Во­гонь при­пи­не­но. Що да­лі?

Екс­пер­ти: Укра­їн­сько­му Пре­зи­ден­ту не мо­жна по­го­джу­ва­ти­ся в Па­ри­жі на «план Мо­ре­ля» і про­ве­де­н­ня ви­бо­рів на не­кон­тро­льо­ва­них те­ри­то­рі­ях

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Сьо­го­дні, 2 жов­тня, пі­сля обі­ду в Па­ри­жі впер­ше пі­сля ухва­ле­н­ня так зва­них угод Мінськ-2 збе­ру­ться усі чо­ти­ри лі­де­ри «Нор­манд­сько­го фор­ма­ту » , який був сфор­мо­ва­ний у черв­ні 2014 ро­ку — пі­сля зу­стрі­чі лі­де­рів Укра­ї­ни, Фран­ції, Ні­меч­чи­ни та Ро­сії у фран­цузь­кій Нор­ман­дії на уро­чи­сто­стях із на­го­ди 70-річ­чя ви­сад­ки військ со­ю­зни­ків.

На­га­да­є­мо, що 12 лю­то­го цьо­го ро­ку у при­сту­пно­сті пре­зи­ден­тів Укра­ї­ни, Ні­меч­чи­ни, Фран­ції і Ро­сії ( Пе­тра По­ро­шен­ка, Ан­ге­ли Мер­кель, Фран­суа Ол­лан­да і Во­ло­ди­ми­ра Пу­ті­на) бу­ло під­пи­са­но « Ком­плекс за­хо­дів, спря­мо­ва­ний на ім­пле­мен­та­цію Мін­ських до­мов­ле­но­стей», ві­до­мий під на­звою Мінськ-ІІ.

Ко­ли 9 ве­ре­сня лі­де­ри чо­ти­рьох дер­жав да­ва­ли зго­ду на про­ве­де­н­ня ці­єї зу­стрі­чі, то одні­єю з її пе­ред­умов бу­ло до­три­ма­н­ня з по­ча­тку ве­ре­сня ре­жи­му при­пи­не­н­ня во­гню на лі­нії про­ти­сто­я­н­ня та ін­ший по­ступ, до­ся­гне­ний у ро­бо­ті Три­сто­рон­ньої кон­та­ктної гру­пи. Крім то­го, в адмі­ні­стра­ції пре­зи­ден­та Укра­ї­ни від­зна­ча­ли «не­об­хі­дність під­пи­са­н­ня най­ближ­чим ча­сом до­ку­мен­ту що­до від­ве­де­н­ня від лі­нії зі­ткне­н­ня тан­ків, гар­мат ка­лі­бром до 100 мм та мі­но­ме­тів до 120 мм за на­ле­жно­го мо­ні­то­рин­гу і ве­ри­фі­ка­ції ре­жи­му від­ве­де­н­ня з бо­ку ін­спе­кто­рів СММ ОБСЄ, зокре­ма шля­хом ство­ре­н­ня по­стій­но ді­ю­чих пун­ктів вздовж лі­нії зі­ткне­н­ня».

Але ін­ші пун­кти Мін­ських до­мов­ле­но­стей за­ли­ша­лось не­ви­ко­на­ни­ми з бо­ку Ро­сії та під­три­му­ва­них нею се­па­ра­ти­стів, а це час і модаль­ність про­ве­де­н­ня мі­сце­вих ви­бо­рів в окре­мих ра­йо­нах Дон­ба­су, які ма­ють ґрун­ту­ва­ти­ся на за­ко­но­дав­стві Укра­ї­ни і стан­дар­тах БДІПЛ ОБСЄ, ви­ве­де­н­ня всіх іно­зем­них військ із оку­по­ва­них те­ри­то­рій та від­нов­ле­н­ня пов­но­го кон­тро­лю Укра­ї­ни над дер­жав­ним кор­до­ном, а та­кож звіль­не­н­ня усіх укра­їн­ських за­ру­чни­ків.

До ці­єї зу­стрі­чі фа­кти­чно єди­ний по­ступ по­ля­гає в під­пи­сан­ні лі­де­ра­ми «ЛНР» і «ДНР» до­ку­мен­ту що­до від­во­ду від лі­нії зі­ткне­н­ня озбро­єнь ка­лі­бром до 100 мм.

