Не ста­ло со­ня­чно­го юна­ка

Ра­пто­во за­ги­нув ір­пі­нець Ми­ко­ла Ку­зьмен­ко — юрист, та­ла­но­ви­тий ав­тор ху­до­жніх кни­жок і філь­му

Den (Ukrainian) - - Пошта «дня» - Ана­то­лій ЗБОРОВСЬКИЙ, ди­ре­ктор Ір­пін­сько­го істо­ри­ко­кра­є­знав­чо­го му­зею

27 ве­ре­сня в Мир­го­ро­ді по­хо­ва­ли ір­пін­ця Ми­ко­лу Ку­зьмен­ка. Для всіх, хто знав Ко­лю, йо­го ра­пто­ва смерть за до­сі нез’ясо­ва­них об­ста­вин ста­ла шо­ком.

Ми­ко­ла Ку­зьмен­ко за­кін­чив юри­ди­чний фа­куль­тет На­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту ДПС Укра­ї­ни. Ку­ра­тор гру­пи, де пе­ре­бу­вав сту­дент Ку­зьмен­ко, Оль­га Ку­шнір зга­дує, що він зав­жди до­по­ма­гав про­во­ди­ти ви­хов­ні го­ди­ни, був ду­же до­пи­тли­вим і ви­рі­зняв­ся по­зи­тив­ни­ми ри­са­ми ха­ра­кте­ру. Ко­ля вмів зна­хо­ди­ти спіль­ну мо­ву і з лю­дьми на­ба­га­то стар­ши­ми за ньо­го, і з ма­ли­ми ді­тьми. Юнак був рі­зно­бі­чно обда­ро­ва­ною лю­ди­ною. Він з ди­тин­ства до­слі­джу­вав ава­рію на Чор­но­биль­ській АЕС, не­о­дно­ра­зо­во від­ві­ду­вав зо­ну від­се­ле­н­ня. Ку­зьмен­ко вла­шту­вав в Ір­пін­сько­му істо­ри­ко­кра­є­знав­чо­му му­зеї п’ять ви­ста­вок, при­свя­че­них чор­но­биль­ській тра­ге­дії, про­во­див по них екс­кур­сії. Ра­зом із Де­ни­сом Ти­мо­шен­ком він ство­рив ху­до­жній фільм «По той бік», в яко­му зі­грав одну з го­лов­них ро­лей. У філь­мі йде­ться про по­хід двох лю­дей у якусь осо­бли­ву зо­ну. Не­зви­чай­ні зо­ни з’яв­ля­ю­ться у го­стро­сю­же­тних по­ві­стях Ми­ко­ли Ку­зьмен­ка «Дно» і «День, що по­чи­на­є­ться не сьо­го­дні». Го­лов­ні ге­рої цих тво­рів ста­ють на шлях бо­роть­би з амо­раль­ним су­спіль­ством, у яко­му ви­ро­сли. Ці обра­зи є ав­то­біо­гра­фі­чни­ми. Ми­ко­ла Ку­зьмен­ко не ке­ру­вав­ся прин­ци­пом «З вов­ка­ми жи­ти, по-вов­чо­му ви­ти».

Від­ві­дав­ши ці­ка­вий гео­ло­гі­чний об’єкт Ка­мін­не се­ло, Ми­ко­ла Ку­зьмен­ко на­пи­сав на­у­ко­во-фан­та­сти­чний ро­ман «Зем­ля Де­рев». Твір став пе­ре­мож­цем кон­кур­су іме­ні Оле­ся Улья­нен­ка, що йо­го за­по­ча­тку­ва­ло ви­дав­ни­цтво «Укра­їн­ський прі­о­ри­тет».

З іні­ці­а­ти­ви Ми­ко­ли Ку­зьмен­ка в на­шо­му му­зеї бу­ло вла­што­ва­но ви­став­ку кар­тин йо­го ро­ве­сни­ці Іван­ни Га­ме­ляк. Юний пи­сьмен­ник брав актив­ну участь в ор­га­ні­за­ції і про­ве­ден­ні мо­ло­ді­жних лі­те­ра­тур­но-ми­сте­цьких за­хо­дів. Зокре­ма в ли­пні ми­ну­ло­го ро­ку Ір­пін­ське мо­ло­ді­жне твор­че об’єд­на­н­ня «Лі­со­ва бра­ма» ор­га­ні­зу­ва­ло в істо­ри­ко­кра­є­знав­чо­му му­зеї шко­лу лі­те­ра­тур­ної май­стер­но­сті для тих, хто мріє ста­ти пи­сьмен­ни­ком. Се­ред ви­кла­да­чів шко­ли був мо­ло­дий пи­сьмен­ник Ку­зьмен­ко, який по­ді­лив­ся вла­сним до­сві­дом ре­а­лі­за­ції ідеї в ху­до­жній кни­зі та тво­ре­н­ня обра­зів ге­ро­їв. Ми­ко­лу Ку­зьмен­ка на­го­ро­ди­ли обла­сною мо­ло­ді­жною пре­мі­єю в но­мі­на­ції «За вне­сок у роз­ви­ток мо­ло­ді­жно­го ру­ху». Бу­ли й ін­ші від­зна­ки.

Ба­га­то лю­дей за­зна­ча­ють, що Ку­зьмен­ко зав­жди був го­то­вий при­йти на до­по­мо­гу. Ми­ко­ла був то­ва­ри­ською лю­ди­ною, гар­но грав на гітарі й спів­ав.

Ми­ну­ло­го ро­ку в Мир­го­ро­ді ви­йшло дру­ком дру­ге, до­пов­не­не ви­да­н­ня книж­ки Оле­ксан­дра Джу­ня «Чор­ні ро­ки Мир­го­род­щи­ни», в якій роз­по­від­а­є­ться про жа­хі­т­тя Го­ло­до­мо­ру 1932 — 1933 ро­ків на Мир­го­род­щи­ні. Одним із спів­ре­да­кто­рів ви­да­н­ня був Ми­ко­ла Ку­зьмен­ко. Він лю­бив Мир­го­род, ча­сто бу­вав там у ро­ди­чів. І в Мир­го­ро­ді йо­го зна­йшла смерть.

То­го, що зро­бив Ми­ко­ла, ко­мусь ін­шо­му ви­ста­чи­ло б на ці­ле жи­т­тя. А Ку­зьмен­ку 6 ве­ре­сня ви­пов­ни­ло­ся ли­ше 27 ро­ків. В ньо­го бу­ло ба­га­то ідей і пла­нів. Він пі­дго­ту­вав до ви­да­н­ня ру­ко­пис но­вої книж­ки, не­за­дов­го до за­ги­бе­лі го­во­рив, що має ідею пов­но­ме­тра­жно­го філь­му.

У на­шій пам’яті він за­ли­ши­ться про­ме­нем до­бра і сві­тла, який зі­грі­ва­ти­ме на­ші ду­ші.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.