» Гри­го­рі­єм Гу­сей­но­вим во­ни та­кож ста­ли ла­у­ре­а­та­ми Пре­мії ім. Дми­тра Ни­тчен­ка — «за про­па­ган­ду укра­їн­сько­го дру­ко­ва­но­го сло­ва». Пре­мію ім. Со­фії Ру­со­вої, яку вру­ча­ють ли­ше вдру­ге, «за утвер­дже­н­ня на­ціо­наль­них прі­о­ри­те­тів та укра­їн­ської мо­ви в Укра­ї­ні» отри­мав про­фе­сор, до­ктор фі­ло­ло­гії Ми­ко­ла Ти­мо­шик. По­друж­жя ме­це­на­тів, ор­га­ні­за- то­ри кон­кур­су «Ко­ро­на­ція сло­ва» Те­тя­на та Юрій Ло­гу­ші, ста­ли ла­у­ре­а­та­ми Пре­мії ім. Єв­ге­на Чи­ка­лен­ка. Що­прав­да, як і Оле­ксандр Ко­сен­ко, який здо­був Пре­мію ім. Бо­ри­са Не­чер­ди за збір­ку «Гар­ту­ва­н­ня во­ди», бу­ти при­су­тні­ми на це­ре­мо­нії осо­би­сто во­ни не змо­гли.

«Зві­сно, будь-яка літературна пре­мія — річ ду­же суб’єктив­на. І гро­шо­ва ви­на­го­ро­да не зав­жди є най­ва­жли­ві­шим чин­ни­ком, — роз­по­від­ає ви­ко­нав­чий ди­ре­ктор Лі­ги укра­їн­ських ме­це­на­тів Ми­хай­ло Сла­бо­шпи­цький. — На­при­клад, ла­у­ре­ат фран­цузь­кої Гон­ку­рів­ської пре­мії отри­мує ли­ше 10 єв­ро, але са­ме во­на вва­жа­є­ться най­більш пре­сти­жною в кра­ї­ні (див. ста­т­тю Ми­хай­ла Сла­бо­шпи­цько­го «Ігри до­ро­слих лю­дей. Про роль і зна­че­н­ня лі­те­ра­тур­них пре­мій » , «День» № 120 від 10-11 ли­пня ц.р.) Пре­мії Лі­ги укра­їн­ських ме­це­на­тів вже ма­ють свою істо­рію. Се­ред ла­у­ре­а­тів є ли­ше до­стой­ні іме­на — нам не со­ром­но за жо­дне з них. Ска­жі­мо, ла­у­ре­а­та­ми Пре­мії клу­бу «Яро­сла­вів Вал» в ми­ну­ло­му бу­ли Юрій Щербак, Ва­силь Шкляр, Ва­силь Сла­пчук та Ми­ро­слав До­чи­нець, а Пре­мію ім. Дми­тра Ни­тчен­ка в рі­зні ро­ки отри­му­ва­ли В’яче­слав Брю­хо­ве­цький, Ла­ри­са Ів­ши­на, Во­ло­ди­мир Пан­чен­ко, Та­рас Ком­па­ні­чен­ко та ін­ші. Єди­ний кри­те­рій для нас — якість текс­ту. Твор­чій лю­ди­ні зав­жди хо­че­ться, щоб хтось від­зна­чив її ро­бо­ту, щоб її ці­ну­ва­ли. Йде­ться про ви­зна­н­ня».

Слід ска­за­ти, що ла­у­ре­а­ти по­пе­ре­дніх ро­ків не за­ли­ша­ю­ться по­за ува­гою ор­га­ні­за­то­рів. Зокре­ма, їхня то­чка зо­ру вра­хо­ву­є­ться при вру­чен­ні всіх на­сту­пних пре­мій. Во­че­видь, та­ким чи­ном Лі­га укра­їн­ських ме­це­на­тів, впли­ва­ю­чи на лі­т­про­цес за­га­лом, на­ма­га­є­ться та­кож фор­му­ва­ти й вла­сне окре­ме се­ре­до­ви­ще. «Ча­сто до­во­ди­ться чу­ти про ні­би­то зне­ці­не­н­ня лі­те­ра­тур­них пре­мій, — роз­по­від­ає На­та­ля Дзю­бен­ко-Мейс. — Зі сво­го до­сві­ду мо­жу кон­ста­ту­ва­ти, що це не від­по­від­ає дій­сно­сті — я ду­же пи­ша­ю­ся Пре­мі­єю ім. Дми­тра Ни­тчен­ка. Крім то­го, во­на до­по­мо­гла ме­ні в ба­га­тьох кон­флі­ктних си­ту­а­ці­ях. Пам’ятаю, якось до­ве­лось про­де­мон­стру­ва­ти її в одно­му мі­ні­стер­стві. «Я — бо­єць (у гра­мо­ті на­пи­са­но «за оборону сло­ва»), — ка­жу їм, — то ж не ду­же зі мною «во­юй­те». Хо­чу при­ві­та­ти цьо­го­рі­чно­го ла­у­ре­а­та Гри­го­рія Гу­сей­но­ва. По­вір­те, це — бла­го­сло­ве­н­ня, яке су­про­во­джу­ва­ти­ме вас усе жи­т­тя».

