Ча­су май­же не за­ли­ши­ло­ся...

Den (Ukrainian) - - Пошта «дня» - До­пис ко­ри­сту­ва­ча Volodymyr Polochaninov (Facebook-спів­то­ва­ри­ство «Со­ло із со­цме­реж з... ор­ке­стром»)

на­си­че­не біль­шо­ви­змом. Про­сто якийсь сюр із сто­лі­тнім ци­клом. Адже все це вже бу­ло, рів­но сто ро­ків то­му, ре­во­лю­ція 1905, вій­на і по­ки на­род во­ю­вав, елі­та все ні­як не мо­гла до­мо­ви­ти­ся і від­по­ві­сти на ви­кли­ки то­го ча­су. Си­ді­ли, жу­ва­ли со­плі, те­о­ре­ти­зу­ва­ли і ду­ма­ли, що ча­су ва­гон і ма­лень­кий ві­зок. А на­род при­йшов з вій­ни і пі­ді­грі­тий іде­єю і тро­хи гро­ши­ма «до­брих су­сі­дів » ви­рі­шив ді­я­ти за пла­ном, що був єди­ний на той мо­мент, — гра­буй на­гра­бо­ва­не! З ко­жним днем ро­зу­мію, що са­ме цей план за­раз стає пла­ном біль­шо­сті, адже се­ре­дній клас — фун­да­мент дер­жа­ви, оста­то­чно зруй­но­ва­ний і пра­кти­чно зни­ще­ний «ре­фор­ма­то­ра­ми».

Ідіо­ти Яну­ко­ви­ча йо­го що­дня стри­гли, не да­ю­чи на­віть на сан­ти­метр від­ро­сти вов­ні, а ці ви­рі­ши­ли цей клас вза­га­лі пу­сти­ти на м’ясо.

Ча­су май­же не за­ли­ши­ло­ся і все ча­сті­ше спли­ває в пам’яті ча­сти­на мо­но­ло­гу Жва­не­цько­го:

«Жизнь ко­ро­тка. И на­до уметь. На­до уметь ухо­дить с пло­хо­го филь­ма. Бро­сать пло­хую кни­гу. Ухо­дить от пло­хо­го че­ло­ве­ка. Их мно­го. Дела не иду­щие брость. Да­же отне­по­сред­ствен­но­сти ухо­дить. Их мно­го. Вре­мя до­ро­же. Лу­чше по­спать. Лу­чше по­есть. Лу­чше по­смо­треть на огонь, на ре­бен­ка, на жен­щи­ну, на во­ду».

145 пар­тій йдуть на ви­бо­ри! ...СТО СО­РОК П’ЯТЬ! Лю­ди, та у нас 145 ква­лі­фі­ко­ва­них ме­не­дже­рів у кра­ї­ні вже не за­ли­ши­ло­ся, «ва­ря­гів» від­став­них на­би­ра­є­мо, які 145 пар­тій?! Звід­ки?! Як цим «ві­не­гре­том» пе­ре­мог­ти Пу­ті­на, МВФ, Мінськ, ДНР з ЛНР, по­вер­ну­ти Крим і про­сто до­мо­ви­ти­ся про єди­ну кра­ї­ну! ЯК?!

На­пев­но Жва­не­цький має ра­цію і кра­ще бу­ду­ва­ти і роз­ви­ва­ти, кра­ще тво­ри­ти, адже жи­т­тя ко­ро­тке, щоб при­свя­чу­ва­ти йо­го руй­ну­ван­ню.

Ба­га­то мо­їх зна­йо­мих, які все ще не ви­їха­ли, про це ду­ма­ють, ба­га­то хто вже не ду­має, а по­ча­ли про­цес. Ма­буть во­ни ма­ють ра­цію. Ці 145 пар­тій — це жне 145 про­грам, на­віть не 145 ефе­ктив­них управ­лін­ців, це 145 ша­ка­лів, що гри­зуть по­ра­не­но­го ле­ва — Укра­ї­ну. Же­ріть. Ди­ві­ться на фо­то Си­рії, Лі­вії, Іра­ку і же­ріть, не по­да­ві­ться. Вам не по­трі­бна дер­жа­ва, вам по­трі­бна те­ри­то­рія для гра­бу­ва­н­ня, але ви по­ми­ля­є­те­ся, то­му що є вов­ки і по­шма­ту­ють цю кра­ї­ну во­ни, а вам за­ли­ша­ться ту­хлі не­до­їд­ки, вам і ва­шим ді­тям.

Ще не вмер­ла...

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.