«Це – но­ві­тня істо­рія Укра­ї­ни!»

Наш друг – ко­ман­дир тан­ку Ар­тур Сте­па­нен­ко — де­мо­бі­лі­зу­вав­ся. «День» по­да­ру­вав бійцю кни­гу «Ка­та­стро­фа і Трі­умф. Істо­рії укра­їн­ських Ге­ро­їв», де є і йо­го істо­рія

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Пі­дго­ту­ва­ла Оль­га ХАР­ЧЕН­КО, «День»

ка ува­га при­ді­ля­є­ться ви­вчен­ню на­ших ви то ків й по ход жен ню на шої дер жав ної са мо стій нос ті, яка, за сло ва ми Олег Оль жи ча, « за ли ша - ється для пі­зні­ших по­ко­лінь нев­га­си мим за по ві том і три ва лою ме - тою » . Спа дає на дум ку, що як би в Укра ї ні усі про чи та ли хо ча б од ну стат тю про фе со ра Пет ра Кра лю ка «Си­ла м’яко­го зна­ка», де зро­бле­ний осо­бли­вий акцент на по­нят­ті «етно­ні міч ної вій ни » , то си ту а ція за раз бу­ла б де­що ін­шою. Не дар­ма Ва­ле­рія Но вод ворсь ка ко лись ска за ла, що в ук ра їн ців ве ли кі проб ле ми з на­ціо­наль­ною іден­ти­чні­стю... За­га­лом, кни ги бі б ліо те ки « Дня » — це наш куль­тур­ний мі­ні­мум.

Якщо го­во­ри­ти про одну з остан­ніх но­ви­нок — «По­вер­не­н­ня в Цар­го­род», то це роз­кі­шна кни­га — що­до фор­ми, і що­до змі­сту. Во­на є пев­ним спіль ним зна мен ни ком що до усіх по пе ред ніх ви дань бі б ліо те ки « Дня » , ад же ви зна чає наш век тор роз­ви­тку й ана­лі­зує на­ші ва­ди, про­ра хун ки й до сяг нен ня. Зі зна ю ся: цю книж­ку я про­чи­та­ла на одно­му по­ди­ху. Це за­хо­пли­ва ін­те­ле­кту­аль­на по­до­рож в ча­сі. Ве­ли­ким плю­сом цьо­го ви­да­н­ня є те, що по­при ба­га­тю­щий істо­ри­чний фа­ктаж, ін­фор­ма ція сприй ма єть ся ду же лег ко, а де які фак ти прос то вра жа ють. От на­при­клад, про те, як бу­ло вря­то­ва­но со бор Свя тої Со фії в 30- х ро ках ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя... Ці­ка­ви­ми є істо рії про на ших Рок со лан в Осман­ській ім­пе­рії, про ста­но­ви­ще жін­ки в Крим­сько­му хан­стві.

Не зва жа ю чи на те, що кни га є ба­га­то­гран­ною і в пев­но­му сен­сі від­тво­рює наш ро­до­від від кня­жих ча­сів, клю­чо­ве ж її зав­да­н­ня — це по­ка­за­ти про­цес фаль­си­фі­ка­ції на­шої іс то рії й до по мог ти усві до ми ти вдум ли во му чи та чу па ра диг му її рей­дер­сько­го за­хо­пле­н­ня, яке да­ту­єть ся по чат ком ХІІ сто літ тя. Са ме то му кни га « По вер нен ня в Цар го - род» — це до­стой­на від­по­відь ан­ти­укра­їн­ській про­па­ган­ді, яка так ма­со во за по ло ни ла наш ін фор ма цій - ний про­стір. Та­кож роз­кри­то витоки фор му ван ня ім персь ко го шо ві - ні­зму, що до­по­ма­гає кра­ще усві­до­ми­ти сьо­го­дні­шню си­ту­а­цію.