Гри­го­рій Гу­сей­нов вже по­над 20 ро­ків ви­дає лі­те­ра­тур­ний жур­нал «Кур’єр Крив­ба­су». Ви­па­док для Укра­ї­ни уні­каль­ний — адже біль­шість ана­ло­гі­чних ви­дань, які з’яви­ли­ся то­ді, до на­шо­го ча­су не до­жи­ли. На по­ча­тку 90-х зна­чною мі­рою са­ме зав­дя­ки цьо­му ви­дан­ню вда­ло­ся по­вер­ну­ти ін­те­рес чи­та­ча до Ва­си­ля Бар­ки, до про­зи та дра­ма­тур­гії Іго­ря Ко­сте­цько­го, яко­го то­ді ма­ло хто не знав. «Кур’єр Крив­ба­су» пер­шим опу­блі­ку­вав опо­віда­н­ня Окса­ни За­буж­ко, де­я­кі тво­ри Ем­ми Ан­ді­єв­ської. Сьо­го­дні, на дум­ку Гри­го­рія Гу­сей­но­ва, ба­га­тьох ці­ка­вих ві­тчи­зня­них ав­то­рів чи­тач про­сто не знає. «За­ва­жа­ють суб’єктив­ні при­чи­ни, — по­яснює пи­сьмен­ник. — При­пу­скаю, чи­ма­ло імен не­ві­до­мі й ме­ні. Адже ЗМІ пе­ре­ва­жно зга­ду­ють ли­ше «роз­кру­че­них», тих, хто в «ту­сов­ці», в ко­го вже вкла­ли гро­ші. Во­дно­час Спіл­ка пи­сьмен­ни­ків пе­ре­тво­ри­лась на «ар­мію гра­фо­ма­нів». На ща­стя, є й ви­ня­тки. Чу­до­во, що ла­у­ре­а­тів пре­мій Лі­ги укра­їн­ських ме­це­на­тів ви­зна­ча­ють лю­ди, не пов’яза­ні з кон’юн­кту­рою. Хо­чу та­кож від­зна­чи­ти якість сто­рін­ки «Укра­їн­ці — чи­тай­те!» в га­зе­ті «День». Сьо­го­дні скла­дно ска­за­ти, хто з на­ших мо­ло­дих «зі­рок» за­ли­ши­ться в лі­те­ра­ту­рі. Пе­ре­ко­на­ний, лі­те­ра­ту­ра ні­ко­ли не бу­де здо­ро­вою, якщо су­спіль­ство й дер­жа­ва хво­рі. Цей пе­рі­од про­сто тре­ба пе­ре­жи­ти — по­зи­тив­ні при­кла­ди вже з’яв­ля­ю­ться. Ко­лись ми всі ті­ши­ли­ся «Бу-Ба-Бу». На­справ­ді, всі троє — яскра­ві, та­ла­но­ви­ті пи­сьмен­ни­ки, які вмі­ли за­во­ю­ва­ти со­бі мі­сце під сон­цем. Але на сьо­го­дні Ан­дру­хо­вич, на мою дум­ку, все що міг, вже на­пи­сав. Во­дно­час із йо­го тво­рів по­мі­тно, що він чи­тав Вой­но­ви­ча, Ста­сю­ка... Ана­ло­гі­чних при­кла­дів ба­га­то. У Про­ха­ська, на­при­клад, про­гля­да­є­ться вплив Гра­ба­ла. Мо­жли­во, ці ре­чі не­по­мі­тні на пер­ший по­гляд, але во­ни є. Чу­до­во, зві­сно, що ці пи­сьмен­ни­ки ма­ли мо­жли­вість по­зна­йо­ми­ти­ся з тво­ра­ми поль­ською, че­ською, але, чи­та­ю­чи їх, ти ро­зу­мі­єш, що ця лі­те­ра­ту­ра «про­ро­сла» з ін­шо­го «грун­ту». Те ж, що «про­ро­сло» тут, чо­мусь за­ли­ша­є­ться не­ві­до­мим і не до­хо­дить до чи­та­ча. Ін­ко­ли чи­та­єш і ди­ву­є­шся: «Хто це? Чо­му про ньо­го ні­хто не знає?» Усі ці здо­бу­тки про­сто не­має ко­му осми­сли­ти».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.