На­то­мість зі сво­го бо­ку укра­їн­ська вла­да ви­ко­на­ла всі пун­кти до­мов­ле­но­стей, вклю­ча­ю­чи ухва­ле­н­ня ду­же су­пе­ре­чли­вих по­пра­вок до Кон­сти­ту­ції за на­да­н­ня спе­ці­аль­но­го ста­ту­су оку­по­ва­ним те­ри­то­рі­ям.

На тлі за­го­стре­н­ня си­ту­а­ції з бі­жен­ця­ми в Єв­ро­пі, «по­вер­не­н­ня» Пу­ті­на на сві­то­ву аре­ну, де­мон­стра­тив­ною вій­сько­вою при­су­тні­стю в Си­рії, а та­кож від­сто­ро­не­н­ня Оба­ми від нор­манд­сько­го про­це­су, ( У Нью- Йор­ку аме­ри­кан­ський пре­зи­дент не про­вів зу­стріч у три­ку­тни­ку Мер­кель — Ол­ланд — По­ро­шен­ко) ви­ни­кає пи­та­н­ня, чо­го очі­ку­ва­ти Укра­ї­ні від пе­ре­го­во­рів у Па­ри­жі. Адже до­сі з бо­ку трьох ін­ших уча­сни­ків цьо­го фор­ма­ту го­лов­ним чи­ном здій­сню­вав­ся тиск на По­ро­шен­ка, щоб Укра­ї­на пов­ні­стю ви­ко­ну­ва­ла мін­ські до­мов­ле­но­сті.

Тож ці­ка­во, як те­пер пі­сля різ­ких за­яв Пу­ті­на в ООН і пер­ших ро­сій­ських авіа­уда­рів у Си­рії — « де­мон­стра­ції му­ску­лів » , по­ве­де се­бе фран­ко- ні­ме­цький ду­ет у Па­ри­жі? Чи Мер­кель і Ол­ланд зда­дуть Укра­ї­ну у жер­тву, по­го­див­шись « за­мо­ро­зи­ти » кон­флікт на Дон­ба­сі для за­ми­ре­н­ня Пу­ті­на, який обі­цяє ви­рі­ши­ти си­рій­ську кри­зу і при­пи­ни­ти по­тік бі­жен­ців у Єв­ро­пу? А з ін­шо­го бо­ку, чи змо­же По­ро­шен­ко, ма­ю­чи в ру­ках стіль­ки ар­гу­мен­тів у пла­ні ви­ко­на­н­ня Укра­ї­ною Мін­ських до­мов­ле­но­стей, від­сто­я­ти ін­те­ре­си Укра­ї­ни і нав­па­ки до­мог­ти­ся, щоб на­ші пар­тне­ри по-справ­жньо­му по­ча­ли ти­сну­ти на Ро­сію аби во­на ви­ко­на­ла свої зо­бов’яза­н­ня по Мінськ-ІІ?

Як по­ві­до­мив вчо­ра на бри­фін­гу в Ки­є­ві за­сту­пник гла­ви Адмі­ні­стра­ції пре­зи­ден­та Ко­стян­тин Єлі­сє­єв, пре­зи­дент Укра­ї­ни Пе­тро По­ро­шен­ко під уча­сті у зу­стрі­чі лі­де­рів кра­їн «нор­манд­ської че­твір­ки» по­ста­вить пе­ред Ро­сі­єю пи­та­н­ня про ска­су­ва­н­ня псев­до­ви­бо­рів на Дон­ба­сі. «Най­ва­жли­ві­шим пи­та­н­ням бу­де ска­су­ва­н­ня ро­сій­ською сто­ро­ною про­ве­де­н­ня фей­ко­вих ви­бо­рів на Дон­ба­сі, від­по­від­но, 18 жов­тня і 1 ли­сто­па­да, і в цьо­му пи­тан­ні є єди­на по­зи­ція для Укра­ї­ни, Ні­меч­чи­ни і Фран­ції, і ця по­зи­ція бу­ла під­твер­дже­на в Нью- Йор­ку під час дво­сто­рон­ніх зу­стрі­чей, від­по­від­но, з пре­зи­ден­том Фран­ції і кан­цле­ром ФРН про те, що ва­жли­вою пе­ред­умо­вою подаль­шо­го про­це­су мир­но­го вре­гу­лю­ва­н­ня є одно­зна­чне ска­су- ва­н­ня Ро­сі­єю цих ви­бо­рів » , — на­го­ло­сив Єлі­сє­єв.

