В об­хід...

Чи змо­же Укра­ї­на втри­ма­ти ро­сій­ські тран­зи­тні ван­та­жі?

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ан­дрій МУРАВСЬКИЙ

Ро­сія про­дов­жує пе­ре­на­прав­ля­ти ван­та­жі, які ра­ні­ше йшли че­рез Укра­ї­ну та кра­ї­ни Бал­тії, у свої пор­ти. Са­ме во­ни ба­га­то ро­ків бу­ли основ­ни­ми тран­зи­тни­ми ван­та­жа­ми як для на­шої кра­ї­ни, так і для Ли­тви, Ла­твії й Есто­нії. Дру­гий ва­жли­вий тран­зи­тер — Бі­ло­русь, але її ван­та­жі, в основ­но­му, — це ка­лій­ні до­бри­ва, яких у де­кіль­ка ра­зів мен­ше, ніж ро­сій­ських.

Згі­дно зі сві­жи­ми да­ни­ми Адмі­ні­стра­ції мор­ських пор­тів Укра­ї­ни, за 8 мі­ся­ців цьо­го ро­ку че­рез укра­їн­ські пор­ти про­йшло 11,958 міль­йо­на тонн тран­зи­тних ван­та­жів. За остан­ні де­кіль­ка ро­ків тран­зит зни­зив­ся у де­кіль­ка ра­зів. Так, якщо 2007 ро­ку він скла­дав по­над 69 міль­йо­нів тонн, то 2012-го — вже 35 міль­йо­нів тонн, а то­рік упав до 20 міль­йо­нів тонн. Но­мен­кла­ту­ра ван­та­жів — за­лі­зняк, ву­гі­л­ля, ме­тал, на­фто­про­ду­кти, мі­не­раль­ні до­бри­ва. Ча­сти­на ван­та­жів пі­шла в пор­ти Ро­сії на Бал­тії, ча­сти­на — в пор­ти Азо­во-Чор­но­мор­сько­го ба­сей­ну.

Для то­го щоб бу­ла мо­жли­вість переробити біль­ший об­сяг ван­та­жів, Ро­сії до­во­ди­ться на­ро­щу­ва­ти по­ту­жно­сті та вкла­да­ти ко­шти в ін­фра­стру­кту­ру. Так, не­що­дав­но від­бу­ла­ся на­ра­да з транс­порт­ної ін­фра­стру­кту­ри Пів­дня Ро­сії. Уря­ду спіль­но з ван­та­жо­від­прав­ни­ка­ми й опе­ра­то­ра­ми пор­тів до­ру­че­но за­твер­ди­ти до­ро­жню кар­ту роз­ви­тку до 2020 ро­ку мор­ських пор­тів в Азо­во-Чор­но­мор­сько­му ба­сей­ні, а та­кож роз­ви­тку бли­жніх і да­ле­ких за­лі­зни­чних і ав­то­мо­біль­них під­хо­дів до них. Зокре­ма, пре­зи­дент РФ Во­ло­ди­мир Пу­тін че­кає про­по­зи­цій що­до збіль­ше­н­ня про­пу­скної спро­мо­жно­сті під’їзної ін­фра­стру­кту­ри в Но­во­ро­сій­сько­му пор­ту. Там вже ре­кон­стру­ю­ва­ли кон­тей­нер­ний тер­мі­нал і ком­плекс пе­ре­вал­ки лі­со­вих ван­та­жів, вве­ли в екс­плу­а­та­цію два зер­но­вих тер­мі­на­ла та ком­плекс пе­ре­вал­ки ма­зу­ту, ве­ду­ться ро­бо­ти із вве­де­н­ня в екс­плу­а­та­цію гли­бо­ко­во­дно­го на­фто­на­лив­но­го при­ча­лу.

Ро­сія та­кож про­дов­жує бу­ду­ва­ти за­лі­зни­цю Жу­рав­ка — Міл­ле­ро­ве в об­хід те­ри­то­рії Укра­ї­ни. Но­ва ві­тка ста­не аль­тер­на­ти­вою існу­ю­чій за­лі­зни­ці, яка про­хо­дить че­рез Хар­ків, Чу­гу­їв, Ізюм, Ста­ха­нов, Лу­ганськ. Во­на по­вин­на прой­ти те­ри­то­рі­єю Во­ро­незь­кої обла­сті в Ро­стов­ську область, де роз­та­шо­ва­ний порт Ро­стов-на­До­ну. Дня­ми за­сту­пник мі­ні­стра обо­ро­ни РФ ге­не­рал ар­мії Дми­тро Бул­га­ков за­явив, що ро­бо­ти на пер­шій ді­лян­ці з 11-го по 31-й кі­ло­метр на­бли­жа­ю­ться до за­вер­ше­н­ня, і за­лі­зни­чні вій­ська Ро­сії по­ча­ли бу­дів­ни­цтво дру­гої ді­лян­ки з 31-го по 52-й кі­ло­метр. Во­ни про­кла­да­ють зем­ля­не по­ло­тно, ра­зом із тим, за сло­ва­ми ві­це-пре­зи­ден­та ВАТ «РЖД» Оле­га То­ни, від Жу­рав­ки до Міл­ле­ро­во до­чір­ня ком­па­нія «Ро­сжел­дор­строй» пла­нує по­бу­ду­ва­ти сім за­лі­зни­чних стан­цій і п’ять під­стан­цій, а та­кож пов­ні­стю еле­ктри­фі­ку­ва­ти ві­тку. За­раз є пря­ма ві­тка Вол­го­град — Ро­стов, Са­ра­тов — Кра­сно­дар, але но­ва ві­тка мо­же спри­я­ти збіль­шен­ню про­пу­скної спро­мо­жно­сті в цьо­му на­прям­ку.