А вчо ра, про чи тав ши « По вер - не­н­ня в Цар­го­род», я вже за­мо­ви­ла со­бі ва­шу но­ву три­ло­гію — книж­ки Ма рії Се мен чен ко, Ва лен ти на Тор - би та Іва­на Ка­пса­му­на. Та­кож ду­же хо чу по чи та ти « Апок ри фи Кла ри Гуд зик » — її теж за мо ви ла. А ще ра зом із « Цар го ро дом » при дба ла ми ну ло річ ну « Укра ї на Incognita. TOP- 25 » , яку вже по ча ла чи та ти. Ме­ні ду­же по­до­ба­є­ться — у ній ко­жен за го ло вок так ін т ри гує, що прос то не мож ли во не про чи та ти ко­жну ста­т­тю.

Вва жаю, що та кі кни ги ма ють чи­та­ти в ро­дин­но­му ко­лі, в шко­лі, в ро­ди­ні, в уні­вер­си­те­тах. Їх тре­ба чи­та­ти і обго­во­рю­ва­ти, адже во­ни руй­ну ють сте рео ти пи й спри яють кон - со­лі­да­ції на­шо­го су­спіль­ства.

«ТА­КА ЛІ­ТЕ­РА­ТУ­РА ПО­ВИН­НА БУ­ТИ»

Окса­на ОВСIЄНКО, ди­ре­ктор кни­гар­ні «Кру­го­зір», м. Смі­ла Чер­ка­ської обла­сті:

— Ма буть, ще й тиж ня не має, як ми от ри ма ли ва ші кни ги. Але вже про­да­ли «По­вер­не­н­ня в Цар­го­род». Ось щой­но «Си­лу м’яко­го зна­ка» з ва­шої Бі­бліо­те­ки ку­пи­ли — як по­да­ру­нок вчи­те­лю істо­рії. Вра­же­н­ня від ва­ших книг — ду­же гар­ні! Та­ка лі те ра ту ра по вин на бу ти, і во на має сво­го чи­та­ча. Смі­ла — ма­лень­ке мі­сто, але у нас є та­кі осе­ред­ки, лю ди, які ці кав лять ся са ме якіс - ною, ро­зум­ною лі­те­ра­ту­рою і пу­блі­цис ти кою, при свя че ною сьо го ден - ню. До ва­ших книг є жи­вий ін­те­рес. Я са­ма про­гля­ну­ла їх, по­чи­та­ла ано­та­ції, де­я­кі текс­ти — на мій по­гляд, усі ма­те­рі­а­ли ду­же змі­стов­ні й акту­аль ні. Але є в нас од на проб ле ма. Спра­ва в то­му, що лю­ди хо­чуть чи­та­ти, але не зав­жди ма­ють фі­нан­со­ву мож ли вість. Тим біль ше, що у нас мі­сто ма­лень­ке і во­но не роз­ви­ва єть ся, про мис ло вість уся сто їть. Лю­ди не в змо­зі ку­пи­ти со бі кни­ги, і пе ре важ но у всіх мі ні маль на зар - пла­та. І так, ма­буть, у ба­га­тьох мі­стах. Ось до нас у ма­га­зин при­хо­ди­ла одна жін­ка, яка не мо­же со­бі до­зво ли ти ку пи ти кни гу. То во на си - ді­ла пів­дня, і пе­ре­пи­су­ва­ла со­бі пев­ні текс­ти. Ми й так до­зво­ля­є­мо.

А за­га­лом за остан­ній час я спо­сте­рі­гаю, що по­гля­ди лю­дей змі­ни­ли­ся. З огля­ду на остан­ні по­дії лю­ди по-ін­шо­му по­ча­ли ду­ма­ти і ви­слов­лю­ва­ти­ся — ви­йшли на ви­щий рі­вень. Бу ває, у нас тут клі єн ти та кі зміс тов ні дис ку сії про во дять, про які ра­ні­ше й по­ду­ма­ти не мо­жна бу­ло. Якщо го­во­ри­ти про тенденції, то ра­ні­ше не ду­же чи­та­ли, а за­раз актив­но ста­ли бра­ти укра­їн­ську кла­си­ку, біль ше ці кав лять ся су час ною ук ра їнсь кою лі те ра ту рою — і ху - до­жньою, і акту­аль­ною пу­блі­ци­сти­кою. То­му ми опти­мі­сти, ві­ри­мо, що на­ше жи­т­тя змі­ни­ться на кра­ще.

ФО­ТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

ФО­ТО РУ­СЛА­НА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.