І від­по­віді на це та ін­ші пи­та­н­ня ми мо­же­мо отри­ма­ти вже сьо­го­дні вве­че­рі.

У сво­є­му коментарі « Дню » з при­во­ду Па­ризь­кої зу­стрі­чі стар­ший ві­це-пре­зи­дент Цен­тру ана­лі­зу єв­ро­пей­ської по­лі­ти­ки Едвард ЛУ­КАС ска­зав на­сту­пне: «Во­ни зу­стрі­ча­ю­ться в той час, ко­ли Пу­тін має пе­ре­ва­гу. Він бу­де ствер­джу­ва­ти, що зу­пи­нив бо­йо­ві дії і те­пер Укра­ї­на по­вин­на від­по­ві­сти на це по­сту­пка­ми».

Дже­ре­ло на­бли­же­не до МЗС ска­за­ло « Дню » , що, швид­ше за все, ре­аль­ним при­во­дом для ці­єї зу­стрі­чі в Па­ри­жі є при­ві­та­н­ня і за­крі­пле­н­ня уго­ди про від­ве­де­н­ня озбро­єнь ка­лі­бром мен­ше 100 мм. І ма­буть, не ви­пад­ко­во, що се­па­ра­тист­ські лі­де­ри під­пи­са­ли її на­пе­ре­до­дні ці­єї зу­стрі­чі, а це не що ін­ше як пря­ме свід­че­н­ня впли­ву Ро­сії на се­па­ра­ти­стів.

Крім то­го, спів­ро­змов­ник ви­сло­вив при­пу­ще­н­ня, що на цій зу­стрі­чі мо­жуть про­штов­ху­ва­ти « план Мо­ре­ля » , який пе­ред­ба­чає про­ве­де­н­ня ви­бо­рів на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях за укра­їн­ськи­ми за­ко­на­ми, але під кон­тро­лем бо­йо­ви­ків, ам­ні­стію для них та на­да­н­ня осо­бли­во­го ста­ту­су.

Офі­цій­но ро­зро­бле­ний фран­цузь­ким від­став­ним ди­пло­ма­том П’ єром Мо­ре­лем план на­зи­ва­є­ться «Еле­мен­ти для тим­ча­со­во­го за­ко­ну про мі­сце­ві ви­бо­ри в де­яких ра­йо­нах До­не­цької та Лу­ган­ської обла­стей».

На дум­ку, укра­їн­сько­го ди­пло­ма­та, і фран­цу­зи, і нім­ці, і аме­ри­кан­ці хо­чуть за­кон­сер­ву­ва­ти си­ту­а­цію чи стри­ма­ти на се­ре­дньо­му рів­ні на­пру­ги. «Їм усім тре­ба ма­кси­маль­но по­ни­зи­ти цей рі­вень на­зов­ні. У 2016 ро­ці аме­ри­кан­ці всту­па­ють у пе­ред­ви­бор­чу кам­па­нію. Оба­ма хо­че ска­за­ти, що у ньо­го є якісь успі­хи і го­лов­ною про­бле­мою за­ли­ша­є­ться Си­рія. У нім­ців, щоб во­ни не го­во­ри­ли, най­біль­ша за­ці­кав­ле­ність за ста­бі­лі­зу­ва­ти сто­сун­ки з Ро­сі­єю. У Фран­ції ви­бо­ри у 2017 ро­ці, то­му Ол­лан­ду тре­ба розв’яза­ти ру­ки на 2016 рік. У ньо­го ду­же по­га­на си­ту­а­ція з під­трим­кою, ду­же низь­кі шан­си, і він ро­зу­міє, що йо­му тре­ба ма­кси­маль­но скон­цен­тру­ва­ти­ся на вну­трі­шньо­по­лі­ти­чних про­бле­мах. А вра­хо­ву­ю­чи до­сить вмі­лу гру Пу­ті­на, всі ці факти ду­же зна­чно ускла­дню­ють нам на­шу си­ту­а­цію. То­му що на­ші пар­тне­ри суб’єктив­но за­ці­кав­ле­ні у зни­жен­ні гра­ду­су про­ти­сто­я­н­ня, аби ска­за­ти, що від­бу­ла­ся де­е­ска­ла­ція си­ту­а­ції, не обов’ яз­ко­во вра­хо­ву­ю­чи на­ші справ­жні ін­те­ре­си » , — по­яснив спів­ро­змов­ник.