Ро­сій­ські ЗМІ зло­ра­ді­ють: мов­ляв, те­пер су­сі­ди, що по­смі­ли за­сто­со­ву­ва­ти сан­кції до Ро­сії, бу­дуть покарані, не­до­о­три­му­ю­чи гро­ші за тран­зи­тні ван­та­жі. Так, зав­дя­ки про­ка­чу­ван­ню на­фто­про­ду­ктів із РФ бю­джет Ла­твії отри­мує 250-300 міль­йо­нів до­ла­рів, що скла­дає тре­ти­ну до­хо­дів дер­жа­ви. Але при цьо­му сам ро­сій­ський бі­знес за­знає зби­тків від пе­ре­орі­єн­та­ції ван­та­жо­по­то­ків. Так, за ві­сім мі­ся­ців цьо­го ро­ку об­ся­ги пе­ре­вал­ки ву­гі­л­ля в ла­твій­сько­му пор­ту Вент­спілс ско­ро­ти­ли­ся на 46% до 1,5 міль­йо­на тонн. Але ж ву­гіль­ний тер­мі­нал пор­ту Baltic Coal Terminal пов’яза­ний з ВАТ «Ша­хта За­рі­чна», що по­став­ляє ву­гі­л­ля з Ро­сії. Ша­хтою во­ло­діє до­чір­ня ро­сій­ська кор­по­ра­ція «Урал­ва­гон­за­вод», яка під­па­ла під за­хі­дні сан­кції. До то­го ж для спо­ру­дже­н­ня кри­то­го ву­гіль­но­го тер­мі­на­лу бу­ли ви­тра­че­ні зна­чні ко­шти. Але уряд Ро­сії це, схо­же, не бен­те­жить, і він усе на­по­ле­гли­ві­ше го­во­рить про те, що ван­та­жі не­об­хі­дно від­во­ди­ти у свої пор­ти. На­го­ло­шу­є­ться, зокре­ма, що транс­пор­ту­ва­ти ван­та­жі те­ри­то­рі­єю Укра­ї­ни не­без­пе­чно.

Для то­го щоб утри­ма­ти ча­сти­ну ро­сій­ських ван­та­жів, Укра­ї­на йде «пе­ре­ві­ре­ним шля­хом»: на­дає зниж­ки на тран­зит. Так, Мі­ні­стер­ство ін­фра­стру­кту­ри вво­дить 50% зниж­ку на пор­то­ві збо­ри для тран­зи­тних ван­та­жів. По­ді­бні за­хо­ди вжи­ва­ли­ся і ра­ні­ше, ко­ли зниж­ки на оброб­ку отри­му­ва­ли окре­мі пор­ти, при­чо­му за­ле­жа­ли во­ни як від кон­кре­тно­го пор­ту, так і від но­мен­кла­ту­ри ван­та­жу. Так, п’ять ро­ків то­му в Іл­лі­чів­сько­му пор­ту ді­я­ли зниж­ки в 30% на пе­ре­вал­ку зер­на на­ва­лом, ча­ву­ну в чу­шках і чор­них ме­та­лів, а в пор­ту «Пів­ден­ний» — 30% на ча­вун, 25% на за­лі­зняк, 30% на чор­ні ме­та­ли і 25% на ву­гі­л­ля. Та­кож на­да­ва­ли­ся зниж­ки на пе­ре­ве­зе­н­ня за­лі­зни­цею. У ни­ні­шніх умо­вах це ва­жли­во, і ро­сій­ські ван­та­жо­від­прав­ни­ки, не див­ля­чись на по­зи­цію уря­ду кра­ї­ни, все-та­ки не від­мов­ля­ю­ться від від­прав­ки ван­та­жів че­рез укра­їн­ські пор­ти — вре­шті-решт, во­ни див­ля­ться на ви­го­ди, які мо­жуть отри­ма­ти в то­му чи ін­шо­му ре­гіо­ні. Але, як свід­чить до­свід, ли­ше одни­ми зниж­ка­ми ван­та­жі все-та­ки не за­лу­чиш.