На йо­го дум­ку, си­ту­а­ція на Дон­ба­сі мо­же ево­лю­ціо­ну­ва­ти при­бли­зно так як бу­ло у між­во­єн­ний пе­рі­од з при­бал­тій­ськи­ми кра­ї­на­ми. За­хід не ви­зна­ва­ти­ме і за­су­джу­ва­ти­ме оку­па­цію ча­сти­ни те­ри­то­рії Дон­ба­су, як ане­ксію Кри­му, але во­дно­час пра­кти­чно ні­чо­го не бу­де ро­би­ти.

Що сто­су­є­ться мо­жли­во­го пом’ якше­н­ня санкцій що­до Ро­сії про що на­тя­ка­ють де­я­кі по­лі­ти­ки в Єв­ро­пі. Ди­пло­мат за­зна­чив, всі, на­віть іта­лій­ці ка­жуть, що сан­кції ні­хто не зби­ра­є­ться від­мі­ня­ти і та­ке ін­ше. « Але за­ява мі­ні­стра еко­но­мі­ки Ні­меч­чи­ни Зі­гма­ра Га­брі­е­ля, який за­кли­кав ска­су­ва­ти ан­ти­ро­сій­ські сан­кції, є до­ста­тньо сим­пто­ма­ти­чною. Сан­кції бу­дуть ді­я­ти до бе­ре­зня і по­ди­ви­мось, що бу­де по­тім. Чи бу­де до­ста­тньо ска­за­ти, що си­ту­а­ція по­кра­щи­лась і Ро­сія ве­де се­бе більш-менш від­по­від­аль­но аби фа­кти­чно за­пу­сти­ти про­цес пом’якше­н­ня санкцій. І де бу­де ме­жа між сан­кці­я­ми за ане­ксію Кри­му і но­ви­ми сан­кці­я­ми, це для ме­не ве­ли­ке пи­та­н­ня, — за­зна­чив спів­ро­змов­ник.

«ВСЕ БІЛЬ­ШЕ З’ЯВ­ЛЯ­Є­ТЬСЯ БА­ЖА­Н­НЯ ТА ІН­ТЕ­РЕ­СУ ДО КОМ­ПРО­МІ­СІВ...»

Ште­фан МАЙ­СТЕР, екс­перт Ні­ме­цько­го то­ва­ри­ства зов­ні­шньої по­лі­ти­ки (DGAP), Бер­лін:

— Про­мо­ва в ООН і ро­сій­ські авіа­уда­ри є ли­ше тлом для сьо­го­дні­шньої зу­стрі­чі лі­де­рів «нор­манд­сько­го» фор­ма­ту. Пу­тін по­си­лює свою пе­ре­го­вор­ну по­зи­цію по від­но­шен­ню до За­хо­ду і ви­ко­ри­сто­вує Си­рію, щоб при­вер­ну­ти ува­гу США. Тим ча­сом у Ні­меч­чи­ни та США ви­ни­ка­ють ін­ші прі­о­ри­те­ти у по­ряд­ку ден­но­му (бі­жен­ці, Си­рія, Аф­га­ні­стан) і во­ни хо­чуть зня­ти з по­ряд­ку ден­но­го укра­їн­сько-ро­сій­ську про­бле­му. Моя стур­бо­ва­ність по­ля­гає в то­му, що все біль­ше з’яв­ля­є­ться ба­жа­н­ня та ін­те­ре­су до ком­про­мі­сів з Ро­сі­єю, щоб вре­гу­лю­ва­ти си­ту­а­цію на Дон­ба­сі і зо­се­ре­ди­ти­ся на ін­ших більш на­су­щних пи­та­н­нях. І при цьо­му Мо­сква як скла­дний актор в ін­ших кри­зах пе­ре­стає бу­ти про­бле­мою,

Про­мо­ва Пу­ті­на на ГА ООН і йо­го зу­стріч з пре­зи­ден­том США Ба­ра­ком Оба­мою дав по­ява сві­то­во­го лі­де­ра. Але там не бу­ло ні­чо­го но­во­го: пре­зи­дент Ро­сії по­вто­рив, що пре­зи­дент Си­рії Ба­шар аль-Асад є ви­рі­ше­н­ням вій­ни про­ти са­мо­зва­ної іслам­ської дер­жа­ви; що до­мі­ну­ва­н­ня США при­не­сло не­ста­біль­ність у сві­ті; що кон­фе­рен­ції на кшталт Ял­тин­ської є спосо­бом ор­га­ні­зу­ва­ти сві­то­вий по­ря­док; і що всі по­вин­ні за­бу­ти про Укра­ї­ну і по­вер­ну­ти­ся до дій­сно ва­жли­вих пи­тань між­на­ро­дних від­но­си­нах.