Укра­їн­ські чи­нов­ни­ки ро­блять став­ку та­кож на де­ре­гу­ля­цію в пор­тах, яка стар­ту­ва­ла на по­ча­тку ве­ре­сня — мов­ляв, швид­ше про­хо­дже­н­ня ван­та­жів ста­не ва­го­мим ар­гу­мен­том для ван­та­жо­від­прав­ни­ків. На борт під­ні­ма­є­ться тіль­ки при­кор­дон­на слу­жба для оформ­ле­н­ня чле­нів екі­па­жу. Зви­чай­но, най­більш акту­аль­на про­бле­ма про­хо­дже­н­ня кон­тро­лю в пор­ту для кон­тей­нер­них ван­та­жів, які тра­ди­цій­но ко­ри­сту­ва­ли­ся осо­бли­вою ува­гою кон­тро­лю­ю­чих ор­га­нів, але й ін­ші ван­та­жо­вла­сни­ки та су­дно­вла­сни­ки за­ці­кав­ле­ні в то­му, щоб су­дна не про­сто­ю­ва­ли, мар­ну­ю­чи при цьо­му ко­шти. Так, у ве­ре­сні мі­ністр ін­фра­стру­кту­ри й ін­ші чи­нов­ни­ки бу­ли при­су­тні на про­хо­джен­ні кон­тро­лю в пор­ту «Пів­ден­ний» ру­до­во­за MSC Carina. Як за­ува­жу­ва­ли на су­дні, вся про­це­ду­ра про­йшла про­тя­гом 40 хви­лин, то­ді як ра­ні­ше на це ви­тра­ча­ло­ся не мен­ше трьох го­дин. Оформ­ля­ють су­дна і швид­ше — в се­ре­дньо­му за 25 хви­лин. У пор­ту «Октя­брьск» відзві­ту­ва­ли, що оформ­ле­н­ня пер­шо­го су­дна в ре­жи­мі «віль­ної пра­кти­ки» бу­ло ре­кор­дним за ча­сом — ли­ше три хви­ли­ни. Тран­зи­тні ван­та­жі та­кож уже всти­гли прой­ти пе­ре­вір­ку за но­ви­ми пра­ви­ла­ми. Зокре­ма, в Іл­лі­чів­сько­му мор­сько­му пор­ту в мі­ні­маль­ні стро­ки офор­ми­ли су­дно Salacak, яке при­бу­ло із Стам­бу­лу для ван­та­же­н­ня 10 ти­сяч тонн тран­зи­тно­го ча­ву­ну.

Як по­ві­дом­ляє АМПУ, ста­ном на 30 ве­ре­сня 2015 ро­ку за но­ви­ми пра­ви­ла­ми бу­ло оформ­ле­но 944 су­дна. Із них у мор­ські пор­ти Укра­ї­ни за­йшло 468 су­дів, а 476 — оформ­ле­но на ви­хід. Ми­тний кон­троль без­по­се­ре­дньо на су­дні був здій­сне­ний у 94 ви­пад­ках (10% су­дів). І са­ні­тар­но-епі­де­міо­ло­гі­чний кон­троль су­дна здій­сню­вав­ся у 162 ви­пад­ках (17% су­дів), в основ­но­му на су­дах, що при­йшли в мор­ські пор­ти Укра­ї­ни з епі­де­міо­ло­гі­чно не­без­пе­чних кра­їн.

Утім, укра­їн­ські чи­нов­ни­ки все ще на­ма­га­ю­ться ді­я­ти «за ста­ри­ми схе­ма­ми». І не­що­дав­но в Одеському та Ми­ко­ла­їв­сько­му пор­тах пред­став­ни­ки Дер­жав­ної еко­ло­гі­чної ін­спе­кції спро­бу­ва­ли оштра­фу­ва­ти су­дна за пе­ре­ви­ще­н­ня шкі­дли­вих ре­чо­вин у во­дах ізо­льо­ва­но­го ба­ла­сту, хо­ча Мі­нін­фра­стру­кту­ри та Ка­бмін від­по­від­но до сві­то­вої пра­кти­ки за­бо­ро­ни­ло ін­спе­кто­рам здій­сню­ва­ти та­кі дії. Про­те, спра­ва ді­йшла аж до ви­що­го ке­рів­ни­цтва кра­ї­ни, і прем’єр-мі­ністр Укра­ї­ни Ар­се­ній Яце­нюк до­ру­чив ви­ко­ну­ю­чо­му обов’яз­ки мі­ні­стра еко­ло­гії ви­не­сти до­га­ну ке­рів­ни­ко­ві Дер­ж­еко­ло­гі­чної ін­спе­кції та звіль­ни­ти з по­сад ке­рів­ни­цтво ін­спе­кцій в Оде­сі та Ми­ко­ла­є­ві.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.