Іро­нія не в то­му, що Пу­тін го­во­рить всі ці ре­чі, а в то­му, що за­хі­дні лі­де­ри при­йма­ють їх як да­ність. Че­рез пов­ний про­вал аме­ри­кан­ської по­лі­ти­ки на Близь­ко­му Схо­ді і зро­ста­ю­чий по­тік бі­жен­ців до Єв­ро­пи, за­хі­дні лі­де­ри ха­па­ти­ся за будь-яку со­ло­мин­ку, яка мо­же до­по­мог­ти ви­рі­ши­ти кри­зу, на­віть якщо це під­роб­ка.

Озна­кою не­зда­тно­сті За­хо­ду є те, що за­хі­дні лі­де­ри не ма­ють ні­якої по­лі­ти­ки що­до Близь­ко­го Схо­ду, Аф­га­ні­ста­ну та кри­зи бі­жен­ців, і що во­ни не хо­чуть зро­зу­мі­ти, що Пу­тін це — ча­сти­на про­бле­ми, а не її рі­ше­н­ня. Так, Пу­тін по­вер­нув­ся на сві­то­ву аре­ну. Бі­дний світ.

«ЗУ­СТРІЧ МАЄ ПІД­ТВЕР­ДИ­ТИ НЕВИПРАВДАНІСТЬ ШВИД­КО­ГО ПРО­ВЕ­ДЕ­Н­НЯ ВИ­БО­РІВ...»

Оле­ксандр СУ­ШКО, на­у­ко­вий ди­ре­ктор Iн­сти­ту­ту єв­ро­а­тлан­ти­чно­го спів­ро­бі­тни­цтва:

— Ви­чер­па­ність ро­сій­ської вій­сько­вої кам­па­нії в Укра­ї­ні оче­ви­дна —і у вій­сько­во­му, і у між­на­ро­дно-по­лі­ти­чно­му сен­сі. Адже ті ці­лі, які Кремль ста­вив пе­ред со­бою, не до­ся­га­ю­ться, а на­то­мість Ро­сія все біль­ше втра­чає і хо­че зро­би­ти пев­ні кро­ки для ска­су­ва­н­ня пев­них санкцій. З ін­шо­го бо­ку, ці­лі РФ змі­ни­ли­ся — її ме­тою є не обов’яз­ко­ве роз­ши­ре­н­ня оку­по­ва­них те­ри­то­рій і не під­три­ма­н­ня ін­тен­сив­ної ста­дії вій­ни, а нав­па­ки — фор­маль­не за­ми­ре­н­ня, щоб на сво­їх умо­вах ре­ін­те­гру­ва­ти в Укра­ї­ну ни­ні оку­по­ва­ні те­ри­то­рії. Ро­сія по­го­ди­ться фор­маль­но по­вер­ну­ти укра­їн­ський су­ве­ре­ні­тет на ці те­ри­то­рії, якщо бу­де ство­ре­но та­кий по­лі­ти­чний, зокре­ма і кон­сти­ту­цій­ний, фор­мат, який фі­ксу­ва­ти­ме не тіль­ки пра­во цих те­ри­то­рій на мі­сце­ве са­мов­ря­ду­ва­н­ня, а й спе­ци­фі­чні ме­ха­ні­зми впли­ву на по­лі­ти­ку Уря­ду, зокре­ма й між­на­ро­дну. Щоб лю­ди, яких Мо­сква при­зна­ча­ти­ме на ро­лі на­ро­дних де­пу­та­тів та ке­рів­ни­ків цих ре­гіо­нів і міст, ма­ли сер­йо­зний вплив на фор­му­ва­н­ня вну­трі­шньо-укра­їн­ської по­лі­ти­ки. Кремль ба­жає ін­кор­по­ру­ва­ти «ра­ко­ву пу­хли­ну» в ті­ло укра­їн­сько­го по­лі­ти­чно­го ор­га­ні­зму, щоб за­ва­ди­ти на­шій дер­жа­ві ру­ха­ти­ся тим шля­хом, яким во­на пра­гне.

Що ж до між­на­ро­дно­го аспе­кту цьо­го пи­та­н­ня, то клю­чо­вою те­ма­ти­кою пе­ре­го­во­рів у Па­ри­жі 2 жов­тня ста­не са­ме пе­ре­хід від су­то во­єн­но-без­пе­ко­вої до по­лі­ти­чної те­ма­ти­ки Мін­ських до­мов­ле­но­стей. Сто­ро­ни кон­ста­ту­ють, що більш-менш стій­ко­го пе­ре­мир’я до­ся­гну­то і во­ни за­вер­ши­ли пе­рі­од ін­тен­сив­но­го во­єн­но­го про­ти­сто­я­н­ня. Звід­си по­стає пи­та­н­ня: що да­лі? Оче­ви­дно, що від­по­віді на це пи­та­н­ня всі сто­ро­ни да­ва­ти­муть по-рі­зно­му. Ін­те­рес укра­їн­ської сто­ро­ни по­ля­гає не тіль­ки в то­му, щоб чі­тко для се­бе сфор­му­лю­ва­ти, чо­го во­на хо­че та як ба­чить на­сту­пні кро­ки, але і пе­ре­ко­на­ти на­ших за­хі­дних пар­тне­рів у то­му, що тіль­ки та­кий під­хід є пра­виль­ним і жит­тє­зда­тним. Зокре­ма, йде­ться і про про­бле­ма­ти­ку ви­бо­рів на те­ри­то­рі­ях, не­під­кон­троль­ній укра­їн­ській вла­ді.

По­зи­ція укра­їн­ської сто­ро­ни по­ля­гає в то­му, що на сьо­го­дні­шній день пе­ред­умов для про­ве­де­н­ня че­сних і віль­них ви­бо­рів на не­під­кон­троль­них те­ри­то­рі­ях ще не до­ся­гну­то. Не­до­ста­тньо ли­ше при­пи­не­н­ня во­гню на лі­нії зі­ткне­н­ня — не­об­хі­дно та­кож ви­ко­на­н­ня ін­ших вій­сько­во-по­лі­ти­чних пун­ктів Мін­ських до­мов­ле­но­стей. Зокре­ма, йде­ться про ма­со­ва­ну вій­сько­ву при­су­тність— ве­ли­че­зної кіль­ко­сті озбро­є­них лю­дей, які не під­да­ю­ться жо­дно­му облі­ку. Во­ни пов­ні­стю кон­тро­лю­ють си­ту­а­цію, а се­ред них є і гро­ма­дя­ни РФ, і ка­дро­ві вій­сько­ві і т.з. «до­бро­воль­ці» — лю­ди, які під­мі­ня­ють со­бою цю вла­ду. Від­по­від­но, ні­яких ле­гі­тим­них умов для ви­бо­рів не існує, і жо­дна між­на­ро­дна ор­га­ні­за­ція, яка має ав­то­ри­тет у спо­сте­ре­жен­ні за ви­бо­ра­ми, не по­го­ди­ться це ро­би­ти за умов, ко­ли ре­гіон бу­кваль­но пов­ні­стю за­хо­пле­ний не­і­ден­ти­фі­ко­ва­ни­ми озбро­є­ни­ми лю­дьми, а у на­се­ле­них пун­ктах сто­їть ве­ли­ка кіль­кість не під­ра­хо­ва­ної вій­сько­вої те­хні­ки з боє­при­па­са­ми. З то­чки зо­ру укра­їн­ської сто­ро­ни, і я спо­ді­ва­юсь, що це та­кож по­зи­ція за­хі­дних пар­тне­рів, про ви­бо­ри на цих те­ри­то­рі­ях мо­жна го­во­ри­ти ли­ше пі­сля ви­ве­де­н­ня за ме­жі Укра­ї­ни цих во­єн­них з’єд­нань або їх роз­фор­му­ва­н­ня та роз­збро­є­н­ня, щоб во­ни пе­ре­ста­ли бу­ти го­лов­ним чин­ни­ком здій­сне­н­ня вла­ди на цій те­ри­то­рії. Без цьо­го на не­під­кон­троль­них те­ри­то­рі­ях не­мо­жли­ве про­ве­де­н­ня будь-якої ви­бор­чої кам­па­нії, віль­ної агі­та­ції, та віль­но­го во­ле­ви­яв­ле­н­ня. Там не­має ін­фра­стру­кту­ри укра­їн­ських пар­тій, від­по­від­но, не­має мо­жли­во­сті за­без­пе­чи­ти ані ви­су­не­н­ня до­ста­тньої кіль­ко­сті кан­ди­да­тів, ані сво­бо­ди агі­та­ції, ані за­пов­не­н­ня від­по­від­них ва­кан­сій у ви­бор­чих ко­мі­сі­ях пред­став­ни­ка­ми по­лі­ти­чних пар­тій, яких за­раз не­має на тих те­ри­то­рі­ях. Єба­га­то й ін­ших аспе­ктів, як віль­ний до­ступ до ме­діа, бо на тих те­ри­то­рі­ях не транс­лю­ю­ться укра­їн­ські ка­на­ли. То­му слід ви­ко­на­ти ду­же ба­га­то ви­мог, щоб ство­ри­ти си­ту­а­цію, в якій мо­жна го­во­ри­ти про ви­бо­ри. Їх ба­зо­ві умо­ви про­пи­са­ні у Мін­ських уго­дах.

Ро­сій­ська ж сто­ро­на на­по­ля­га­ти­ме, що всі умо­ви для про­ве­де­н­ня ви­бо­рів на Дон­ба­сі до­ся­гну­ті, і не ви­ста­чає ли­ше зго­ди укра­їн­ської сто­ро­ни, щоб до­мо­ви­ти­ся з се­па­ра­ти­ста­ми про модаль­но­сті та­ких ви­бо­рів. Тоб­то, з одно­го бо­ку, прийня­ти їхні умо­ви, з ін­шо­го — прийня­ти за­кон, який би фор­маль­но вво­див ці ви­бо­ри в пра­во­ве по­ле. Ро­сія на­по­ля­га­ти­ме, що по­трі­бно оби­ра­ти ко­гось вже за­раз, роз­по­від­а­ти­муть, що 18 жов­тня про­ве­дуть якийсь пер­ший етап ви­бо­рів, а дру­гий етап на­ве­сні 2016 ро­ку за­про­по­ну­ють про­во­ди­ти вже по укра­їн­сько­му за­ко­ну. Але Кремль не по­го­дя­ться на це за умов роз­фор­му­ва­н­ня вій­сько­вих з’єд­нань і ви­ве­де­н­ня важ­кої те­хні­ки з боє­при­па­са­ми. То­му ва­жли­во, щоб по­зи­ція укра­їн­ської сто­ро­ни бу­ла від­сто­я­на, і я спо­ді­ва­ю­ся, що са­ме цьо­му при­свя­чу­ва­ла­ся ча­сти­на пе­ре­мо­вин під час Ге­на­сам­блеї ООН, аби за­без­пе­чи­ти єд­ність Укра­ї­ни з за­хі­дни­ми пар­тне­ра­ми. Основ­ний зміст дво­сто­рон­ніх пе­ре­го­во­рів у Нью-Йор­ку — ко­ре­гу­ва­н­ня і фор­му­ва­н­ня спіль­них по­зи­цій Укра­ї­ни, США, а та­кож кра­їн «нор­манд­сько­го» фор­ма­ту — Ні­меч­чи­ни і Фран­ції, бо їх по­зи­ція бу­де клю­чо­вою. Єне­пе­ре­ві­ре­ні чу­тки, що хтось з бо­ку цих двох кра­їн мо­же під­три­ма­ти ро­сій­ську те­зу про не­об­хі­дність про­ве­де­н­ня ви­бо­рів на Дон­ба­сі яко­мо­га швид­ше і без до­ся­гне­н­ня не­об­хі­дних з то­чки зо­ру Укра­ї­ни умов. Я ду­маю, що зу­стріч в «нор­манд­сько­му» фор­ма­ті має роз­ві­я­ти та­кі чу­тки та під­твер­ди­ти їх невиправданість. Ду­маю, для цьо­го укра­їн­ська сто­ро­на під час і пі­сля ро­бо­ти ГА ООН ве­ла пе­ре­го­во­ри з клю­чо­ви­ми між­на­ро­дни­ми грав­ця­ми.

ФО­ТО МИ­КО­ЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

ШТЕ­ФАН МАЙ­СТЕР

ОЛЕ­КСАНДР СУ­ШКО

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.